Постанова

від 23.11.2006 по справі 12/558н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/558н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.11.06                                                                                 Справа № 12/558н-ад.

Суддя Палей О.С., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Паралель", м. Алчевськ

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

в присутності представників сторін:

прокурор - Шидлаускас П.В., посв. № 129 від 09.10.06.;

від позивача - Дахно О.І., представник Паталаха С.А. - директор, пасп. ЕК № 415472 від 15.04.97.;

від відповідача - Коваленко Л.І., нач.юр.від., довіреність № 499/10 від 19.04.06, Турський В.П., гол.держ.подат.ревізор-інсп., довіреність № 31568/10 від 23.10.06;

Суть спору: Позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 01.06.2006р. № 0000432310/0.

Відповідач, податковий орган м. Алчевська, проти позову заперечує, посилаючись на висновки акту перевірки та самостійне визначення позивачем суми податкових зобов'язань у декларації з ПДВ, поданої до податкової служби. Крім того, відповідач посилається на пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ).

В обґрунтування позовних вимог позивач виклав таке.

На підставі акту перевірки № 781/231-30230106 від 24.05.06р. Алчевською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000432310/0 від 01.06.2006р., яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 248456 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 124228 грн. Спірне рішення отримане позивачем 05.06.2006р.

Позивач, не погодившись з рішенням, 06.06.2006р. подав до Алчевської ОДПІ скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення, яка залишена без задоволення. Скарга, яка була подана до ДПА в Луганській області відповідно до рішення від 28.08.2006р. № 12246/25-08 також була залишена без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

встановив:

Спірне податкове повідомлення-рішення від 01.06.2006р. було прийняте відповідачем на підставі акту перевірки № 781/231-30230106 від 24.05.2006р., в якому зазначено, що позивачем у порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ завищено суми податкового кредиту через надмірне віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, не підтвердже них накладними.

Завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ становить 248456 грн., у т.ч. по пе ріодам:

- лютий 2005 року - 83000 грн.;

- березень 2005 року - 84000 грн.;

- квітень 2005 року - 81456 грн.

Позивача було повідомлено про початок планової виїзної перевірки повідомленням № 4336/231 від 03.03.2006р., яке фактично отримано директором підприємства 20.03.2006р.

30.03.2006р. директором підприємства було надано листа податковому органу, в якому було повідомлено, що бухгалтерські документи ПП ВКФ «Паралель»були вкрадені невстановленими особами 20.10.2005р. Цей факт підтверджено довідкою Алчевського МВ УМВС від 21.10.2005р. №46/10647, відповідно до якої працівниками міліції проводиться необхідна робота по встановленню осіб, винних в крадіжці майна з автомобіля ГАЗ 31105, яка відбулася 20.10.2005р.

З 31.03.2006р. податковою службою була розпочата планова виїзна документальна пе ревірка фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. Як стверджує позивач, директором підприємства було надано до перевірки документи бухгал терського та податкового обліку за період з 01.10.2005р. по 31.12.2005р., про що свідчить акт прийому-передачі документів ПП ВКФ «Паралель»станом на 03.04.2006р. Інші документи, посилаючись на факт крадіжки, до перевірки не було надано.

Податковим органом листом №9830/231-07 від 13.04.2006р. було запропоновано пози вачу надати документи за 1-3 квартали 2005 року до перевірки. В листі було зазначено, що у разі ненадання документів до позивача будуть застосовані штрафні санкції відповідно до чинного законодавства, а також запропоновано надіслати запити до банківських установ про надання відомостей про рух грошових коштів із зазначенням контрагентів.

26.04.2006р. директором підприємства були надані до перевірки документи за період з 01.01.2005р. по 30.09.2005р. відповідно до акту прийому-передачі документів ПП ВКФ «Пара лель»станом на 26.04.2006р., які частково підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства за цей період.

Відповідно до додатково наданих документів позивачем було підтверджено податко вий кредит податковими накладними на суму ПДВ у розмірі 580402 грн., що знайшло відо браження у акті перевірки.

Інших податкових накладних, що підтверджують віднесення ПДВ до складу податково го кредиту за період з 01.01.2005р. по 30.09.2005р. до перевірки не було надано.

Відповідач звертає увагу на те, що позивач протягом періоду, що перевірявся, до по даткового органу надав декларації з ПДВ, згідно з якими самостійно заявлені податкові зо бов'язання з ПДВ по рядку 9, таким чином позивач самостійно визначив суму податкових зо бов'язань за перевіряємий період.

Одночасно позивач у вищезгаданих деклараціях з ПДВ самостійно заявив і суму пода ткового кредиту по рядку 17.

Таким чином, як стверджує відповідач, на момент перевірки позивач не підтвердив суму податкового кредиту в наданих деклараціях з ПДВ у загальному розмірі 248456 грн.

Відповідач в ході перевірки звертався до позивача з пропозицією поновити документи бухгалтерського та податкового обліку (копії відповідних листів містяться у матеріалах спра ви), проте на момент завершення перевірки документи відповідачу не були надані.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

          Предметом даного позову є податкове повідомлення-рішення податкового органу, як акту індивідуальної дії, що породжує для позивача певні правові наслідки у сфері, що регулюється нормами податкового (публічного)права.

          Визначення в п.2. ст.71 КАС України обов'язку суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення не позбавляє обов'язку платника податків доводити ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Основний довід позивача базується на тому, що податковий орган не встановив фактичних податкових зобов'язань платника податку, підтверджених документально.

Проте лише цей факт сам по собі не доводить неправильного визначення відповідачем сум податкового кредиту та правильності заявленого бюджетного відшкодування, а є лише необґрунтованим припущенням позивача.

Пунктом 5.1 статті Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями) передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

          ПП ВКФ "Паралель" протягом періоду, що перевірявся, до Алчевської ОДПІ надано декларації з податку на додану вартість, згідно яких самостійно заявлені податкові зобов'язання з ПДВ по рядку 9. Тим самим платник податку самостійно визначив суму податкових зобов'язань ПП ВКФ "Паралель" за перевіряємий період та не заперечував їх дійсність на час проведення перевірки. Перевірка була проведена податковим органом на підставі документів, переданих за актом приймання-передачі станом на 26.04.2006р., які частково підтверджують фінансово-господарську діяльність за цей період. Проте позивач не довів, що були вкрадені саме документи податкового та бухгалтерського обліку, що підтверджують  обґрунтованість формування податкового кредиту за перевіряємий період та мають значення до предмету спору.

          У даному випадку у податкового органу був відсутній обов'язок чекати знаходження цих документів або їх відновлення, а з огляду на приписи п..5.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі –Закон № 2181) платник податків не позбавлений права  надати уточнюючий розрахунок у майбутніх податкових періодах.

Слід зауважити, що згідно пп.7.2.3 ст.7 Закону про ПДВ, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Тобто, якщо накладна є первинним документом, що засвідчує факт здійснення  господарської операції, то податкова накладна є документом, де розраховується податок на додану вартість, який справляється із зазначеної операції за певною ставкою. Тому саме із цим документом Закон пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку.

На підставі вищевикладеного, податковим органом обґрунтовано, у зв'язку із встановленням порушення платником податків приписів пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, зменшено оскаржуваним повідомленням-рішенням суму бюджетного відшкодування за лютий-квітень 2005р. на суму 248456 грн.

Суд не може також прийняти до уваги посилання позивача, у якості додаткової підстави заявленого позову, викладені в заяві б/н від 02.10.2006р., доводи щодо відсутності підпису посадової особи на рішенні Алчевської ОДПІ про результати розгляду скарги, у зв'язку з чим така скарга вважається задоволеною, оскільки дотримання певної форми такого рішення, що не є предметом розгляду у даному спорі, судом не з'ясовується, а виключний перелік підстав, за яких подана платником в межах апеляційного узгодження податкового зобов'язання вважається задоволеною, викладений в пп.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону № 2181.

Щодо обґрунтованості застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110, зареєстрованої в  Мінюсті України 23.03.2001р. за №268/5459, яка є чинним підзаконним актом, - у разі, коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від  оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку на додану вартість, попередньо включені до складу податкового  кредиту, залишаються документально не підтвердженими, платник податку несе відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документально, незалежно від виду та типу податкової декларації (повна, скорочена).

Штрафні санкції згідно з абзацами другим та третім цього пункту застосовуються в порядку та розмірах, визначених підпунктом 6.1.3 пункту 6 цієї Інструкції (десять відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати).

Суд застосовує норми цієї Інструкції, оскільки вони узгоджуються з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, згідно яких встановлена відповідальність платника податку у вигляді встановлених законодавством фінансових санкцій, нарахованих на суму  податкового кредиту, не підтверджену належним чином.

З представлених відповідачем документів (пояснення від 22.11.2006р., витягу з особового рахунку) вбачається, що в травні 2005 року Алчевською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП ВКФ "Параллель" (акт № 420/26-30230106 від 17.05.2005 р.). За результатами перевірки було донараховано податок на додану вартість в сумі 248456 грн. (податкове повідомлення - рішення Алчевської ОДПІ від 17.05.2005 р. № 0000172600).

30.05.2005р. у день, коли термін сплати по податковому повідомленню рішенню від 17.05.2005р. №0000172600 настав, посадовими особами ПП ВКФ "Паралель" до Алчевської ОДПІ подані уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за лютий - квітень 2005 року на загальну суму 248456 грн., а саме :

- уточнюючий розрахунок від 30.05.2005р. №8753 за лютий 2005 року на збільшення суми заявленої до відшкодування в рахунок майбутніх платежів в розмірі 83000 грн.;

- уточнюючий розрахунок від 30.05.2005р. №8754 за березень 2005 року на збільшення суми заявленої до відшкодування в рахунок майбутніх платежів в розмірі 84000 грн.;

- уточнюючий розрахунок від 30.05.2005р. №8755 за квітень 2005 року на збільшення суми заявленої до відшкодування в рахунок майбутніх платежів в розмірі 81456 грн.

Згідно особового рахунку платника податку на додану вартість, який ведеться в Алчевській ОДПІ суми, заявлені платником до відшкодування ПДВ в розмірі 248456 грн. були скориговані за рахунок донарахованих сум податку по акту перевірки від 17.05.2005р.

На підставі вищевикладеного, суд у задоволенні позову відмовляє.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. судового збору покладаються на позивача.

Зайве сплачений за квитанцією №1 (#17020983) від 06.09.2005р. судовий збір в сумі 81 грн. 60 коп. може бути повернутий за клопотанням особи, що його сплатила згідно ч.2 ст. 89 КАС України.

Позивачем при подачі позову за правилами ГПК України сплачено 118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. КАСУ не передбачає таких судових витрат. За таких обставин, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню позивачеві.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. покласти на позивача.

3. Зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню Приватному підприємству виробничо –комерційній фірмі "Параллель", м. Алчевськ, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 30230106 з рахунку ДП "Судовий інформаційний центр" в сумі 118 грн. Підставою для повернення служить дана постанова, завірена гербовою печаткою суду. Повернути Приватному підприємству виробничо –комерційній фірмі "Параллель",  квитанцію №1 (#17020983) від 06.09.2005р.. на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви  про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі і підписано - 28.11.2006р.

Суддя                                                                      О.С.Палей