ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/2847/2012
03 січня 2013 року 16год. 43хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ціпан О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Грибок Л.Т.;
відповідача: представник Столярець І.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватне акціонерне товариство "Агороресурс" до Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Агроресурс" (далі - ПрАТ "Агроресурс") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001512342 від 05 квітня 2012 року.
В судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримані представником позивача, яка, на їх обґрунтування, покликалася на ту обставину, що позивачем правомірно сформовані витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Мілоса» (код. 37142410), ТОВ «Аско Максимум Плюс» (код 37242338), ПАФ Вісла» ( код 23306049 ), ПП «Воллі» ( код 34029609) за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року.
Вказала, що правомірність сформованих витрат по вищевказаних контрагентах досліджено в судових засіданнях по справах №2а/1770/909/2012, №2а/1770/402/2012, №2а/1770/93/2012, рішення у яких набрали чинності.
Додатково зазначала, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких підстав просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому порядку позов не визнала, подала письмові заперечення у справі та пояснила наступне. За наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Агроресурс» з питань правильності формування витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Мілоса» (код 37142410), ТОВ «Аско Максимум Плюс» (код 37242338), ПАФ «Вісла» (код 23306049), ПП «Воллі» (код 34029609) за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, податковим органом складено акт № 34/22-100/24175498 від 27 березня 2012 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001512342 від 05.04.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 50647 гривень.
Підставою для висновку про порушення платником податків п.138.2 ст. 138 розділу 3 ПК України, внаслідок чого завищено витрати від операційної діяльності на загальну суму 220205,90 грн. та відповідно занижено податок на прибуток в розмірі 50647 гривень за 2 квартал 2011 року стали акти попередніх перевірок ПрАТ "Агроресурс", саме: від 08.09.2011 року за № 1094/23-300/24175498 та від 24.10.2011 року № 1229/23-300/24175498.
Зазначені акти вказують на відсутність у ТОВ «Аско Максимум Плюс», ТОВ «Мілоса», ПП «Воллі» трудових ресурсів, власних складських приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності. Крім того, ПАФ «Вісла» не задекларовано податкові зобов'язання по операціях з ПрАТ "Агроресурс".
З урахуванням наведеного стверджує, що діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди, а угоди на поставку товару суперечать інтересам держави і суспільства.
З наведених підстав вважає оскаржене податкове повідомлення-рішення правомірним, а відтак просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус юридичної особи, перебуває на обліку ДПІ у м. Рівному з 29.08.1997 року за № 037/0104, являється зареєстрованим платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва №100300501 НБ176127. Фактичний вид діяльності - виробництво радіаторів та котлів центрального опалення.
З 16 по 22 березня 2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ м. Рівне проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Агроресурс» з питань правильності формування витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Мілоса» (код 37142410 ), ТОВ «Аско Максимум Плюс» (код 37242338), ПАФ «Вісла» ( код 23306049) та ПП «Воллі» ( код 34029609) за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року.
За результатами перевірки складено акт № 34/22-100/24175498 від 27 березня 2012 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001512342 від 05 квітня 2012 року , яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 50647 гривень (а.с.8-13,14).
Згідно висновків акту у порушення п.138.2 ст. 138 розділу 3 ПК України ПрАТ «Агроресурс» завищило витрати від операційної діяльності на загальну суму 220205,90 грн. та відповідно занизило податок на прибуток в розмірі 50647,00 гривень, в тому числі за 2 квартал 2011 року у розмірі 50647,00 грн.
Підстава такого висновку зазначена у розділі 3 акта перевірки від 27 березня 2012 року «Перевірка формування витрат по взаємовідносинах з ТОВ " Мілоса", ТОВ "Аско Максимум Плюс", ПАФ "Вісла" , ПП "Воллі" з покликанням акти перевірки позивача ДПІ у м. Рівне від 08.09.2011 року за № 1094/23-300/24175498 та від 24.10.2011 року за № 1229/23-300/24175498.
Проте у судовому засідання встановлено, що податкове повідомлення - рішення за № 0000652344 від 20.09.2011 року, яким ПрАТ «Агроресурс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1534 грн. за червень 2011 року по господарських операціях з ПП «Воллі» та податкове повідомлення - рішення № 0000642344 від 20.09.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 126 гривні по господарських операціях з ПАФ « Вісла» за червень 2011 року (податкові повідомлення - рішення прийняті за результатами перевірки на підставі акта № 1094/23-300/24175498 від 08.09.2011 року) постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року по справі № 2а/1770/402/2012, як набрала законної сили 06.11.2012 року, визнані протиправними та скасовані (а.с.23-30, 105-108).
Крім того, постановою суду у адміністративній справі № 2а/1770/93/2012 від 01 березня 2012 року Рівненського окружного адміністративного суду (набрала чинності 26.09.2012 року) доведено правильність формування Приватним акціонерним товариством "Агроресурс" податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Аско Максимум Плюс" та ПАФ " Вісла" (а.с.75-81, 109-114).
Крім того, податковим органом не взято до уваги, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 2а/1770/909/2012, яка набрала чинності 21.08.2012 року, скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000732344 від 04 листопада 2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42382,00 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 21191 грн. по господарських операціях ТОВ «Аско Максимум Плюс» та ТОВ «Мілоса» (а.с.31-35, 100-103).
На сторінці 6 акта перевірки № 34/22-100/24175498 від 27 березня 2012 року зазначено, що в порушення п.138.2 ст.138 розділу 3 ПК України ПрАТ "Агроресурс" віднесено до складу витрат, витрати які виникли по взаємовідносинах з ТОВ "Мілоса".
Разом з тим, ДПІ у м. Рівне не враховано рішення Державної податкової адміністрації в Рівненській області № 21287/25-16/428 від 24.10.2011 року, яким скасоване податкове повідомлення - рішення від 18.08.2012 року №0000552344 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за квітень 2011 року в сумі 582,00 грн. по господарським операціям з ТОВ «Мілоса» (а.с.127-131).
Згідно ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 -Х1У від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, визначальним фактором, для віднесення витрат до складу валових та сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок таких витрат та ПДВ із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих документів.
Щодо посилання ДПІ у м. Рівне в акті перевірки на відсутність у ТОВ «Аско Максимум Плюс», ТОВ« Мілоса», ПП «Воллі» трудових ресурсів, власних складських приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, суд зазнає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин , якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний) правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. У ст. 203 Цивільного Кодексу України викладені загальні вимоги , додержанни яких є необхідним для чинності правочину.
Згідно з ч.1 ст 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина , знищення пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави , Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне володіння ним.
Правова природа договорів купівлі-продажу ( поставки ) визначає наступне: волевиявлення сторін цих договорів (правочинів) у продавця - на передачу покупцеві товару, у покупця - на прийняття товару та його оплату. Жодної іншої мети (завдання збитків державі шляхом несплати податків, штучне зменшення бази оподаткування тощо) ці правочини не містять і містити не можуть, оскільки зобов'язання припиняється його виконанням. Тобто, після виконання договорів внаслідок отримання кожною зі сторін бажаного результату, всі правовідносини між ними завершуються. Після цього у кожної зі сторін правочину ( договору) виникають правовідносини вже з іншим суб'єктним складом.
На момент здійснення правочинів, інформація щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу або відсутності юридичної особи за вказаною адресою не вносилась, вказані особи на дати виписування податкових накладних були у встановленому порядку зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечувалось ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні.
Доводи ДПІ у м. Рівне на відсутність у контрагентів ПрАТ « Агроресурс» трудових ресурсів, власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності не заслуговують уваги, оскільки такі обставини не можуть бути доказами неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладання трудових договорів.
Доводи щодо безтоварності операцій ґрунтуються на припущеннях ДПІ у м. Рівне і осіб, що проводили перевірку, та не підтверджені відповідними доказами.
До того ж чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. Разом з тим, ні установчі, ні статутні документи контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними.
Та обставина, що постачальник має стан платника відмінний від основного (4 - порушено провадження у справі про припинення, 7- до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, 10 - запит на становлення місцезнаходження, 23 - місцезнаходження не встановлено) не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість такому постачальнику товару.
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили порушення.
Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність, або не знаходиться за місцем своєї реєстрації то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого формування та має всі документальні підтвердження суми своїх валових витрат.
Крім того, за результатами розгляду скарги Державна податкова служба у Рівненській області рішенням за № 10020/10-210/124 від 08.06.2012 залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 05.04.2012 року № 0001512342 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 50502,00 грн. за основним платежем та скасувала податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Рівне від 05.04.2012 № 0001512342 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 145 гривень (а.с.132-136).
Відповідно до ст.. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем валові витрати, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки товарів та послуг.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 50547,00 гривень.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у даній справі оспорюється прийняте відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.
Матеріали справи свідчать, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вказаним критеріям правомірності.
Враховуючи сукупність наведених обставин наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень, як актів органів державної податкової служби України, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався суб'єкт владних повноважень, - у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001512342 від 05 квітня 2012 року є протиправним.
Вирішуючи питання щодо способу задоволення позовних вимог, суд зазначає, що враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, та норми матеріального права, що визначають порядок набрання та втрати чинності лише стосовно нормативно-правових актів, що кореспондується з нормою ч.11 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачем фактично оскаржуються правові акти індивідуальної дії, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у спосіб визнання податкового повідомлення - рішення протиправним та його скасування.
Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 506 грн.47 коп. згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС №0001512342 від 05 квітня 2012 року.
Присудити на користь позивача Приватне акціонерне товариство "Агороресурс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 506 (п'ятсот шість) гривень 47 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Борискін С.А.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.01.2013 |
Оприлюднено | 11.01.2013 |
Номер документу | 28500136 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Борискін С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні