Ухвала

від 14.05.2012 по справі 2а-2477/10/4/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2477/10/4/0170

14.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Каптусаров С.Д.

за участю сторін:

позивач, Заступник прокурора м. Сімферополя- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, представник позивача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- ,

представник відповідача, Кооперетивного підприємства "Кримкоопзовнішторг"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Кооперативного підприємства "Кримкоопзовнішторг" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 21.07.11 у справі № 2а-2477/10/4/0170

за позовом Заступника прокурора м.Сімферополя (вул. Севастопольська 11, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95011)

Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

до Кооперетивного підприємства "Кримкоопзовнішторг" (вул. Жигаліна,21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95021)

про стягнення заборгованості у розмірі 3052,25 грн.-

ВСТАНОВИВ:

Кооперативне підприємство "Кримкоопзовнішторг" оскаржує в апеляційному порядку постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2011 року, якою адміністративний позов задоволено, - та просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2011 року та прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга вмотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зокрема, на думку апелянта, судом не було взято до уваги доводи відповідача щодо незаконності підстав та дій посадових осіб ДПА в АР Крим про проведення перевірки, складанню акту перевірки і прийняттю на його підставі рішень про застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кооперативного підприємства "Кримкоопзовнішторг".

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Заступник прокурора м. Сімферополя, діючи в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Кооперативного підприємства "Кримкоопзовнішторг" про стягнення заборгованості у розмірі 3052,25 грн.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що заборгованість утворилась у зв'язку з проведенням податковим органом перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій стосовно господарської одиниці, що використовується відповідачем (магазин за адресою: м. Сімферополь, вул. Жигаліної, 21), на підставі якої складено акт перевірки №002563 від 09.11.2009року.

За результатами перевірки встановлені порушення пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»(далі Закон №265) та статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(далі Закон №98, нормативно-правові акти у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), що виразилося в непроведенні розрахункової операції на суму 65,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій або із застосуванням розрахункової книжки, не видачею розрахункового документу, незабезпеченням відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній у денному звіті РРО та проведенням торгівельної діяльності із порушенням порядку використання (розміщення) торгівельного патенту.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідно до пункту 1 статті 17, статті 22 Закону №265, абзацу третього частини першої статті 8 Закону №98 позивачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.11.2009 року №0023282303 на суму 2817,25 грн. та №0023292303 на суму 320,00 грн. Вказані рішення отримані відповідачем 23.11.2009 року, що підтверджується відмітками на корінцях вказаних рішень (а.с. 10, 11).

Заборгованість, про стягнення якої заявлено позов, складається з сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за рішеннями від 23.11.2009 року №0023282303 та №0023292303, з урахуванням часткового погашення заборгованості з санкцій за рішенням від 23.11.2009 року №0023282303 (на суму 85,00 грн.).

Разом з тим, при розгляді справи в суді першої інстанції було встановлено, що Кооперативне підприємство "Кримкоопзовнішторг" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування рішень від 23.11.2009 року №0023282303 та №0023292303 (справа № 2а-4593/10/14/0170).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.04.2011 року у справі позовну заяву у справі № 2а-4593/10/14/0170 залишено без розгляду, судове рішення набрало законної сили.

Відповідачем, в порядку, встановленому ст. 71 КАС України, не надано доказів скасування або зміни рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, внаслідок їх оскарження до податкового органу вищого рівня або до суду, не надані докази повної сплати суми заборгованості, наявність заборгованості станом на день судового розгляду підтверджується матеріалами справи..

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини сьомої статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні»(далі - Закон №509) перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265, вважаються позаплановими перевірками.

Відповідно до частини першої статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення, зокрема, позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Згідно з частиною третьою цієї ж статті ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, у разі порушення працівниками податкового органу зазначених вимог Закону №509 під час проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити працівників до проведення цієї перевірки. Однак власне недотримання податковим органом вимог закону під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта підприємницької діяльності від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач не скористався правом не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, тому перевірка фактично була проведена, що по суті не заперечується представниками сторін і підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 1 ст. 17 Закону №265, передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, яким, зокрема, встановлені права податкового органу щодо стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетом, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями та порядок такого стягнення.

Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У свою чергу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Щодо порушення статті 7 Закону №98, що виразилось в проведенні торгівельної діяльності із порушенням порядку використання (розміщення) торгівельного патенту судова колегія зазначає наступне.

Вказана норма зобов'язує розміщувати торговий патент (а не його копію) на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Абзацом 3 частини 1 статті 8 Закону №98 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність за за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, - сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

Відповідно до ст. 25 Закону №265 суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Частиною 3 ст. 8 Закону №98 встановлено, що штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

Судова колегія вважає вірним висновок суду, що податковий борг відповідача у розмірі 3052,25 грн. є узгодженою сумою грошового зобов'язання (у розумінні ПК України) та відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, підлягає стягненню з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кооперативного підприємства "Кримкоопзовнішторг" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2011 у справі №2а-2477/10/4/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук