Ухвала

від 20.03.2013 по справі 2а-8189/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Справа № 876/1851/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Ліщинського А.М., Шавеля Р.М.,

за участю секретаря Губач Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 р. у справі № 2а-8189/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест» до Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. № 0002252320; визнання протиправними дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. № 0002252320,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 р. у справі № 2а-8189/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест» до Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. №№ 0002252320; визнання протиправними дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. №№ 0002252320 у позові було відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі, поданій 16.01.2013 р., апелянт просить постанову Львівського окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на неточності у встановленні судом підстав прийняття податкового повідомлення-рішення, застосування норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до відносин, які стосуються податку на додану вартість, помилкову оцінку доказів як недопустимих, неврахування того, що у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. у справі №К/9991/50772/12 висловлено позицію про те, що органам державної податкової служби не надано повноважень визнавати правочини недійсними; безпідставне покладення на скаржника негативних наслідків за порушення, вчинені його контрагентом - ПП «Аторней».

В судових засіданнях представник скаржника апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній мотивів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тому суд розглянув справу у його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, за результатами перевірки скаржника відповідачем було складено акт № 553/22-00/32891219 від 09.08.2012 р., на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0002252320 від 21.08.2012 р., яким донараховано зобов'язання за платежем по податку на додану вартість на загальну суму 37683 грн., в т.ч. за основним платежем 37682 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 грн.

Такі висновки були зроблені відповідачем на підставі оцінки господарських операцій позивача з ПП «Аторней», з яким 17.11.2010 р. укладено договір № 21/11-10, за яким виконавець (ПП «Аторней»), зобов'язується виконати вантажо-розвантажувальні роботи, а замовник (ТОВ «Агровест») зобов'язується затвердити кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти їх повністю та сплатити їх вартість. Загальна сума договору складає 100000 грн. з врахуванням ПДВ 20% 16666,67 грн. На підтвердження фактичного виконання зобов'язань сторін за цим договором було подано суду першої інстанції кошторис № 2-1-1 на вантажо-розвантажувальні роботи на загальну суму 100000 грн., акт приймання виконаних підрядних робіт від 23.12.2010 р. за грудень 2010 р. на 100000 грн., податкову накладну від 23.12.2010 р., виписку із банківського рахунку позивача за 4 квартал 2010 р. док. № 1687 від 23.12.2010 р., яка свідчить про сплату 100000 грн. за розвантажувальні роботи, подорожні листи вантажного автомобіля від 29.11.2010, 30.11.2010 та 18.12.2010 р.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, чинній на час існування відповідних відносин, валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 цього закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно із п. 5.3.9. закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 9 вимог Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд першої інстанції виходів із того, що складені позивачем з ПП «Аторней» документи в сукупності не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані. Так, в актах виконаних робіт не зазначено місце проведення вантажно-розвантажувальних робіт, місцезнаходження складських приміщень, в судових засіданнях позивач не надав пояснень з приводу надання вказаного виду послуг ПП «Аторней», основним видом діяльності якого є оптова торгівля непродовольчими товарами споживчого призначення. Окрім вказаного, сума 83 333.33 грн., сплачена за надані послуги позивачем, не включена до складу валових витрат та в Декларацію з податку на прибуток за IV квартал 2010 року.

В матеріалах справи відсутні також належним чином оформлені документи, які б підтверджували фактичне використання виконаних ПП «Аторней» робіт у власній господарській діяльності ТОВ «Агровест».

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи первинні документи не підтверджують в повній мірі факту реальності здійснення господарських операцій з ПП «Аторней». А тому висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених ПП «Аторней» є обґрунтованим.

Щодо рішення суду про відмову у позові щодо вимоги про визнання дій протиправними щодо винесення податкового повідомлення - рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з таким з огляду на наступне.

Згідно із п. 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення. Таким чином, за наявності зазначеного акту перевірки із констатованими там порушеннями, мала слідувати дія по винесенню податкового повідомлення-рішення, що і було зроблено відповідачем у даній справі.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 р. у справі № 2а-8189/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 25.03.2013 року.

Головуючий суддя : Костів М.В.

Судді: Ліщинський А.М.

Шавель Р.М.