Ухвала

від 28.05.2013 по справі 2а-10146/12/0170/6

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10146/12/0170/6

28.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея"- Мазінов Сейяр Серверович, довіреність № 38 від 01.03.13

представник відповідача, Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явилась, до початку судового засідання надала суду клопотання про відкладення розгляду справи.,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 17.12.12 по справі № 2а-10146/12/0170/6

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея" (пр. Айвазовського 27, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська 82-В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2012 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0009921503/0 від 29.12.2010 року в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Медея» грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 273326,17 грн., у тому числі 182217,45 грн. - основного платежу та 91108,72 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2012 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 28.05.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Представник відповідача у судове засідання 28.05.13р. не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2010 року співробітниками Феодосійської МДПІ АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності ТОВ «Медея» (ЄДРПОУ 31164553), за результатами якої складено акт №1967/15-3/31164553.

Зазначеним актом перевірки встановлені порушення ст. 21, 30 Закону України «Про оренду землі» та ст. 13 Закону України «Про плату за землю».

На підставі акту перевірки №1967/15-3/31164553 від 15.12.2010 року Феодосійська МДПІ АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0009921503/0 від 29.12.2010 року на загальну суму 406828,63 грн., у тому числі: 271219,09 грн. - за основним платежем та 135609,54 грн. - за штрафними санкціями.

Не погодившись з зазначеним висновком ТОВ «Медея» звернулось до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення №0009921503/0 від 29.12.2010 року.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, судовою колегією встановлено наступне.

Частина 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачає, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків були зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку були передбачені Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 - ХІІ.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (що діяв на момент виникнення у відповідача заборгованості) використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислювали суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавали відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняло від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків мав право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняло його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

14.04.2008р. на підставі Рішення Феодосійської міської ради №1495 від 28.03.2008 р. «Про надання земельної ділянки ТОВ «МЕДЕЯ», між Феодосійською міською радою та ТОВ «МЕДЕЯ» був укладений договір оренди землі, згідно якого Феодосійська міська рада (орендодавець) надає, а ТОВ «МЕДЕЯ» орендар) приймає в строкове платне користування земельні ділянки, як знаходяться: ділянка № 1 - м. Феодосія, пр. Айвазовського, буд. 23-25,27,29,31 зона «Центральна курортна» оціночний район № 15 -1,5852 га, кадастровий номер - 01 116 000 000 100 30 318 (надалі ділянка №1); ділянка № 2 - м. Феодосія, пр. Айвазовського, буд. 45 зона «Центральна курортна» оціночний район № 16 - 0,3774 га, кадастровий номер - 01 116 000 000 100 30 319 (надалі ділянка №2); ділянка № 3 - м. Феодосія, вул. Курортна, буд. 16 іона «Центральна курортна» оціночний район № 14 - 0,4061 га, кадастровий номер - 01 116 000 000 100 30 006 (надалі ділянка №3); ділянка № 4 - м. Феодосія, вул. Клементіївська, буд. 3-А зона «Чкаловська» оціночний район № 35 - 0,1661 га, кадастровий номер - 01116 000 000 100 50 007 (надалі ділянка №4).

Зазначений договір оренди землі був зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської Регіональної Філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.09.2008 року за № 040801900234.

Відповідно до умов укладеного договору пунктом 5 визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: ділянка №1 -2 218 789,99 грн., ділянка №2: -590 663,12 грн.; ділянка №3: - 599 746,37грн. ділянка №4: - 172326,56 грн.

Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з 28.03.2008 р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 107445,78 грн. за рік, у тому числі: ділянка №1 - 66563,70 грн., ділянка № 2 -17719,89 грн.; ділянка №3 - 17992,39 грн.; ділянка №4 - 5169,80 грн.

Крім того, 19 травня 2009 р. між Феодосійською міською радою та ТОВ «Медея» була укладена Додаткова угода до договору оренди землі від 14 квітня 2008р., яка була зареєстрована в Державному реєстрі земель 13 квітня 2010 р. за №041001900075.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В силу статей 18, 20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після такої реєстрації.

Згідно положень ст.18 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що додаткова угода до договору оренди землі, як і сам договір оренди землі, набирає чинності після її державної реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Стаття 210 ЦК України передбачає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державній реєстрації.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Стаття 21 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про плату за землю» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Як свідчать матеріали справи (акт перевірки №1967/15-3/31164553 від 15.12.10) між Феодосійською міською радою та ТОВ «Медея» 14.04.08р. було укладено договір оренди землі, у п. 10 якого передбачено що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнт індексації, визначених законодавством. Відповідно до підписаної додаткової угоди до договору оренди землі, яка зареєстрована за №040801900234 від 13.04.2010р. в пункт 9 внесено зміни: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2009р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 267854,44 грн. за рік».

З акту перевірки вбачається, що позивач з період з квітня 2010 року по жовтень 2010 року сплачував орендну плату за даними підприємства у розмірі 10923, 37 грн. щомісячно, за даними ДПІ позивач повинен сплачувати по строку сплати 31.05.2010р. - 205855,34 грн., за період з 30.06.2010р. по 30.11.2010р. - 23637,89 грн. щомісячно, розбіжності склали - 271219,09 грн. У зв'язку із цим відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст. 21, 30 Закону України «Про оренду землі» та ст. 13 Закону України «Про плату за землю», за що, на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000р., застосував до останнього 135609,54 грн. штрафних санкцій, що складає 50% від загальної суми розбіжності (271219,09*50%=135609,54).

Однак, даний висновок відповідача у частині донарахування позивачу суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 182217,45 грн. та відповідно застосування штрафних санкцій у розмірі 91108,72 грн. є безпідставним у зв'язку з наступним.

Так, договір оренди землі від 14.04.2008 року, укладений з Феодосійською міською радою набрав законної чинності з моменту державної реєстрації цього договору, а саме 05.09.2008 року, але умовами договору (п. 5, п.9) ТОВ «МЕДЕЯ» визначена нормативна грошова оцінка земельних ділянок: ділянка №1,2,3,4 з 28.03.2008 р. по 05.09.2008 р., з 19.05.2009 по 13.04.2010 р. у розмірі за ділянку №1 - 66563,70 грн., ділянку № 2 -17719,89 грн.; ділянку №3 - 17992,39 грн.; ділянку №4 -5169,80 грн. відповідно до додаткової угоди та зобов'язано сплачувати орендну плату за цей же період.

З декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009р., 2010р. та уточнюючої декларації за 2010р. вбачається, що нараховано орендної плати на 2009р. згідно з договором оренди у розмірі 123777,54 грн., сума переплати за податкові (звітні) періоди, за якими минув строк сплати складає 21846,71 грн., нараховано орендної плати за 2010 рік за даними раніше поданої декларації у розмірі 131080,41 грн., нараховано орендної плати за 2010 рік з урахуванням уточнень у розмірі 156509,45 грн.

Крім того, як зазначалось вище 19.05.2009 р. між Феодосійською міською радою та ТОВ «Медея» була укладена Додаткова угода до договору оренди землі від 14 квітня 2008р., яка була зареєстрована в Державному реєстрі земель 13 квітня 2010 р. за №041001900075.

З положень ст.18 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що додаткова угода до договору оренди землі, як і сам договір оренди землі, набирає чинності після її державної реєстрації.

Отже, з квітня 2010 року, тобто з моменту державної реєстрації, позивач повинен був збільшити суму орендної плати. Однак, суму, зазначену в даній додатковій угоді позивач почав сплачувати лише з листопада 2010 року.

Тому, з урахуванням того, що позивач повинен був сплачувати за даними ДПІ по строку сплати 31.05.2010р. - 205855,34 грн., за період з 30.06.2010р. по 30.11.2010р. - 23637,89 грн. щомісячно, а сплачував по 10923,37 грн., загальна сума розбіжності складає 217219,09 грн.

У зв'язку з тим, що до квітня 2010 року позивач сплачував зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у повному обсязі, розбіжність виникає лише за період квітень-жовтень 2010 року, що дорівнює 89001,64 грн.(12714,52*7=89001,64).

Таким чином, визначена у податковому повідомленні - рішенні Феодосійської МДПІ АР Крим №0009921503/0 від 29.12.2010 року сума грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 89001,64 грн. за період з квітня по жовтень 2010 року ТОВ «Медея» є правомірною.

Застосування штрафних санкцій у даному випадку повинно розраховуватись на підставі п.п.17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону N 2181-III, приймаючи до уваги 50% від суми недоплати, визначеної вище судом, за 9 податкових періодів, що дорівнює 44500,82 грн.

Враховуючи недотримання позивачем законодавства про орендну плату за земельні ділянки у період з квітня по жовтень 2010 року, податкове повідомлення-рішення Феодосійської ОДПІ АР Крим №0009921503/0 від 29.12.2010 року в частині донарахування позивачу суми основного грошового зобов'язання в розмірі 89001,64 грн. та штрафної санкції - 44500,82 грн. на загальну суму 133502,46 грн. прийняте відповідно до норм діючого законодавства.

Таким чином, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0009921503/0 від 29.12.2010 року в частині донарахування позивачу суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з розрахунку основного зобов'язання у розмірі 182217,45 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000р. у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення №0009921503/0 від 29.12.2010 року за розбіжності в показниках, задекларованих ТОВ «Медея» з податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, у сумі 271219,09 грн. застосовано штрафні санкції у розмірі 135609,54 грн.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення №0009921503/0 від 29.12.2010 року лише в частині донарахування позивачу суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 273326,17 грн., у тому числі 182217,45 грн. - за основним платежем та 91108,72 грн. - за штрафними санкціями, які підлягають скасуванню як протиправні та прийняті без врахування норм діючого податкового законодавства, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.11.12р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.11.12р. по справі 2а-8369/12/0170/11 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.11.12р. по справі 2а-8369/12/0170/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян