Постанова

від 28.12.2012 по справі 2а-2600/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2012 року № 2а-2600/12/1370

м. Львів

11 год. 55 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Бравчук Д.Є.

з участю:

представника позивача Балобанов О.В.

представник відповідача Томашівський О.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Інтер Лайф»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи.

Позивач, приватне підприємство «Інтер Лайф»звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000942320 та №0000952320, прийнятих 15.03.2012р. Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки при проведенні перевірки встановлено відсутність факту господарських операцій, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено з 02.02.2012р. по 08.02.2012р. позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Інтер Лайф»код за ЄДРПОУ 36659987 з питань взаємовідносин з ПП "МКМ-Сервіс" код ЄДРПОУ 35383180, ПП "Авторесурс Сервіс" код ЄДРПОУ 37030617 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011р., про що 15.02.2012 року складено акт №100/23-2/36659987 (а.с.11-28).

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 15.03.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000942320 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 161807,50 грн. (основний платіж -129446 грн., штрафні (фінансові) санкції -32361,5 грн.) (а.с.29) та податкове повідомлення-рішення №0000952320 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 83288 грн. (основний платіж -83287 грн., штрафні (фінансові) санкції -1 грн.) (а.с.30)

Підставою прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень слугувало встановлене перевіркою порушення позивачем:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI (із змінами і доповненнями), підприємством по контрагентах ПП «МКМ - Сервіс»та ПП «Авторесурс Сервіс»завищено податковий кредит всього в сумі 83286,51 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 28487,44 грн., за лютий 2011 року на суму 38257,70 грн. та за березень 2011 року на суму 16541,37 грн.

- п.п.5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" віл 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) завищено валові витрати за І квартал 2011 року на суму 517782,75 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 129445,69 грн., в тому числі за 1 квартал 201 1 року на суму 129445,69 грн.

Вказані порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено фактичності господарських операцій з ПП «МКМ - Сервіс»та ПП «Авторесурс Сервіс».

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем підписано з ПП "МКМ-Сервіс" (постачальник) договір поставки від 03.01.2011 року (а.с.31-32), за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку і на умовах визначених договором поставляти товари відповідно до замовлень позивача. Відповідно до п.2.1 вказаного договору, сторони обумовили поставку товару товарними партіями. Поставку товару здійснює постачальник або покупець за попереднім погодженням сторін.

Позивачем оформлено замовлення ПП "МКМ-Сервіс" (а.с.33,37,41,45,48,52,55), а ПП "МКМ-Сервіс" видало позивачеві видаткові накладні (а.с.34,38,42,46,49,53,56), та податкові накладні (а.с.35-36, 39-40, 43-44,47,50-51,54,57).

Також позивачем підписано ідентичний за змістом договір поставки з ПП "Авторесурс-сервіс" (постачальник) від 01.03.2011 року (а.с.58-59), за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку і на умовах визначених договором поставляти товари відповідно до замовлень позивача. Відповідно до п.2.1 вказаного договору, сторони обумовили поставку товару товарними партіями. Поставку товару здійснює постачальник або покупець за попереднім погодженням сторін.

Позивачем оформлено замовлення ПП "Авторесурс-сервіс" (а.с.60,63,66,69), а ПП "Авторесурс-сервіс" видало позивачеві видаткові накладні (а.с.61,64,67,70), та податкові накладні (а.с.62,65,68,71-72).

На підставі вказаних документів позивачем здійснено оплату на рахунки ПП "МКМ-Сервіс" та ПП "Авторесурс-сервіс" відповідно до долучених платіжних доручень (а.с.73-82)

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закону України №283/97-ВР), валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми, будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання»від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Згідно з абзацом четвертим п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарських операції позивача з ПП "МКМ-Сервіс" та ПП "Авторесурс-сервіс. Ці обставини відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань.

З'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питань формування валових витрат та щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ платником) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Суд вважає, що складені позивачем з ПП "МКМ-Сервіс" та ПП "Авторесурс-сервіс" документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Так, у матеріалах справи міститься акт №134/23-2/37030617 документальної перевірки ПП «Авторесурс-сервіс» код ЄДРПОУ 37030617 (а.с.172-178) складений 14.02.2012р. ДПІ у Франківському районі м. Львова з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.03.2010р. по 30.09.2011р. відповідно до якого ПП «Авторесурс-сервіс»за юридичною адресою не знаходиться, у перевірений період не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать декларації з податку на прибуток, загальна чисельність працюючих 0.

Також у вказаному акті зафіксовано, що відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності, Системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ПП «Авторесурс-сервіс»та його контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операцій здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а також зафіксовано відсутність поставок товарів та перерахування коштів без мети реального настання правових наслідків.

Згідно акта №1649/23-209/35383180 позапланової виїзної перевірки ПП «МКМ-сервіс»код ЄДРПОУ 35383180 (а.с.199-219) складеного 23.06.2011р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обовязкових платежів до бюджету за період 01.04.2008 р. по 16.06.2011р. ПП «МКМ-сервіс»за юридичною адресою не знаходиться, у перевірений період не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать декларації з податку на прибуток.

При цьому у матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження того, яким чином та ким здійснювалося транспортування товару на виконання умов зазначених вище договорів, зокрема відсутні товарно-транспортні накладні, акти прийому передачі товару, довіреності на отримання товару тощо.

Зазначене свідчить про те, що документи оформлені позивачем з ПП "МКМ-Сервіс" та ПП "Авторесурс-сервіс" підписані про людське око, без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань, а лише з метою документального оформлення господарських операцій, які в дійсності не відбувалися. Тому документи, якими оформлено виконання цих операцій, містять недостовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами в розумінні бухгалтерського і тим більше податкового обліку

При цьому посилання позивача на ту обставину, що придбані нібито у ПП "МКМ-Сервіс" та ПП "Авторесурс-сервіс" товари у подальшому реалізовувалися іншим контрагентам не доводить факту їх придбання саме у ПП "МКМ-Сервіс" та ПП "Авторесурс-сервіс", оскільки такі товари позивач міг придбати у інших осіб, але з метою одержання податкової вигоди оформив документи про їх придбання з ПП "МКМ-Сервіс" та ПП "Авторесурс-сервіс".

Встановлення дійсного продавця товарів, які придбав позивач, виходить за межі предмету доказування, оскільки не впливає на вирішення спору по суті.

Наявність у позивача лише документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданих ПП "МКМ-Сервіс" та ПП "Авторесурс-сервіс" податкових накладних, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Відсутність судового рішення про визнання недійсним договору між позивачем та ПП "МКМ-Сервіс", ПП "Авторесурс-сервіс" сама по собі не свідчить про реальність виконання цього договору зазначеними суб'єктами. Укладення договору не є доказом його виконання. Відтак, установлення факту недійсності цивільно-правового договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених ПП "МКМ-Сервіс" та ПП "Авторесурс-сервіс" є обґрунтованим.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. Вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 04.01.2013р. о 10:00 год.

Суддя (підпис) Коморний О.І.

З оригіналом згідно.

Суддя Коморний О.І.