Постанова

від 25.12.2012 по справі 9546/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 грудня 2012 р. Справа № 2а- 9546/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

суддів: Білової О.В., Шевченка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чернової М.С.,

за участю: представника позивача - Ус М.В.,

представника позивача - Лаба П.С.,

представника відповідачів - Лутай О.Г.,

представника відповідача (Харківської обласної митниці) - Щоголевої Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" до Харківської обласної митниці, Державної митної служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, за участю прокурора Київського району м.Харкова, про скасування рішення та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" (далі - позивач або ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод") звернулось до суду, з урахуванням уточнених позовних вимог, з позовом до Харківської обласної митниці (далі - відповідач-1), Державної митної служби України (далі - відповідач-2), третя особа - головне управління Державного казначейства України у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати рішення Харківської митниці №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010р. про визначення митної вартості товарів;

- стягнути з ГУДКУ у Харківській області переплачені кошти з податку на додану вартість у розмірі 177781,86грн. як податок на додану вартість, шляхом зарахування цієї суми на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" п/р 26009500043953 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі №2а-785/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.07.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.

Позивач повідомив, що на підставі контракту №012 від 22.02.2010 року, укладеного між ТОВ "Харківська пивна компанія-Холод" та ЗАТ "Фотон", протягом квітня 2010 року було оформлено чотири ВМД на чотири партії товару відповідно до ст.267 МК України за ціною договору, а саме: ВМД №№800000013/0/222076 від 07.04.2010р., 800000013/0/222189 від 09.04.2010р., 800000013/0/222263 від 13.04.2010р., 800000013/0/222347 від 15.04.2010р.

21 квітня 2010 року для оформлення чергової партії поставленого товару ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" подано митну декларацію №800000013/0/222499. За вказаною декларацією інспектором Битяком В.А. направлено запит до відділу вартості Харківської митниці щодо перевірки митної вартості товару. На вказаний запит Харківською митницею було видано рішення про визначення митної вартості №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010, відповідно до якого було піднято митну вартість товару, який поставлявся на адресу ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод", а саме: з 589814,78 російських рублів до 1515100,48 російських рублів, та з 486765,00 до 747031,25 російських рублів. На підставі даного рішення за вищевказаною митною декларацією ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" було відмовлено у митному оформленні.

Враховуючи це, не погоджуючись із митною вартістю, визначеною митним органом, керуючись ч.3 ст.264 МК України позивач звернувся до керівника Харківської митниці із листами вих.№Т\11 від 23.04.2010, вих.№Т\12 від 26.04.2010, вих.№Т\14 від 29.04.2010, в яких просив дозволу випустити товар у вільний обіг під гарантію сплати до державного бюджету суму податків зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом за рішенням №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010, на що 23.04.2010 та 26.04.2010 ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" було тримана письмова згода (№20/04-4261 від 23.04.2010, №20/04-4355 від 26.04.2010, №20/42-4466 від 29.04.2010).

Таким чином, ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" було оформлено під гарантію сплати платежів товар за вантажно-митними деклараціями №800000013/0/222611 від 23.04.2010, №800000013/0/222671 від 26.04.2010 та №800000013/0/222798 29.04.2010.

Позивач посилається на те, що ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" повністю підтверджено документально митну вартість, заявлену у митних деклараціях. У зв'язку з цим позивач стверджує, що Харківська митниця безпідставно та необгрунтовано визначила митну вартістю товару, що поставляється на адресу ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод", в розмірі, що значно перевищує заявлену підприємством.

Позивач вважає, що митну вартість товару, який поставляється на адресу ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" на підставі Контракту №012 від 22.02.2010 та специфікації №1 від 15.03.2010 до Контракту №012 від 22.02.2010 можна визначити згідно з положеннями ст.267 МК України на підставі поданих до Харківської митниці документів.

У судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні та наданих до суду письмових запереченнях представники відповідачів проти позову заперечували, посилаючись на те, що Харківською митницею при прийнятті рішення №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010 про визначення митної вартості товарів було встановлено, що рівень митної вартості товару неможливо встановити шляхом послідовного застосування методів 1-5, у зв'язку з чим митна вартість була визначена за резервним методом.

Тому представники відповідачів вважають, що оскаржуване позивачем рішення №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010 скасуванню не підлягає.

16.02.2011 прокурором Київського району м.Харкова подано до суду заяву про вступ у дану адміністративну справу.

Ухвалою суду здійснено заміну третьої особи - головного управління Державного казначейства України у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області.

Третя особа та прокурор, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання своїх представників не направили. Тому суд розглянув справу за відсутності представників третьої особи та прокурора.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

22.02.2010 між ТОВ "Харківська пивна компанія-Холод"та ЗАТ "Фотон" укладено контракт №012, на виконання умов якого позивач придбав меблі виробництва ЗАТ "Фотон" (Росія), визначені у специфікаціях до контракту (т.1 а.с.8-11).

На умовах даного Контракту у квітні 2010 року позивач придбав меблі, поставка яких здійснювалась окремими партіями за вантажними митними деклараціями (далі - ВМД) №№800000013/0/222076 від 07.04.2010, 800000013/0/222189 від 09.04.2010, 800000013/0/222263 від 13.04.2010, 800000013/0/222347 від 15.04.2010 (т.1 а.с.72-83) та товаросупровідні документи. В поданих деклараціях було заявлено до митного оформлення "стіл з металевим каркасом до пивного гарнітуру" та "лавка з металевим каркасом до пивного гарнітуру", митна вартість визначена за ціною договору.

21 квітня 2010 року для оформлення чергової партії поставленого товару ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" подано митну декларацію №800000013/0/222499 (т.1 а.с.171-173), по якій позивачем заявлено до митного оформлення товари: "стіл з металевим каркасом" та "лавка з металевим каркасом", що надійшли по вказаному контракту із ЗАТ "Фотон" від 22.02.2010 №012.

Під час здійснення митного контролю наданих до митного оформлення товарів та документів у митного органу виникли сумніви у щодо заявленої митної вартості.

Так, заявлена позивачем митна вартість товарів по ВМД №800000013/2010/222499 становила: ("стіл з металевим каркасом"2,48 дол.США/кг. "лавка з металевим каркасом"1,91 дол.США/кг.). А по встановленому Держмитслужбою України профілю ризику "124"рівень митної вартості на товари (товарних під категорій згідно УКТЗЕД 9403209900 та 9401790000) становив 6,38 дол. США/кг та 2,93 дол.США/кг відповідно.

У зв'язку з цим було направлено запит №272 від 21.04.2010 до підрозділу, до компетенції якого віднесено контроль за правильністю визначення митної вартості - відділ контролю митної вартості, з метою перевірки правильності визначення митної вартості товару (т.1 а.с.148).

Під час розгляду запиту Харківською митницею була здійснена процедура консультацій з декларантом, в ході якої 23.04.2010 декларант був ознайомлений під підпис із загальним переліком документів, які можуть надаватись для підтвердження митної вартості товарів (т.1 а.с.149).

За результатами розгляду запиту про визначення митної вартості №272 від 21.04.2010 Харківською митницею було застосовано резервний метод визначення митної вартості імпортованих товарів та прийнято Рішення про визначення митної вартості №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010, яким визначено митну вартість товару, що ввозився позивачем, а саме: ціну за "стіл з металевим каркасом" визначено з 589814,78 російських рублів до 1515100,48 російських рублів, та за "лавку з металевим каркасом" - з 486765,00 російських рублів до 747031,25 російських рублів (т.1 а.с.221-222).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Харківської митниці з листами № Т/11 від 23.04.2010, №Т/12 від 26.04.2010 та №Т/14 від 29.04.2010 (т.1 а.с.54, 56, 58), у яких просив під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів здійснити випуск товару у вільний обіг з митною вартістю товарів, визначеною Харківською митницею, з подальшою можливістю підтвердити заявлену позивачем митну вартість.

Харківською митницею листами вих. №20/04-4261 від 23.04.2010, вих. №20/04-4355 від 26.04.2010 та вих. №20/04-4466 від 29.04.2010 (т.1 а.с.55, 57, 59) було надано дозвіл на випуск у вільний обіг задекларованого товару під гарантійні зобов'язання про сплату до державного бюджету платежів, згідно з митною вартістю товарів, визначеною Харківською митницею.

Таким чином, ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" було оформлено під гарантію сплати платежів товар за новими вантажно-митними деклараціями №800000013/0/222611 від 23.04.2010, №800000013/0/222671 від 26.04.2010 та №800000013/0/222798 29.04.2010 за митною вартістю, визначеною рішенням Харківської митниці №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010.

При вирішенні даної справи суд бере до уваги наступне.

За визначенням ст.259 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року N92-IV (в тексті постанови наведені посилання на приписи нормативно-правових актів, що діяли на час виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України. (Частина 1 ст.261 Митного кодексу України.)

