Постанова

від 25.10.2012 по справі 2а/0470/9835/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/9835/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Петранцові О.Ю.

за участю представників:

позивача Селезньова А.М.

відповідача Сидорчука І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Масляниця і К»до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Масляниця і К»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 7 серпня 2012 року №0000500220.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкової інспекції, викладені у акті перевірки, є безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, та, як наслідок, у відношенні позивача неправомірно донараховано ПДВ та застосовано фінансові санкції, у зв'язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є нечинним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновки акту перевірки є правомірними, оскаржуване рішення прийнято на підставі та у межах чинного законодавства, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 17 липня 2012 року №602 та з урахуванням положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у період з 12 по 18 липня 2012 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «Масляниця і К»(код 36363359) по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП «Кримторг»(код 32271261) та з ПП «Укрторгпартнер»(код 36693415) за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 25 липня 2012 року №2318/119/22-206/36363359, відповідно до висновків якого встановлено порушення товариством вимог:

- статей 203, 215, 228, 662, 626, 629, 658, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні товарів у ПП «Укрторгпартнер»та ПП «Кримторг»;

- пункту 1.3 статті 1, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 180.1 статті 180, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 626277,27 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки Дніпродзержинською ОДПІ 7 серпня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000500220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 715218 грн. (626278 грн. - основний платіж та 88940 грн. - фінансова санкція).

У ході перевірки були використані наступні документи: договори поставки харчування №3 від 29 квітня 2010 року та №7 від 4 січня 2011 року; податкові накладні; накладні; рахунки-фактура; платіжні доручення; АРМ «БестЗвіт»; АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість»; акт від 6 квітня 2012 року № 19/22/36693415 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Укрторгпартнер»з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 1 січня 2009 року по 31 березня 2012 року; акт від 6 квітня 2012 року №22/22/32271261 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ««Кримторг»з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 1 січня 2009 року по 31 березня 2012 року.

Проведеною перевіркою встановлено наступне.

Щодо взаємовідносин із ПП «Кримторг»за серпень 2009 року: у поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року від 17 вересня 2009 року №81059 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 45133 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 42798 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Кримторг»складає 145,96 грн.

При проведенні перевірки фінансово-господарських взаємовідносин ПП «Масляниця і К»з ПП «Кримторг»встановлено, що у серпні 2009 року ПП «Масляниця і К»згідно наданих первинних документів отримано товару від ПП «Кримторг»на загальну суму 875,76 грн., у тому числі ПДВ в сумі 145,96 грн., перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок ПП «Кримторг»на загальну суму 875,76 грн., у тому числі ПДВ в сумі 145,96 грн. Зазначені обставини підтверджуються накладною та податковою накладною від 20 серпня 2009 року №№519, та платіжним дорученням від 14 квітня 2010 року №89.

При цьому, документів на підтвердження транспортування товару не надано.

Щодо взаємовідносин із ПП «Укрторгпартнер»за травень-серпень, грудень 2010 року, січень-березень, травень-серпень 2011 року : у поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року від 14 червня 2010 року №75511 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 10647 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 9987 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Укрторгпартнер» складає 8780,94 грн.

У поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року від 16 липня 2010 року №86181 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 65637 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 58090 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Укрторгпартнер» складає 35071,54 грн.

У поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року від 19 серпня 2010 року №98589 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 140445 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 130457 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Укрторгпартнер» складає 59957,59 грн.

У поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року від 16 вересня 2010 року №102584 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 116337 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 109592 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Укрторгпартнер» складає 58531,19 грн.

У поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року від 17 січня 2011 року №9006064767 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 41998 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 39837 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Укрторгпартнер» складає 10076,93 грн.

У поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року від 16 лютого 2011 року №9000305534 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 13212 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 12532 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Укрторгпартнер» складає 3864 грн.

У поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року від 15 березня 2011 року №90000952403 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 14997 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 14231 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Укрторгпартнер» складає 5530 грн.

У поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року від 18 квітня 2011 року №9002046110 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 9160 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 8648 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Укрторгпартнер» складає 2700 грн.

У поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року від 14 червня 2011 року №9003849902 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 33850 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 32067 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Укрторгпартнер» складає 1031,04 грн.

У поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року від 18 липня 2011 року №9004849400 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 217856 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 206929 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Укрторгпартнер» складає 95722,69 грн.

У поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року від 17 серпня 2011 року №9006766552 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 308648 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 293148 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Укрторгпартнер» складає 165556,12 грн.

У поданій ПП «Масляниця і К»податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року від 16 вересня 2011 року №9007583037 задекларовано наступні дані: усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 320632 грн., усього податкового кредиту з ПДВ у сумі 300220 грн.

Загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Укрторгпартнер» складає 179309,37 грн.

При проведенні перевірки фінансово-господарських взаємовідносин ПП «Масляниця і К»з ПП «Укрторгпартнер» встановлено, що за травень-серпень, грудень 2010 року, січень-березень, травень-серпень 2011 року згідно наданих первинних документів отримано товару від ПП «Укрторгпартнер» на загальну суму 3756787,86 грн., у тому числі ПДВ в сумі 626131,31 грн., перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок ПП «Укрторгпартнер» на загальну суму 3756787,86 грн., у тому числі ПДВ в сумі 626131,31 грн.

Так, між ПП «Масляниця і К»та ПП «Укрторгпартнер»укладено договори поставки продуктів харчування від 29 квітня 2010 року №3 та від 4 січня 2011 року №7. За умовами договору поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок покупця за наявності відповідного товару на складі постачальника; поставка здійснюється за рахунок постачальника шляхом доставки товару покупцеві за вказаною ним у заявці адресою.

Зазначені обставини підтверджуються наданими до перевірки видатковими та податковими накладними, та платіжними дорученнями.

При цьому, документів на підтвердження транспортування товару не надано.

Згідно пояснень позивача, наданих до перевірки, товари отримані позивачем від ПП «Кримторг»та ПП «Укрторгпартнер» були використані для організації харчування відпочиваючих відповідно до укладених договорів на організацію послуг харчування.

Таким чином, у ході перевірки встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод у частині зазначених ланцюгів без мети настання реальних наслідків.

У судовому засіданні 23 жовтня 2012 року було здійснено допит свідка ОСОБА_3, який виконував на підприємстві позивача функції відповідно до посадової інструкції. Як пояснив ОСОБА_3 по суті заданих йому питань, він інколи приймав товар, однак, на якому транспорті та ким здійснювалось постачання повідомити не може.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 1 липня 1997 року №168/97-ВР (далі -Закон №168/97), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено пунктом 7.5 статті 7 Закону №168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Постачальник - юридична або фізична особа, яка вводить в обіг продукцію чи безпосередньо бере в цьому участь (стаття 1 Закону України «Про підтвердження відповідності»від 17 травня 2001 року №2406-111).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 ).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 ).

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документам.

З урахуванням того, що податковою інспекцію здійснено перевірку позивача по господарських правовідносинах, що відбувались також і в 2011 році, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку.

Згідно пункту 201.1 статті 201 платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначається визначений цим Кодексом перелік обов'язкових реквізитів.

Положеннями пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно вимог пункту 1.3 статті 1 Закону №168/97, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягають суми, які були сплачені до бюджету.

Згідно вимог пункту 2 статті 7 Бюджетного кодексу одним з принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України є принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону №996-XIV).

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів ПК України та КАС України від 2 червня 2011 року №742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ, обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання тощо.

Згідно статті 1 Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»товарно-транспортна накладна (ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі так і для власних потреб, можливе тільки при наявності належним чином оформлених ТТН, які додаються до дорожнього листа. Вантажовідправник повинен оформляти ТТН окремо на кожне перевезення автомобіля і для кожного вантажоотримувача. ТТН виписують на кожну партію вантажу у чотирьох екземплярах.

Перевезення товару залізницею оформляється комплектом перевізних документів, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 19 листопада 1998 року №460, до якого належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу (пункт 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644). Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Відправнику видається квитанція про приймання вантажу.

Отже, основними документами на перевезення вантажів є саме товарно-транспортна накладна і дорожні листи вантажного автомобілю, факт наявності та надання до перевірки яких, може свідчити про фактичне здійснення господарської операції, і навпаки, відсутність зазначених документів ставить під сумнів сам факт переміщення товарів між контрагентами, що зазначені в якості сторін відповідних угод.

Досліджені в судовому засіданні докази, беззаперечно вказують на те, що позивачем здійснювалась діяльність з організації харчування відпочиваючих відповідно до укладених договорів на організацію послуг харчування на території АР Крим, однак, факт отримання товарів з метою здійснення вказаної діяльності саме від контрагентів ПП «Кримторг»та ПП «Укрторгпартнер»ані наданими в якості доказів документами, ані свідченнями допитаного свідка підтверджений не був, зважаючи на те, що товарно-транспортні накладні надані не були.

Судом не беруться до уваги твердження позивача щодо непередбачення чинним законодавством проведення зустрічних звірок, на які йде посилання у акті перевірки позивача, оскільки підпунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи ДПС мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу якості операції та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться згідно Порядку проведення ОДПС зустрічних звірок, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232.

При цьому, в акті перевірки дійсно міститься посилання на проведення зустрічних звірок контрагентів позивача ПП «Кримторг»та ПП «Укрторгпартнер», якими не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 1 жовтня 2009 року по 31 березня 2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків (Акти ДПС у АР Крим від 6 квітня 2012 року №19/22/36696415 та від 6 квітня 2012 року №22/22/32271261).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, зважаючи на те, що в ході судового засідання з наявних в матеріалах справи доказів встановити факт отримання товарів позивачем від ПП «Кримторг»та ПП «Укрторгпартнер»не представилось можливим, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не зазначено обґрунтованих підстав для його скасування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30 жовтня 2012 року.

Суддя В.В. Кальник