Постанова

від 03.01.2013 по справі 2а/1270/8875/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 січня 2013 року Справа № 2а/1270/8875/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Станично - Луганському районі Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з доходів фізичних осіб у сумі 17131,31 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично - Луганському районі Луганської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Станично - Луганському районі Луганської області ДПС) до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з доходів фізичних осіб у сумі 17131,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа ОСОБА_1 мешкає та зареєстрована АДРЕСА_1, Станично - Луганський район Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. ОСОБА_1 була подана декларація про доходи отримані з 01.01.2009 відповідно до якої вона повинна була сплатити до бюджету 17131,31 грн. Позивач зазначив, що станом на 20.08.2011 у платника податків виник борг з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму - 17131,31 грн. У зв'язку з тим, що відповідач не сплачує грошове зобов'язання до бюджету, на адресу відповідача 09.03.2010 було направлено податкову вимогу № 0000481700/0.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з доходів фізичних осіб у сумі 17131,31 грн.

Ухвалою від 11 грудня 2012 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову. Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідач заперечення суду не надав. Ухвала про відкриття скороченого провадження та пам'ятка про права та обов'язки направлена відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, повернулись до суду з відміткою пошти: "за зазначеною адресою не проживає". Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 6 розділу XX Перехідних положень підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України визначено, що оподаткування доходів платника податку, нарахованих за наслідками податкових періодів до 1 січня 2011 року, здійснюється за ставками та згідно з нормами, що діяли до 01 січня 2011 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

До 01 січня 2011 року порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлювався Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

У відповідності до п. 1.2. ст. 1 цього закону дохід сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав регулюється статтею 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

До складу загального місячного оподатковуваного доходу в розумінні п.п. 4.2.14. п. 4.2. ст. 4 вказаного закону, включається дохід у вигляду вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами ст. 13 зазначеного закону.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Згідно із п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Статтею 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено кілька ставок для оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, немайнових прав (0 %, 5 %, 10%, 15 %, 30 %).

Ставка оподаткування встановлюється у залежності від об'єкту спадщини та ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем.

Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на: а) об'єкт нерухомого майна; б) об'єкт рухомого майна; в) об'єкт комерційної власності, а саме - цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею; г) суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу; д) кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Відповідно до пп. 13.2.2. п. 13.2., п. 13.4 ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання у сумі 939 грн. 65 коп. вважається податковим боргом.

Згідно із п. 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно із п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 01.12.2009 державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори, посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого виконкомом Великочернігівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області 04 квітня 2005 року і зареєстрованого в реєстрі за № 69, спадкоємцем однієї другої частки зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є: гр. ОСОБА_1, що мешкає та зареєстрована АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, спадкове майно, на яке видані свідоцтва ВМО № 636463 та ВМО № 636462 про право на спадщину за заповітом, складається з: приватній земельній ділянки площею 7,0400 гектарів ріллі в межах згідно с планом, що розташована на території Великочернігівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, /кадастровий номер 4424881000:01:006:0059/, оцінка спадкового майна (? частки) - 26259,08 гривень по державному акту, 2293,11 гривень по сертифікату та з приватній земельній ділянки площею 7,3600 гектарів ріллі в межах згідно с планом, що розташована на території Великочернігівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, /кадастровий номер 4424881000:01:006:0058/, оцінка спадкового майна (? частки) - 26259,08 гривень по державному акту, 2293,11 гривень по сертифікату (арк. справи 11,12).

09 березня 2010 року відповідачем до Державної податкової інспекції Станично-Луганського району Луганської області було подано декларацію про доходи з 01 січня по 31 грудня 2009 року або за інший період звітного року, в якій нею у розділі 1.2. вказано доходи, отримані внаслідок прийняття у спадщину майна, у розмірі 57104,38 грн. (арк. справи 14)

Разом з декларацією відповідачем наданий розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, згідно якого у 21 рядку ОСОБА_1 зазначила суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 17131,31 грн. (арк. справи 8-10).

09 березня 2010 року ДПІ у Станично - Луганському районі Луганської області ДПС винесено податкове повідомлення форми «Ф» № 0000481700/0 на загальну суму податкового зобов'язання у сумі 17131,31 грн., яке було вручено відповідачу 09.03.2010, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 на корінці зазначеного податкового повідомлення. (а.с.6)

Станом на момент розгляду і вирішення справи, доказів щодо оскарження або сплати відповідачем повністю або частково заявленої у позові суми заборгованості суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично - Луганському районі Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з доходів фізичних осіб у сумі 17131,31 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з доходів фізичних осіб у розмірі 17131,31 грн. (сімнадцять тисяч сто тридцять одна гривня 31 коп.) на користь місцевого бюджету.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяК.В. Агевич