Ухвала

від 27.11.2012 по справі 2а-14372/11/0170/19

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14372/11/0170/19

27.11.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Кримтрансгаз"- Шиленко Олександр Вікторович, довіреність № б/н від 01.11.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-14372/11/0170/19 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 06.07.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Кримтрансгаз" (пр-т. Кірова, буд.26, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Кримтрансгаз" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень від 15.06.12) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31.10.11 №0011182301, від 31.10.11 № 0011202301, від 31.10.11 № 0011192301.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.12 у справі № 2а-14372/11/0170/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Кримтрансгаз" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим державної податкової служби від 31.10.11 № 0011182301, видане на підставі акту перевірки №14930/23-7/32318915 від 18.10.11.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим державної податкової служби від 31.10.11 № 0011202301, видане на підставі акту перевірки №14930/23-7/32318915 від 18.10.11.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим державної податкової служби від 31.10.11. № 0011192301, видане на підставі акту перевірки №14930/23-7/32318915 від 18.10.11.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Кримтрансгаз"28,23 грн. судового збору, шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 27 листопада 2012 року з апеляційною скаргою не погодився, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 27 листопада 2012 року не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим була проведена документальна виїзна планова перевірка Товариства з обмеженню відповідальністю "НВП Кримтрансгаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.09 по 30.06.11 за результатами якої був складений акт №14930/23-7/32318915 від 18.10.11.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем були встановлені наступні порушення: п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції від 22.05.97 №283/94-ВР (із змінами та доповненнями); п.144.1 ст. 144 Податкового Кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 78 292 грн.; п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями); п.п.200.3, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 101 841грн., зменшено від'ємне значення по ПДВ у сумі 88 363 грн.

На підставі встановлених актом перевірки порушень, відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення - рішення: №0011192301 від 31.10.11 збільшена сума грошових зобов'язань з податку на додану вартість у 101841грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 20662,75грн.; №0011202301 від 31.10.11- зменшена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування ПДВ у сумі 88 363 грн.; №0011182301 від 31.10.2011р. збільшена сума грошових зобов'язань з податку:на прибуток у розмірі 78292грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 16047,75грн.

Так, судом встановлено, що між ТОВ "Проект Модерн" та ТОВ "НВП Кримтрансгаз" укладена угода б/н від 15.05.09 на виконання підрядних робіт, згідно якої ТОВ "Проект Модерн" - підрядник, а ТОВ "НВП Кримтрансгаз" - замовник, в свою чергу підрядник зобов'язується виконати оздоблювальні роботи на об'єкті.

Відповідно до п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.3. ст. 5 даного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України - до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в л положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (п.1). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2).

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно до положень частин 1,2 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Абзацом 4 частини 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, згідно положень вказаних норм, обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в склад матеріальних витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи встановлено, що у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, були створені документи: видаткові накладні та податкові накладні, які вказані вище. Дані документи в силу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій

Як вбачається з акту перевірки сам факт взаємовідносин між позивачем та ТОВ «НВП Кримтрансгаз»і ТОВ «Проект Модерн»податкова інспекція не спростовує. ДПІ в акті перевірки не встановлено порушень при складанні та ведені вказаних документів.

Матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагент мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України. Статут позивача не містить будь-яких обмежень чи заборони керівництву підприємства на укладання зазначених угод. Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Перелік податкової інформації та порядок її отримання визначено ст..ст.72, 73 Податкового кодексу України , серед якої відсутнє визнання як податкової інформації «дані програмного продукту», на які посилається податкова на сторінки 45 акту перевірки.

Програмні продукти, про які йдеться річ, створені для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.08 № 266 (п.1.3 рекомендацій): система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Вказані програмні продукти є способом обробки інформації та розроблені для аналітичного обліку даних органами ДПС, проте їх зміст не може слугувати підтвердженням наявності порушень в сфері податкового законодавства окремих платників податків.

Також, судом встановлено, що в ході проведення перевірки також встановлено завищення ТОВ «НВП Кримтрансгаз»розміру валових витрат у період з 01.01.09 року по 31.03.11 року на суму -145583,00 грн., та за 2 кв. 2011 року - 19115,00 грн. Загальна сума донарахованого податку -40792,00 грн. у зв'язку з завищення амортизаційних відрахувань, у т.ч. 2 кв.2010 року -5445,0грн.; 3 кв.2010 року - 10940,00грн.; 4 кв. 2010 року - 10302,00 грн.; 1кв.2011 року -9709,00грн. та за 2 квартал 2011 року - 4396,00грн.

