Рішення

від 04.01.2013 по справі 5020-1389/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2013 року справа № 5020-1389/2012

За позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

в особі комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант плюс"

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 32)

про стягнення заборгованості у розмірі 319,25 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача (КП "Севтеплоенерго" СМР) -Іванова П.П., довіреність № 18 від 03.01.2013

представника відповідача - Бухно І.О., довіреність № 2 від 03.01.2013

прокурор та представник позивача (СМР) - не з'явились

Суть спору:

Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради в особі комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Гарант плюс" про стягнення заборгованості зі сплати послуг з теплопостачання за договором купівлі-продажу теплової енергії № 227 від 01.12.2005 у розмірі 8 407,20 грн, пені у розмірі 266,04 грн, а також 3 % річних в сумі 53,21 грн, а всього - 8 726,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 227 від 01.12.2005 щодо повної та своєчасної оплати послуг теплопостачання.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.12.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 04.01.2013.

Ухвалою суду від 04.01.2013 провадження у справі № 5020-1389/2012 в частині стягнення заборгованості за договором купівлі -продажу теплової енергії у розмірі 8 407,20 грн припинено, у зв'язку з оплатою вказаної суми відповідачем.

Представник позивача (КП «Севтеплонерго»СМР) позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 266,04 грн та 3% річних у розмірі 53,21 підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні визнала наявність заборгованості з пені та 3% річних, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Прокурор та представник позивача (СМР) в судове засідання не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності прокурора та представника позивача - Севастопольської міської Ради на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача - комунального підприємства "Севтеплоенерго"Севастопольської міської Ради та представника відповідача, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, суд -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про теплопостачання" основними принципами, на яких базується державна політика в сфері теплопостачання теплової енергії є, зокрема, державне управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання, формування цінової та тарифної політики, взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату, додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.

Севастопольська міська Рада, відповідно до статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування", входить до системи органів місцевого самоврядування України і відповідно до статті 13 Закону України "Про теплопостачання" затверджує місцеві програми розвитку у сфері теплопостачання, бере участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері, здійснює контроль за забезпеченням споживачів тепловою енергією згідно з нормативними вимогами, сприяє розвитку систем теплопостачання на відповідній території, встановлює для відповідної територіальної громади тарифи на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.

З метою забезпечення інтересів держави щодо організації забезпечення теплопостачання споживачів міста Севастополя, вирішення питань єдиної технічної і тарифної політики та реалізації програм соціально-економічного розвитку у даній сфері, Севастопольською міською Радою створено комунальне підприємство "Севтеплоенерго", основним видом діяльності якого, відповідно до пункту 2.2. Статуту, є виробництво, розподіл і відпуск теплової енергії. Підприємство знаходиться в підпорядкуванні Ради та є монополістом з теплопостачання міста Севастополя.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Севастопольська міська Рада в особі комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради.

01.12.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант плюс»(далі -ТОВ «Гарант плюс», Покупець) та комунальним підприємством "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (далі - КП "Севтеплоенерго" СМР, Продавець) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 227 (далі -Договір) (а.с.13-15).

В порядку та на умовах, визначених договором, Продавець зобов'язався передати Покупцю теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності, своєчасно та відповідної якості, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами (пункт 1.1 Договору).

В розділі 2 Договору сторони домовились щодо визначення тарифів на теплову енергію, а саме, відповідно до пункту 2.1 Договору був встановлений тариф за одиницю теплової енергії (з ПДВ): централізоване опалення для підприємств -0,45 грн/кв.м.

Також, в пункті 2.2 Договору сторони домовились, що тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені впродовж строку дії Договору, про що Продавець повинен повідомити Покупця через засоби масової інформації.

Відповідно до пункту 3.1 Договору облік постачання теплової енергії здійснюється водоміром. Дані про прибори обліку гарячої води зазначаються у Додатку 1, який є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що плата за теплову енергію розраховується виходячи із займаної опалювальної площі (Додаток №1) у відповідності з нормами споживача.

Відповідно до п. 4.4. Договору плата за гарячу воду при наявності водоміру стягується за його показниками у відповідності до пунктів 10-11 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення»(далі - правила) на підставі наданої довідки.

Згідно з пунктом 4.6 Договору, відповідач щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі за усіма видами теплопостачання, передбаченими даним договором, відповідно до виставлених позивачем рахунків в сумі не менш 50% від суми нарахування за використану теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахуванням за фактично надану теплову енергію.

Пунктом 4.7 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до тарифів, діючих на день отримання теплової енергії. Розрахунок вважається отриманим покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не заявить про неотримання розрахунку за розрахунковий місяць.

Покупець зобов'язаний: оплачувати теплову енергію у встановлені договором строки (пункт 5.2.1), у випадку несвоєчасного внесення плати за отриману теплову енергію сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (пункт 5.2.8).

За змістом пункту 5.3.1 Договору продавець має право нараховувати у випадку несвоєчасного внесення споживачем плати за отриману теплову енергію пеню у розмірі, встановленому законом та договором.

Пунктом 6.1 Договору передбачена відповідальність покупця, зокрема, у разі несвоєчасного внесення платежів за теплову енергію - шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу.

Відповідно до пункту 10.1 Договір укладений строком на 3 роки та набирає сили з 01.01.2006.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про розірвання договору або необхідність перегляду договору (пункт 10.3).

Враховуючи означене, договір є діючим і на теперішній час.

Продавець свої зобов'язання за Договором виконував належним чином: здійснював постачання теплової енергії покупцю, своєчасно виставляв рахунки-фактури для оплати покупцем (а.с. 18-23).

Натомість, відповідач умови Договору порушив, за отриману теплову енергію не розраховувався, в зв'язку з чим у нього перед позивачем (КП "Севтеплоенерго" СМР) утворився борг у розмірі 8 407,20 грн за період з травня 2012 по жовтень 2012 року.

Невиконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати за отриману теплову енергію за період з травня 2012 по жовтень 2012 року і стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів до суду з позовом про стягнення суми заборгованості, пені за порушення строків виконання зобов'язання та 3% річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.

У зв'язку зі сплатою відповідачем суми основної заборгованостіпредставник КП "Севтеплоенерго" СМР просить стягнути з ТОВ "Гарант плюс" пеню у розмірі 266,04 грн та 3% річних у розмірі 53,21 грн, що разом складає 319,25 грн.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України ).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено та не спростовується відповідачем, що ТОВ «Гарант плюс»було допущено порушення в частині своєчасної оплати послуг за договором купівлі-продажу теплової енергії № 227 від 01.12.2005 за період травень-жовтнень 2012 року, що є підставою для застосування штрафних санкцій.

В силу частини 2 статті 20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пунктах 5.2.10, 6.1 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення плати за теплову енергію з Покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення від суми платежу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку внесення оплати за договором, суд вважає правомірним нарахування суми пені від суми несвоєчасно невиконаного грошового зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки як вже зазначалось, матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії, а тому нарахування позивачем 3% річних за користування чужими грошовими коштами суд вважає також правомірним.

Однак, суд не погоджується з розрахунками позивача та вважає що позивач при розрахунку пені та 3 % річних допустився помилки. Судом було здійснено розрахунок пені та 3 % річних за наступними формулами:

Пеня = сума боргу х подвійна облікова ставка НБУ : 366 х кількість днів прострочення

3 % річних = сума боргу х 3 % : 366 х кількість днів прострочення;

Рахунок-фактураСума боргу, грн.Період простроченняКількість днів простроченняСума 3% річних, грнПеня, грн № 227 від 17.05.2012 1401,20 16.06.2012-16.11.2012 154 17,68 88,43 № 227 від 21.06.2012 1401,20 17.07.2012-16.11.2012 123 14,13 70,63 № 227 від 12.07.2012 1401,20 16.08.2012-16.11.2012 93 10,68 53,41 № 227 від 14.08.2012 1401,20 18.09.2012-16.11.2012 60 6,89 34,46 № 227 від 18.09.2012 1401,20 16.10.2012-16.11.2012 32 3,67 18,38 № 227 від 18.10.2012 1401,20 16.11.2012-16.11.2012 1 0,11 0,57 Всього: 53,16 265,88

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги Севастопольського прокурору з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради в особі комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради підлягають задоволенню частково, з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант плюс»підлягає стягненню заборгованість у розмірі 319,04 грн, з яких 265,88 грн - пеня та 53,16 грн - 3 % річних.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант плюс» в доход бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1609,46 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант плюс" (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 32; ідентифікаційний код 25149476, р/р 2600633782 в Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 380805, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357, р/р 2603700017270 в СФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 38498, або інші рахунки, зазначені стягувачем) заборгованість у розмірі у розмірі 319,04 грн (триста дев'ятнадцять грн 04 коп), з яких: 265,88 грн - пеня, 53,15 грн - 3 % річних.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант плюс" (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 32; ідентифікаційний код 25149476, р/р 2600633782 в Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 380805, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем) в доход державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1609,46 грн (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 46 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.01.2013.

Суддя Н.Г. Плієва

Розсилка:

1. Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11) - рекомендованим з повідомленням

2. Севастопольська міська Рада

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3) - рекомендованим з повідомленням

3. комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2) - простим

4. товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант плюс"

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 32) - простим