Рішення

від 18.12.2012 по справі 5/194-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5/194-08

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Симиренківське", с. Мліїв, Городищенський район до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліго ЛТД", м. Березань про стягнення 43153,47 грн. за участю представників:

позивача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Симиренківське" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліго ЛТД" (далі -відповідач) про стягнення 43153,47 грн., з яких 35153,47 грн. заборгованість зі сплати орендних та інших платежів, передбачених договором та 8000 грн. відшкодування вартості неповернутого майна за наслідками припинення договору оренди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань зі сплати орендних та інших платежів згідно договору оренди цеху по переробці плодів від січня місяця 2006р. у строк передбачений вказаним договором та неповернення майна з оренди загальною вартістю 8000 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у пояснювальній записці, які зводяться до того, що відповідач договір оренди цеху по переробці плодів від січня місяця 2006 року взагалі не укладав, відтиск печатки в договорі оренди цеху по переробці плодів від січня місяця 2006 року та переліку обладнання цеху по переробці плодів, які здані в оренду відповідачу разом з обладнанням від січня 2006 року та від жовтня 2006 року нанесений не печаткою відповідача.

Враховуючи, що факт укладання договору заперечувався відповідачем, з метою з'ясування питання щодо належності (чи неналежності) відтиску печатки в договорі оренди цеху по переробці плодів від січня місяця 2006 року та в переліках обладнання цеху по переробці плодів, які здані в оренду ТОВ "Ліго ЛТД" разом з обладнанням від січня 2006 року та від жовтня 2006року, суд ухвалою від 18.09.2008р. призначив у даній справі технічну експертизу документів, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та на час проведення вказаної експертизи зупинив провдження у даній справі. Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов'язані з її проведенням суд поклав на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліго ЛТД" і запропонувати йому вирішити питання з експертною установою щодо сплати, в т. ч. шляхом попередньої оплати, сум за проведення судової експертизи.

З Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 25.03.2009р. на адресу суду надійшли матеріали даної справи в зв'язку із виконанням призначеної по справі експертизи. Разом з тим, в супровідному листі від 29.01.2009р. інститут повідомив, що висновок судово-технічної експертизи документів буде переданий до суду після оплати його вартості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2009р. провадження у даній справі було поновлено, розгляд справи призначено на 07.07.2009р. та зобов'язано відповідача у справі надати докази сплати проведеної експертизи, а в разі несплати вартості проведеного дослідження надати пояснення щодо причин, які зумовили невиконання вимог суду щодо оплати проведеної експертизи у даній справі.

В судовому засіданні 07.07.2009р. відповідач на вимогу зазначеної ухвали суду надав пояснення в яких зазначив про те, що ним не сплачено вартість проведеної експертизи в зв'язку з відсутністю коштів.

Враховуючи зазначене, суд в судовому засіданні, на якому були присутні повноважені представники сторін, оголосив перерву в розгляді справи на 08.09.2009р. та зобов'язав сторони, в тому числі і позивача надати докази сплати проведеної судової експертизи.

Разом з тим, сторони у справі, в тому числі і позивач, не виконали вимоги суду щодо надання доказів сплати судової експертизи.

Враховуючи те, що сторони у справі не виконали вимоги суду щодо здійснення оплати проведеної судової експертизи, а питання, які виникли при вирішенні цього спору потребують спеціальних знань, в зв'язку з чим було судом призначено вищезазначену судову експертизу суд ухвалою від 08.09.2009р. зупинив провадження у даній справі до отримання господарським судом висновків експерта. Витрати, що підлягають оплаті за проведену експертизу на даній стадії розгляду справи суд вказаною ухвалою поклав на позивача -Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Симиренківське" і зобов'язав останнього вирішити питання з експертною установою щодо сплати сум за проведену судову експертизу.

Оскільки сторони у справі вимоги ухвали суду від 08.09.2009р. щодо здійснення оплати призначеної експертизи у даній справі не виконали, висновок експерта на адресу суду не надійшов, та враховуючи що провадження у даній справі тривалий час зупинено господарський суд Київської області ухвалою від 24.09.2012р. поновив провадження у даній справі, розгляд справи призначив на 09.10.2012р. та зобов'язав сторін у справі надати пояснення щодо причин, які зумовили невиконання вимог суду щодо оплати призначеної експертизи, а також докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Під час розгляду справи відповідач подав заперечення на позов від 20.11.2012р., згідно яких відповідач стверджує, що договір оренди цеху по переробці плодів від січня місяця 2006р. між сторонами у справі був укладений, проте орендна плата за один місяць оренди складає 2000 грн., а не 4000 грн., як зазначає позивач в позовній заяві.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін та висновків експерта за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що між сторонами у справі було укладено договір оренди цеху по переробці плодів від січня місяця 2006р. (далі -договір) відповідно до умов якого орендодавець -позивач передає орендарю -відповідачу в оренду приміщення цеху по переробці плодів з обладнанням, згідно акта прийому майна (п. 1 договору).

Відповідно до абз. 2 розділу "Орендар зобов'язується" сторони погодили, що орендар зобов'язується своєчасно, до 10 числа слідуючого місяця, розраховуватися за оренду об'єкта з розрахунку 4000 грн. за місяць з ПДВ.

Орендар зобов'язується проводити сплату коштів за використану електроенергію до 25 числа поточного місяця відповідно кількості використаної електроенергії та ціни, що визначається енергопостачаючою організацією (абз. 3 розділу "Орендар зобов'язується").

Строк дії договору з 15.01.2006р. до 31.12.2006р. Сума договору -48000 грн.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду цех по переробці плодів, а також обладнання цеху у кількості 20 найменувань, про що сторони склали перелік обладнання цеху по переробці плодів, який зданий в оренду ТОВ "Ліго ЛТД" разом з обладнанням від січня 2006р., який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

В жовтні 2006 року відповідач повернув позивачу об'єкт оренди та обладнання, про що сторони склали відповідних перелік обладнання цеху по переробці плодів, який зданий в оренду ТОВ "Ліго ЛТД" разом з обладнанням від жовтня 2006р., який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідач свої договірні зобов'язання, щодо сплати орендних платежів та витрат за використану електроенергію за договором оренди належним чином не виконував, внаслідок чого за ним за період з січня 2006р. по вересень 2006р. включно утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів та сплати витрат за використану електроенергію в розмірі 34353,47 грн.

Позивач в позовній заяві зазначає, що сума орендних платежів за період оренди приміщення з січня 2006 року по вересень 2006 року включно складає 36000 грн., виходячи з розміру орендної плати за 1 місяць оренди в сумі 4000 грн.

Відповідач, в поданих до суду запереченнях на позов, зазначив, що між сторонами у справі був укладений договір оренди цеху по переробці плодів від січня місяця 2006р., проте орендна плата за один місяць оренди складає 2000 грн., а не 4000 грн., як зазначає позивач в позовній заяві.

Суд, дослідивши положення договору, укладеного між сторонами, встановив, що строк дії договору сторони погодили з січня по грудень 2006 року, при цьому ж сторони в договорі встановили, що сума договору складає 48000 грн.

Таким чином, орендна плата за 1 місяць користування майном складає 4000 грн. (48000 грн. : 12 міс. = 4000 грн./міс.), що знайшло своє відображення в абз. 2 розділу договору "Орендар зобов'язується", згідно якого сторони погодили, що орендар зобов'язаний своєчасно до 10 числа слідуючого місяця, розраховуватися за оренду об'єкта з розрахунку 4000 грн. за місяць з ПДВ.

За таких обставин, загальна сума орендних платежів за період користуванням об'єктом оренди -8,5 міс. - з 15.01.2006р. по вересень 2006р. включно складає 34000 грн. ((8 міс. х 4000 грн.) + (4000 грн. : 2) = 34000 грн.).

Також, позивач зазначає, що згідно довідки Городищенського району електромереж Відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго", загальна вартість використаної електроенергії за період з січня по вересень 2006 року становить 28022,06 грн.

Отже, загальна вартість орендних платежів та витрат з користування електроенергією за період користування об'єктом оренди з січня по вересень 2006 року складає 62022,06 грн.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів та сплати витрат за використану електроенергію у вказаний період виконав частково, сплативши на користь позивача 29293,45 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за період з 28.04.2006р. по 02.10.2006р., засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи, в зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 32728,61 грн. -різниця між перерахованими коштами та загальною сумою орендних платежів та сумою спожитої електроенергії.

Відповідач заперечуючи проти позову посилається на те, що він не укладав з позивачем зазначеного правочину та не приймав від нього у користування цех по переробці плодів та обладнання цеху, а відтак в нього відсутні зобов'язання щодо сплати орендних платежів та сплати витрат за спожиту електроенергію.

Судом досліджено спірний договір та встановлено, що з боку ТОВ "Ліго ЛТД" його уклав та підписав директор -Вортман Л.П., його підпис скріплений печаткою товариства.

Відповідно до положень частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Спірний договір оренди був схвалений відповідачем, про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача в призначеннях платежу яких вказано про сплату орендних платежів та відшкодування витрат за спожиту електроенергію згідно рахунків, які виставлялись позивачем для оплати. Дослідивши відповідні рахунки для оплати, а також відповідні податкові накладні, засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи, судом встановлено, що перелічені документи видані позивачем на підставі саме зазначеного договору оренди. Наведене свідчить про те, що договір був схвалений та прийнятий до виконання з боку відповідача.

З огляду на зазначене заперечення відповідача проти позову, які зводяться до того, що він не укладав договір оренди з позивачем судом до уваги не приймається при вирішенні спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів та витрат за спожиту електроенергію, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість зі сплати орендних платежів та витрат за спожиту електроенергію в розмірі 32728,61 грн. Доказів сплати зазначеного боргу зі сплати орендних платежів та витрат за спожиту електроенергію відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 32728,61 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів та витрат за спожиту електроенергію згідно договору оренди.

Що стосується решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги дизельної електростанції в сумі 800 грн., то суд зазначає наступне.

Суд двічі ухвалами від 25.10.2012р. та від 20.11.2012р. зобов'язував позивача надати докази що підтверджують надання відповідачу послуг з постачання електроенергії дизельною електростанцією в орендоване приміщення, зокрема, акт прийому-передачі наданих послуг, накладна, довіреність тощо.

Разом з тим, позивач витребувані судом докази не надав. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 800 грн. заборгованості за надані послуги з постачання електроенергії дизельною електростанцією в орендоване приміщення є безпідставними, недоведеними та необґрунтованими, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

Також, позивач заявляє до стягнення з відповідача 8000 грн. вартості неповернутих 2 емальованих цистерн.

З переліку обладнання цеху по переробці плодів, який зданий в оренду ТОВ "Ліго ЛТД" разом з обладнанням від січня 2006р. вбачається, що позивач передав відповідачу 20 емальованих цистерн, разом з тим, відповідач повернув позивачу 16 емальованих цистерн, що підтверджується переліком обладнання цеху по переробці плодів, який зданий в оренду ТОВ "Ліго ЛТД" разом з обладнанням від жовтня 2006 року.

В підтвердження заявленої до стягнення вартості неповернутих емальованих цистерн позивач надав суду довідку СТОВ "Симиренківське" від 03.09.2008р. № 211 про те, що станом на 01.10.2006р. залишкова вартість емальованої цистерни становить 3330,56 грн.

Проте, ні з зазначеного переліку обладнання, ні з наданої довідки позивача неможливо встановити технічні характеристики майна -емальованих цистерн, переданого відповідачу у оренду разом з об'єктом оренди, зокрема вказаний перелік не містить таких даних як габарити, об'єм та зокрема вартість, за якою вони передавались у користування відповідачу, що б дало змогу їх ідентифікувати та встановити вартість такого майна.

Суд неодноразово зобов'язував позивача ухвалами від 25.10.2012р. та від 20.11.2012р. надати пояснення, в яких зазначити технічні характеристики цистерн, що передавались разом з об'єктом оренди у користування, зокрема, зазначивши їх габарити, об'єм тощо.

Проте, позивач жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. 34 ГПК України, які б дали змогу ідентифікувати емальовані цистерни, що передавались у користування відповідачу разом з об'єктом оренди та встановити їх вартість не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 8000 грн. вартості неповернутих 2 емальованих цистерн є безпідставними, недоведеними та необґрунтованими, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем в сумі 32728,61 грн. на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 32728,61 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором (витрат за спожиту електроенергію згідно договору оренди) є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність, необґрунтованість та недоведеність належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариств з товариства з обмеженою відповідальністю "Ліго ЛТД" (07700, Київська область, Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Київська, 1, ідентифікаційний код 19123142) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Симиренківське" (19511, Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Мліїв, вул. Колгоспна, ідентифікаційний код 03790528) 32728 (тридцять дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 61 коп. заборгованості, 327 (триста двадцять сім) грн. 29 коп. витрат по сплаті державного мита та 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.