Ухвала

від 07.11.2012 по справі 2а-3561/12/0170/5

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3561/12/0170/5

07.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 24.05.12 у справі № 2а-3561/12/0170/5

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Бріз" (вул. Фрунзе, 26,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98400)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби (вул. Сімферопольська, 3,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98400)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим № 0000051502 від 23.02.2012 року.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Бріз" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1287,49 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим в період з 14.09.2011 року по 27.09.2011 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "УК "Бріз"(ЄДРПОУ 36885984) з питань взаємовідносин з ТОВ "Севпродукт"(ЄДРПОУ 30709136) у частині формування податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 42/40/1502/36885984 від 06.02.2012 року (т.І, а.с.11-23), в якому встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до донарахування податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму ПДВ -102999,00 грн.

Перевіркою встановлено, що 01.05.2011 року між постачальником ТОВ "Севпродукт"та покупцем ТОВ "УК "Бріз" укладено договір поставки № 50/1 продовольчих товарів.

Надані підприємством до перевірки документи в частині видаткових та податкових накладних свідчать про отримання ТОВ "УК "Бріз"товарів.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Севпродукт" виписано (оформлено) податкові накладні на загальну суму 617994,00 грн., у тому числі ПДВ 102999,00 грн.

Протягом серпня 2011 року розрахунки з ТОВ "Севпродукт"відбулися у безготівковій формі на загальну суму 648 758,18 грн.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку, зазначені розрахунки з постачальником відображено проводками Дт 631 Кт 311.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Севпродукт"не є виробником (імпортером).

Постачальником реалізованих продуктів харчування (з врахуванням послуг на вантажно-розвантажувальні роботи) є ТОВ "Леард"(ЄДРПОУ 368886131, і.п.н 368886105610).

Згідно відповіді ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька на запит про проведення зустрічної перевірки від 03.11.2011 року № 289/7/23-413, відповідно до ІС "Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", розбіжностей між ТОВ "Леард"та ТОВ "Севпродукт"не має.

Суб'єктом господарювання ТОВ "Леард"були поставлені товари, на що виписано (оформлено) податкові накладні, які надані до перевірки.

Відповідачем в акті перевірки вказано,що позивачем не зазначено перелік транспортних документів (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів), відповідно до яких здійснювалось перевезення та приймання-передача продуктів від ТОВ "Леард"(м. Донецьк) до ТОВ "Севпродукт" (м. Севастополь) до ТОВ "УК "Бріз"(Бахчисарайський район, с. Піщане), тобто не підтверджено факт постачання продуктів харчування.

На підставі зазначеного, податковим органом зроблено висновок про завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість на загальну суму 102999,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Севпродукт"за серпень 2011 року

На підставі даних акту перевірки податковим органом 23.02.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000051502 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 102999,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 25749,75 грн. (т.І, а.с.24).

З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2011 року між ТОВ "Севпродукт" (постачальником) та ТОВ "УК "Бріз"(покупцем) укладено договір № 50/1, предметом якого є поставка продовольчих товарів (т.І, а.с.88).

На підтвердження виконання зазначеного вище договору позивачем до матеріалів справи долучені:

- накладні (т.І, а.с.90-119), які за умовами договору № 50/1 від 01.05.2011 року, підписані обома сторонами: №6354 від 01.08.2011 року, №6334 від 02.08.2011 року, №6335 від 02.08.2011 року, №6374 від 02.08.2011 року, №6376 від 03.08.2011 року, №6421 від 03.08.2011 року, №6424 від 03.08.2011 року, №6420 від 05.08.2011 року, №6378 від 05.08.2011 року, №6377 від 05.08.2011 року, №6423 від 05.08.2011 року, №6422 від 05.08.2011 року, №6624 від 05.08.2011 року, №6675 від 05.08.2011 року, №6674 від 05.08.2011 року, №6647 від 08.08.2011 року, №6673 від 09.08.2011 року, №6625 від 09.08.2011 року, №6735 від 09.08.2011 року, №6626 від 09.08.2011 року, №6736 від 09.08.2011 року, №6716 від 10.08.2011 року, №6737 від 11.08.2011 року, №6702 від 11.08.2011 року, №6734 від 12.08.2011 року, №6796 від 12.08.2011 року, №6680 від 12.08.2011 року, №6679 від 12.08.2011 року, №6733 від 12.08.2011 року, №6791 від 13.08.2011 року, №6792 від 15.08.2011 року, №6795 від 16.08.2011 року, №6794 від 16.08.2011 року, №6793 від 16.08.2011 року, №6748 від 16.08.2011 року, №6747 від 16.08.2011 року, №6871 від 16.08.2011 року, №6867 від 18.08.2011 року, №6868 від 19.08.2011 року, №6869 від 19.08.2011 року, №6870 від 19.08.2011 року, №6837 від 19.08.2011 року, №6836 від 19.08.2011 року, №6938 від 20.08.2011 року, №6941 від 20.08.2011 року, №6888 від 20.08.2011 року, №6939 від 22.08.2011 року, №6940 від 23.08.2011 року, №6937 від 23.08.2011 року, №6887 від 23.08.2011 року, №6886 від 23.08.2011 року, №6989 від 25.08.2011 року, №7136 від 26.08.2011 року, №6954 від 26.08.2011 року, №7116 від 26.08.2011 року, №7000 від 30.08.2011 року, №7131 від 30.08.2011 року.

- податкові накладні на загальну суму 617994,00 грн., в тому числі ПДВ -102999,00 грн. (т.І, а.с.120-175): №6354 від 01.08.2011 року, №6334 від 02.08.2011 року, №6335 від 02.08.2011 року, №6374 від 02.08.2011 року, №6376 від 03.08.2011 року, №6421 від 03.08.2011 року, №6424 від 03.08.2011 року, №6420 від 05.08.2011 року, №6378 від 05.08.2011 року, №6377 від 05.08.2011 року, №6423 від 05.08.2011 року, №6422 від 05.08.2011 року, №6624 від 05.08.2011 року, №6675 від 05.08.2011 року, №6674 від 05.08.2011 року, №6647 від 08.08.2011 року, №6673 від 09.08.2011 року, №6625 від 09.08.2011 року, №6735 від 09.08.2011 року, №6626 від 09.08.2011 року, №6736 від 09.08.2011 року, №6716 від 10.08.2011 року, №6737 від 11.08.2011 року, №6702 від 11.08.2011 року, №6734 від 12.08.2011 року, №6796 від 12.08.2011 року, №6680 від 12.08.2011 року, №6679 від 12.08.2011 року, №6733 від 12.08.2011 року, №6791 від 13.08.2011 року, №6792 від 15.08.2011 року, №6795 від 16.08.2011 року, №6794 від 16.08.2011 року, №6793 від 16.08.2011 року, №6748 від 16.08.2011 року, №6747 від 16.08.2011 року, №6871 від 16.08.2011 року, №6867 від 18.08.2011 року, №6868 від 19.08.2011 року, №6869 від 19.08.2011 року, №6870 від 19.08.2011 року, №6837 від 19.08.2011 року, №6836 від 19.08.2011 року, №6938 від 20.08.2011 року, №6941 від 20.08.2011 року, №6888 від 20.08.2011 року, №6939 від 22.08.2011 року, №6940 від 23.08.2011 року, №6937 від 23.08.2011 року, №6887 від 23.08.2011 року, №6886 від 23.08.2011 року, №6989 від 25.08.2011 року, №7136 від 26.08.2011 року, №6954 від 26.08.2011 року, №7116 від 26.08.2011 року, №7000 від 30.08.2011 року, №7131 від 30.08.2011 року.

- платіжні доручення на загальну суму 648758,18грн. та виписками з рахунку ТОВ "УК "Бріз" у ПАТ "ВТБ Банк"(т.І, а.с.38-66).

- видаткові накладні на видачу продуктів (т.ІІ а.с.3-222, т.ІІІ а.с.1-139).

З урахуванням суми податку на додану вартість, сплаченого за податковими накладними, що виписані ТОВ "Севпродукт", позивачем сформовано податковий кредит серпня 2011 року в сумі 102999,00 грн.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України, визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Судом було перевірено наявність у позивача відповідних документів для формування складу податкового кредиту серпня 2011 року по контрагенту ТОВ "Севпродукт"та було встановлено наступне.

Перелічені вище податкові накладні мають всі необхідні реквізити, передбачені п.201.1 ст. 201 ПК України. Складені податкові накладні ТОВ "Севпродукт", яке зареєстроване платником податку на додану вартість згідно з свідоцтвом № 39500784 від 13.01.2000 року (т.І, а.с.198), а отже, у відповідності до п.201.8 ст. 201 ПК України має право на виписку податкових накладних.

Висновок відповідача щодо завищення суми податкового кредиту засновані на відсутності факту поставки товару за господарською операцією ТОВ "Леард"- ТОВ "Севпродукт"- ТОВ "УК "Бріз", оскільки відсутні первинні документи, які свідчать про перевезення товару -товарно-транспортні накладні, але матеріалами справи такі висновки податкового органу спростовуються.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно зі ст.1 Закону, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

П. 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту -Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (п.п. 2.14, 2.15, 2.16 Наказу № 88).

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2007 року № 363 затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, які зареєстровані Міністерством юстиції України 20.02.1998 року № 128/2568 (далі -Наказ № 363).

Відповідно до п.11.1 Наказу № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Під товарно-транспортною накладною слід розуміти єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (п.1 Наказу № 363).

Судова колегія зазначає, що наявність вказаного документу є підставою для відображення у бухгалтерському та податковому обліку здійсненої господарської операції щодо поставки товару.

З метою підтвердження факту поставки товару контрагентом ТОВ "Севпродукт", позивачем було надано відповідні товарно-транспортні накладні (т.І, а.с.176-195): від: 01.08.2011 року, 02.08.2011 року, 03.08.2011 року, 05.08.2011 року, 08.08.2011 року, 09.08.2011 року, 10.08.2011 року, 11.08.2011 року, 12.08.2011 року, 13.08.2011 року, 15.08.2011 року, 16.08.2011 року, 18.08.2011 року, 19.08.2011 року, 20.08.2011 року, 22.08.2011 року, 23.08.2011 року, 25.08.2011 року, 26.08.2011 року, 30.08.2011 року.

Вказані товарно-транспортні документи підтверджують факт поставки товару від ТОВ "Севпродукт"до ТОВ "УК "Бріз".

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок про правомірність відображення вказаної господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку позивача на підставі відповідних первинних документів.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ТОВ "УК "Бріз" обґрунтовано у серпні 2011 року сформовано податковий кредит в сумі 102999,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Севпродукт".

Окрім цього, судова колегія вважає необхідним зазначити, що за даними акту перевірки № 42/40/1502/36885984 від 06.02.2012 року, суб'єктами господарювання ТОВ "Леард"та ТОВ "Севпродукт"також належним чином було оподатковано господарську операцію щодо поставки товарів ТОВ "УК "Бріз".

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 42/40/1502/36885984 від 06.02.2012 року про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України та п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 23.02.2012 року № 0000051502.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 24.05.12 у справі № 2а-3561/12/0170/5 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва