Ухвала

від 10.01.2013 по справі 5017/3680/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" січня 2013 р. Справа № 5017/3680/2012 За позовом: Приватного акціонерного товариства „Компанія Ензим"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПТСО"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк"

2) Філії Центрального регіонального управління відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит"

про стягнення безпідставно перерахованих коштів в сумі 1 342 176грн.

Суддя Малярчук І.А.

Суть спору: про стягнення безпідставно перерахованих коштів в сумі 1 342 176грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2012р. порушено провадження у справі №5017/3680/2012 за позовом ПАТ „Компанія Ензим" до ТОВ „ПТСО", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ПАТ „Укрсоцбанк", Філії ЦРУ ВАТ „Банк „Фінанси та кредит" про витребування (стягнення) безпідставно перерахованих коштів в сумі 1 342 176грн.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ПАТ „Компанія Ензим" перебуває в договірних відносинах з ПАТ „Укрсоцбанк" по наданню банком послуг розрахунково-касового обслуговування та віддаленого банківського обслуговування через систему „Клієнт банк". 22.11.2012р. без відома ПАТ „Компанія Ензим" невідомими особами було сформовано платіжне доручення №47757 на перерахування грошових коштів у розмірі 1 342 176 грн. з поточного рахунку позивача в ПАТ „Укрсоцбанк" №26003010121605 на рахунок ТОВ „ПТСО" №26004016827401 в Філії „ЦРУ" ВАТ „Банк „Фінанси та кредит" із призначенням платежу: оплата за мелясу бурякову згідно рахунку №35 від 20.11.2012р. Після виявлення факту несанкціонованого списання коштів позивач звернувся до ПАТ „Укрсоцбанк", Філії „ЦРУ" ВАТ „Банк „Фінанси та кредит" та ТОВ „ПТСО" із вимогою про повернення неправомірно перерахованих коштів. ТОВ „ПТСО" не відповіло на вимогу позивача щодо повернення коштів у сумі 1 342 176 грн. та вказані кошти власнику не перерахувало, чим порушило законні права та інтереси позивача з огляду на те, що ПАТ „Компанія Ензим" у договірних та/або позадоговірних відносинах із ТОВ „ПТСО" не перебуває.

Позивач у позові та в клопотанні від 09.01.2013р. за вх.№619/2013, поданому до суду 09.01.2013р. о 16год.21хв. після проведення судового засідання 09.01.2013р. о 14год.45хв., виклав прохання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову та суми сплаченого позивачем судового збору, які знаходяться на поточному рахунку товариства з обмеженою відповідальністю „ПТСО" №26004016827401 в Філії „ЦРУ" ВАТ „Банк „Фінанси та кредит" м. Київ, МФО 300937, яке обґрунтовано відсутністю будь-яких договірних або позадоговірних відносин між ПАТ „Компанія Ензим" та ТОВ „ПТСО", відсутністю факту поставки позивачем відповідачу меляси, яка є відходом виробництва цукру з цукрового буряку та є основною сировиною для виробництва дріжджів, що здійснюється позивачем, тоді як згідно витягу з ЄДРЮФОП у відношенні відповідача станом на 08.01.2013р. основним видом діяльності ТОВ „ПТСО" є штукатурні роботи, оптова торгівля будівельними матеріалами, організація будівництва будівель, інші будівельно-монтажні роботи, що не має жодного відношення до торгівлі мелясою буряковою. На підтвердження відсутності взаємовідносин з відповідачем позивач надав суду лист №37 від 08.01.2013р. за підписом головного бухгалтера та голови правління ПАТ „Компанія Ензим", який засвідчує, що за час своєї діяльності товариство ніколи не перебувало у договірних або позадоговірних відносинах з ТОВ „ПТСО", у базі контрагентів ПАТ „Компанія Ензим" ТОВ „ПТСО" відсутнє. Позивач не здійснював перерахування коштів на користь відповідача. Які особи та яким чином скористались електронними ключами позивача для доступу до банківського рахунку ПАТ „Компанія Ензим" позивачу невідомо. З метою встановлення цих осіб та притягнення їх до відповідальності згідно чинного законодавства ПАТ „Компанія Ензим" звернулось до Личаківського РВ ОМУ ГУМВС України у Львівській області із заявою від 26.11.2012р. про перевірку викладених фактів щодо списання коштів з рахунку ПАТ „Компанія Ензим", за результатами розгляду якої Личаківським РВ ОМУ ГУМВС України у Львівській області порушено кримінальну справу, проводяться слідчі дії.

