Ухвала

від 21.05.2012 по справі 2а-13327/11/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13327/11/0170/15

21.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Каптусаров С.Д

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Люкс-Крим"- Амеліна Аріна Олександрівна, довіреність № 17 від 21.05.12

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Люкс-Крим"- Захарченко Наталя Олександрівна, довіреність № 18 від 21.05.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-13327/11/0170/15 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 18.01.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Люкс-Крим" (вул. Грибоедова, буд. 39, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Люкс-Крим" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0005772301 від 31.05.2011 р.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Люкс-Крим" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.12 та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термо-Люкс-Крим" є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи -33375430), зареєстрованою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 22.02.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії юридичної особи серія А00 №635397 та довідкою ГУС в АРК № 011164.

Позивач зареєстрований платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на додану вартість.

Таким чином, ТОВ "Термо-Люкс-Крим" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаній виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка з питань взаємовідносин з ПП "Базис Торг" за грудень 2010р. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ПП "Базис Торг" за грудень 2010 року встановлено його завищення усього у сумі 18055,00 грн.

За результатами перевірки складений акт №5552/23-4/33375430 від 04.05.2011 року, за висновками якого встановлено порушення пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР., в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 18055,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005772301 від 31.05.2011 р., яким ТОВ "Термо-Люкс-Крим" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього у розмірі 22569,00 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій під час формування позивачем податкового кредиту у грудні 2010 року були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон).

Згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання -загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Позивачем 18.01.2011 року надана податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період - грудень 2010 рік, сформовано розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, згідно відомостей зазначеної розшифровки позивачем за контрагентом ПП "Базис Торг"(індивідуальний номер 361659801097) у грудні 2010 року зазначено обсяг поставки у розмірі 90276,87 гривень та суму ПДВ у розмірі 18055,37 гривень.

Перевіряючи наявність у ТОВ "Термо-Люкс-Крим" підстав для відображення ПДВ в сумі 18055 гривень у податковому кредиті за грудень 2010 року судом встановлено наступне.

02.06.2010 року між ПП "Базис Торг"( Продавець) та ТОВ "Термо-Люкс-Крим" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товару № 199.

Відповідно до п.2.1 договору Покупець зобов'язується оплатити 100% вартості Товару, зазначеного в заявці Покупця, протягом десяти банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку-фактури від Продавця.

Оплата вартості Товару проводиться в національній валюті, на підставі рахунку-фактури, виставленого Продавцем, шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Відповідно до специфікації №7 на поставку товару від 02.12.2010 року предметом постачання є дифузор стельовий МВ 315 ПФ у кількості 27000 штук, утеплювач у кількості 56000 кв.м, воздуховод класу Н з оцинкованої сталі товщ. 0,7 мм. кругл.сеченія від 500 до 800 мм у кількості 30702 кв.м , шибер 250*250 у кількості 7000 штук, вентилятор ВЕНТС 100 М у кількості 8000 штук, вентилятор ВЕНТС 128 М у кількості 1000 штук, вентилятор ВЕНТС 125 М турбо у кількості 3000 штук, дифузор стельовий МВ 250 ПФ у кількості 16000 штук, затиск + болт Clamp СМ-Н/500 у кількості 33000 штук, куток NN -20/300-НБ у кількості 463000 штук, профіль Е 20/3 у кількості 160516 м, воздуховод класу Н з оцинкованої сталі товщ. 0,7 мм. круг.сеченія від 300 до 1000 мм у кількості 5000 кв.м, грати СМ 350*350 у кількості 2000 штук, шумоглушник ГТК-01-315-1,0 у кількості 1000 штук, шумоглушник ГТК-01-315-0,5 у кількості 1000 штук, фільтр ФБ-02-1000х500-G3 у кількості 1000 штук, затиск болт Clamp СМ-Н/250 у кількості 42000 штук, перфострічка метал TAPE DUH - BUD -0,65 20х25 (25м) у кількості 13000 м, рейка з оцинкованої сталі 0,05 м у кількості 8000 штук, вентилятор канальний VENT 315 L у кількості 1000 штук, на загальну суму 20116,34 грн. з ПДВ, де 16763,62 грн. -вартість товару, 3352,72грн. -сума ПДВ.

ПП "Базис Торг" виписан разхунок-фактура № 1637 від 02.12.2010 року на загальну суму 20116,34 грн. з ПДВ, де 16763,62 грн. -вартість товару, 3352,72грн. -сума ПДВ.

На виконання умов договору ПП "Базис Торг" видана податкова накладна порядковий номер 1736 від 02.12.2010 року суму 20116,34 грн., в тому числі ПДВ -3352,72грн.

Відповідно до видаткової накладної №1736 від 02.12.2010 року ПП "Базис ТоргВ»поставило ТОВ "Термо-Люкс-Крим" товар, а саме дифузор стельовий МВ 315 ПФ у кількості 27000 штук, утеплювач у кількості 56000 кв.м, воздуховод класу Н з оцинкованої сталі товщ. 0,7 мм. кругл.сеченія від 500 до 800 мм у кількості 30702 кв.м , шибер 250*250 у кількості 7000 штук, вентилятор ВЕНТС 100 М у кількості 8000 штук, вентилятор ВЕНТС 128 М у кількості 1000 штук, вентилятор ВЕНТС 125 М турбо у кількості 3000 штук, дифузор стельовий МВ 250 ПФ у кількості 16000 штук, затиск + болт Clamp СМ-Н/500 у кількості 33000 штук, куток NN -20/300-НБ у кількості 463000 штук, профіль Е 20/3 у кількості 160516 м, воздуховод класу Н з оцинкованої сталі товщ. 0,7 мм. круг.сеченія від 300 до 1000 мм у кількості 5000 кв.м, грати СМ 350*350 у кількості 2000 штук, шумоглушник ГТК-01-315-1,0 у кількості 1000 штук, шумоглушник ГТК-01-315-0,5 у кількості 1000 штук, фільтр ФБ-02-1000х500-G3 у кількості 1000 штук, затиск болт Clamp СМ-Н/250 у кількості 42000 штук, перфострічка метал TAPE DUH - BUD -0,65 20х25 (25м) у кількості 13000 м, рейка з оцинкованої сталі 0,05 м у кількості 8000 штук, вентилятор канальний VENT 315 L у кількості 1000 штук, на загальну суму 20116,34 грн. з ПДВ, де 16763,62 грн. -вартість товару, 3352,72 грн. -сума ПДВ.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжних доручень №489 від 24.12.2010 року та № 493 від 29.12.2010 року (призначення платежу -за обладнання по рахунку №1637 від 02.12.2010 року) позивачем сплачено 20116,34 грн., в тому числі ПДВ на загальну суму 3352,73 гривень.

Таким чином, сума податку на додану вартість - 3352,72 грн. була сплачена ТОВ "Термо-Люкс-Крим", зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковій рахунок продавця -ПП "Базис Торг".

Відповідно до специфікації №8 на поставку товару від 20.12.2010 року предметом постачання є трубка мідна (15,88*0,89) 5/8"-45,75 МР у кількості 145000 м, трубка мідна (19,05*1,07) 3/4"-45 НR у кількості 145000 м, трубка мідна (28,58*1,27) 1.1/8"-5,8 Нr ASTM В-280 у кількості 60000, дріт ПВС 5*1,5 у кількості 646400 м, кабель ПВС 2 х0,75 екр у кількості 532000 м, труба ПВХ Rl-16 у кількості 136000 м, труба ПВХ Rl-20 у кількості 103000 м, муфта FI MANG 16 мм у кількості 150000 штук, муфта FI MANG 20 мм у кількості 100000 штук, коліно 90 FI Cung16 мм у кількості 216000 штук, коліно 45 FI Cung16 16 мм у кількості 50000 штук, коліно 90 FI Cung16 20 мм у кількості 150000 штук, коліно 45 FI Cung16 20 мм у кількості 50000 штук, трійник 90 51405 16 у кількості 50000 штук, трійник 90 51405 20 у кількості 50000 штук, дюбель з ударним шурупом 6*40 у кількості 284000 штук, парасолька витяжної 2600x1700, h500 у кількості 1000 штук, парасолька витяжної 2200x1100, h500 у кількості 1000 штук, шумоглушник ГТК-01-315-1,0 у кількості 1000 штук, утеплювач у кількості 27500 кв.м, перфострічка метал ТАРЕ Duh-bud-0,65 20x25(25м) у кількості 128290 м, зажім+болт Clamp СМ-Н/500 у кількості 15000 штук, воздуховод з оцинкованої сталі товщ. 0,55мм у кількості 1900000 кв.м, скотч Сanada 50*48 мм прозор. 6 рул./уп. у кількості 218000 штук, скотч Сanada 200*48 мм прозор. 6 рул./уп. у кількості 200000 штук, плівка чорна поліетіл. ПВД-158 (рулон) у кількості 310000 штук, стрейч плівка поліетіл. ПВД-100 (рулон) у кількості 140000 штук, гофрокартон ДО 2-х слойний у кількості 500000 штук, на загальну суму 88215,90 грн. з ПДВ, де 73513,25 грн. -вартість товару, 14702,65 грн. -сума ПДВ.

ПП "Базис Торг" виписан разхунок-фактура № 1673 від 20.12.2010 року на загальну суму 88215,90 грн. з ПДВ, де 73513,25 грн. -вартість товару, 14702,65 грн. -сума ПДВ.

На виконання умов договору ПП "Базис Торг" видана податкова накладна порядковий номер 1734 від 20.12.2010 року суму 88215,90 грн., в тому числі ПДВ -14702,65 грн.

Відповідно до видаткової накладної №1734 від 20.12.2010 року ПП "Базис ТоргВ»поставило ТОВ "Термо-Люкс-Крим" товар, а саме трубка мідна (15,88*0,89) 5/8"-45,75 МР у кількості 145000 м, трубка мідна (19,05*1,07) 3/4"-45 НR у кількості 145000 м, трубка мідна (28,58*1,27) 1.1/8"-5,8 Нr ASTM В-280 у кількості 60000, дріт ПВС 5*1,5 у кількості 646400 м, кабель ПВС 2 х0,75 екр у кількості 532000 м, труба ПВХ Rl-16 у кількості 136000 м, труба ПВХ Rl-20 у кількості 103000 м, муфта FI MANG 16 мм у кількості 150000 штук, муфта FI MANG 20 мм у кількості 100000 штук, коліно 90 FI Cung16 мм у кількості 216000 штук, коліно 45 FI Cung16 16 мм у кількості 50000 штук, коліно 90 FI Cung16 20 мм у кількості 150000 штук, коліно 45 FI Cung16 20 мм у кількості 50000 штук, трійник 90 51405 16 у кількості 50000 штук, трійник 90 51405 20 у кількості 50000 штук, дюбель з ударним шурупом 6*40 у кількості 284000 штук, парасолька витяжної 2600x1700, h500 у кількості 1000 штук, парасолька витяжної 2200x1100, h500 у кількості 1000 штук, шумоглушник ГТК-01-315-1,0 у кількості 1000 штук, утеплювач у кількості 27500 кв.м, перфострічка метал ТАРЕ Duh-bud-0,65 20x25(25м) у кількості 128290 м, зажім+болт Clamp СМ-Н/500 у кількості 15000 штук, воздуховод з оцинкованої сталі товщ. 0,55мм у кількості 1900000 кв.м, скотч Сanada 50*48 мм прозор. 6 рул./уп. у кількості 218000 штук, скотч Сanada 200*48 мм прозор. 6 рул./уп. у кількості 200000 штук, плівка чорна поліетіл. ПВД-158 (рулон) у кількості 310000 штук, стрейч плівка поліетіл. ПВД-100 (рулон) у кількості 140000 штук, гофрокартон ДО 2-х слойний у кількості 500000 штук, на загальну суму 88215,90 грн. з ПДВ, де 73513,25 грн. -вартість товару, 14702,65 грн. -сума ПДВ.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжних доручень №494 від 29.12.2010 року та № 9 від 21.01.2011 року (призначення платежу -за обладнання по рахунку №1673 від 20.12.2010 року) позивачем сплачено 88215,90 грн., в тому числі ПДВ на загальну суму 14702,65 гривень.

Таким чином, сума податку на додану вартість -14702,65 грн. була сплачена ТОВ "Термо-Люкс-Крим", зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковій рахунок продавця -ПП "Базис Торг".

Вказані суми податку на додану вартість згідно податкових накладних були включені до складу податкового кредиту у звітному періоді грудень 2010 року.

Згідно положень пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Постачальник товару, придбання яких є для позивача підставою для формування податкового кредиту з ПДВ, на момент вчинення відповідної господарської операції ( грудень 2010 р.) був зареєстрований платником податку на додану вартість і мав право видавати податкові накладні. Податковий кредит за цими операціями складається з суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем за встановленою ставкою протягом грудня 2010р. у зв'язку з придбанням товару, виходячи з договірної (контрактної) вартості послуг.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача був юридичною особою, зареєстрованою як платники податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані товари, що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, судова колегія зазначає, що позивачем додержано вимог пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Фактичне отримання товару позивачем для подальшого використання у господарській діяльності також підтверджено матеріалами справи, а саме:видатковими накладними №1734 від 20.12.2010 року та №1736 від 02.12.2010 року. Використання вказаних товарів в господарської діяльності позивачем підтверджується довідками вартості виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, наявними в матеріалах справи.

Вказані обставини відображені у бухгалтерському обліку позивача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару з метою використання в господарської діяльності, тобто наявність матеріального результату господарської операції.

Згідно акту перевірки при співставленні звітних даних програмного продукту з даними декларації з ПДВ і розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено наступне.

ПП "Базис Торг", ЄДРПОУ 36165986, стан 0, ДПІ в м. Сімферополі (Продавець) на суму ПДВ 18055 грн., сформувало податковий кредит ТОВ "Термо-Люкс-Крим" (Покупець).

Актом перевірки встановлено, що ПП "Базис ТоргВ»відобразило у своїй податковій звітності підприємства з наступними станами:

- "23"місцезнаходження не встановлено: ПП "Фрегат XXI"(ЄДРПОУЗ7172250); ПП "Родіна XXI"( ЄДРПОУ 37172287)

Таким чином, в ході перевірки встановлено, що податковий кредит за грудень 2010р. сформовано за рахунок постачальників зі станом, що відрізняється від "0", що свідчить про фіктивність формування податкового кредиту у ПП "Базис ТоргВ»та неможливість здійснення постачання товарів (робіт, послуг) у грудні 2010р.

Посилання податкового органу на дані результату автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є необґрунтованими, оскільки, такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, п.5.2. Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, дані автоматизованого співставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів, на які посилається ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Посилання відповідача на відсутність у контрагента ПП "Базис Торг" необхідних умов для здійснення відповідної господарської, діяльності, а саме: трудових ресурсів (персоналу), основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, що, на думку представника відповідача, свідчить про нікчемність договору між позивачем та ПП "Базис Торг", є необґрунтованим виходячи з встановленої товарності господарської операції між позивачем та ПП "Базис Торг".

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із вищевикладеного, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності господарського зобов'язання та для дійсності угоди (правочину), співпадають.

Виходячи з положень розділу IV ГК України, господарські зобов'язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В даному випадку між ПП "Базис Торг" та позивачем був укладений договір купівлі-продажу товару. Матеріали справи підтверджують виконання умов договору. Оплата за договорами була здійсненна позивачем в повному обсязі.

Зазначене свідчить про те, що укладення договору на отримання товару було спрямоване на реальне настання правових наслідків і при виконанні договору, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Таким чином, викладене спростовує висновок відповідача, що даний правочин є нікчемним та суперечить інтересам держави та суспільства.

Статтею 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, укладених позивачем з контрагентами, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ПП "Базис ТоргВ»правочину на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

При цьому, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним, направлений на настання реальних наслідків.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що висновки акту перевірки, згідно з якими ТОВ "Термо-Люкс-Крим" завищена сума податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 18055,00 грн. від постачальника ПП "Базис Торг", який сформований на підставі нікчемного правочину, не знайшли свого підтвердження. Відповідно, донарахування позивачеві ПДВ у сумі 18055,00 гривень є безпідставним.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з отримання товару від ПП "Базис Торг", на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (по ланцюгу), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Звідси власне відсутність доказів сплати постачальниками позивача по ланцюгу ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для зменшення податкового кредиту при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ.

До того ж, якщо контрагент по ланцюгу не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки у відповідача не було правових підстав для нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 18055,00 гривень, штрафних санкцій у розмірі 4514,00 грн., нарахованих у зв'язку із виключенням цієї суми з податкового кредиту, який був сформульований відповідно до податкових накладних у період їх фактичного отримання позивачем, отже податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0005772301 від 31.05.2011 р. не відповідає основним принципам адміністративної процедури, а відтак є протиправними, що є наслідком його скасування. Крім того, податковим органом не надано доказів, що товар, отриманий позивачем, був поставлений ПП "Базис Торг" саме ПП "Родіна ХХІ"та ПП "Фрегат ХХІ". Разом з тим, матеріали справи свідчать, що постачальниками ПП "Базис Торг" були і інші підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.12 у справі № 2а-13327/11/0170/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис З.І.Курапова

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук