Ухвала

від 10.12.2012 по справі 2а/1770/2867/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Клименко О.М.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"10" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/2867/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Алюмо-Пласт" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "10" жовтня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Алюмо-Пласт" до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюмо-Пласт» (далі -ТОВ «Алюмо-Пласт») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби (далі -Гощанська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2011 року № 0000012342. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що це рішення орган ДПС прийняв на підставі помилкових і необґрунтованих висновків викладених в акті перевірки №1/2342/32051496 від 05.01.2011 року про віднесення до валових витрат з податку на прибуток підприємств сум без наявності підтверджуючих облікових документів.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ " Алюмо-Пласт" просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані та не доведенні обставини, що мають значення для зави, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач та представник відповідача в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 5 січня 2011 року Гощанська МДПІ провела виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Алюмо-Пласт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року.

Згідно з актом перевірки від 05.01.2011 року встановлено, що ТОВ «Алюмо-Пласт» у бухгалтерському обліку відобразило господарські операції з ТОВ «Торговий дім «Надія» та ТОВ «Прайм-Дивелопмент» щодо придбання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 189 276,00 грн. Придбані товари оприбутковані на основі накладних №1805-2 від 18.05.2009 року, №160702 від 16.07.2009 року та №150703 від 15.07.2009 року. Щодо взаємовідносин із цими контрагентами відповідач зазначив про те, що під час перевірки позивач не пред'явив жодної товарно-транспортної накладної, складання якої є обов'язковим при перевезенні вантажу автомобільним транспортом та документів, що підтверджують фактичне отримання матеріалів, що у свою чергу свідчить про відсутність самого факту поставки вантажу. Крім того, в ході перевірки податковим органом було направлено запити щодо проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача.

За результатами отриманих відповідей Здолбунівської ОДПІ Державної податкової служби від 19.01.2011 року №293/23-13/73 та ДПІ у Печерському районі м.Києва від 11.01.2011 року №620/7/23-1110 встановлено, що провести зустрічну перевірку по взаєморозрахунках неможливо, оскільки місцезнаходження зазначених контрагентів не встановлено.

На підставі викладеного податковий орган зазначив, що поставки товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Торговий дім «Надія» та ТОВ «Прайм-Дивелопмент» не підтверджені належними документами. Таким чином, ТОВ «Алюмо-Пласт» в порушення підп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат у 2 кварталі 2009 року без підтверджуючих документів витрати на загальну суму 189 276,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 47 319,00 грн. в т.ч.: за 2 квартал 2009 року на суму 37 035,00 грн., 3 квартал 2009 року на суму 10 284,00 грн., а саме по взаєморозрахунках з ТОВ «Торговий дім «Надія»на суму 148 139,59 грн. та з ТОВ «Прайм-Дивелопмент» на суму 41 136,40 грн.

На підставі акта перевірки від 05.01.2011 року Гощанською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012342 від 18.01.2011 року, відповідно до якого платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 59 148,75 грн., у т.ч. 47 319,00 грн. за основним платежем, 11 829,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Зазначене податкове повідомлення-рішення платник оскаржив в адміністративному порядку.

Рішеннями про результати розгляду скарги ДПА у Рівненській області №6124/2-г-16/79 від 29.03.2011 року та ДПА України №0775/6/25-0115 від 09.06.2011 року, залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000012342 від 18.01.2011 року, після чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відносини поставки товарно-матеріальних цінностей між позивачем із ТОВ «Торговий дім «Надія» оформлені видатковою накладною № 1805 від 18.05.2009 року на суму 177 767,51 грн.

Відносини поставки товарно-матеріальних цінностей між ТОВ «Алюмо-Пласт» та ТОВ «Прайм-Дивелопмент» оформлені накладною № 160702 від 16.07.2009 року на суму 6 200,00 грн. та накладною №150703 від 15.07.2009 року на суму 43 163,69 грн. Доставка товару здійснювалась транспортом та за рахунок ТОВ «Прайм-Дивелопмент» на об'єкти будівництва, що знаходились в м. Києві на проспекті Червонозоряному,4а, на яких позивач виконував роботи у період з 2008 року по 2009 рік.

На підтвердження виконання усної домовленості між ТОВ «Торговий Дім «Надія» позивач надав банківські виписки від 03.06.2009 року та 16.06.2009 року на загальну суму 177 767,51 грн. Поставка товарно-матеріальних цінностей, на думку позивача підтверджується подорожнім листом від 18.05.2009 року; розрахунком податку з власників транспортних засобів за 2009 рік; договором купівлі-продажу №529 від 05.07.2007 року про купівлю автомобіля ГАЗ-330232-414 та актом приймання - передачі зазначеного автомобіля від 05.07.2007 року; витягом з журналу реєстрації довіреностей. Крім цього долучив договори №01-02 від 01.02.2007 року та додаткові угоди до нього щодо оренди приміщення за адресою м.Рівне, вул. Дворецька,91А.

Суд першої інстанції встановив, що ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи позивач не надав суду товарно-транспортних накладних, наявність яких є обов'язковими для підтвердження факту доставки товару, а тому суд погодився з доводами відповідача про те, що позивачем в порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат зайво включено витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Торговий дім «Надія» та ТОВ «Прайм-Дивелопмент» загальну суму 189 276,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 47 319,00 грн.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

За результатами перевірки контролюючим органом з складу валових витрат апелянта виключені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Торговий дім "Надія" та ТОВ "Прайм-Дивелопмент".

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Алюмо-Пласт» є виготовлення та монтаж алюмінієвих інструкцій, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ. Товарно-матеріальні цінності (профіль та комплектуючі), які придбані позивачем у ТОВ «Торговий дім «Надія» і ТОВ «Прайм -Дивелопмент» були використані у господарській діяльності апелянта при виробництві за адресою знаходження виробничих потужностей позивача у м. Рівне, вул. Дворецька, 91, а ТМЦ придбані, у ТОВ «Надія») та в подальшому при монтажі віконно-дверних конструкцій на об'єктах будівництва по вул. Пухова,85 у м. Рівне та на проспекті Червонозоряному, 4а у м. Києві. Факт використання вищезгаданих товарно-матеріальні цінностей у господарській діяльності апелянта засвідчується наданими суду першої інстанції ліцензією, калькуляцією вартості виробництва, договорами на виконання монтажно-будівельних робіт, актами виконаних робіт та довідками про вартість будівельних робіт. Доходи від реалізації виконаних робіт (в тому числі вартість конструкцій та комплектуючих) були включені до валових доходів позивача у відповідних податкових періодах, що засвідчується декларацією з податку на прибуток.

Відносини поставки товарно-матеріальних цінностей між позивачем та ТОВ «Торговий дім Надія» оформлені видатковою накладною № 1805 від 18.05.2009 року на суму 177 767,51 грн.

Доставка товарно - матеріальних цінностей здійснювалась транспортом та за рахунок ТОВ «Алюмо-Пласт» на умовах самовивезення.

Товарно-матеріальні цінності від постачальника у м. Здолбунові, Рівненської області отримав по довіреності комерційний директор ТОВ «Алюмо-Пласт». Комплектуючі матеріали, придбані у ТОВ «ТД «Надія», були доставлені на складські приміщення ТОВ «Алюмо-Пласт» та в подальшому використані у виробництві конструкцій, які встановлювалися на вказаних вище об'єктах будівництва.

Відносини поставки товарно-матеріальних цінностей між ТОВ «Алюмо-Пласт» та ТОВ «Прайм-Дивелопмент» оформлені накладною №150703 від 15.07.2009 р. на суму 43 163,69 грн. та накладною № 160702 від 16.07.2009, р. на суму 6 200,00 грн. Доставка товару здійснювалась транспортом та за рахунок ТОВ «Прайм-Дивелопмент» на об'єкти будівництва, що знаходились в м. Києві на проспекті Червонозоряному,4а, на яких позивач виконував роботи у період з 2008 року по 2009 рік.

Товарно-матеріальні цінності від постачальника у м. Київ отримав директор ТОВ «Алюмо-Пласт» ОСОБА_5

Вказані обставини підтверджуються наданими суду першої інстанції письмовими доказами: видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, декларацією з податку на прибуток, господарськими договорами, калькуляціями вартості виробництва, актами та довідками про вартість виконаних робіт, документами, що підтверджують факт належності апелянту орендованих приміщень, а також автомобіля та факт отримання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Торговий дім «Надія», подорожнім листом вантажного автомобіля, випискою із журналу реєстрації довіреностей). Крім того ці обставини підтверджені показами свідка - директора ТОВ «Алюмо-Пласт» ОСОБА_5, який був опитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що визначальною ознакою витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову означеність.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості. про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а що неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від ієні якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської аерації; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здіійсненні господарської операції.

Досліджені судом першої інстанції документи бухгалтерського обліку ТОВ «Алюмо-Пласт» по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Надія» і ТОВ «Прайм-Дивелопмент» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», розкривають сутність господарських операцій, підтверджують реальність руху активів апелянта, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до виписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та їх безпосередній взаємозв'язок з господарською діяльністю апелянта, спрямованого на отримання прибутку.

У період виконання господарських операцій, які заперечуються відповідачем, сторони заходились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, перебували на обліку в ДПІ та були платниками ПДВ. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому покладення на апелянта обов'язку сплати збільшеного податкового зобов'язання внаслідок порушень господарського чи податкового законодавства, допущених контрагентом (як-то відсутність за місцезнаходженням, порушення порядку ведення бухгалтерського га податкового обліку) є неправомірним. Апелянт надав суду першої інстанції довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по контрагентах - ТОВ «Торговий дім «Надія» та ТОВ "Прайм-Дивелопмент», у яких зазначене місцезнаходження цих юридичних осіб, а також вбачається що у період поставки товарів проводилися реєстраційні дії та вносилися відповідні записи до відомостей про юридичну особу, що заперечує твердження відповідача про те, що за результатами отриманих відповідей Здолбунівської ОДПІ Державної податкової служби від 19.01.2011 року та ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.01.2011 року №620/7/23-1110 встановлено, що провести зустрічну перевірку по взаєморозрахунках неможливо, оскільки місцезнаходження зазначених контрагентів не встановлено.

Крім того платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати чи податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Щодо посилання суду першої інстанції та відповідача на фіктивність укладених договорів, оскільки відсутні документи на транспортне перевезення, обумовленого договорами (товарно-транспортних накладних). Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання ¦передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно - транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Відсутність товарно-транспортних накладних та відсутність контрагентів за місцем реєстрації не може свідчити про нікчемність договорів та не спростовує реального факту придбання товару, підтвердженого належними первинними документами, які за змістом відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та які відображені у бухгалтерському та податковому обліку апелянта.

Така позиція неодноразово висловлювалась у рішеннях Вищого адміністративного суду у справі К/9991/25932/11; від 26.06.2012 р. у справі К/9991/16335/12 та інших.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосувати відповідні заходи саме до цього об'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх оку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Таким чином, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмо-Пласт" задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "10" жовтня 2012 р. скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ТОВ " Алюмо-Пласт" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.2011 року № 0000012342.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю"Алюмо-Пласт" вул. Дворецька,91а,м.Рівне,33001

3- відповідачу Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул. Незалежності, 31,смт.Гоща,Рівненська область,35400