Така позиція склалась тому, що відповідач вважає використання основних фондів ТОВ «НВП Кримтрансгаз»у господарський діяльності інших суб'єктів господарської діяльності (СГД) без укладання договорів оренди.

Проте, позивачем були придбані стаціонарні заправники газу, встановлені на бетонних фундаментах, розташованих на території СГД - власників АЗС з метою реалізації газу позивача. Продаж газу здійснювалася на підставі укладених між позивачем та СГД - власниками АЗС договорів комісії.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Статтею 1012 Цивільного кодексу України встановлено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. При цьому істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Згідно з ст. 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Відповідно до ч. 1 ст.1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, через стаціонарні газові заправники, на умовах договорів комісії, здійснювався продаж газу, єдиним власником якого було ТОВ «НВП Кримтрансгаз», а після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер (згідно ч. 1 ст.1022 Цивільного кодексу України) повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Дохід від використання стаціонарних заправників газу був отримано позивачем у складі доходу, отриманого від продажу газу. Тому, згідно з .п.8,1.2. п. 8.1 ст. 8, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.144.1 ст.144 розд.ІІІ Податкового кодексу України, позивач правомірно нараховував амортизацію основних фондів для власного виробничого використання.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду про необґрунтованість висновків відповідача про відсутність у позивача права на формування витрат в зв'язку з відсутністю у ДПІ Печерського р-на м.Київа декларації з податку на прибуток ТОВ "Проект Модерн" за 2009 рік, у звязку з чим неможливості встановити наявність основних фондів ТОВ "Проект Модерн".

Отже, висновки відповідача про завищення позивачем витрат, у період, що перевірявся, є необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з ПДВ, то судом зазначено наступне.

Згідно акту перевірки, відповідач дійшов висновку про завищення ТОВ "НВП Кримтрансгаз" ПДВ податкового кредиту у загальній сумі 101841,0грн., у тому числі за листопад 2009 року у розмірі 76667 грн., за січень 2010 року у сумі 5980 грн., за червень 2011 року у сумі 19194грн., та зменшення від'ємного значення по ПДВ у сумі 88363грн., у т.ч. червень 2011 року- 88363 грн.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Даною нормою також встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Акт перевірки свідчить, що до перевірки були надані податкові накладні виписані позивачу контрагентам ТОВ «Проект Модерн».

Виходячи з положень вказаних норм закону, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних виписаних ТОВ «Проект Модерн», судова колегія погоджується з висновком суду, що позивачем правомірно здійснювалося формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Крім того, в акті перевірки вказано, що за результатами проведеного аналізу звітної форми "Деталізована інформація по платника ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за перевіряємий період", встановлено, що ТОВ "Проект Модерн" до ДПІ Печерського району м. Києва не надана декларація з податку на прибуток за 2009 року, тобто сума доходу, отриманого ТОВ "Проект Модерн" за виконання підрядних робіт не увійшла до складу скоригованого валового доходу підприємства. Декларація з податку на додану вартість ТОВ "Проект Модерн" за листопад 2009 року. Прийнята до ДПІ з поміткою "До відому", тобто сума податкового кредиту та податкового зобов'язання дорівнює - 0 грн.

Програмні продукти, про які йдеться річ, створені для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.08 № 266 (п.1.3 рекомендацій): система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Вказані програмні продукти є способом обробки інформації та розроблені для аналітичного обліку даних органами ДПС, проте їх зміст не може слугувати підтвердженням наявності порушень в сфері податкового законодавства окремих платників податків.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Податковому кодексі України, навіть таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету, не передбачено. Але, позивач сплатив суму ПДВ в складі суми придбання устаткування, про що свідчать розрахункові документи.

При придбанні послуг ТОВ "НВП Кримтрансгаз" був зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару контрагентам, які зобов'язані внести цю суму ПДВ до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З урахуванням викладеного, відповідач зробив висновки про завищення податкового кредиту без фактичного з'ясування таких обставин та підтвердження їх доказами. Посилання відповідача в акті на дані програмного продукту, в даному випадку не може бути належним доказом формування позивачем податкового кредиту без наявності податкової накладної. Отже, висновки відповідача є необґрунтованими.

Таким чином, висновки викладені в акті документальної виїзної перевірки про заниження ПДВ, що підлягав сплаті до бюджету, не підтверджуються матеріалами справи, в зв'язку з чим прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, податкові повідомлення - рішення від 31.10.11 №0011182301, № 0011202301, №0011192301 є протиправними та підлягають скасуванню.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.12 у справі № 2а-14372/11/0170/19 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.12 у справі № 2а-14372/11/0170/19 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 3 грудня 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко