Ухвала

від 16.07.2012 по справі 2а-2424/12/0170/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-2424/12/0170/13

16.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кукти М.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 21.03.12 у справі № 2а-2424/12/0170/13

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95051)

до Науково-виробничого центру м'ясного птахівництва (вул. Бєлова, буд. 3, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про стягнення заборгованості у сумі 12156,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2012 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим до Науково-виробничого центру м'ясного птахівництва, - задоволено частково (арк. с. 34-35).

Стягнуто з Науково-виробничого центру м'ясного птахівництва на користь Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим 7689, 63 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк. с. 40).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, оскільки судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п.7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків та повноваження щодо застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання зазначеним законом сили.

У судове засідання 16.07.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку (арк. с. 48-59).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Відповідач є юридичною особою ідентифікаційний номер 05505325 (арк. с. 17), є страхувальником і платником страхових внесків в розумінні Закону №1058.

04.01.2011 позивачем було надіслано вимогу № Ю-30С про сплату недоїмки у сумі 5057,94 грн. (арк. с. 14), яку відповідач отримав 14.01.2011 (арк. с. 19).

31.01.2011 позивачем складено Акт №5"Ю", яким встановлено порушення пункту 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058- ІV від 09.07.2003 із змінами та доповненнями та пункту 5.1.5 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" № 21-1 від 19.12.2003.

01.02.2011 позивачем було надіслано вимогу № Ю-138С про сплату недоїмки у сумі 2631,69 грн. (арк. с. 12), яку відповідач отримав 09.02.2011 (арк. с. 13).

11.03.2011 позивачем прийнято рішення №182 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страховиком страхових внесків в сумі 3396,50 грн. (арк. с 10), яку відповідач отримав 21.03.2011 (арк. с. 11).

21.03.2011 на підставі Акту № 5"Ю" від 31.01.2011 прийнято рішення № 419 про застосування фінансових (штрафних) санкцій за несплату, неповну, або несвоєчасну сплату авансових платежів зі страхових внесків на суму 730,40 грн. (арк. с. 9).

21.03.2011 на підставі Акту № 5"Ю" від 31.01.2011 прийнято рішення № 420 про застосування фінансових (штрафних) санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не по встановленій формі або подання недостовірних відомостей, котрі використовуються в системі персоніфікованого обліку на суму 170,00 грн. (арк. с. 8).

10.10.2011 на підставі Акту № 5"Ю" від 31.01.2011 прийнято рішення № 1062 про застосування фінансових (штрафних) санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не по встановленій формі або подання недостовірних відомостей, котрі використовуються в системі персоніфікованого обліку на суму 170,00 грн. (арк. с. 7).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а постанову суду належить залишити без змін, виходячи з наступного.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Конституції України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058- ІV від 09.07.2003 із змінами та доповненнями (далі - Закон №1058), Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010 (далі - Закон №2464), Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі -Інструкція №21-1.)

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції проаналізував зазначене діюче законодавство України та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, в чпстині стягнення суми недоїмки в розмірі 7689,63 грн.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по внескам регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 4 частини другої статті 17 Закону №1058, страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Згідно п. 2 частини дев'ятої ст. 106 Закону України №1058-ІV, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно п. 5 частини дев'ятої ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма права, як і стаття 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка регламентує вчинене порушення, встановлене відповідачем у акті перевірки позивача втратила чинність з 01.01.2011, у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з 01 січня 2011 року, тобто не діяла на дату прийняття спірного рішення.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1/99-рп, встановлено що, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

При цьому зазначено, що якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав , та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Аналіз наведених норм дає судовій колегії право для висновку, що повноваження щодо стягнення фінансових санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування розповсюджуються на ті правопорушення які були виявлені до 01.01.2011 та за які були застосовані (нараховані) відповідні санкції, але не сплачені відповідальними особами.

Проте в даному випадку такі обставини відсутні, оскільки за правопорушення допущене відповідачем він до відповідальності до 01.01.2011 не притягувався, більш того, зазначене порушення виявлено тільки 31.01.2011, рішення щодо застосування до відповідача відповідних санкцій прийняті позивачем також тільки 11.03.2011, 23.03.2011 та 10.10.2011, тобто після втрати чинності статтями 17, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отже правових підстав для застосування санкцій до відповідача не було.

Згідно з п.п. 1,2 частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального права та процесуального права.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вище перелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.12 у справі № 2а-2424/12/0170/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.12 у справі № 2а-2424/12/0170/13 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна