Постанова

від 28.05.2012 по справі 2а-5028/11/0170/5

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-5028/11/0170/5

28.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Каптусаров С.Д.

за участю сторін:

позивач, Заступник прокурора м Феодосії - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Феодосійської Міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Малого Приватного Підприємства "Альбіція"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської Міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 02.08.11 у справі № 2а-5028/11/0170/5

за позовом Заступника прокурора м Феодосії (вул. Українська, 5, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100) ,

Феодосійської Міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Кримська 82-В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

до Малого Приватного Підприємства "Альбіція" (вул. Кірова, б. 4, кв. 5, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про стягнення заборгованості в сумі 18318,13 -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.2011 року позов Заступника прокурора м Феодосії, Феодосійської Міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим до Малого Приватного Підприємства "Альбіція" про стягнення заборгованості в сумі 18318,13 - задоволено частково.

Стягнуто з Малого Приватного Підприємства "Альбіція" заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності сумі 15468,27 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих Мале Приватне Підприємство "Альбіція".

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.2011 року та прийняти нове рішення по справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Феодосійської Міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, позивач посилається на те, що пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби зобов'язані у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, надсилати (вручати) йому податкову вимогу, тому позивач виконав всі встановленні передумови, направивши на адресу відповідача першу та другу податкову вимогу.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Мале Приватне Підприємство "Альбіція" 28 січня 2009 року направила до Феодосійської МДПІ АРК податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності № 1272 на 2009 рік, відповідно до якої сума орендної плати за 2009 рік становить 10764,42 грн. У зв'язку із несвоєчасною сплатою самостійно визначених сум орендної плати за відповідачем утворилась заборгованість за період з вересня по грудень 2009 року в сумі 3185,46 грн.

Феодосійською МДПІ АРК проводились невиїзні документальні перевірки МПП «Альбіція», за результатами яких складались акти і були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 009001503/0 від 16.11.2009р. на суму 335,60 грн.; № 0009011503/0 від 16.11.2009р. на суму 326,50 грн.; № 0000471503/0 від 02.02.2010р. на суму 1090,73 грн.; № 0005211503/0 від 14.07.2010р. на суму 80,52 грн.

28 січня 2010 року Мале Приватне Підприємство "Альбіція надала до Феодосійської МДПІ АРК податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності № 2063 на 2010 рік, відповідно до якої сума орендної плати за 2010 рік становить 11399,41 грн., яка взагалі не погашалася відповідачем.

Також, 28.01.2011р. відповідач надав до Феодосійської МДПІ АРК податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік, по якій за період січень-лютий 2011 року МПП «Альбіція»має заборгованість у розмірі 1899,91 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

На спірні правовідносини поширюються норми Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III ( чинний на момент виникнення правовідносин), Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. №2535-XII (чинний на момент виникнення правовідносин), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1037, Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 03.07.2011р. №266 (чинний на момент виникнення правовідносин).

Так, статтею 14 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідачем до податкового органу в період 2009-2010 року було надано податкові декларацію №1272, №2063(а.с.33, 42) по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, в яких самостійно обчислена сума орендної плати, однак своєчасно визначені суми не перераховувались до бюджету, у результаті чого утворилась заборгованість. Феодосійською МДПІ АРК проводились невиїзні документальні перевірки МПП «Альбіція», за результатами яких складались акти і були прийняті податкові повідомлення-рішення.

На підставі вимог п.п. 6.2.1. п.6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вищезазначених норм, податковим органом було спрямовано на адресу відповідача податкові вимоги: №1/192 від 15.04.2009 та №2/251 від 28.10.10.2010. Станом на 01.08.2011р.заборгованість з орендної плати за період 2009-2010року в сумі 15468,27грн. не сплачена.

Таким чином, висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати за період 2009-2010 роки у сумі 15468,27 грн. є вірним.

Однак, судова колегія не погоджується з висновком суду щодо відмови стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2849,86грн. та вважає його помилковим, з огляду на наступне.

У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні Податковий кодекс України, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому позивач не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.

Зазначена позиція, узгоджується з думкою Вищого адміністративного суду України, яка викладена в Інформаційному листі від 12 квітня 2012 року № 1044/11/13-12.

У матеріалах справи містяться перша податкова вимога № 1/192 від 15 квітня 2009 року на суму 1077,13 грн. і друга податкова вимога № 2/351 від 28 жовтня 2010 року № 12770,66 грн., які були направлені відповідачу, однак не були отримані у зв'язку з відсутність за місцем реєстрації, про що були складені відповідні акти, і на підставі п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зазначені вимоги було розміщено на дошці податкових оголошень.

Відповідно до Довідки про стан розрахунків з бюджетом, а також розрахунку заборгованості по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, заборгованість за другою податковою вимогою станом на день звернення до суду відповідачем не погашена, а відтак вона не відкликана, і підстави для виставлення додаткових податкових вимог відсутні.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з МПП «Альбіція»заборгованості за грудень 2010 року і січень - лютий 2011 року у сумі 2849,86 грн. також підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції задовольняючи позов частково на суму в розмірі 15468,27грн., невірно застосував норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є помилковим.

Згідно статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при невірному застосуванні норм матеріального права, а також при невідповідності висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3, 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської Міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.11 у справі № 2а-5028/11/0170/5 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Малого Приватного Підприємства "Альбіція"(98100, АР Крим, м.Феодосія, вул. Кірова, 4, кв.5, ЄДРПОУ 20744607) заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 18318, 13грн. на р/р 33211812700024 в ГУ ДКУ в АРК на користь державного бюджету м. Феодосії ( ЄДРПОУ 34740709, МФО 824026).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. .

Постанова може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук