Постанова

від 10.01.2013 по справі 3пн/5014/840/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.01.2013 р. справа №3пн/5014/840/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Склярук О.І. Богатиря К.В., Дучал Н.М. за участю представників: від позивача -не з'явилися від відповідача-не з'явилися від третьої особи-не з'явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуХристиянської церкви Повного Євангелія "Прославління" у місті Алчевську Луганської області, м. Алчевськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2012р. (повний текст рішення складено та підписано 25.06.2012р.) по справі№3пн/5014/840/2012 (суддя: Секірський А.В.) за позовом:Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області до відповідача:Християнської церкви Повного Євангелія "Прославління" у місті Алчевську Луганської області, м. Алчевськ Луганської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Алчевської міської ради Луганської області, м. Алчевськ Луганської області провитребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Християнської церкви Повного Євангелія "Прославління" у місті Алчевську Луганської області, м. Алчевськ Луганської області про витребування з чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача об'єкта нерухомості -нежитлової будівлі за адресою Луганська область, місто Алчевськ, вулиця Калініна, 43 (загальною площею 2022,0 кв.м.), та зобов'язання відповідача повернути позивачеві об'єкт нерухомості- нежитлову будівлю за адресою Луганська область, місто Алчевськ, вулиця Калініна, 43 (загальною площею - 2022,0 кв.м.), який знаходиться у фактичному незаконному володінні відповідача.

Рішенням господарського суду Луганської області по справі №3пн/5014/840/2012 від 19.06.2012, повний текст якого підписаний 25.06.2012р. (суддя Секірський А.В.) позовні вимоги задоволенні повністю. Витребувано з чужого незаконного володіння Християнської церкви повного Євангелія "Прославління" у місті Алчевську Луганської області на користь Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради об'єкт нерухомості -нежитлову будівлю за адресою Луганська область, місто Алчевськ, вулиця Калініна, 43 (загальною площею 2022,0 кв.м.). Зобов'язано Християнську церкву повного Євангелія "Прославління" у місті Алчевську Луганської області повернути Управлінню економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради об'єкт нерухомості -нежитлову будівлю за адресою: Луганська область, місто Алчевськ, вулиця Калініна, 43 (загальною площею - 2022,0 кв.м.), який знаходиться у фактичному незаконному володінні Християнської церкви повного Євангелія "Прославління" у місті Алчевську Луганської області.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням Християнська церква Повного Євангелія "Прославління" у місті Алчевську Луганської області, м.Алчевськ Луганської області звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення від 19.06.2012р., повний текст якого підписаний 25.06.2012р. по справі №3пн/5014/840/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що відповідач займає спірні приміщення на підставі договору оренди нежитлових приміщень №70 від 15.03.1999р., який в силу приписів ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є пролонгованим. Крім того, вважає, що позивач не має права звертатися з віндікаційним позовом, оскільки він не є власником спірного приміщення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2012р. по справі №3пн/5014/840/2012 відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження.

05.12.2012р. ухвалою Донецького апеляційного господарського суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Алчевську міську раду Луганської області, а судовий розгляд відкладено.

18.12.2012р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Алчевської міської ради надійшло пояснення по справі, в якому третя особа підтвердила, що спірне майно знаходиться в управлінні позивача по справі, просила рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. з метою з'ясування фактичних обставин справи розгляд справи було відкладено.

В судових засіданнях (05.12.2012р. та 19.12.2012р.) представник заявника апеляційної скарги, просив рішення по справі скасувати, а в задоволені позову відмовити.

Представник позивача, в судових засіданнях (05.12.2012р. та 19.12.2012р.) просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Алчевської міської ради Луганської області в судовому засіданні (19.12.2012р.) просила рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання (09.01.2013р.) представники сторін не з'явилися. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників позивача, відповідача та третьої особи суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання сторони було повідомлено належним чином.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2012р., 05.12.2012р., 19.12.2012р., явка сторін не була визнана обов'язковою.

Апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи викладене та приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

15.03.1999р. між позивачем та відповідачем було підписано договір №70 оренди нежитлових приміщень (будівель) за адресою: м. Алчевськ, вул. Калініна,43 на строк: з 15.03.1999р. по 15.03.2009р. ( а.с.94-98, т.с.1 )

Факт передачі приміщень в оренду підтверджено актом прийому-передачі від 15.03.1999р. (а.с.94 т.с. 2 )

01.01.2004р. сторонами зазначеного вище договору було підписано угоду про заміну договору оренди нежитлових приміщень №70 від 15.03.1999р. Відповідно до пункту 1 угоди, сторони вирішили замінити договір оренди нежитлових приміщень №70 від 15.03.1999р. на договір оренди нежитлових приміщень у новій редакції. ( а.с.133 т.с. 1)

01.01.2004р. між позивачем та відповідачем було підписано договір №70 нежитлових приміщень (будівель) за адресою м. Алчевськ, вул. Калініна, 43 на строк з 01.01.2004р. по 15.03.2009р. Після закінчення строку дії договору №70 від 01.01.2004р. відповідач повернув з строкового платного користування будівлю за адресою м. Алчевськ вул. Калініна, 43, про що складено акт повернення-передачі з оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача від 16.03.2009р. ( а.с.89)

26.08.2009р. між позивачем (орендодавець) та Луганською обласною благодійною організацією "Центр медико-соціальної реабілітації осіб, звільнених із місць ув'язнення та осіб без місця проживання" (орендар) підписано договір оренди нерухомого майна №550, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Алчевськ. Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окремо розташоване нежитлове приміщення (майно), площею 2011кв.м., розташоване за адресою: м. Алчевськ, вул. Калініна, 43, що знаходиться на балансі Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради. Майно передавалося в оренду з метою розміщення торгової точки. Договір було підписано строком на 35 місяців, та діяв з 26.08.2009р. по 25.07.2012р.

Факт передачі майна в оренду сторони підтвердили актом прийому-передачі від 26.08.2009р. ( а.с.13 т.с.1)

Наказом Головного управління юстиції у Луганській області від 04.02.2010р. №75-13 скасовано запис про реєстрацію Луганської обласної благодійної організації "Центр медико-соціальної реабілітації осіб, звільнених із місць ув'язнення та осіб без місця проживання" у Реєстрі благодійних організацій №4 від 17.08.1998р. ( а.с.19-20, т.с.1)

У зв'язку з припиненням діяльності Луганської обласної благодійної організації "Центр медико-соціальної реабілітації осіб, звільнених із місць ув'язнення та осіб без місця проживання" договір оренди від 26.08.2009р. припинив свою дію, а приміщення повернуті орендодавцю.

В той же час, відповідач по цій справі, знаходиться у спірних приміщеннях, як стверджує позивач, без оформлення відповідного договору оренди. В підтвердження, що відповідач займає спірні приміщення, позивач надав акт від 10.01.2012р., який було складено представниками позивача в присутності працівників відповідача. Представники відповідача від підписання акту відмовилися.

У зв'язку з чим, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Як зазначалося вище, позовні вимоги було задоволено повністю. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Проте, судова колегія не може погодитися з зазначеним рішенням.

Як свідчать матеріали справи, спірне майно є власністю територіальної громади м. Алчевська, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, яке видано на підставі рішення виконкому Алчевської міської ради від 24.09.2002р. ( а.с.14 т.с.1)

Відповідно до Положення про управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, затвердженого рішенням Алчевської міської ради від 26.05.2011р. №7/8 Управління є виконавчим органом Алчевської міської ради та здійснює повноваження у сфері управління комунальною власністю. Майно Управління є комунальною власністю територіальної громади м. Алчевська і закріплене за ним на праві оперативного управління. (п.1.6. Положення)

За приписами ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 ЦК України унормовано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстав заволоділа ним. Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндікаційного позову. Предметом віндікаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.

Таким чином, вказані позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (без титульний статус його володіння).

Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння він повинен надати до суду докази, що підтверджують його право на вказане майно. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують право позивача на спірне майно.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне майно є власністю територіальної громади м. Алчевська, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, яке видано на підставі рішення виконкому Алчевської міської ради від 24.09.2002р.

Під час розгляду апеляційної скарги, судом було витребувано у позивача по справі та Алчевської міської ради письмові пояснення, на підставі якого саме права, він володіє спірним майном.

В судовому засіданні, як представник позивача, так і представник третьої особи не змогли визначитися, саме на підставі якого права позивач володіє спірним майном. При цьому вони неодноразово посилалися, що позивачу майно було передано на підставі рішення Алчевської міської ради від 26.05.2011р. №7/8.

Враховуючи, що поряд з власником стороною у віднкаційному позові може бути також особа, яка хоча і не є власником, але володіє майном у силу закону чи договору, твердження заявника апеляційної скарги, що позивач не мав права звертатися до суду з віндікаційним позовом є безпідставним.

В той же час, судова колегія приходить до висновку, що відповідач займає спірні приміщення на підставі договору оренди № 70 від 15.03.1999р. з огляду на наступне.

Питання передачі в оренду майна, яке є власністю територіальної громади регулюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна", а також Цивільним та Господарським кодексами України.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було підписано договір оренди №70 від 15.03.1999р., строк дії якого закінчувався 15.03.2009р. (а.с. 94-98, т.с. 1) та договір оренди № 70 від 01.01.2004р., строк дії якого закінчувався 15.03.2009р. (а.с. 147-149 т.с.1)

При цьому, договір оренди № 70 від 01.01.2004р. не містить жодного посилання, що він є додатковою угодою, до договору оренди нежитлових приміщень № 70 від 15.03.1999р. Тому, посилання позивача, що договір оренди №70 від 01.01.2004р. не потребував нотаріального посвідчення, оскільки за своєю суттю є зміною раніше підписаного договору, які укладаються у тій самій формі, що і основний договір, судовою колегіє не може бути прийнято до уваги.

Відповідно до приписів ст.793 ЦК України, в редакції, яка діяла на час підписання нової редакції договору оренди, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. ( ч.1 ст.220 ЦК України)

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. (ч.2 ст.215 ЦК України)

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. ( ч.1 ст.216 ЦК України)

Договір оренди №70 від 01.01.2004р. укладено на строк понад один рік та підлягав нотаріальному посвідченню. Доказів нотаріального посвідчення договору або наявності рішення суду про визнання його дійсним, матеріали справи не містять.

За таких обставин, зазначений договір не породжував між сторонами ніяких прав та обов'язків.

Угода про заміну договору оренди нежитлових приміщень №70 від 15.03.1999р. не містить положення, що після підписання договору оренди в новій редакції, раніше підписаний договір оренди нежитлових приміщень припиняє свою дію.

Згідно приписів ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідач після спливу строку договору оренди № 70 від 15.03.1999р. повернув позивачу орендоване майно.

Наданий до матеріалів справи акт прийома-передачі від 16.03.2009р. не є безспірним доказом, повернення орендованого майна саме за договором оренди № 70 від 15.03.1999р., оскільки в ньому йде посилання на повернення орендованого майна саме за договором № 70 від 01.01.2004р. ( а.с.89 т.с.1)

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач отримав орендоване майно двічі, а саме: за актом прийома-передачі від 15.03.1999р. (а.с. 94 т.с21) на виконання договору оренди нежитлових приміщень № 70 від 15.03.1999р. та за актом прийома-передачі від 01.01.2004р. (а.с. 150 т.с.1) за договором оренди нежитлових приміщень № 70 від 01.01.2004 р. ( який є нікчемним)

За таких обставин та враховуючи положення другої частини ст. 795 ЦК України, відповідач продовжував займати спірні приміщення саме на підставі договору оренди нежитлових приміщень № 70 від 15.03.1999р.

Відповідно до приписів ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Доказів, що позивач звертався до відповідача з заявою щодо припинення договору оренди нежитлових приміщень № 70 від 15.03.1999р. матеріали справи не містять.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що вони безперервно займають приміщення з 1999р., про що свідчать, зокрема договори на отримання комунальних послуг, копії яких надано до суду.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що відповідач займає спірні приміщення на підставі договору №70 від 15.03.1999р., а тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

На думку судової колегії, місцевий господарський суд приймаючи рішення по справі, не повне з'ясував всі обставини справи, у зв'язку з чим, рішення по справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволені позовних вимог, а апеляційна скарга - задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача по цій справі.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Християнської церкви Повного Євангелія "Прославління" у місті Алчевську Луганської області, м. Алчевськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2012р., повний текст якого підписаний 25.06.2012р. по справі №3пн/5014/840/2012 -задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2012р., повний текст якого підписаний 25.06.2012р. по справі №3пн/5014/840/2012 - скасувати.

У задоволені позовних вимог Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м.Алчевськ Луганської області до Християнської церкви Повного Євангелія "Прославління" у місті Алчевську Луганської області, м. Алчевськ Луганської області про витребування майна з чужого незаконного володіння об'єкта нерухомості -нежитлової будівлі за адресою: Луганська область, місто Алчевськ, вулиця Калініна, 43 (загальною площею 2022,0 кв.м.), та зобов'язання повернути об'єкт нерухомості- нежитлову будівлю за адресою: Луганська область, місто Алчевськ, вулиця Калініна, 43 (загальною площею -2022,0 кв.м.), який знаходиться у фактичному незаконному володінні - відмовити.

Стягнути з Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради (94220, Луганська область, м. Алчевськ, вул.Леніна, 48, ідентифікаційний код 20185674) на користь Християнської церкви Повного Євангелія "Прославління" у місті Алчевську Луганської області (94200, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Калініна, 43, ідентифікаційний код 24195770) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1305,78грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: О.І. Склярук

Судді: К.В. Богатир

Н.М. Дучал

Надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-третій особі; 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО