Ухвала

від 24.09.2012 по справі 2а-16154/11/0170/3

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-16154/11/0170/3

24.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-600"- Ростовська Олена Костянтинівна, довіреність № б/н від 10.06.12

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 12.03.12 по справі № 2а-16154/11/0170/3

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-600" (вул. Бородина, 20, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 березня 2012 року у справі № 2а-16154/11/0170/3 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-600»до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011 року № 0012602301 Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 березня 2012 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована нікчемністю правочинів між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецпром МТЗ»м. Дніпропетровськ.

У судове засідання представник відповідача не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи відповідач сповіщений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку з висновком податкової інспекції про завищення позивачем у січні 2011 року податкового кредиту з ПДВ у сумі 1984,20 грн., завищення у лютому 2011 року податкового кредиту з ПДВ у сумі 32722,90 грн., заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України у січні 2011 року у розмірі 1984,20 грн. та у лютому 2011 року -у розмірі 32722,90 грн. по господарським операціям з ТОВ «Укрспецпром МТЗ»м. Дніпропетровськ, про що був складений акт «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «СПМК-600»ЄДРПОУ 05465643 з питань взаємовідносин з ТОВ «Укрспецпром МТЗ»ЄДРПОУ 33421244 за січень, лютий 2011р.»від 18.11.2011 року № 16972/23-4/05465643.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2011 року за № 0012602301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму основного платежу 34707,10 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 34707,10 грн. у тому числі: за січень 2011 року у сумі 1984,20 грн. та за лютий 2011 року у сумі 32722,90 грн. обумовлено виключенням зі складу податкового кредиту позивача за січень 2011 року суми ПДВ 1984,20 грн. та за лютий 2011 року суми ПДВ 32722,90 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Укрспецпром МТЗ»м. Дніпропетровськ.

Підставою для зменшення позивачу податкового кредиту з ПДВ у вказаних сумах стався висновок податкової інспекції про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Укрспецпром МТЗ»м. Дніпропетровськ у зв'язку з наступними обставини.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим отримало від ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ акт від 20.05.2011 року № 1530/23-610/33421244 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрспецпром МТЗ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, в якому зазначено, що підтверджуючи документи здійснення фінансово-господарської діяльності за вказаний період ТОВ «Укрспецпром МТЗ»не має можливості надати, тому що вся документація господарської діяльності за період з 2008 року по 31.03.2011 року була вийнята Слідчим управлінням відділу з розслідування злочинів, скоєних групами та приступними організаціями. Слідчим відділу РЗСЧОГ та ЗО СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області була надана відповідь про те, що в наданій добровільно підприємством документації відсутні документи обігу по підприємству за 2010-2011 роки. На підставі даних обставин податкова інспекція дійшла до висновку про те, що з метою ухилення від надання первинних документів за грудень 2010 року -лютий 2011 року, визначених у запиті ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ТОВ «Укрспецпром МТЗ»надано недійсні дані, що у свою чергу, на думку податкової інспекції, свідчить про відсутність у Товариства відповідних документів за січень-лютий 2011 року.

На підставі всього вищевикладеного та враховуючи, що ТОВ «Укрспецпром МТЗ»не знаходиться за адресою, вказаною в реєстраційних документах, податкова інспекція вважає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Укрспецпром МТЗ»не переслідувала цілі проведення господарської діяльності для отримання прибутку, а була спрямована на формування податкових вигод третім особам, що і стало підставою до висновку про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Укрспецпром МТЗ».

Судова колегія вважає, що висновок податкової інспекції про нікчемність правочину між позивачем та «Укрспецпром МТЗ»м. Дніпропетровськ є недоведеним, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України «Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину»зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочин між позивачем та ТОВ «Укрспецпром МТЗ»м. Дніпропетровськ»суперечить інтересам держави та суспільства, недійсність правочину прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такий правочин є оспорюваним, тобто підлягає визнанню судом недійсним у порядку, встановленому законом. Але, податкова інспекція, яка є заінтересованою особою та заперечує дійсність правочину між позивачем та ТОВ «Укрспецпром МТЗ»м. Дніпропетровськ у судовому порядку не оспорила дійсність вказаного правочину.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

В матеріалах справи є Договір поставки № 1801/1 від 18.01.2011 року, згідно якому ТОВ «Укрспецпром МТЗ»зобов'язано передати позивачу електрообладнання, електроматеріали, будівельні матеріали, станки у асортименті.

На виконання умов договору ТОВ «Укрспецпром МТЗ»поставлено електрообладнання, електроматеріали та будівельні матеріали на суму 11905,04 грн. в т.ч. ПДВ 1984,17 грн. та на суму 196337,42 грн. в т.ч. ПДВ 32722,90 грн.

Факт отримання від ТОВ «Укрспецпром МТЗ»товарів за договором позивач підтверджує податковою накладною № 1261 від 26.01.2011 року, податковою накладною № 19 від 07.02.2011 року, рахунками-фактурою № УК-0207.1 від 07.02.2011 року, № ук-0126.2 ВІД 26.01.2011 року, банківськими документами щодо безготівкових розрахунків за поставлений товар.

Факт використання отриманого від ТОВ «Укрспецпром МТЗ»товару у власній господарській діяльності позивач підтверджує договорами підряду з ВАТ «Крименерго», графіками виконаних робіт та поставки обладнання, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, актами приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, підсумковими відомостями ресурсів к актам приймання виконаних будівельних робіт, розрахунками витрат, пов'язаних з відрядженням робітників підрядних організацій на будівництво, розрахунками витрат по перевезенню робітників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом, актами приймання-передання обладнання, що встановлено на об'єкті, дефектними актами, актами списання на виробництво, банківськими документами щодо здійснення розрахунків у безготівковій формі.

Ненадання ТОВ «Укрспецпром МТЗ»первинних документів бухгалтерського та податкового обліку до перевірки податковому органу не є підставою до висновку про те, що документи позивача не можуть бути прийняті до уваги у підтвердження реального виконання умов договору поставки та свідчать про порушення вимог діючого законодавства України про оподаткування. При цьому судова колегія зазначає, що податкова відповідальність має індивідуальний характер і при наявності у позивача відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку що підтверджують факт реального виконання умов договору та використання отриманих товарів у власній господарській діяльності при недоведеності нікчемності правочину -немає правових підстав до висновку про завищення позивачем у січні-лютому 2011 року сум податкового кредиту за господарськими правовідносинами з ТОВ «Укрспецпром МТЗ».

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

При таких обставинах справи судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.12 по справі № 2а-16154/11/0170/3 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.12 по справі № 2а-16154/11/0170/3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис З.І.Курапова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська