Рішення

від 21.02.2013 по справі 0907/14524/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №0907/14524/2012

Провадження № 22ц/779/346/2013

Категорія 25

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г.В.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів Бойчука І.В., Матківського Р.Й.

секретаря Драганчук У. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» про відшкодування збитків за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» на рішення Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2012 року,-

встановила :

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» про відшкодування збитків.

Позовні вимоги мотивував тим, що 04.07.2007 року між ним та ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір на купівлю автомобіля марки «SUBARU OUTBACK», реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту автомобіль застраховано Івано-Франківською філією ПАТ «Страхова група «ТАС». У вересні 2007 року автомобіль було викрадено невстановленою особою, про що він повідомив органи внутрішніх справ та страхувальника. ПАТ «Страхова група «ТАС» 03 липня 2008 року здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 25 404,00 грн. Решту суми страхового відшкодування в розмірі 137 532,00 грн. виплачено йому тільки в червні 2012 року на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 25.05.2011 року. Внаслідок неправомірних дій відповідача, зокрема безпідставного ухиляння від виплати всієї суми страхового відшкодування, він змушений був сплачувати відсотки за користування кредитними коштами та пеню за прострочення виконання кредитних зобов'язань, що спричинило йому матеріальні збитки.

Тому просив стягнути з відповідача завдані збитки в сумі 44017,29 грн. та судові витрати.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2012 року позов задоволено.

На дане рішення ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що судом безпідставно стягнуто з товариства збитки в сумі 44017,29 грн. При цьому судом не взято до уваги, що дана сума є заборгованістю за кредитом і ніякого відношення до суми страхового відшкодування не має.

Договором страхування, укладеним між сторонами визначено страхові випадки щодо сплати страхового відшкодування. Відповідно до вимог Закону України «Про страхування» та умов договору позивачу було виплачено загальну страхову суму за вирахуванням франшизи, що складає 162 936,00 грн.

Крім того, договір страхування не є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_2 та АТ КБ «Надра».

З цих підстав апелянт просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та стягнути з нього на користь апелянта судові витрати, пов'язанні з поданням апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов'язку щодо виплати страхового відшкодування позивачу, останній поніс збитки у вигляді витрат на погашення коштів за користування кредитом в розмірі 44 017,29 грн.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених в ній мотивів.

Представник ОСОБА_2 доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановлене судом рішення не відповідає вказаним вимогам виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що 04 липня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання кредиту у сумі 25 000,00 доларів США на придбання автотранспортного засобу. В забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених договором, можливих штрафних санкцій ОСОБА_2 передав в заставу автотранспортний засіб марки «SUBARU OUTBACK», що набувається позичальником по договору купівлі-продажу автотранспортного засобу/довідці-рахунку, укладеним між позичальником та Івано-Франківською філією ВАТ КБ «Надра» (а.с.8-10).

Також відповідно до умов даного договору, 04 липня 2007 року між та ЗАТ «Страхова група «ТАС» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, яким застраховано автомобіль марки «SUBARU OUTBACK», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.4-7).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з настанням страхового випадку 03 липня 2008 року страховою компанією виплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 25 404,00 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2011 року, яке вступило в закону силу, стягнуто з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту в сумі 137 537,00 грн. Дана сума виплачена позивачу в червні 2012 року. Цієї обставини сторони не заперечують.

Як видно зі змісту довідки від 22 травня 2012 року кредит ОСОБА_2 згідно кредитного договору №437/МК від 04 липня 2007 року погашено повністю 22 травня 2012 року, відсотки сплачено (а.с.15).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Стаття 12 ЦК України встановлює, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Так під способами захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких суд здійснює поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав чи інтересів та вплив на правопорушника.

Разом з тим, згідно зі ст. 119 ЦПК України підставами позову, які відповідно до ст. ст. 31, 215 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_2 посилався на те, що внаслідок безпідставного ухилення страхової компанії від виплати всієї суми страхового відшкодування, він змушений був сплачувати відсотки за користування кредитними коштами та пеню за прострочення виконання кредитних зобов'язань.

Враховуючи те, що ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» не була стороною кредитного договору, не мала за цим договором ніяких зобов'язань, кредитний договір та договір добровільного страхування наземного транспорту за їх умовами не є взаємопов'язаними та не залежать один від одного, то відсутні правові підстави щодо відшкодування збитків.

Разом з тим, відповідно до п.11.6.2 договору добровільного страхування наземного транспорту (а.с.4-7) страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня, і не більше 10% від суми відшкодування. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання, крім того, передбачена і нормами ст.625 ЦК України. Однак, з даних підстав позивач до суду не звертався.

Вирішуючи даний спір суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, не визначився з характером спірних правовідносин і правовою нормою, що підлягає застосуванню,а тому дійшов помилкового висновку про відновлення порушеного права позивача та покладення на відповідача відповідальності за кредитним договором у спосіб, обраний позивачем.

З врахуванням наведених обставин рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат між сторонами слід покласти відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» про відшкодування збитків відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» 220,09 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: І.В. Бойчук

Р.Й. Матківський