Постанова

від 04.01.2013 по справі 1570/4142/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/4142/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі -судді Бжассо Н.В.

за участю секретарів Музика (Марінгос) І.О., Музика А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом Торгівельно -посередницька фірма Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Торгівельно -посередницька фірма ТОВ «Успіх», за результатом якого, після уточнення позовних вимог, позивач просить скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси від 16.01.2012 року № 0000292301 в частині зобов'язання за основним платежем в розмірі 290 523 грн., та штрафних санкцій в розмірі 49 260 грн.; скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси від 16.01.2012 року № 0000302301, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ТПФ «Успіх»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення товариством вимог податкового законодавства про що було складено акт перевірки № 3656/23-02/24776159 від 14.12.2011 року, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

Позивач вказує, що висновки податкового органу, щодо порушень вимог податкового законодавства ґрунтуються на встановлені нікчемності правочинів, укладених з ПП «Імпульс»через дефекти у правовому стані вказаного підприємства контрагенту, але такі висновки позивач вважає помилковими, оскільки підтвердженням реального змісту (товарності) господарських операцій є наявна первинна документація.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті на підставі помилкових висновків, є противоправними та такими, що підлягають скасуванню.

В ході розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень -рішень, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході розгляду справи, Торгівельно-посередницька фірма Товариство з обмеженою відповідальністю «Успіх», зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 16.05.1997 року. Код суб'єкта за ЄДРПОУ: 24776159.

ТПФ ТОВ «Успіх»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.10.1997 року за № 3074 та перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.08.1998 року № 22445195, виданого ДПІ у Київському районі м. Одеси, ТПФ ТОВ «Успіх»зареєстрований платником податку на додану вартість з 06.08.1998 року, індивідуальний податковий номер 247761515406.

Судом встановлено, що в період з 29.11.2011 року по 07.12.2011 року, ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТПФ ТОВ «Успіх»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 05.11.2009 року по 30.09.2011 року, про що було складено акт перевірки № 3656/23-02/24776159 від 14.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки, було встановлено порушення товариством вимог податкового законодавства, серед яких:

- п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.1, п.135.2, 137.4 Податкового Кодексу України, ч. 1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 662, 655 та 656 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених товариством при придбанні товарів, робіт (послуг), в результаті чого товариством занижено податок на прибуток у загальній сумі 317 087 грн.;

- п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 404 131 грн. та завищено залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 870 165 грн.

На підставі акту перевірки № 3656/23-02/24776159 від 14.12.2011 року, ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0000292301 від 16.01.2012 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 317 087, 00 грн. -за основним платежем, 49 260, 00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (оскаржується товариством в частині);

- № 0000302301 від 16.01.2012 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 404 131, 00 грн. -за основним платежем, 61 399 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що до перевірочним аналізом та в ході перевірки встановлено, що постачальником будівельних матеріалів та послуг будівництва (підряду), за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року, було ПП «Імпульс»код за ЄДРПОУ - 31969624. Перевіркою встановлено, що у ПП «Імпульс»відсутня ліцензія на право здійснення будівельної діяльності, підприємство має стан до «ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Згідно БД АРМ «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»підприємству ПП «Імпульс» анульоване свідоцтво платника ПДВ 12.09.2011 року з причини «відсутність поставок та ненадання декларацій»та відсутня звітність з ПДВ за період з травня 2010 року по березень 2011 року.

Згідно БД АРМ «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», основними постачальниками будівельних матеріалів та будівельних робіт ПП «Імпульс»за період, що перевірявся були ПП «Співдружність-кентавр»код за ЄДРПОУ - 35819313, стан платника - «фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації»та ПП «Дана-Даблью»код за ЄДРПОУ - 37351889, стан платника - «місцезнаходження не встановлено».

Таким чином, аналізом господарської діяльності ПП «Імпульс»встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність у підприємства основних засобів та технічних можливостей необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу (виконання робіт).

Враховуючи вищенаведене - усі операції по придбанню товарів,робіт (послуг) за участю вказаного підприємства контрагенту не спричиняють реального наслання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Перевіряючи правильність висновків відповідача, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами та формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та податку з прибутку підприємств, судом були з'ясовані наступні обставини.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом з наданої первинної документації було встановлено, що між ТПФ ТОВ «Успіх»та ПП «Імпульс»було укладено низку договорів на виконання підрядних робіт з ремонту, будівництва та постачання будівельних матеріалів.

Так судом було встановлено, що між зазначеними контрагентами було укладено:

- договір підряду № 3/09 від 03.03.2009 року на поетапне проведення ремонтно -будівельних робіт за адресою м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 2а;

- договір поставки б/н від 08.07.2009 року на постачання будівельних матеріалів;

- договір підряду б/н від 01.10.2009 року на виконання робіт по облаштуванню покрівлі ринку «Усіх»за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 2а.

Виконані роботи приймались на підставі актів виконаних робіт форми КБ -2В (акт № 1/09, 2/09,3/09 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 30.09.2011 року, (договір № 3/09 від 03.03.2009 року), а також акту приймання -передачі ТМЦ від 02.04.2010 року.

Судом встановлено, що між позивачем та його контрагентом відбувалось листування з питань дозволу залучення субпідрядників (лист ПП «Імпульс»на адресу ТПФ ТОВ «Успіх» № 7 від 05.03.2009 року про укладення договорів субпідряду з будівельними компаніями (а.с. 200-202) та питань взаєморозрахунків за виконані роботи (а.с. 132-133).

В ході розгляду справи суд встановив, що для проведення будівельних робіт генеральним підрядником ПП «Імпульс»з дозволу позивача були залучені будівельні компанії ТОВ «Забудова світу»та ПП «Дана -даблью».

За результатом проведених будівельних робіт у позивача утворилась кредиторська заборгованість, на покриття якої були використані кошти залучені в кредит від АБ «Південний»(кредитний договір № 57/1 2009 від 08.07.2009 року) та кошти за рахунок поповнення статутного фонду товариства.

Згідно положень п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у період який перевірявся, ПП «Імпульс», було видано позивачу податкові накладні, які за формою та змістом повністю відповідають вимогам податкового законодавства (а.с. 30-46), зареєстровані позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включені до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що на момент вчинення господарських операцій у контрагента позивача -ПП «Імпульс»була повна податкова правосуб'єктність, підприємство було зареєстрованим, знаходилось на податковому обліку, мало статус платника податку на додану вартість, а також дозвільні документи (ліцензія) на провадження діяльності в сфері будівництва.

Відповідачем не було доведено, що позивач був обізнаним у можливості дефектів правового статусу його контрагенту в майбутньому, та навмисно скористався його послугами з метою штучної мінімізації податкових зобов'язань.

Відповідно до статі 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України недійсність правочину повинна встановлюватись виключно судом.

Рішення суду про недійсність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, відповідачем надані не були.

Також судом було встановлено, що взаємовідносини ТПФ ТОВ «Успіх»та ПП «Імпульс»були предметом перевірки, проведеної з 06.05.2010 року по 17.05.2010 року (акт № 2936/8724776159/23-02 від 20.05.2010 р.), за результатами якої товарність проведених операцій під сумнів податковим органом не ставилась та порушень в формуванні валових витрат не встановлювалось.

З урахуванням викладеного, суд також вважає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, а також формування валових витрат для визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток, порушення податкової дисципліни, контрагентами контрагенту позивача, оскільки судом встановлено, що дії ТПФ ТОВ «Успіх», як платника податку, свідчать про його добросовісність, а вчинені ним правочини не викликають сумніву щодо їх реальності, що підтверджено сукупністю досліджених письмових доказів у вигляді первинної документації.

Стосовно встановленого порушення товариством п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд погоджується з доводами позивача, що дана норма була застосована податковим органом безпідставно, оскільки валові витрати в розмірі 1 162 090 грн. не були витрачені на цілі вказані в зазначеній нормі (організація та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків).

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9,11, 70, 71, 86, 128,159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Торгівельно -посередницької фірми «Успіх»Товариство з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси від 16.01.2012 року № 0000292301 в частині нарахування основного зобов'язання в розмірі 290 523 (двісті дев'яносто тисяч п'ятсот двадцять три) грн. та штрафних санкцій у розмірі 49 260 (сорок дев'ять тисяч двісті шістдесят) грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси від 16.01.2012 р. № 0000302301.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 04 січня 2013 року.

Суддя Н.В.Бжассо

.