20-7/187
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"14" червня 2007 р. справа № 20-7/187
За позовом: Севастопольського транспортного прокурора
(99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)
в інтересах держави в особі
Регіонального відділення Фонду державного майна України
в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
(99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, 6)
до відповідача: Державного підприємства „Укррибфлот”
(99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10)
про стягнення заборгованості по орендній платі станом на 13.05.2007 в сумі 25445,69 грн. та пені за період з 01.01.2007 за прострочення платежу, нарахованої за порушення терміну внесення орендної плати, в сумі 773,30 грн., а всього –26218,99 грн.
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від прокурора: - Шульга А.М., прокурор відділу, посвідчення № 438 від 20.02.2006;
від позивача: - Овечкіна С.П., начальник відділу юридичного забезпечення, довіреність № 13/02-15 від 20.03.2007;
від відповідача: - не з'явився.
Суть спору:
17.05.2007 (вх.№ 166-пр) Севастопольський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Державного підприємства „Укррибфлот” про стягнення заборгованості по орендній платі за період з 31.12.2005 по 30.04.2007 станом на 13.05.2007 в сумі 25445,69 грн. та пені за період з 01.01.2007 за прострочення платежу, нарахованої за порушення терміну внесення орендної плати, в сумі 773,30 грн., а всього –26218,99 грн., з посиланням на статті 14, 15, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтю 285 Господарського кодексу України.
Ухвалою суду від 21.05.2007 порушено провадження по справі (арк. с. 1-2).
Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 21.05.2007, 06.06.2007 не виконав, письмового відзиву та контррозрахунку не надав, від звірки взаєморозрахунків уклонився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
13.06.2007 (вх.№1526) Державне підприємство „Севастопольське управління океанічного риболовства” звернулось до господарського суду м. Севастополя з заявою про вирішення питання щодо його вступу у справу №20-7/187 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з позовом до Державного підприємства „Укррибфлот” про стягнення заборгованості по орендній платі за період з 31.12.2005 по 22.12.2006 з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в сумі 19216,05 грн. та пені в сумі 440,35 грн., з посиланням на пункти 3.3, 3.5 Договору оренди № 508-50/61 від 22.12.2006, статті 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, статті 216, 224, 229, 285 Господарського кодексу України, яка повернена заявнику в порядку статей 26, 63 Господарського процесуального кодексу України, про що винесено ухвалу.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, тому що прокурором та позивачем надані докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги та які в повній мірі характеризують правовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
22.12.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю (Орендодавець) та Державним підприємством „Укррибфлот” (Орендар) укладено договір оренди № 508-50/61 державного майна, згідно з яким, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення чотирьохповерхової адміністративної будівлі, розташовані на першому та другому поверхах за адресою: м. Севастополь, вул. Правди, 10, що знаходяться на балансі Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” (арк.с.7-11).
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, виходячи з 10% від розрахунку вартості об'єкту оренди (експертної оцінки) та складає без ПДВ за базовий (листопад) місяць 2345,44 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, передбаченому діючим законодавством.
Згідно з пунктом 3.2 Договору, Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар здійснює оплату займаємих приміщень за весь час фактичного користування, як до укладення договору, так і по припиненню строку його дії.
Відповідно до пункту 3.3 Договору, Орендна плата перераховується в співвідношенні 70% до державного бюджету та 30 % Балансоутримувачу щомісячно до 12 числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 3.5 Договору встановлено, що Орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та перерахуванню Орендодавцю відповідно до діючого законодавства України з урахуванням пені в розмірі 120 % облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включно день оплати.
Пунктом 10.10. Договору передбачено, що Сторони встановлени, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, що виникли до його укладення, тобто з 31.12.2005, тому числі по сплаті орендної плати відповідно до умов цього договору з 31.12.2005 по дату укладення договору.
22.12.2006 складено Акт прийому-передачі орендованого майна (арк.с.12).
12.02.2007 (вих.№75/50) Балансоутримувачем направлено на адресу відповідача рахунок № 27 від 12.02.2007 з повідомленням про необхідність сплатити оренду плату та про перерахування орендної плати за січень 2007 року виходячи зі ставки 15 % від вартості об'єкту оренди, згідно Додаткової угоди.
07.03.2007 складено Акт повернення майна, відповідно до якого, Державне підприємство „Севастопольське управління океанічного риболовства” прийняло, а Державне підприємство „Укррибфлот” здало окреме нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення каб. № 17 чотирьохповерхової адміністративної будівлі, розташовані на першому поверсі за адресою: м. Севастополь, вул. Правди, 10, загальною площею 10,3 м2 (арк..с.17).
22.03.2007 Балансоутримувачем на адресу позивача направлено лист (вих.№120/50), в якому він просить у зв'язку з технічною помилкою при розрахунку орендної плати до Договору оренди № 508-50/61 від 22.12.2006 здійснити корегування по фактично орендує мій площі та рахувати 113,2 м2.
29.03.2007 (вих.№859/01-6) Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі станом на 23.03.2007 в сумі 22088,01 грн., з посиланням на частину третю статті 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, яку відповідач залишив без розгляду, заборгованість не погасив (арк.с.13).
Станом на 13.05.2007 заборгованість по орендній платі за період з 31.12.2005 по 30.04.2007 за розрахунком позивача складає 25445,69 грн.
Спір виник у зв'язку з тим, що прокурор та позивач вважають, що відповідач не виконує належним чином умови Договору, а саме в частині оплати за оренду, чим порушуються інтереси держави.
Правовідносини сторін регулюються статтями 193, 231, 232 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 546, 549, 551, 611, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
При таких обставинах, заборгованість по орендній платі в сумі 25445,69 грн. підлягає стягненню.
Відповідно до статей 546, 549, 551 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Статтями 231, 232 Господарського кодексу України встановлено, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідач свого контррозрахунку пені не надав.
Пеня за розрахунком позивача за період з 02.01.2007 по 13.05.2007 складає 773,30 грн., яка також підлягає стягненню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заборгованість підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 04.06.2007, який надано прокурором та позивачем в матеріали справи.
Відповідач ухилився від проведення звірки взаєморозрахунків, про що позивачем надані докази.
Відповідач доказів погашення заборгованості по орендній платі згідно умов договору, контррозрахунку стягуваної суми не надав.
Все вищевикладене дає суду підстави для задоволення позову повністю в розмірі: 26218,99 грн., яка складається з: 25445,69 грн. –основний борг станом на 13.05.2007 за період з 31.12.2005 по 30.04.2007; 773,30 грн. –пеня за період з 02.01.2007 по 13.05.2007.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 231, 232 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 546, 549, 551, 611, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, статтями 33, 34, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства „Укррибфлот” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10, ідентифікаційний код 31583919, п/р 2600901883990 в СФ ВАТ „Укрсимбанк”, МФО 384986) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, 6, ідентифікаційний код 24035612, п/р 3131231760006 в Банку УДК м. Севастополя, МФО 824509) 25445,69 грн. основного боргу та 773,30 грн. пені.
3. Стягнути з Державного підприємства „Укррибфлот” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10, ідентифікаційний код 31583919, п/р 2600901883990 в СФ ВАТ „Укрсимбанк”, МФО 384986) на користь державного бюджету України державне мито в сумі 262,19 грн.
4. Стягнути з Державного підприємства „Укррибфлот” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10, ідентифікаційний код 31583919, п/р 2600901883990 в СФ ВАТ „Укрсимбанк”, МФО 384986) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (03680, м. Київ, вул. Трутенко, 2, п/р 31216259700007 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, одержувач Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано
в порядку статті 84 ГПК України
19.06.2007
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 749091 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Ілюхіна Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні