Постанова

від 15.11.2006 по справі 20-7/187

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/187

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

"15" листопада 2006 р.  09:50 справа № 20-7/187

Господарський суд міста Севастополя у складі:

судді - Ілюхіної Г.П.,

при секретарі –Южаніновій Т.В.,

за участю представників:

від позивача - Крочак О.С., начальник юридичної служби, довіреність №5/1799 від 27.12.2005;

від відповідача - Маслова О.М., головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність №2904/24/2-06 від 03.10.2006;

розглянувши матеріали справи

за          Комунального підприємства Севастопольської міської Ради

адміністративним          „Севелектроавтотранс” ім.   О.С. Круподьорова

позовом:          (99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 51)

до:          Севастопольської міської державної адміністрації

          (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)

про          визнання нечинним нормативно-правового акту Севастопольської міської державної адміністрації: розпорядження № 01-р від 03.01.2001 та затверджені ним „Положення про розміщення зовнішньої реклами  в м. Севастополі” та „Тарифи за тимчасове користування місцем  розміщення зовнішньої реклами і інші платежі”, у зв'язку з порушенням  процедури оприлюднення вказаного нормативно-правового акту;

встановив:

19.09.06 Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс” ім. О.С. Круподьорова звернулося до господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про  визнання нечинним нормативно-правового акту Севастопольської міської державної адміністрації  розпорядження: № 01-р від 03.01.2001 та затверджені ним „Положення про розміщення зовнішньої реклами  в м. Севастополі” та „Тарифи за тимчасове користування місцем  розміщення зовнішньої реклами і інші платежі”, у зв'язку з порушенням  процедури оприлюднення вказаного нормативно-правового акту (арк. с. 5-6).

Позивач вважає, що у зв'язку з порушенням  процедури оприлюднення розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 01-р від 03.01.2001, затверджені ним „Положення про розміщення зовнішньої реклами  в м. Севастополі” та „Тарифи за тимчасове користування місцем  розміщення зовнішньої реклами та інші платежі” порушують статті 19, 57 Конституції України та статтю 41 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999, що спричинило порушення законних прав та інтересів позивача.

Крім того, Закон України „Про рекламу” від 03.07.1996 та постанова Кабінету Міністрів України № 1511 від 23.09.1998 втратили чинність, нові законодавчі акти є підставою для внесення змін в затверджене Положення; вважає, що реклама на транспорті не відноситься до зовнішньої реклами.

Ухвалою суду від 20.09.2006 відкрито провадження по адміністративній справі,  прийнято рішення про призначення підготовчого провадження та проведення попереднього судового засідання з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку в порядку статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.1-2).

Ухвалою суду від 28.09.2006 підготовче провадження продовжено та відкладено попереднє засідання (арк. с. 30).

Ухвалою суду від 04.10.2006 справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні (арк.с.85-86).

10.10.2006 ухвалою суду судовий розгляд продовжено на місяць до 19.11.2006 та відкладено у зв'язку з необхідністю опублікування відповідачем оголошення у відповідному виданні про відкриття провадження по справі та призначення судового розгляду в порядку та строки, встановлені статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.91-92).

Відповідач на виконання ухвали суду від 10.10.2006 надав суду докази опублікування оголошення про розгляд адміністративної справи в газеті „Севастопольські вісті” № 90 від 18.10.2006 (арк.с. 95-99).

Однак, зазначене оголошення не відповідало вимогам частин 3, 4, 5 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, що було підставою для відкладення судового розгляду для повторного зобов'язання відповідача виконати вимоги статті 171 Кодексу адміністративного судочинства.

У зв'язку з зазначеним ухвалою суду від 01.11.2006 судовий розгляд знов відкладено для повторного зобов'язання відповідача опублікувати оголошення у відповідному виданні про відкриття провадження по справі та призначення судового розгляду в порядку та строки, встановлені статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.104-105).

06.11.2006 та 08.11.2006 (вх.№№ 30941, 31387) сторони надали докази надання оголошення в газеті “Севастопольські вісті” від 04.11.2006 в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.106-113).

Таким чином, судовий розгляд відкладався та продовжувався в порядку статей 150, 171 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідач в відзиві (вх.№26813) позовні вимоги не визнав в частині визнання недійсним розпорядження № 01-р від 03.01.2001 повністю по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що нова редакція Закону України “Про рекламу” від 11.07.2003 фактично не містить таких змін, які можуть призвести до зміни затвердженого в 2001 році „Положення про розміщення зовнішньої реклами  в м. Севастополі”, нова редакція Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 2067 від 29.12.2003 не містить норм, яким суперечить затверджене в 2001 році Положення, має місце тільки необхідність внесення деяких змін до п.1.1, 3.1. Положення в частині зазначення окремих пунктів та статей закону, вважає, що підстави для визнання нечинним розпорядження в цілому повністю відсутні, так як не опублікована тільки частина нормативно-правового Акту –„Тарифи за тимчасове користування місцем  розміщення зовнішньої реклами і інші платежі”, щодо яких вирішення питання про визнання їх нечинними відповідач залишає на розсуд суду (арк.с.57-59).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

З'ясовані наступні обставини:

03.01.2001 розпорядженням голови Севастопольської міської державної адміністрації № 01-р “Про рекламну діяльність в м. Севастополі” затверджено „Положення про розміщення зовнішньої реклами  в м. Севастополі”, а також „Тарифи за тимчасове користування місцем  розміщення зовнішньої реклами і інші платежі”.

Пунктом 4 Розпорядження затверджені „Тарифи за тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами” (арк.с.10-11).

Фактична назва зазначеного документу інша: „Тарифи за тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами та інші платежі” (арк.с.15-17).

19.01.2001 цей акт зареєстровано Севастопольським міським управлінням  юстиції за № 3/274 (арк.с.12).

Пунктом 1.1. Положення передбачено, що це Положення розроблено згідно з Законом України „Про рекламу”, постановою Кабінету Міністрів України № 1511 від 23.09.1998 „Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами” та має на меті регулювання рекламної діяльності та впорядкування розміщення зовнішньої реклами на території м. Севастополя. Його умови та нормативи обов'язкові для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

03.02.2001 в газеті “Севастопольські вісті” № 9 опубліковано тільки текст розпорядження № 01-р та Положення (а.с.8-9).

Спір виник у зв'язку з тим, що позивачу стало відомо про наявність Тарифів та їх зміст 14.09.2006 від осіб, що здійснювали ревізію: Контрольного ревізійного управління м. Севастополя. В опублікованому Положенні мова йде про порядок розміщення спеціальних конструкцій, що виключало його розповсюдження на міській пасажирській транспорт. Про нього мова йде в Тарифах, які не були опубліковані і не оприлюднені. Крім того, позивач вважає, що прийнятий нормативний акт Севастопольської міської державної адміністрації приймався відповідно до Закону України “Про рекламу” від 03.07.1996 та постанови Кабінету Міністрів України № 1511 від 23.09.1998 „Про затвердження Типових Правил розміщення зовнішньої реклами”, які втратили чинність у 2003 році, так як з 24.09.2003 набрала сили нова редакція Закону України “Про рекламу” та скасовано постанову Кабінету Міністрів України № 1511 з 29.12.2003 (постанова Кабінету Міністрів України № 2067, якою затверджено нові Типові Правила розміщення зовнішньої реклами (арк.с.67)), що передбачає, зобов'язує орган, який прийняв вищезазначені нормативні акти в місячний термін внести відповідні зміни, доповнення чи визнати його таким, що втратив силу.

Дія цього акту  порушує права та охоронювані законом інтереси, так як дає право Контрольному ревізійному управлінню м. Севастополя пред'являти вимоги по його виконанню.

Правовідносини сторін регулюються статтями 19, 57 Конституції України, статтею 41 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 зі змінами і доповненнями, постановою Кабінету Міністрів № 731 від 28.12.1992 “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, Законом України “Про рекламу”, постановою Кабінету Міністрів України № 1511 від 23.09.1998 „Про затвердження Типових Правил розміщення зовнішньої реклами”, постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 „Про затвердження Типових Правил розміщення зовнішньої реклами”.

Статтями 19, 57 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Відповідно до статті 41 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Відповідно до пункту 16 постанови Кабінету Міністрів № 731 від 28.12.1992 “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов'язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність.

Зміни і доповнення, внесені до нормативно-правового акта, а також рішення про втрату нормативно-правовим актом чинності, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.

Статтею 1 Закону України „Про рекламу” визначені терміни, зокрема:

-          зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

-          реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену;

-          рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині визнання нечинним пункту 4 розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації  № 01-р від 03.01.2001 , яким затверджені „Тарифи за тимчасове користування місцем  розміщення зовнішньої реклами і інші платежі”.

Підстав для визнання нечинним „Положення про розміщення зовнішньої реклами  в м. Севастополі” суд не вбачає, так як його зміст сам по собі не містить нічого протиправного й незаконного, однак без „Тарифів за тимчасове користування місцем  розміщення зовнішньої реклами і інші платежі” застосуванню практично не підлягає.

Згідно зі статтями 87, 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України належні позивачеві судові витрати по справі підлягають поверненню з місцевого бюджету м. Севастополя відповідно до задоволених вимог в розмірі 1,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 57 Конституції України, статтею 41 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 зі змінами та доповненнями, постановою Кабінету Міністрів № 731 від 28.12.1992 “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, статтею 1 Закону України “Про рекламу”, постановою Кабінету Міністрів України № 1511 від 23.09.1998 „Про затвердження Типових Правил розміщення зовнішньої реклами”, постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 „Про затвердження Типових Правил розміщення зовнішньої реклами”, статтями 8, 9, 50, 51, 69, 70, 87, 94, 98, 110, 111, 122, 158-163, 167, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати нечинним нормативно-правовий акт Севастопольської міської державної адміністрації пункт 4 розпорядження № 01-р від 03.01.2001 в частині затвердження „Тарифів за тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами і інші платежі”, у зв'язку з порушенням процедури оприлюднення вказаного акту.

3.          Стягнути з місцевого бюджету м. Севастополя на користь Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс” ім.   О.С. Круподьорова (99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 51, ідентифікаційний код 03328899, п/р 26001945198321 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195)  витрати по сплаті державного мита в сумі 1,70грн.

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                           Г.П. Ілюхіна

Постанова складена

в повному обсязі

20.11.2006 о 16-00