Рішення

від 26.12.2012 по справі 5016/1069/2012(1/90)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2012 р. Справа № 5016/1069/2012(1/90)

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікфарм-Н" (54029, м.Миколаїв, вул. Рюміна, 5/1, код ЄДРПОУ 36579163)

до відповідача: Антимонопольного комітету України Миколаївського обласного територіального відділення (54030, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41, код ЄДРПОУ 22440366)

про визнання недійсним рішення № 45-ріш від 03.04.2012 р.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: представник не з'явився

Від відповідача: Грідасова О.С., дов. № 1-292/91-214 від 26.01.2012р.

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.04.2012 №45-ріш по справі №2-26.250/19-2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Суд клопотання задовольнив. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника позивача.

Відповідач позов не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що вимога про надання інформації позивачем отримана, позовна заява ТОВ «Юнікфарм-Н»є фактично не поданою і відповідно рішення відділення, яке оскаржується у позовній заяві, не може вважатися оскарженим у передбачений законодавством двохмісячний строк, що відповідно до вказаних законодавчих норм та роз'яснень Вищого господарського суду України є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача у судовому засіданні, суд -

встановив:

Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи №2-26.250/19-2012 прийнято рішення №45-ріш від 03.04.2012 року, яким встановлено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки та накладено штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у розмірі 27 110,00 гривень, яке позивач просить визнати недійсним.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

пункт 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає, що одним з порушень законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

У відповідності до статей 3, 17, 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» 15.12.2011 року відповідач направив позивачу вимогу «Про надання інформації»та встановив п'ятиденний строк для надання інформації з дня отримання цієї вимоги.

Як на доказ отримання позивачем вказаної вимоги, відповідач посилається на реєстр відправки від 15.12.2011р. та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд вважає, що вказані документи не є доказами отримання позивачем вимоги про надання інформації: реєстр від 15.12.2011 року №67 свідчить лише про прийняття структурним відділення «Укрпошти»(а.с.65) для пересилання кореспонденції відповідача.

У повідомленні про вручення поштового відправлення(а.с.66) зазначено, що воно отримано 20.12.2011 року фізичною особою Лукіною (фармацевт).

На вимогу господарського суду для встановлення фактичних обставин, а саме чи є фізична особа Лукіна працівником позивача, позивач надав звіти до органу Пенсійного фонду України, які свідчать, що вказана особа не знаходиться в трудових відносинах з позивачем.

В розумінні пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 вказане вище поштове відправлення є реєстрованим поштовим відправленням та відповідно до пунктів 89, 96 вказаних Правил повинно вручатись уповноваженій особі на підставі документу, що посвідчує цю особу та довіреності.

Фізична особа Лукіна, як зазначено вище, не є працівником позивача, вона не уповноважувалась отримувати кореспонденцію, довіреність на ці дії їй не надавалась.

Зазначене вище свідчить, що позивачем не отримувалась вимога від 15.12.2011 року «Про надання інформації».

Отже, правопорушення(неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені строки) відсутнє, а значить -відсутні підстави для застосування штрафної санкції, передбаченої статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". За вказаних обставин оспорюване рішення підлягає визнанню недійсним.

Суд відхиляє посилання відповідача на пропуск позивачем строку, встановленого пунктом 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки з позовом позивач звернувся 14.06.2012 року, а рішення отримано ним 17.04.2012року, тобто в межах двомісячного строку, встановленого законодавцем. Скасування касаційною інстанцією постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2012року не є підставою для припинення провадження у даній справі.

Приписом частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №45-ріш від 03.04.2012р. по справі №2-26.250/19-2012.

Стягнути з Антимонопольного комітету України Миколаївського обласного територіального відділення (54030, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41, код ЄДРПОУ 22440366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікфарм-Н" (54029, м.Миколаїв, вул. Рюміна, 5/1, код ЄДРПОУ 36579163) судові витрати в сумі 1073,00грн. /одна тисяча сімдесят три гривні 00 копійок/.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2012р.