Постанова

від 25.12.2012 по справі 2а-8189/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 року № 2а-8189/12/1370

15 год. 40 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий -суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Бравчук Д.Є.,

від позивача Дужич Л.С.,

від відповідача Варениця З.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ТОВ "Агровест" до ДПІ у Яворівському районі Львівської області ДПС про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровест", звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби № 0002252320 від 21.08.2012 року та визнання протиправними дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0002252320 від 21.08.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки у позивача наявні всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки при проведенні перевірки встановлено відсутність факту господарських операцій, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухав пояснення сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Відповідачем, ДПІ у Яворівському районі Львівської області ДПС, проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агровест»(код ЄДРПОУ 32891219) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.03.2012 року, про що складено акт № 553/22-00/32891219 від 09.08.2012 року /а.с.10-59/.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002252320 від 21.08.2012 року, яким позивачу донараховано зобов'язання за платежем по податку на додану вартість на загальну суму 37683,00 грн., в т.ч. за основним платежем -37682,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1,00 грн. /а.с.9/

Підставою прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугувало встановлені перевіркою порушення позивачем, а саме:

- заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 21015,00 грн.;

- завищення податкового кредиту в сумі 16667,00 грн.

Вказані порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено фактичності господарських операцій з ПП «Аторней».

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як встановлено судом з матеріалів справи між позивачем, ТОВ «Агровест», та ПП «Аторней»17.11.2010 року укладено договір № 21/11-10, за яким виконавець, ПП «Аторней», зобов'язується в порядку та на умовах передбачених договором виконати вантажо-розвантажувальні роботи, а замовник ТОВ «Агровест»зобов'язується затвердити кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти їх повністю та сплатити їх вартість. Загальна сума договору складає 100000,00 грн. з врахуванням ПДВ 20% 16666,67 грн. /а.с.67-68/

Позивач додав до договору також кошторис № 2-1-1 на вантажо-розвантажувальні роботи на загальну суму 100000,00 грн. /а.с.64-65/, акт приймання виконаних підрядних робіт від 23.12.2010 року за грудень 2010 року на загальну суму 100000,00 грн. /а.с.60-63/, податкову накладну від 23.12.2010 року на загальну суму 100000,00 грн. /а.с.66/, виписку із банківського рахунку ТОВ «Агровест»у ПАТ «Кредобанк»за 4 квартал 2010 року Док. № 1687 від 23.12.2010 р., яка свідчить про перерахування ПП «Аторней»100000,00 грн. за розвантажувальні роботи /а.с.209/, подорожні листи вантажного автомобіля від 29.11.2010, 30.11.2010 та 18.12.2010 року /а.с.224-226/.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно ж до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі -ПК України) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями) (далі -Закон № 283/97-ВР), валові витрати -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми, будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі -Закон № 966-ХІV) обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону № 966-ХІV визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі -підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Закону № 966-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання», передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пп. 2.1 п. 2 Положення).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону № 966-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 Закону № 966-ХІV).

Частиною 5 ст. 8 Закону № 966-ХІV передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Керівник підприємства зобов'язаний згідно ч. 6 ст. 8 Закону № 966-ХІV створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Разом з тим у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008 р. № 3146/6/15-016 зазначено, що ч. 2 і ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З'ясування реальності господарських операцій позивача з ПП «Аторней»має істотне значення для вирішення спору та правильної юридичної оцінки дій позивача з питань формування валових витрат та щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Суд вважає, що складені позивачем з ПП «Аторней»документи в сукупності не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Так, у матеріалах справи є акт № 553/22-00/32891219 від 09.08.2012 року про проведену планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест»(код ЄДРПОУ 32891219) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.03.2012 року /а.с.10-59/. Встановлено, що одним з контрагентів ТОВ «Агровест»у грудні 2010 року було ПП «Аторней», сума взаємовідносин складає 100000,00 грн. В акті виконаних робіт не відмічено на якому складі проводилися вантажо-розвантажувальні роботи. Представник позивача жодних документів щодо місця знаходження складських приміщень не надав, а також не пояснив, чому цими роботами займалося ПП «Аторней», основним видом діяльності якого є оптова торгівля непродовольчими товарами споживчого призначення.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена по рах.93 «Витрати на збут»з формуванням бухгалтерського проведення Дт.93 кт.63 в сумі 83333,33 грн., однак дана сума не вплинула на валові витрати платника, оскільки не включена ним до складу валових витрат та не включена до р.04.1 в Декларації з податку на прибуток за ІV квартал 2010 року.

ПП «Аторней»(код ЄДРПОУ 31925812) знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва. Стан платника відповідно до ЄДР -внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, операції вищезазначених контрагентів не підтверджуються з позиції реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів. Так, подорожні листи вантажного автомобіля датовані 29.11.2010, 30.11.2010 та 18.12.2010 року /а.с.224-226/, акт виконаних робіт лише один від 23.12.2010 року /а.с.60-63/ і з нього неможливо встановити чи стосується він відповідних подорожніх листів. Позивач не надав документів, які б свідчили про перебування вантажу в дорозі чи на складі в період з 29.11.2010 року по 23.12.2010 року.

У зв'язку з цим, відсутні належним чином оформлені документи, які б підтверджували фактичне отримання виконаних ПП "Аторней" робіт у господарській діяльності ТОВ «Агровест».

Крім того, згідно п. 7.1 Договору /а.с.67-68/ виконавець зобов'язується виконати роботи, обумовлені Договором, протягом 10 робочих днів з моменту початку робіт. Також Договором не встановлено ні строку його дії ні моменту набрання чинності.

Зазначені обставини свідчать про те, що документи оформлені позивачем з ПП «Аторней» підписані про людське око, без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань, а лише з метою документального оформлення господарських операцій, які в дійсності не відбувалися. Тому документи, якими оформлено виконання цих операцій, не містять достатньо інформації і не можуть вважатися первинними документами в розумінні бухгалтерського і тим більше податкового обліку.

Посилання позивача на те, що висновок про недостатність економічних ресурсів для здійснення господарської діяльності є нічим іншим як припущенням податкового органу, не доводить факту здійснення ним відповідної господарської операції.

Наявність у позивача лише документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданої ПП «Аторней»податкової накладної, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було (лист ДПА України від 15.08.2008 р. № 323/2/16-1510).

Відсутність судового рішення про визнання недійсним договору між позивачем та ПП «Аторней»сама по собі не свідчить про реальність виконання цього договору зазначеними суб'єктами. Укладення договору не є доказом його виконання. Відтак, установлення факту недійсності цивільно-правового договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених ПП «Аторней»є обґрунтованим.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження протиправності дій відповідача при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (тобто порушення встановленого порядку прийняття та скерування рішень податкового органу про визначення податкових зобов'язань), які б свідчили про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів. Відтак, ця вимога не підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що вимоги є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 08.01.2013 року о 17.00 год.

Суддя Кравців О.Р.