Рішення

від 27.12.2012 по справі 5024/1628/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 73000, м. Херсон, вул. Горького, 18 тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

---

Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И 27 грудня 2012 р.                                                               Справа №  5024/1628/2012 Господарський суд Херсонської області у складі судді  Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу   за позовом: Прокурора м. Житомира в інтересах держави в  особі Державного професійно-технічного навчального закладу «Житомирський професійний технологічний ліцей», м. Житомир до: Публічного акціонерного товариства "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" в особі Лікувально-оздоровчого комплексу "Маяк", м. Херсон   про стягнення   34 742,79 грн., за участю прокурора  Черната Т.О., посвідчення № 006225  від 26.09.2012р.; представників сторін: від позивача: не з'явився, від відповідача: не з'явився,   Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення 34742,79 грн. заборгованості, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 257 від 13.04.2012р. про надання робочих місць для проходження учнями професійно-технічних закладів виробничого навчання (виробничої практики). Позивачем подано заяву (т.2 а.с.27-28) про збільшення розміру позовних вимог, в частині стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором, з урахуванням компенсації станом на 29.11.2012р. за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання за цим договором, з розрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 “Про розрахунок середньої заробітної плати” (із змінами), з урахуванням моральної шкоди, а саме: сума заборгованості - 34742,79 грн., сума компенсації - 42 476,32 грн., сума моральної шкоди - 9 800,00 грн. Крім цього, вказана заява містить у собі вимоги позивача про стягнення з відповідача усіх судових витрат позивача при розгляді справи. Також, позивачем подано заяву (вх.№ 16504) про збільшення розміру позовних вимог, в частині стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором, з урахуванням компенсації станом на 27.12.2012р. за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання за цим договором, з розрахунку відповідно до раніше вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, з урахуванням моральної шкоди, а саме : сума заборгованості - 34742,79 грн., сума компенсації –57 703,68 грн., сума моральної шкоди - 9 800,00 грн. Суд приймає вказані заяви позивача до розгляду, після чого нова ціна позову становить 102 246,47 грн. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (вх. № 16503), згідно із якою повідомив про те, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, але явку свого представника у судові  засідання  не забезпечив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про причини вказаного не повідомив. Від відповідача не надходило заяв, клопотань щодо судових засідань 29.11.2012р., 06.12.2012р., 27.12.2012р. Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 5024/1628/2012. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, якого належно повідомлено про місце та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав відповідача.    Відповідно до ст. 75  ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75  ГПК України. Розгляд справи відкладався з 29.11.2012р. на 06.12.2012р., з 06.12.2012р. на 27.12.2012р., у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача та ненаданням відповідачем витребуваних судом документів. Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 27.12.2012р. відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Вивчивши матеріали справи та заслухавши прокурора, суд - в с т а н о в и в: Порядок проходження виробничого навчання та виробничої практики учнями (слухачами) професійно –технічних навчальних закладів встановлено Законом України “Про професійно-технічну освіту” та Порядком надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999р. № 992 (із змінами) (надалі –Порядок). Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України “Про професійно-технічну освіту” підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч.4 ст.53 Закону України “Про професійно-технічну освіту” порядок оплати виконаної учнями, слухачами роботи під час виробничого навчання і практики визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.50 та ч.4 ст.53 Закону України “Про професійно-технічну освіту” п'ятдесят відсотків заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів направляється на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист слухачів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи. Згідно із п.5 Порядку виробниче навчання та виробнича практика учнів, слухачів організуються і проводяться на підприємствах відповідно до Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах та інших нормативно-правових актів у галузі професійно-технічної освіти, що затверджуються у встановленому порядку. Згідно із п.8 Порядку професійно-технічний навчальний заклад та підприємство, яке надає робочі місця, не пізніше двох тижнів до початку виробничого навчання (виробничої практики) зобов'язані укласти на основі типового договору, що є додатком до Порядку, договір про надання робочих місць для проходження учнями, слухачами виробничого навчання та виробничої практики. У договорі зазначається кількість учнів, слухачів за професіями, спеціальностями та спеціалізаціями, терміни, умови і порядок проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення відповідних умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог, інші взаємні зобов'язання сторін та термін дії договору. Пунктом 17 Порядку передбачено, що за всі роботи, виконані учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань, підприємство нараховує їм заробітну плату. Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок професійно-технічного навчального закладу або виплачуються їм безпосередньо підприємством. Відповідно до п.18 Порядку п'ятдесят відсотків заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням професійно-технічних закладів, які отримують стипендію і харчування, може бути направлено на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи. Питання щодо направлення п'ятдесяти відсотків заробітної плати учнів на рахунок професійно-технічного навчального закладу для використання у зазначених цілях вирішуються ним разом з підприємством, де учні проходять виробниче навчання (виробничу практику), в кожному конкретному випадку з урахуванням наявності підстав та доцільності і обумовлюються в договорі про надання робочих місць як додаткові зобов'язання підприємства. Державний професійно-технічний навчальний заклад “Житомирський професійний технологічний ліцей”  (надалі - позивач) та Публічне акціонерне товариство "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" в особі відокремленого підрозділу Лікувально-оздоровчого комплексу "Маяк" (надалі - відповідач) 13.04.2012р.  уклали між собою договір № 257 про надання робочих місць для проходження учнями професійно-технічних закладів виробничого навчання (виробничої практики) (т.1 а.с.78-79) (надалі - Договір). Відповідно до п.1.1-1.4., 1.13. Договору відповідач зобов'язався  надати робочі місця для проходження виробничого навчання (виробничої практики) учнями позивача, згідно із планом-графіком та списками, що додаються; розподілити наказом по підприємству учнів на робочі місця, призначити кваліфікованих працівників підприємства для керівництва виробничим навчанням; забезпечити учнів виробничим завданням, документацією, інструментом, спецодягом, не допускати використання їх на роботах, що не відповідають навчальним програмам та майбутній професії; забезпечити учням  безпечні умови праці на кожному робочому місці, а також після виробничого навчання (виробничої практики) надати виробничу характеристику на кожного учня. Пунктом 1.16. Договору передбачено, що відповідач зобов'язується відповідно до ст.50 Закону України “Про професійно-технічну освіту”, п. 3.10 “Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах“  перераховувати позивачу на його рахунок кошти у розмірі 100 % за оплату праці учнів (з розрахунку мінімальної заробітної плати) для здійснення статутної діяльності позивача не пізніше 15 числа наступного за звітним. Пунктом 2.1.-2.3. Договору позивач зобов'язався подати ЛОК “Маяк” ПАТ ПФБ “Херсонбуд” список учнів (слухачів), які направляються для проходження виробничого навчання (виробничої практики), забезпечити попередню професійно-теоретичну та професійно-практичну підготовку учнів (слухачів), які направляються для проходження виробничого навчання (виробничої практики), здійснювати через майстра виробничого навчання начально-методичне керівництво виробничим навчанням (виробничою практикою) учнів (слухачів). Відповідно до наказу позивача від 25.05.2012р. № 229 “Про організацію виробничого навчання та виробничої практики учнів гр. 22, 31” (т.1 а.с.80) 16 учнів позивача направлено для проходження виробничого навчання та виробничої практики з 01.06.2012р. по 28.08.2012р. згідно з Договором. у ЛОК “Маяк” ПАТ ПФБ “Херсонбуд” до м. Скадовськ Херсонської області. Відповідно до наказу ЛОК “Маяк” ПАТ ПФБ “Херсонбуд” від 28.05.2012р. № 291  “Про прийняття учнів на виробничу практику” (т.1 а.с.81) прийнято для проходження виробничої практики на ЛОК “Маяк” ПАТ ПФБ “Херсонбуд” протягом періоду з 01.06.2012р. по 28.08.2012р. 16 учнів позивача, яких зазначено у наказі позивача від 25.05.2012р. № 229.     Вказані учні позивача пройшли виробничу практику на ЛОК “Маяк” ПАТ ПФБ “Херсонбуд” у відповідності до Договору, що підтверджується наданими позивачем доказами :   щоденниками обліку виконання навчально-виробничих завдань виробничої практики учнів (т.1 а.с.89-148, т.2 а.с.1-8), подяками учням від адміністрації  ЛОК “Маяк” ПАТ ПФБ “Херсонбуд” (т.2 а.с.9-22). Відповідно до п.1.16 Договору відповідач мав перерахувати на рахунок позивача кошти у розмірі - 23 857,95 грн. за червень 2012р. (розрахунок - т.1 а.с.85), 24 032,42 грн. за липень 2012р. (розрахунок - т.1 а.с.86) та 24 032,42 грн. за серпень 2012р. (розрахунок - т.1 а.с.87), а разом - 71 922,79 грн. Проте, фактично позивачу, у відповідності до вказаного пункту Договору було перераховано 37 180,00 грн. Доказів іншого відповідачем не надано. Таким чином, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за Договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі  34 742,79 грн. У зв'язку із наявністю вказаної заборгованості, позивач направив відповідачеві, рекомендованим листом з повідомленням, претензію № 748 від 21.09.2012р. (т.1 а.с.82-83) з вимогами про погашення цієї заборгованість. Претензію отримано відповідачем 25.09.2012р., що підтверджується повідомленням підприємства поштового зв'язку про вручення відповідного поштового відправлення (т.1 а.с.88). Проте, після отримання претензії відповідач не надав позивачу відповідь на неї та не погасив заборгованість перед позивачем за Договором. Це свідчить про відсутність намірів відповідача задовольнити вимоги позивача у добровільному, позасудовому порядку. Відповідач не надав суду будь-яких заперечень щодо наявності у нього заборгованості за Договором перед позивачем у розмірі 34 742,79 грн. Також, відповідач не надав доказів сплати на користь позивача вказаної заборгованості станом на час розгляду справи. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України. Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси  другої сторони та загальногосподарського інтересу. Відповідно до ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається. За вказаних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 34 742,79 грн. за Договором підлягають задоволенню саме у такому розмірі.   Позовні вимоги в частині стягнення компенсації у розмірі середньомісячної  заробітної плати, з розрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 “Про розрахунок середньої заробітної плати” (із змінами), за час прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором, не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не відповідають приписам ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору. Таким чином, в силу вказаних приписів закону зобов'язання, що виникли між позивачем та відповідачем на підставі Договору, є господарськими та врегульовані нормами Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених нормами Господарського кодексу України.   Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми. За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню у повному обсязі  з наступних підстав. Відповідно до положень  ч.1 та ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає : 1) у фізичному болі та стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;   2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Таким чином, в силу вказаних приписів закону моральна шкода по відношенню до юридичної особи може полягати, виключно, у приниженні ділової репутації юридичної особи. Згідно із ч.2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.             Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Всупереч вимогам ст.33 ГПК України, позивачем не доведено приниження власної ділової репутації, внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за Договором.   Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди на користь учнів позивача, внаслідок порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем за Договором, не підлягають задоволенню, оскільки учні не є стороною Договору. Відповідно до ст.44 ГПК України  судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, які пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплатою послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Позовні вимоги задоволено у розмірі 34 742,79 грн. Розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви з майновими вимогами такого розміру становить 1609,50 грн. Відповідно до положень ч.2 ст.49 ГПК України судовий збір у вказаному розмірі покладається на відповідача, з вини якого спір доведено до суду. Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові у задоволенні позову - на позивача; -          при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Наявними у матеріалах справи доказами (оригіналами касових чеків підприємства поштового зв'язку) підтверджено, що позивач при розгляді  справи поніс витрати у розмірі 43,92 грн. на оплату послуг поштового зв'язку при направленні учасникам судового процесу заяви про збільшення розміру позовних вимог від 18.12.2012р № 751/1 (вх. № 16504). Розмір витрат позивача на оплату послуг поштового зв'язку при направленні учасникам судового процесу попередньої заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог не підтверджений належними доказами. Відповідно до приписів ст. 36 ГПК України ксерокопії касових чеків підприємства поштового зв'язку (т.2 а.с.36) не є такими доказами. Відомостей про наявність у позивача будь-яких інших витрат, пов'язаних із розглядом даної судової справи, доказів на підтвердження наявності у позивача таких витрат та їх розміру позивач, суду не надав, що суперечить ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України. Позов задовольняється на  33,99 %.    33,99 % = ((34 742,79 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / (102246,47 грн. (розмір  позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення їхнього розміру вх. № 16504 )) х 100    За таких обставин, на підставі ч.5 ст.49 ГПК України сплаті відповідачем на користь позивача підлягають 14,93 грн. витрат позивача на оплату послуг поштового зв'язку при направленні учасникам судового процесу заяви про збільшення розміру позовних вимог від 18.12.2012р № 751/1 (вх. № 16504), що становить 33,99 % від загального розміру, 43,92 грн., цих витрат. Вказані дії позивача, з урахуванням положень ст.57 ГПК України, є невід'ємною складовою процесу вирішення спорів у порядку господарського судочинства. Нездійснення позивачем таких дій унеможливлювало розгляд господарським судом справи виходячи із збільшеного, згідно із вказаною заявою позивача, розміру позовних вимог.   На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд - в и р і ш и в: 1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, вул. Кірова, 24, ідент. код ЄДР - 01273243; інші реквізити суду не відомі) на користь Державного професійно-технічного навчального закладу “Житомирський професійний технологічний ліцей” (місцезнаходження - 10014, м. Житомир, вул. Баранова, 72, ідент. код ЄДР - 05536403, р/рах. 35425020000466, МФО 811039  ГУДКУ Житомирської області) - 34 742  (тридцять чотири тисячі сімсот сорок дві) грн. 79 коп. основної заборгованості, а також 14 (чотирнадцять) грн. 93 коп. судових витрат. 3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити. 4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, вул. Кірова, 24, ідент. код ЄДР - 01273243; інші реквізити суду не відомі) до спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) - 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн.  50 коп. судового збору. 5. Накази видати після набрання рішенням законної сили. Повне рішення складено  29.12.2012 року      Суддя                                                                         К.В. Соловйов