Розпорядження коштами ПАТ „Компанія Ензим", які обліковуються на рахунку в ПАТ „Укрсоцбанк" здійснюється в системі „iBank 2UA" згідно договору №06.1.2-12/128 від 28.07.2011р. Доступ до рахунку здійснюється відповідальними особами ПАТ „Компанія Ензим" за допомогою електронного цифрового підпису (ЄЦП), якими є голова правління Пова О.В. та головний бухгалтер Коверчук Г.Д. Вказаними особами інформація щодо ЄЦП стороннім особам не розголошувалась. Обставини списання коштів свідчать про те, що їх перерахування стало результатом незаконних, шахрайських дій зі сторони невідомих позивачу осіб, у зв'язку з чим позивач остерігається в подальшому незаконних дій з метою заволодіння коштами ПАТ „Компанія Ензим", тому вважає за необхідне накладення на зазначені кошти арешту.

Крім того, позивач повідомив, що до відповідача з вимогами про повернення безпідставно перерахованих коштів звертався як сам позивач, так і банк відповідача - Філія „ЦРУ" ВАТ „Банк „Фінанси та кредит", однак, відповідач кошти не повернув на вимоги не відреагував, що дає підстави вбачати недобросовісність ТОВ „ПТСО", його небажання повернути незаконно отримані кошти. При цьому, грошові кошти знаходяться на рахунку відповідача, який має змогу ними розпоряджатись без належних на те правових підстав. З метою запобігання таким діям та захисту прав позивача, останній просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які були безпідставно перераховані на рахунок відповідача.

Згідно ст. 66 ГПК України господарським судом забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до абз.3 ч.1, ч.3 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

За положеннями п.1 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна позиції викладена у п.п.1.1., 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 р. „Про деякі питання практики забезпечення позову".

Відповідно до пп.7.1. п.7 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

За положеннями абз.2 п.2 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладені ВГСУ, ВСУ пропозиції до застосування судами положень ст.ст.66, 67 ГПК України, слід відзначити, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів тощо.

Так, позовні вимоги позивача обґрунтовані шахрайськими діями осіб щодо безпідставного перерахування на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 1 342 176грн., які відповідачем, як неналежним отримувачем, на вимогу позивача, не повернуті, в чому позивач вбачає порушення його прав, як власника зазначених коштів, що може призвести до утруднення виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи наведені позивачем в клопотанні про вжиття заходів до забезпечення позову обставини щодо необхідності вжиття відповідних заходів в сукупності вищенаведених факторів, суд вважає достатньо обґрунтованим припущення позивача, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову та суми сплаченого позивачем судового збору, які знаходяться на поточному рахунку товариства з обмеженою відповідальністю „ПТСО" №26004016827401 в Філії „ЦРУ" ВАТ „Банк „Фінанси та кредит" м. Київ, МФО 300937, оскільки розпорядження відповідачем спірними коштами може порушити права позивача та призвести до утруднення чи неможливості виконання судового рішення, тому суд вважає за доцільне на період розгляду даної справи та вирішення даного спору по суті вжити заходи до забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання ПАТ „Компанія Ензим" від 09.01.2013р. за вх.№619/2013 та викладене у позові від 17.12.2012р. за вх.№5909/2012 про вжиття заходів до забезпечення позову.

2. Накласти арешт на грошові кошти в межах суми позову - 1 342 176 ( один мільйон триста сорок дві тисячі сто сімдесят шість) грн. та суми сплаченого позивачем судового збору - 26 843 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок три) грн. 53 коп., які знаходяться на поточному рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „ПТСО" (65031, м. Одеса, Ленінградське шосе,2, код 37224628) №26004016827401 в Філії „ЦРУ" ВАТ „Банк „Фінанси та кредит" м. Київ, МФО 300937, код 25745867.

3. За даною ухвалою стягувачем є Приватне акціонерне товариство „Компанія Ензим" (79014, м. Львів, вул. Личаківська,232, код 00383320), а боржниками - Товариство з обмеженою відповідальністю „ПТСО" (65031, м. Одеса, Ленінградське шосе,2, код 37224628), Філія Центрального регіонального управління відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит" (01133, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 27, код 25745867).

4. Ухвала, згідно ч.3 ст.67 ГПК України, п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. „Про судове рішення", набирає чинності з моменту її винесення, тобто з 10.01.2013 р.

5. Ухвала підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження" в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" №2677-VI від 04.11.2010р.

Суддя Малярчук І.А.