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом. (Частини 1 та 4 ст.260 Митного кодексу України.)

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. (Стаття 262 Митного кодексу України.)

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. (Частина 1 ст.264 Митного кодексу України.)

У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом. (Частина 3 ст.264 Митного кодексу України.)

Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. (Частина 1 ст.265 Митного кодексу України.)

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. (Частина 2 ст.265 Митного кодексу України.)

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення. (Частина 3 ст.265 Митного кодексу України.)

Відповідно до ч.1 ст.266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). (Частина 2 ст.266 Митного кодексу України.)

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. (Частина 3 ст.266 Митного кодексу України.)

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. (Частина 4 ст.266 Митного кодексу України.)

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. (Частина 5 ст.266 Митного кодексу України.)

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу. (Частина 7 ст.266 Митного кодексу України.)

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) передбачено статтею 267 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

Згідно з ч.4 ст.267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Частинами 2 та 3 ст.265 Митного кодексу України передбачено, що митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.264 Митного кодексу України у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20 грудня 2006 року, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

- рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;

- банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом);

- пакувальні листи;

- копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Підставою для визначення митної вартості Харківською митницею було ненадання в повній мірі документального підтвердження використаних декларантом відомостей та встановлення митним органом при здійсненні аналізу заявленого декларантом рівня митної вартості оцінюваних товарів того, що цей рівень вартості значно менший, ніж рівень митної вартості на аналогічні товари даних товарних підкатегорій згідно УКТЗЕД, доведений Держмитслужбою України до митних органів згідно пункту 2 пункту 2 Порядку Постанови КМУ №339 від 09.04.2008.

Судом встановлено, що позивачем було подано Харківській митниці всі документи на підтвердження визначеної декларантом митної вартості, зокрема: прямий контракт №012 від 22.02.2010 із виробником даного товару ЗАТ "Фотон", завірений Пензенською обласною ТПП; Специфікація №1 від 15.03.2010 до Контракту №012 від 22.02.2010, завірена Пензенською обласною ТПП, відповідно до якої вартість столу з металевим каркасом до пивного гарнітуру становить 1499,00 російський рублів, а вартість лавки з металевим каркасом до пивного гарнітуру становить 614,00 російських рублів; Міжнародні товарно-транспортними накладні СМR (№064838 від 15.04.2010 h/, №0093225 від 20.04.2010 h/, №0004886 від 23.04.2010 h/), відповідно до яких відправником вантажу є ЗАТ "Фотон"(Росія), а одержувачем ТОВ "Харківська пивна компанія-Холод"(Україна); Довідки про транспортні витрати, пов'язані із перевезенням вантажу (від 19.04.2010р., 26.04.2010р., 27.04.2010р.); Рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу (№ 12/Е від 19.04.2010р., № 120 від 26.04.2010, № 121 від 27.04.2010); договори на транспортно-експедиційні послуги та договори транспортного перевезення (№30 від 07.04.2010р., №24-02-09 від 24.02.2009р.); рахунки-фактури №5 від 15.04.2010р.; №6 від 20.04.2010р.; №7 від 23.04.2010р.; Калькуляції ціни товару «стіл з металевим каркасом до пивного гарнітуру», «лавка з металевим каркасом до пивного гарнітуру»; Сертифікати походження, видані Пензенською обласною ТПП, № RUUA0060000431 від 16.04.2010р. № RUUA0060000444 від 21.04.2010р., № RUUA0060000459 від 23.04.2010р.; прас-лист на меблі ЗАТ "Фотон" (Росія); паспорти якості на "стіл з металевим каркасом до пивного гарнітуру" та на "Лавку з металевим каркасом до пивного гарнітуру"; товарні накладні №323 від 21.02.2010, №360 від 25.02.2010, №510 від 24.03.2010, №43 від 24.03.2010.

Отже, позивачем було надано до Харківської митниці вказані документи, що підтверджують собівартість виготовлення зазначених меблів, які ввозились на митну територію України, зокрема, калькуляції на "стіл з металевим каркасом до пивного гарнітуру"та "лавку з металевим каркасом до пивного гарнітуру", складені виробником товару, з яких вбачається, що вартість товару, зазначена у договорі, за яким здійснювалась його поставка, не нижче собівартості виготовлення товару.

Підстав, з яких вказана офіційна інформація виробника не була взята до уваги митним органом при визначенні митної вартості товару та винесенні оскаржуваного рішення, відповідачем не наведено.

Представником відповідача-1 не надано доказів, які б свідчили про те, що митний орган аналізував витрати виробника товару та витрати, які враховуються при визначенні митної вартості за ціною договору, а отже, відповідач не мав права примушувати декларанта застосовувати будь-який інший метод визначення вартості товару, ніж вибраний декларантом.

Згідно з п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20 грудня 2006 року, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи, які зазначені в цьому пункті. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу".

В матеріалах справи міститься загальний перелік документів, які Харківська митниця запропонувала декларанту надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів (т.1 а.с.149).

Однак з наданих відповідачем до матеріалів справи доказів неможливо встановити, які документи із зазначеного переліку не були подані декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

З огляду на викладені обставини судом встановлено, що відповідачем, Харківською митницею, з порушенням вимог митного законодавства застосовано резервний метод визначення митної вартості імпортованого позивачем товару та не надано доказів наявності обґрунтованих підстав для неможливості застосування першого й основного методу визначення митної вартості імпортованого товару - за ціною договору.

Таким чином, суд вважає рішення Харківської митниці №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010 про визначення митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову відповідачі не довели правомірність оскаржуваного рішення Харківської митниці №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010 про визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що ВМД №800000013/0/222611 від 23.04.2010, №800000013/0/222671 від 26.04.2010 та №800000013/0/222798 29.04.2010 були заповнені позивачем із значенням в деклараціях митної вартості як підставу для визначення митної вартості рішення Харківської митниці про визначення митної вартості №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010. Вказане було вимушеною мірою позивача для забезпечення випуску товару у вільний обіг у строки, необхідні для належного здійснення господарської діяльності.

Позивачем оспорюється правомірність дій (рішення) митниці, яка як встановлено судом вище, відмовилася пропускати задекларований позивачем товар за визначеною митною вартістю, запропонувавши задекларувати цей товар за іншою митною вартістю, обґрунтованість ввезення товару за якою і оспорюється.

За змістом чинного законодавства позивач міг не погодитися з законністю такої вказівки митниці і оспорити відмову в пропуску товару на митну територію України, рішення про визначення митної вартості. Однак, обраний позивачем спосіб захисту, - оформлення товару за вказаною митним органом митною вартістю, а потім оскарження його рішення - не суперечить закону та не означає узгодження визначеної рішенням Харківської митниці №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010 митної вартості товарів.

Отже, оформлення митним органом товару згідно з поданими позивачем вантажними митними деклараціями є дією суб'єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки й може бути оскаржено до суду. При цьому право позивача на оскарження не залежить від того чи сам він помилково зазначив митну вартість товару, чи в результаті вказівки митного органу, оскільки останній має діяти лише в спосіб, на підставі та в межах закону.

Судом встановлено, що позивачем у зв'язку з митним оформлення на підставі рішення Харківської митниці №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010 про визначення митної вартості товару за ВМД №800000013/0/222611 від 23.04.2010, №800000013/0/222671 від 26.04.2010 та №800000013/0/222798 29.04.2010 додатково була сплачена сума податку на додану вартість у розмірі 177781,86грн.

Сплата податку у вказаній сумі підтверджується бухгалтерськими довідками ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" (т.3 а.с.10, 87). Згідно з довідкою від 04.10.2012 №142/10-2012 ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" повідомило, що надмірно сплачена митниці. сума ПДВ в розмірі 177781,86грн. в квітні 2010 року не була включена до податкового кредиту в податкову декларацію з податку на додану вартість в строку 12.1.

Оскільки рішення Харківської митниці №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010 про визначення митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, то і сплата ПДВ у зв'язку з митним оформлення товару на підставі вказаного рішення є надмірною сплатою та підлягає поверненню.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 03,40грн., сплачені позивачем при зверненні з даним позовом до суду.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" до Харківської обласної митниці, Державної митної служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, за участю прокурора Київського району м.Харкова, про скасування рішення та стягнення суми - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Харківської митниці №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010р. про визначення митної вартості товарів.

Стягнути з Державного бюджету України грошові кошти переплачені товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" у сумі 177781,86грн. (сто сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят одна грн. вісімдесят шість коп.), як податок на додану вартість, шляхом зарахування цієї суми на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" (ідент. код 34567219; місцезнаходження: вул.Селянська, б.110, м.Харків, 61157) п/р 26009500043953 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" (ідент. код 34567219; місцезнаходження: вул.Селянська, б.110, м.Харків, 61157) витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 02.01.2013.

Головуючий суддя Р.В. Мельников

Суддя О.В. Білова

Суддя О.В. Шевченко