Ухвала

від 28.11.2012 по справі 2а-11026/11/0170/21

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11026/11/0170/21

28.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Мунтян О.І. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Санаторій ім. В.В. Куйбишева" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 06.04.12 у справі № 2а-11026/11/0170/21

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Крилова, 133,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95001)

до Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Санаторій ім. В.В. Куйбишева" (вул. Щербака, 11,Ялта,Автономна Республіка Крим,98635)

про стягнення 20611,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.04.12 адміністративний позов - задоволено.

Стягнуто з Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Санаторій ім. В. В. Куйбишева" (98635, АР Крим, м. Ялта, вул. Щербака, б. 11, ЄДРПОУ 02650771) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, б. 133; Одержувач: Держбюджет м. Ялта; 50070000, банк одержувача: ГУДКС України в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 38027563, р/р 31211230700039, призначення платежу: *; ЄДРПОУ платника; 50070000; 01; адміністративно-господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами за 2010 рік.) 37100,00 грн. заборгованості зі сплати адміністративно -господарських санкцій.

Не погодившись з постановою суду, представник Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Санаторій ім. В.В. Куйбишева" звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Санаторій ім. В. В. Куйбишева" зареєстровано у якості юридичної особи.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю і гарантує рівні можливості для його реалізації. Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991р. № 875 зі змінами та доповненнями (далі Закон), передбачені гарантії для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами.

Пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 N 1434, встановлено, що Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення, для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Згідно ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік від 21.02.2011р. за вих. № 01-5/17 за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007р. № 42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного місця. Зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що працювали у 2010р. у кількості 36 осіб, розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника складав 1717,00 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем не визначена (а.с. 10).

02.06.2011р. за результатами позапланової невиїзної перевірки щодо заповнення форми № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" були виявлені розбіжності у показниках рядка 05,06.

За результатами перевірки був складений акт перевірки виконання ст.ст. 19,20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (а.с.8).

Судом встановлено, відповідно до зазначеного акту норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів складає одне місце (рядок 03), фонд оплати праці штатних працівників - 742000,00 грн. (рядок 04), розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника - 20611,00 грн. (рядок 05), сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 20611,00 грн. (рядок 06).

04.06.2011р. відповідачем надано уточнюючий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 1 особа.(а.с.31).

Так, відповідно до п. 3 Порядку проведення перевірок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою КМУ № 70 від 31.01.2007р., відділення Фонду за наказом його керівника може проводити планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки. Планові та позапланові перевірки проводяться в робочий час роботодавця, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно п. 4 зазначеного Порядку невиїзні перевірки проводяться на підставі звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів. Відділення Фонду письмово повідомляє не пізніше ніж за десять днів до початку проведення планової перевірки роботодавця про проведення перевірки із зазначенням дати її початку і закінчення. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів відділення Фонду або вручається особисто роботодавцю під розписку.

З Акту перевірки від 02.06.2011р., вбачається, що підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки стали Наказ відділення Фонду № 31 від 19.05.2011р. та Звіт відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік від 21.02.2011р.

У виконання зазначених норм, позивачем на адресу відповідача було направлено письмове повідомлення про початок проведення перевірки за вих. № 04-4/3437 від 20.05.2011р.(а.с.6), яке було отримано уповноваженою особою відповідача 30.05.2011р., про що свідчіть наявне в матеріалах справи повідомлення про отримання поштової кореспонденції (а.с.7).

Судова колегія зазначає, що відповідно до п. 11 Порядку, після проведення планової та позапланової перевірки уповноважена посадова особа відділення Фонду складає акт у двох примірниках, у якому зазначається: дата його складення; тип перевірки (планова або позапланова); її вид (виїзна або невиїзна); предмет перевірки; найменування відділення Фонду, а також посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої посадової особи, яка проводила перевірку; найменування роботодавця.

Цей перелік є вичерпним та не встановлює будь-яких додаткових вимог щодо форми та змісту акту.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо порушення позивачем порядку проведення перевірки та вимог, що встановлюються дійсним законодавством до форми та змісту акту перевірки.

Перевіркою від 02.06.2011р. виявлені розбіжності з зазначеними показниками у звіті відповідача форми № 10-ПI за 2010 рік, а саме у показниках рядка 05,06, також встановлено порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ч.1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", у кількості одного робочого місця та розрахована адміністративно-господарська санкція у сумі 20611,00 грн.

Проте, відповідно до уточнюючого звіту відповідача на підприємстві у звітному 2010 році середньооблікова кількість штатних працівників, якім відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 1 особа.

У підтвердження зазначеного факту відповідачем надано копію наказу від 16.02.2009р. № 10-К про прийняття ОСОБА_3 інваліда 2 групи на посаду двірника (а.с.111).

В матеріалах справи містяться дані персоніфікованого обліку даних відносно найманих працівників КП ЯМР "Санаторій ім. В.В. Куйбишева" за 2010 рік, з яких вбачається, що ОСОБА_3 у 2010 році не працював(а.с.128-134).

З довідки Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим від 13.02.2012р. за вих. № 1433/07-05 та Розрахункової відомості КП ЯМР "Санаторій ім. В.В. Куйбишева" про нарахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2010 рік від 14.01.2011р. вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників у 2010 році становить 40 осіб, а не 36, як зазначено в звіті відповідача від 21.02.2011р., більш того інваліди на протязі 2010 року взагалі не працювали (а.с.141-142).

З урахуванням викладеного, судова колегія зазначає, що норматив щодо працевлаштування інвалідів, відповідно до вимог ст. 19 Закону становить 2 особи, а сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону та п. 3.7 Інструкції, становить 37100,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. № 70, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-12 , саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що відповідач повинен перерахувати до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 37100,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за два робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняті ними.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Санаторій ім. В.В. Куйбишева" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.04.12 у справі № 2а-11026/11/0170/21 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва