Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а-10146/12/0170/6

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2012 р. Справа №2а-10146/12/0170/6

(15:20)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Захаровій М.В.,

за участю представника позивача - Мазінов С.С.,

представника відповідача - Васильєва Н.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медея»

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медея» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом (з урахуванням уточнень) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ АР Крим №0009921503/0 від 29.12.2010 року.

Ухвалою від 08.11.2012 року замінено відповідача по справі Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим її правонаступником Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, надані сторонами, висновок експерта, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2010 року співробітниками Феодосійської МДПІ АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності ТОВ «Медея» (ЄДРПОУ 31164553), за результатами якої складено акт №1967/15-3/31164553.

Зазначеним актом перевірки встановлені порушення ст. 21, 30 Закону України «Про оренду землі» та ст.. 13 Закону України «Про плату за землю».

На підставі акту перевірки №1967/15-3/31164553 від 15.12.2010 року Феодосійська МДПІ АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0009921503/0 від 29.12.2010 року на загальну суму 406828,63 грн., у тому числі: 271219,09 грн. - за основним платежем та 135609,54 грн. - за штрафними санкціями.

Не погодившись з зазначеним висновком ТОВ «Медея» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009921503/0 від 29.12.2010 року.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ АР Крим №0009921503/0 від 29.12.2010 року, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачає, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків були зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку були передбачені Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 - ХІІ.

Відповідно до ст. 2 Закону (що діяв на момент виникнення у відповідача заборгованості) використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислювали суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавали відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняло від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків мав право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняло його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Так, судом встановлено, що 14.04.2008р. на підставі Рішення Феодосійської міської ради №1495 від 28.03.2008 р. «Про надання земельної ділянки ТОВ «МЕДЕЯ», між Феодосійською міською радою та ТОВ «МЕДЕЯ» був укладений договір оренди землі, згідно якого Феодосійська міська рада (орендодавець) надає, а ТОВ «МЕДЕЯ» орендар) приймає в строкове платне користування земельні ділянки, як знаходяться: ділянка № 1 - м. Феодосія, пр. Айвазовського, буд. 23-25,27,29,31 зона «Центральна курортна» оціночний район № 15 -1,5852 га, кадастровий номер - 01 116 000 000 100 30 318 (надалі ділянка №1); ділянка № 2 - м. Феодосія, пр. Айвазовського, буд. 45 зона «Центральна курортна» оціночний район № 16 - 0,3774 га, кадастровий номер - 01 116 000 000 100 30 319 (надалі ділянка №2); ділянка № 3 - м. Феодосія, вул. Курортна, буд. 16 іона «Центральна курортна» оціночний район № 14 - 0,4061 га, кадастровий номер - 01 116 000 000 100 30 006 (надалі ділянка №3); ділянка № 4 - м. Феодосія, вул. Клементіївська, буд. 3-А зона «Чкаловська» оціночний район № 35 - 0,1661 га, кадастровий номер - 01116 000 000 100 50 007 (надалі ділянка №4).

Зазначений договір оренди землі був зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської Регіональної Філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.09.2008 року за № 040801900234.

Відповідно до умов укладеного договору пунктом 5 визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить:

ділянка №1 -2 218 789,99 грн., ділянка №2: -590 663,12 грн.

ділянка №3: - 599 746,37грн. ділянка №4: - 172 326,56 грн.

Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з 28.03.2008 р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 107 445,78 грн. за рік, у тому числі: ділянка №1 - 66563,70 грн., ділянка № 2 -17719,89 грн.; ділянка №3 - 17992,39 грн.; ділянка №4 - 5169,80 грн.

Крім того, 19 травня 2009 р. між Феодосійською міською радою та ТОВ «Медея» була укладена Додаткова угода до договору оренди землі від 14 квітня 2008р., яка була зареєстрована в Державному реєстрі земель 13 квітня 2010 р. за №041001900075.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В силу статей 18, 20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після такої реєстрації.

Згідно положень ст.18 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що додаткова угода до договору оренди землі, як і сам договір оренди землі, набирає чинності після її державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Стаття 210 ЦК України передбачає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державній реєстрації.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Стаття 21 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про плату за землю» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Як свідчать матеріали справи (акт перевірки №1967/15-3/31164553 від 15.12.10) між Феодосійською міською радою та ТОВ «Медея» 14.04.08р. було укладено договір оренди землі, у п. 10 якого передбачено що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнт індексації, визначених законодавством. Відповідно до підписаної додаткової угоди до договору оренди землі, яка зареєстрована за №040801900234 від 13.04.2010р. в пункт 9 внесено зміни: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2009р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 267854,44 грн. за рік».

Відповідач зазначає, що оскільки додаткова угода від 19.05.09р. до договору оренди землі від 05.09.08 підписана без заперечень, то орендна плата за землю повинна була бути нарахована з 01.01.09р. з урахуванням додаткової угоди.

Так, з акту перевірки вбачається, що позивач з період з квітня 2010 року по жовтень 2010 року сплачував орендну плату за даними підприємства у розмірі 10923, 37 грн. щомісячно, за даними ДПІ позивач повинен сплачувати по строку сплати 31.05.2010р. - 205855,34 грн., за період з 30.06.2010р. по 30.11.2010р. - 23637,89 грн. щомісячно, розбіжності склали - 271219,09 грн. У зв'язку із цим відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст. 21, 30 Закону України «Про оренду землі» та ст. 13 Закону України «Про плату за землю», за що, на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000р., застосував до останнього 135609,54 грн. штрафних санкцій, що складає 50% від загальної суми розбіжності (271219,09*50%=135609,54).

Однак, суд не погоджується з даним висновком відповідача у частині донарахування позивачу суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 182217,45 грн. та відповідно застосування штрафних санкцій у розмірі 91108,72 грн. у зв'язку з наступним.

Так, договір оренди землі від 14.04.2008 року, укладений з Феодосійською міською радою набрав законної чинності з моменту державної реєстрації цього договору, а саме 05.09.2008 року, але умовами договору (п. 5, п.9) ТОВ «МЕДЕЯ» визначена нормативна грошова оцінка земельних ділянок: ділянка №1,2,3,4 з 28.03.2008 р. по 05.09.2008 р., з 19.05.2009 по 13.04.2010 р. у розмірі за ділянку №1 - 66563,70 грн., ділянку № 2 -17719,89 грн.; ділянку №3 - 17992,39 грн.; ділянку №4 -5169,80 грн. відповідно до додаткової угоди та зобов'язано сплачувати орендну плату за цей же період.

Судом досліджені надані позивачем до ДПІ декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009р., 2010р. та уточнююча декларація за 2010р. з яких вбачається, що нараховано орендної плати на 2009р. згідно з договором оренди у розмірі 123777,54 грн., сума переплати за податкові (звітні) періоди, за якими минув строк сплати складає 21846,71 грн., нараховано орендної плати за 2010 рік за даними раніше поданої декларації у розмірі 131080,41 грн., нараховано орендної плати за 2010 рік з урахуванням уточнень у розмірі 156509,45 грн.

Крім того, як зазначалось вище 19.05.2009 р. між Феодосійською міською радою та ТОВ «Медея» була укладена Додаткова угода до договору оренди землі від 14 квітня 2008р., яка була зареєстрована в Державному реєстрі земель 13 квітня 2010 р. за №041001900075.

З положень ст.18 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що додаткова угода до договору оренди землі, як і сам договір оренди землі, набирає чинності після її державної реєстрації.

Отже, з квітня 2010 року, тобто з моменту державної реєстрації, позивач повинен був збільшити суму орендної плати. Однак, суму, зазначену в даній додатковій угоді позивач почав сплачувати лише з листопада 2010 року, що сторонами не спростовується.

Тому, з урахуванням того, що позивач повинен був сплачувати за даними ДПІ по строку сплати 31.05.2010р. - 205855,34 грн., за період з 30.06.2010р. по 30.11.2010р. - 23637,89 грн. щомісячно, а сплачував по 10923,37 грн., загальна сума розбіжності складає 217219,09 грн.

У зв'язку з тим, що до квітня 2010 року позивач сплачував зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у повному обсязі, розбіжність виникає лише за період квітень-жовтень 2010 року, що дорівнює 89001,64 грн.(12714,52*7=89001,64).

Отже, у зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що визначена у податковому повідомленні - рішенні Феодосійської МДПІ АР Крим №0009921503/0 від 29.12.2010 року сума грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 89001,64 грн. за період з квітня по жовтень 2010 року ТОВ «Медея» є правомірною

Застосування штрафних санкцій у даному випадку повинно розраховуватись на підставі п.п.17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону N 2181-III, приймаючи до уваги 50% від суми недоплати, визначеної вище судом, за 9 податкових періодів, що дорівнює 44500,82 грн.

Враховуючи недотримання позивачем законодавства про орендну плату за земельні ділянки у період з квітня по жовтень 2010 року, податкове повідомлення-рішення Феодосійської ОДПІ АР Крим №0009921503/0 від 29.12.2010 року в частині донарахування позивачу суми основного грошового зобов'язання в розмірі 89001,64 грн. та штрафної санкції - 44500,82 грн. на загальну суму 133502,46 грн. прийняте у відповідності норм діючого законодавства, а тому в задоволені позову у цій частині слід відмовити.

Приймаючи до уваги встановлені під час розгляду справи обставини щодо безпідставного донарахування підприємству основного зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності Феодосійською ОДПІ у період 2009 рік, січень-березень 2010 року на суму 182217,45 грн. (271219,09 - 89001,64 = 182217,45), суд дійшов висновку про скасування податкового повідомлення-рішення №0009921503/0 від 29.12.2010 року в частині донарахування позивачу суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з розрахунку основного зобов'язання у розмірі 182217,45 грн.

Відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000р. у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення №0009921503/0 від 29.12.2010 року за розбіжності в показниках, задекларованих ТОВ «Медея» з податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, у сумі 271219,09 грн. застосовано штрафні санкції у розмірі 135609,54 грн.

У зв'язку з тим, що податковий орган діяв із порушенням вимог податкового законодавства в частині донарахування позивачу суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 182217,45 грн., суд, діючи на підставі п.п.17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону N 2181-III, скасовує нарахування штрафних санкцій у розмірі 91108,72 грн. (135609,54 - 44509,82 = 91108,72).

На підставі наведеного суд дійшов висновку про доведеність та підтвердження у суді заявлених вимог до Феодосійської МДПІ АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення №0009921503/0 від 29.12.2010 року лише в частині донарахування позивачу суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 273326,17 грн., у тому числі 182217,45 грн. - за основним платежем та 91108,72 грн. - за штрафними санкціями, які підлягають скасуванню як протиправні та прийняті без врахування норм діючого податкового законодавства, що є підставою для задоволення адміністративного позову у цій частині.

За таких обставин у зв'язку з вищевикладеним, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з урахуванням часткового задоволення позову у розмірі 1437,82 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.12.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.12.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0009921503/0 від 29.12.2010 року в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Медея» грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 273326,17 грн., у тому числі 182217,45 грн. - основного платежу та 91108,72 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України 1437,82 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медея».

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.