Ухвала

від 12.12.2012 по справі 2а-648/11/5/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-648/11/5/0170

12.12.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Єланської О.Е. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат", не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність ,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Сидоренко Д.В. ) від 21.08.12 у справі № 2а-648/11/5/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" (вул. В. Бєлік, 12,Керч,Автономна Республіка Крим,98306)

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Керченський металургійний комбінат" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.08.2012 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0000312304/0 від 28.12.2010 року в частині зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 78844,00 грн. Вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.08.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовані всі обставини справи. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що на час ухвалення судового рішення сума заявленого бюджетного відшкодування у повному обсязі відшкодована підприємству в рахунок податкових зобов'язань наступних податкових періодів, а тому позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2010 року у сумі 78844,00 грн. у зв'язку з відсутністю невідшкодованого ПДВ по цій декларації.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно. Представник апелянта надав клопотання про розгляд скарги у його відсутність, наполягає на її задоволенні.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підставно сформований податковий кредит та, як наслідок, право на бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2010 року. Порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача, створює негативні наслідки лише для цього контрагента та ця обставина не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит та бюджетне відшкодування, оскільки позивач виконав всі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Апеляційним розглядом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим в період з 22.12.2010 року по 23.12.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ "Керченський металургійний комбінат"(ЄДРПОУ 00191493) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2009 року, серпень 2009 року та січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2009 року, липні 2009 року та грудні 2009 року.

За наслідками перевірки складено акт № 1838/23-4/00191493 від 23.12.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що спричинило завищення сум, що заявлені до відшкодування по деклараціям з ПДВ, зокрема, за січень 2010 року у сумі 78884,00 грн.

Як вбачається з акту, висновки перевірки щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за січень 2010 року обґрунтовані наступним.

Згідно з поданою позивачем до податкового органу податковою декларацією з ПДВ за січень 2010 року (вх. №9000396189 від 22.02.2010 року) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 954535,00 грн.

Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації) складається із сум ПДВ, які виникли в грудні 2009 року.

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за грудень 2009 року від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 1079119,00 грн.

В ході позапланової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини у грудні 2009 року позивача з Приватним підприємством "Ферро-Україна" (ЄДРПОУ 32248843). Так, позивач у вищезазначеного контрагента придбав товари (лакофарбову продукцію, папір) на загальну суму 473061,90 грн., в тому числі ПДВ 78843,65 грн.

Для підтвердження податкового кредиту грудня 2009 року спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ПП "Ферро-Україна" до ДПІ у Печерському районі м. Києва.

На запит отримано інформацію, згідно якої постачальниками ПП "Ферро-Україна" є ряд підприємств, зокрема, ТОВ "Аметт"(ЄДРПОУ 36085686) та ТОВ "Вакко"(ЄДРПОУ 36425949). Однак, провести перевірку вказаних постачальників неможливо, оскільки щодо ТОВ "Аметт" відкрито процедуру банкрутства, а ТОВ "Вакко" відсутнє за юридичною адресою.

Як зазначено в акті, на підставі отриманої відповіді не підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету України постачальниками лакофарбової продукції та паперу -в частині запиту на суму ПДВ 78844,00 грн. (1 ланцюг постачання), яка заявлена до відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2010 року (за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2009 року) позивачем.

На підставі Акту перевірки податковим органом 28.12.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000312304/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування позивача з податку на додану вартість на 93969,00 грн., у тому числі:

за липень 2009 року на 9568,00 грн. по податковій декларації № 900850248 від 19.08.2009 року,

за серпень 2009 року на 5557,00 грн. по податковій декларації № 9001116467 від 18.09.2009 року,

січень 2010 року на 78884,00 грн. по податковій декларації № 9000396189 від 22.02.2010 року.

Під час розгляду спору у суді першої інстанції, позивач відмовився від позову в частині визнання протиправним та скасування податкового-рішення № 0000312304/0 від 28.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень та серпень 2009 року. У зв'язку з зазначеним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення оцінювалося судом на предмет його правомірності тільки в тій частині, що стосується зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 78884,00 грн.

Перевіряючи правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, а тому необхідно керуватися нормативно-правовим актом, чинним на момент їх виникнення, а саме Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту -Закон № 168).

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків було визначено п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, згідно з п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (п.п.7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону № 168).

Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Установлено, що позивачем 22.02.2010 року до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року. Разом з наданням податкової декларації позивачем також надано розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3 до Декларації) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4 до декларації).

Стосовно висновків податкового органу про необґрунтоване заявлення до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за січень 2010 року в розмірі 78844,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "Ферро Україна", оскільки відсутній факт сплати податку до бюджету постачальниками останнього, колегія суддів вказує на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 08.05.2009 року між ПП "Ферро Україна" (продавець) та ВАТ "Керченський металургійний комбінат"(покупець) укладено договір № 4242, предметом якого є купівля-продаж фарб керамічних, лаків, паперу.

На виконання умов договору ПП "Ферро Україна" поставлено позивачу товар на загальну суму 473061,90 грн., в тому числі ПДВ на суму 78843,65 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного бухгалтерського обліку (видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, рахунками-фактурами.

На кожну поставку товару ПП "Ферро Україна" було виписано податкові накладні на загальну суму 473061,90 грн., в тому числі ПДВ на суму 78843,65 грн.

Податкові накладні отримані позивачем у грудні 2009 року, що підтверджується витягом з Реєстру отриманих та виданих податкових накладних, який ведеться ВАТ "Керченський металургійний комбінат".

ПП "Ферро Україна" зареєстроване в якості платника податку на додану вартість Державною податковою інспекцією в Печерському районі м. Києва, про що ним отримано свідоцтво № 100126486 від 07.07.2008 року.

Доказів, які б вказували на анулювання реєстрації ПП "Ферро Україна" в якості платника податку на додану вартість відповідачем не надано, судом не добуто, отже, ПП "Ферро Україна" згідно положень п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" мало право на складання податкових накладних.

Колегією суддів безперечно встановлено, що податкові накладні, виписані ПП "Ферро Україна" містять усі необхідні реквізити, передбачені законом та у сукупності з іншими первинними документами, є достатньою підставою для отримання позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Так, Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України 18.06.2012 року складено висновок № 3073 судово-бухгалтерської експертизи, проведеної за матеріалами справи №2а-648/11/5/0170. Експертизою за наслідками вивчення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку ВАТ "Керченський металургійний комбінат" підтверджені факти:

- отримання позивачем у листопаді-грудні 2009 року товарно-матеріальних цінностей від ПП "Ферро Україна" на загальну суму 473061,90 грн., в тому числі ПДВ на суму 78843,65 грн.,

- перерахування позивачем на рахунок ПП "Ферро Україна" коштів в сумі 626700,00 грн. за отримані товарно-матеріальні цінності згідно з договором № 4242 від 08.05.2009 року.

Експертизою не підтверджено висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 1838/23-4/00191493 від 23.12.2010 року, щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 78844,00 грн.

Дослідивши наявні докази у їх сукупності, слід визнати реальність правочину, укладеного між ВАТ "Керченський металургійний комбінат" та ПП "Ферро Україна", а також належне оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит грудня 2009 року та заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року.

Що стосується висновків податкового органу про те, що у позивача відсутнє право на податковий кредит, та, як наслідок, право на бюджетне відшкодування по взаємовідносинам з ПП "Ферро Україна", у зв'язку з не підтвердженням факту сплати податку на додану вартість до бюджету постачальниками останнього, то суд вважає їх безпідставними, оскільки порушення вимог податкового законодавства з боку контрагента чи третьої особи тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин, враховуючи від'ємне значення податку попереднього звітного періоду, позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування у січні 2010 року суму 78844,00 грн., а відтак, податкове повідомлення-рішення № 0000312304/0 від 28.12.2010 року в частині зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 78844,00 грн. правомірно визнане судом першої інстанції протиправним та скасоване.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення від 21.08.2012 заявлена до бюджетного відшкодування сума була відшкодована позивачеві, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом адміністративного позову є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. На час прийняття судом першої інстанції постанови про задоволення позову, відомості про бюджетне відшкодування позивачеві ПДВ у суду були відсутні, заява позивача про відмову від позову на цей час не надходила, також відомості від відповідача про те, що податкове повідомлення-рішення ним скасоване відсутні. Отже, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України.

На час апеляційного розгляду відмови позивача від позову не надійшло. Також колегія суддів зазначає, що визнання відповідачем позову, про що свідчить самостійне та добровільне вчинення відповідачем дій по бюджетному відшкодуванню позивачеві ПДВ, само по собі не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції при наявності не скасованого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.08.12 у справі № 2а-648/11/5/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 грудня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна