Постанова

від 23.07.2012 по справі 2а-14172/11/0170/18

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-14172/11/0170/18

23.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кукти М.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 21.02.12 у справі № 2а-14172/11/0170/18

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Підприємства "Кримська пересувна механізована колона № 6" (вул. Зелена, 7, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95494)

про стягнення 23 990,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2012 адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим до Підприємства "Кримська пересувна механізована колона № 6", - задоволено частково (арк. с.38-39).

Стягнуто з Підприємства "Кримська пересувна механізована колона № 6" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг з земельного податку з юридичних осіб до місцевого бюджету Гресівської селищної ради м. Сімферополя, код платежу 5212050100, р/р 33218811700006, МФО 824026, ЄДРОПОУ 34740405, ГУ ДКУ в АР Крим, у сумі 1281,39 грн.

В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обов'язковим для здійснення податковим органом його стягнення у судовому порядку, податковий борг відповідача виник після 01.01.2011, податкова вимога щодо сплати цієї заборгованості відповідачу надіслана на узгоджену суму податкового боргу з земельного податку, який частково сплачений відповідачем, а саме на суму 1281,39 грн., у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, на іншу суму не надсилалась, у зв'язку з чим у позивача не виникло право на стягнення податкового боргу з відповідача у судовому порядку на суму, окрім тієї, яка зазначена у податковій вимозі від 20.06.2011 .

Не погодившись з рішенням суду, позивач: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк. с. 45-46).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції не врахував, що відповідна податкова вимога була надіслана відповідачу 20.06.2011 на суму 1281,39 грн. та отримана відповідачем 08.07.2011, проте заходи примусового характеру не призвели до погашення податкового боргу відповідачем, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В зв'язку зі змінами в чинному законодавстві України Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим реорганізовано в Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 23.07.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку (арк. с. 59-60), про причини неявки суд не повідомили.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

23.01.1995, відповідач: Підприємство "Кримська пересувна механізована колона №6", зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК в якості юридичної особи, ідентифікаційний код - 00914881 (арк. с. 7-8, 10-12).

З 09.09.1994 відповідач перебуває на обліку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим в якості платника податків та зборів, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 02.09.2003 вих.№2116/19-2 (арк. с. 9).

Судом першої інстанції встановлено, що 12.05.2011 посадовими особами позивача проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати в бюджет податку на землю за період з вересня 2009 року по березень 2011 року.

12.05.2011 за результатами перевірки складений Акт №6017/15-3, яким зафіксовано порушення відповідачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме порушення граничних термінів сплати грошового зобов'язання з податку на землю в період з вересня 2009 року по березень 2011 року (арк. с. 15).

02.06.2011 на підставі зазначеного Акту перевірки від 12.05.2011 позивачем прийнято податкове повідомлення рішення №0008301503/0, яким відповідача зобов'язано сплатити штрафні санкції в сумі 1290,55 грн. (арк. с. 14).

Копія податкового повідомлення-рішення отримана відповідачем 02.06.2011, що підтверджується підписом директора на корінці податкового повідомлення рішення.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем частково заборгованість було сплачено у розмірі 9,16 грн.

Заборгованість склала 1281,39 грн.

20.06.2011 позивачем на адресу відповідача надіслано податкову вимогу форми «Ю»№4406 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 20.06.2011 у розмірі 1281,39 грн., у тому числі основний платіж: 0,00грн., штрафні санкції: 1281,39 грн. (арк. с. 24).

Податкову вимогу отримано відповідачем 08.07.2011, що підтверджується повідомленням установи пошти про вручення поштового відправлення.

Також, судом першої інстанції встановлено, що 31.01.2011 відповідачем до органу податкової служби подано звітний розрахунок податку на землю за 2011 рік, відповідно до якого відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати: 439,84 грн. по строку сплати до 30.06.2011, 439,84 грн. по строку сплати до 30.07.2011, 439,84 грн. по строку сплати до 30.08.2011 (арк. с. 18).

Доказів сплати самостійно визначеного податку на землю матеріали справи не містять.

25.05.2011 посадовими особами позивача проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток.

25.05.2011 за результатами перевірки складений Акт №6472/15/, яким зафіксовано порушення відповідачем п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме:

- порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток (відповідачем з податку на прибуток не подано),

- порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток;

- порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток (арк. с. 20).

07.06.2011 на підставі Акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення- рішення №0014461501 про стягнення з відповідача штрафу на суму 18840,00 грн. (арк. с. 19).

Повідомлення-рішення отримано відповідачем 07.06.2011, що підтверджується розписом директора підприємства на корінці податкового повідомлення рішення (арк. с. 19-зворотній бік).

15.08.2011 посадовими особами позивача проведена камеральна перевірка податкової звітності відповідача з податку на прибуток, а саме податкових декларацій з податку на прибуток за 2009 рік, 1 квартал 2010 року, 2010 рік, 1 квартал 2011 року та 2 квартал 2011 року.

15.08.2011 за результатами перевірки складений Акт №10160/15/ (зареєстрований у вихідній кореспонденції позивача 17.08.2011 №37461/10/15-1), яким встановлені порушення відповідачем п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 4 Податкового кодексу України, а саме відповідачем не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2009р., 1кв. 2010р., 2010р., 1кв. 2011р., 2 кв. 2011р. (арк. с. 23).

15.08.2011 на підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0022451501 про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі суму 2550,00 грн. (арк. с. 22).

Повідомлення-рішення отримано відповідачем 19.08.2011, що підтверджується повідомленням установи пошти (арк. с. 21).

Всього заборгованість по податку на прибуток склала 21390,00 грн.

Отже, загальна заборгованість збільшилася до 23990,91 грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що наявні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги повністю та зміни постанови суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються положення статті 19 Конституції України, Податкового Кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ (який діяв в момент виникнення спірних правовідносин та припинив дію з 01.01.2011).

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог,

На суму вимог, яка збільшилась після направлення вимоги, позовні вимоги залишено без задоволення.

Правовідносини сторін виникли до набрання законної сили Податковим Кодексом України і продовжувались в період його дії.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є державні органи податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п.п.14.1.39 а. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання а/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.265 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) -плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) до 01.01.2011 був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до статті 1 якого податковим боргом (недоїмкою) визнавалось податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пунктів 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, який діє з 01.01.2011, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пунктів 59.1., 59.3, 59.4 статті 59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, лише якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 статті 95 встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З аналізу наведених норм вбачається, що в разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, орган податкової служби зобов'язаний направити платнику податків відповідну податкову вимогу. При цьому стягнення коштів платника податків повинно здійснюватися не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що податковий борг на загальну суму 23990,91 грн. виник у відповідача за новий період, після направлення вимоги, регулюється нормами Податкового кодексу України, згідно положень якого, направлення вимоги на кожну суму боргу з кожного виду податку не є обов'язковим для здійснення податковим органом його стягнення в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, податкова вимога від 20.06.2011 №4406 надіслана відповідачу на сплату узгодженого грошового зобов'язання, а саме земельного податку в сумі 1281,39 грн., у зв'язку з чим обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Що ж стосується іншої частини позовних вимог, то неправомірно та необгрунтовано судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог в зв'язку з тим, що відповідачу органами податкової служби податкові вимоги стосовно цих сум не направлялись.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обов'язковим для здійснення податковим органом його стягнення у судовому порядку.

Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У підпункті 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Ані Податковий кодекс України, ані Наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1037 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків»не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

Тому орган державної податкової служби не повинен повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у поданні про стягнення податкового боргу більша ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби має надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Аналогічну правову позицію визначив Вищий адміністративний суд України в постанові від 21.03.2012 у справі №К/9991/71410/11 та Інформаційному Листі від 12.04.2012 №1044/11/13-12.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України також є обгрунтованими, оскільки зі змісту зазначених норм вбачається, що податкова вимога не надсилається платнику податку у випадку збільшення суми податкового боргу.

Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Виходячи з аналізу вказаних вище норм права та беручи до уваги вказані вище обставини та докази у справі, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позову частково є неправомірним.

Судове рішення підлягає зміні відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 КАС України, згідно якої підставою для зміни судового рішення є помилкове застосування норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, 195, 196, 197, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частини другої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.12 у справі № 2а-14172/11/0170/18 задовольнити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.12 у справі № 2а-14172/11/0170/18 змінити, виклавши пункт 1 та 2 в наступній редакції:

"1) Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2) Стягнути з Підприємства "Кримська пересувна механізована колона № 6" (95494, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Зелена, б. 7, ЄДРПОУ 00914881) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг з земельного податку з юридичних осіб до місцевого бюджету Гресівської селищної ради м. Сімферополя, код платежу 5213050100, р/р 33218811700006, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405, ГУ ДКУ в АР Крим, у сумі 2600,91 грн.

Стягнути з Підприємства "Кримська пересувна механізована колона № 6" (95494, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Зелена, б. 7, ЄДРПОУ 00914881) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг з податку на прибуток комунальних підприємств податкової власності до місцевого бюджету Гресівської селищної ради м. Сімферополя, код платежу 5411020200, р/р 33218860700002, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405, ГУ ДКУ в АР Крим, у сумі 21390,00 грн. Всього разом в сумі 23990,91 грн.

3) Пункт 3 виключити."

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна