Постанова

від 03.01.2013 по справі 2а-1670/7590/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

           ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 січня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7590/12           Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес - Нафтагаз" про стягнення коштів з рахунків у банку на погашення податкового боргу та накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку, - В С Т А Н О В И В: 04 грудня 2012 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області Державної податкової служби (далі - Кременчуцька ОДПІ, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес - Нафтагаз" (далі - ТОВ "Прогрес - Нафтагаз", відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банку на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 24 504,50 грн. та з по податку на прибуток в розмірі 47 738,24 грн., накладення арешту на розрахункові рахунки Товариства. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем числиться податковий борг у загальному розмірі 72 242,74 грн., який підлягає стягненню з рахунків платника у банку, оскільки основні фонди в останнього відсутні. Сукупність наведених обставин позивач пов'язує з наявністю у Кременчуцької ОДПІ права на звернення до суду з даним позовом. Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не надав. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами. Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини. ТОВ "Прогрес - Нафтагаз" зареєстроване як юридична особа 05 лютого 2007 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (ідентифікаційний код 34917810), свідоцтво серія А00 №682239 (а.с.29). Відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість (далі - ПДВ), про що свідчить свідоцтво №100264647 від 25 січня 2010 року. Згідно довідки від 06 лютого 2007 року №10290 (а.с.29) ТОВ "Прогрес - Нафтагаз" знаходиться на обліку як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ з 06 лютого 2007 року за № 10290. З 15 серпня 2011 року по 22 серпня 2011 року працівниками Кременчуцької ОДПІ  була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Прогрес - Нафтагаз" з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі - Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс -2007", ПП "Алькарас Плюс" за період з 01 червня 2008 року по 30 червня 2011 року. За результатами перевірки складений акт № 6170/23-209/24566930 від 22 серпня 2011 року (а.с.15-17), в якому відображені порушення позивачем порядку ведення податкового обліку. На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесені податкове повідомлення-рішення №0008602301/2870 від 08 вересня 2011 року (а.с.12), яким платнику визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 39 369,38 грн., у тому числі за основним платежем - 31 495,50 грн. і за штрафними санкціями - 7 873,88 грн. та податкове повідомлення-рішення №0008622301/2871 від 08 вересня 2011 року (а.с.12), яким платнику визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 25 037,50 грн., у тому числі за основним платежем - 20 030,00 грн. і за штрафними санкціями - 5 007,50 грн. Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі №2а-1670/7839/11 у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Прогрес - Нафтагаз" до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинними вказаних податкових повідомлень-рішень відмовлено. Постанова набрала законної сили 14.02.2012 р. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини. В силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі №2а-1670/7839/11, що набрало законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки ухвалюючи таке рішення суд встановив наявність порушень з боку ТОВ "Прогрес - Нафтагаз" податкового законодавства та правомірність прийняття Кременчуцькою ОДПІ 08 вересня 2011 року податкових повідомлень - рішень №0008602301/2870 та №0008622301/2871. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. У такому випадку, податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 39 369,38 грн. та податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 25 037,50 грн. вважається узгодженим і підлягає сплаті відповідачем. Крім того судом встановлено, що 24 квітня 2012 року ТОВ "Прогрес - Нафтагаз" подано до податкового органу декларацію з податку на прибуток за І квартал 2012 року вх.№9021520127 (а.с.13-14), де в рядку 16 визначено суму податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду у розмірі 8 384,00 грн. У відповідності до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків. Таким чином, сума грошового зобов'язання визначена у вказаній вище податковій декларації, вважається узгодженою та підлягає сплаті у встановлений строк. Окрім того у судовому засіданні з'ясовано, що платник податків має переплату з податку на прибуток у розмірі 533,00 грн. та з ПДВ у сумі 15,14 грн. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Отже, суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ не сплачені ТОВ "Прогрес - Нафтагаз"  у розмірі 72 242,74 грн. правомірно віднесено позивачем до податкового боргу товариства. Відповідач доказів на спростування наведеного та доказів сплати сум податкового боргу суду не надав. Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Із матеріалів справи слідує, що Кременчуцькою ОДПІ сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 410/131 від 08 травня 2012 року (а.с.20) на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі  63858,74 грн. Відповідно до пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. На підставі вимог статті 89 Податкового кодексу України Кременчуцькою ОДПІ прийнято рішення від 12 жовтня 2012 року №31465/10/19 про опис майна у податкову заставу (а.с.31). Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. З огляду на викладене, позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ  щодо стягнення з розрахункових рахунків ТОВ "Прогрес - Нафтагаз" коштів у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток та ПДВ у загальному розмірі 72 242,74 грн. підлягають задоволенню. Стосовно вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ "Прогрес - Нафтагаз" у банківських установах, суд дійшов наступних висновків. Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків. Так, згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України). Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року №1398. Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається. Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду. Так, згідно з пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу. Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; - у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів). Таким чином адміністративний арешт застосовується лише за наявності однієї із наведених обставин. Тому посилання позивача на відсутність у відповідача основних фондів, що унеможливлює забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань у вигляді сплати податкового боргу, не є обставиною яка передбачена законом в якості підстави для прийняття рішення про арешт коштів. В ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності обставин, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, а наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках у банку. Також слід зауважити, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом. Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливе погашення податкового боргу, положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. З огляду на приведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов задовольнити частково. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес - Нафтагаз" (ідентифікаційний код 34917810) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 72 242,74 грн., у тому числі: - заборгованість із податку на додану вартість у розмірі 24 504 (двадцять чотири тисячі п'ятсот чотири) грн. 50 коп. на р/р 31111029700008, одержувач: Державний бюджет УДКС України у м. Кременчуці Полтавської області, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області, МФО: 831019; - заборгованість із податку на прибуток у розмірі 47 738 (сорок сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 24 коп. на р/р 31119009700008, одержувач: Державний бюджет УДКС України у м. Кременчуці Полтавської області, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО: 831019. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.             Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.           Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції.               Суддя                                                                                                    Є.Б. Супрун