Постанова

від 29.05.2013 по справі 2а-2424/12/0170/13

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2013 р. м. Київ К/9991/56509/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Кравцова О.В., Масло І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим до Науково-виробничого центру м'ясного птахівництва про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року,

у с т а н о в и л а :

У лютому 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим звернулося до суду з адміністративним позовом до Науково-виробничого центру м'ясного птахівництва про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що Науково-виробничий центр м'ясного птахівництва зареєстрований як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та зареєстрований як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим.

Відповідно пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески у розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для відповідних платників збору. Порядок обчислення збору на фактичні витрати на оплату праці встановлений пунктом 5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління ПФУ № 21-1 від 19 грудня 2003 року.

Згідно частини 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Враховуючи, що відповідачем суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування своєчасно не були сплачені у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення звітного періоду, за жовтень, листопад, грудень 2010 року, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на день розгляду справи становила 7689 гривень 63 копійки.

31 січня 2011 року позивачем складено Акт №5"Ю", яким встановлено порушення пункту 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058- ІV від 09 липня 2003 року із змінами та доповненнями та пункту 5.1.5 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" № 21-1 від 19 грудня 2003 року, на підставі даного акту до відповідача рішенням Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2011 року № 1062 були застосовані фінансові санкції в розмірі 170 гривень 00 копійок; рішенням від 21 березня 2011 року за № 420 були застосовані фінансові санкції в розмірі 170 гривень 00 копійок; рішенням від 21 березня 2011 року за № 419 були застосовані фінансові санкції в розмірі 730 гривень 40 копійок; рішенням від 11 березня 2011 року № 182 були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 440 гривень 59 копійка та нарахована пеня в розмірі 2955 гривень 91 копійка.

Науково-виробничий центр м'ясного птахівництва має прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7689 гривень 63 копійки, фінансових санкцій в розмірі 1510 гривень 99 копійок та пені в розмірі 2955 гривень 91 копійка, а всього на загальну суму 12156 гривень 53 копійки, а тому позивач просив стягнути з відповідача дану заборгованість.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Науково-виробничого центру м'ясного птахівництва на користь Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим 7689 гривень 63 копійки заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовлено.

У своїй касаційній скарзі представник Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та постановити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Оскільки зі змісту скарги вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог тому колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість цих рішень лише в межах заявлених у касаційній скарзі вимог.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача фінансових санкцій в розмірі 1510 гривень 99 копійок та пені в розмірі 2955 гривень 91 копійка, суд першої інстанції з яким погодився і суд апеляційної інстанції - вказав на протиправність прийнятих управлінням ПФУ рішень про застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 106 Закону № 1058-IV, після набрання чинності Законом № 2464-VI.

Однак, колегія суддів з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не може виходячи з наступного.

З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058), який визначає порядок сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду України.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регулюються виключно Законом № 1058.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначається статтею 20 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Науково-виробничий центр м'ясного птахівництва зареєстрований як юридична особа та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та зареєстрований як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

За правилами абзацу першого частини шостої статті 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Таке правило узгоджується з положеннями статті 19 Закону № 1058-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відповідно до частини шостої якої внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Наведені норми права не дають підстав вважати, що положення абзацу шостого частини шостої статті 20 Закону № 1058-ІV, відповідно до якого перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), звільняють страхувальника від обов'язку сплати страхових внесків у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду у зв'язку з неодержанням останнім цих коштів.

Згідно частини 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Частиною 6 статті 18 цього ж Закону, визначено що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Статтею 20 Закону № 1058-ІV встановлено порядок обчислення та сплати страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

У відповідності до пункту 2 частини 9 та частини 14 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 4 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за донарахування територіальним органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі п'яти відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. Із набранням чинності Законом № 2464-VI наведена вище норма матеріального права була скасована (підпункт «й» пункту 12 Прикінцевих та Перехідних положень зазначеного Закону).

Як вбачається із матеріалів справи, 31 січня 2011 року позивачем за результатами проведеної перевірки складено Акт №5"Ю", яким встановлено порушення пункту 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058- ІV від 09 липня 2003 року із змінами та доповненнями та пункту 5.1.5 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" № 21-1 від 19 грудня 2003 року, на підставі даного акту до відповідача рішенням Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2011 року № 1062 були застосовані фінансові санкції в розмірі 170 гривень 00 копійок; рішенням від 21 березня 2011 року за № 420 були застосовані фінансові санкції в розмірі 170 гривень 00 копійок; рішенням від 21 березня 2011 року за № 419 були застосовані фінансові санкції в розмірі 730 гривень 40 копійок; рішенням від 11 березня 2011 року № 182 були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 440 гривень 59 копійка та нарахована пеня в розмірі 2955 гривень 91 копійка.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, а відтак і накладені штрафні санкції, які виникли за жовтень-грудень 2010 року, мають бути застосовані (стягнуті) і після 1 січня 2011 року, оскільки зазначені заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії пункту 4 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV.

Аналогічна правова позиція щодо застосування абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 19 лютого 2013 року у справі № 21-432а12.

З вищевикладеного слідує, що суди попередніх інстанцій, встановивши повно і правильно обставини справи, не правильно застосували норми матеріального права, та постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача фінансових санкцій, не врахували, що пункт 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI передбачає стягнення органами ПФУ заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій і після 1 січня 2011 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, тобто в порядку статті 106 Закону № 1058-IV, отже штрафна санкції, які виникли за жовтень-грудень 2010 рік, мають бути застосовані (стягнуті) і після 1 січня 2011 року, оскільки зазначені заборгованість і штрафні санкції виникли виключно в 2010 році в період дії пункту 4 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV і безпідставно відмовили у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України надано право суду касаційної інстанції скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає необхідним їх судові рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача фінансових санкцій в розмірі 1510 гривень 99 копійок та пені в розмірі 2955 гривень 91 копійка та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 223, 229, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача фінансових санкцій в розмірі 1510 гривень 99 копійок та пені в розмірі 2955 гривень 91 копійка скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

Стягнути з Науково-виробничого центру м'ясного птахівництва (97503, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Бєлова, 3; ЄДРПОУ 05505325) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (95000, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Д. Ульянова, 6; р/р 2560870447612, 2560870447613 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банку України», МФО 324805, ЄДРПОУ 22259661) фінансові санкції в розмірі 1510 гривень 99 копійок та пеню в розмірі 2955 гривень 91 копійка.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Кравцов

І.В. Масло