Постанова

від 11.12.2008 по справі 16/47/07-нр

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" грудня 2008 р.

Справа № 16/47/07-НР

Одеський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Колоколова С.І.

суддів:

Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Ніколовій

Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

(довіреність № 51 від 27.11.2008 року)

від відповідачів: ОСОБА_1

(паспорт НОМЕР_1, виданий 10.09.2007 року)

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1   

на рішення

господарського суду Миколаївської області від „29” липня 2008 року

по справі

№ 16/47/07-НР

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми

„Дайм-Сервіс”, м. Миколаїв 

до:

- Приватного підприємства

„ОСОБА_1”, м. Миколаїв;

- Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1, м. Одеса

про

стягнення 6 360 грн.

В С Т А Н О В

И В :

07.02.2007 року Товариство з

обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Дайм-Сервіс” (далі по

тексту -позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з

позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства „ОСОБА_1” (далі по

тексту -відповідач 1) 6 360 грн., з яких: 5 300 грн. -заборгованості по оплаті

охоронних послуг та 1 060 грн. -штрафу. Також позивач просив стягнути з

відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового

процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

відповідач в порушення умов договору про надання послуг по охороні свої

обов'язки в частині оплати за отримані від позивача охоронні послуги у

листопаді 2006 року, грудень 2006 року та січень 2007 року належним чином не

виконав, розрахувався лише частково, в зв'язку з чим виникла та залишається

несплаченою вищевказана заборгованість. 

Рішенням господарського суду

Миколаївської області від 12.03.2007 року по справі № 16/47/07 позовні вимоги

ТОВ ВКФ „Дайм-Сервіс” задоволені. Стягнуто з ПП „ОСОБА_1” на користь позивача 6

360 грн. -заборгованості, 102 грн. -державного мита та 118 грн. -витрат на ІТЗ

судового процесу.

Ухвалою господарського суду

Миколаївської області від 03.05.2007 року виправлено описки у рішенні від

12.03.2007 року, замінено назву відповідача з Приватного підприємства „ОСОБА_1”

на Приватного підприємця ОСОБА_1.

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 09.08.2007 року рішення господарського суду

Миколаївської області від 12.03.2007 року та ухвала від 03.05.2007 року у

справі скасовані. В позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського

суду від 13.02.2008 року постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 09.08.2007 року та рішення господарського суду Миколаївської області від

12.03.2007 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої

інстанції в іншому складі суду.

При новому розгляді даної справи

господарським судом Миколаївської області 20.05.2008 року залучено в якості ІІ

відповідача фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту -відповідач 2),

про що винесено відповідну ухвалу.

Рішенням господарського суду

Миколаївської області від 29.07.2008 року, яке підписано 19.08.2008 року по

справі № 16/47/07-НР (суддя Філінюк) в частині позовних вимог до ПП „ОСОБА_1”

-провадження по справі припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України. Позов

задоволено. Стягнуто з ПП ОСОБА_1 на користь ТОВ ВКФ „Дайм-Сервіс” 5 300 грн.

заборгованості, 1 060 грн. штрафу, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ

судового процесу.

Не погоджуючись із зазначеним вище

рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_1 звернулася до Одеського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить

оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних

вимог відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що

суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову

оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в

зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає

обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевий

господарський суд не виконав вказівки ВГСУ та не з'ясував хто є замовником за

договором від 10.11.2006 року, а також невірно залучив до участі у справі в якості

ІІ відповідача ФОП ОСОБА_1

Також скаржник посилається на те,

що як позивач так і суд невірно вказують на те, що стороною у договорі від

10.11.2006 року є ПП ОСОБА_1, оскільки, по-перше, про укладання угоди свідчить

не печатка, а підпис особи чи уповноваженого представника, по-друге, ОСОБА_1 не

є стороною по договору, і, по-третє, ані договір ані додаткову угоду до нього

ОСОБА_1 не укладала та не підписувала.

Позивач відзив на апеляційну скаргу

до суду не надав, але його представник в судових засіданнях просив залишити

апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення, а рішення місцевого

господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим,

відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали

справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення

представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних

обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм

матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи,

10.11.2006 року між ТОВ ВКФ „Дайм-Сервіс” (Виконавець) та магазином „Мадонна” в

особі директора ПП „ОСОБА_1” ОСОБА_3 (Замовник) укладено договір № 3 про

надання послуг по охороні, предметом якого є забезпечення охорони Виконавцем

збереженості матеріальних цінностей на об'єкті в АДРЕСА_1 (а.с.7).

Пунктом 4.1 Договору сторони

визначили, що Замовник до 5 числа наступного місяця сплачує виконавцю 300 грн.,

у т.ч. ПДВ.

Крім того, у відповідності до

додатку до даного Договору, оплата складається з кількості відпрацьованих годин

за місяць із розрахунку 5 грн. за годину (а.с.8).

Згідно із пунктом 5.4 Договору, за

порушення Замовником строків оплати отриманих послуг від Виконавця, Замовник нараховує

штраф в розмірі 20 % від загальної суми заборгованості.

Даний договір, відповідно до пункту

6.1, вступає в силу з 10.11.2006 року та діє до 10.11.2007 року.

Під час виконання умов договору № 3

від 10.11.2006 року ТОВ ВКФ „Дайм-Сервіс” надані Замовнику послуги по охороні

магазину „Мадонна” за листопад 2006 року у розмірі 1 470 грн., за грудень 2006

року у розмірі 2 170 грн. та за січень 2007 року у розмірі 1 960 грн.

В свою чергу, Замовником

перераховано на користь Виконавця лише 300 грн., що підтверджується відповідним

платіжним дорученням № 4 від 11.12.2006 року.

На підставі викладеного 06.02.2007

року ТОВ ВКФ „Дайм-Сервіс” звернулося до директора ПП „ОСОБА_1” ОСОБА_1 О.М. з

претензією, згідно якої просило погасити суму заборгованості за отримані охоронні

послуги у розмірі 5 300 грн. та нарахований на цю суму штраф у розмірі 1 060

грн. (а.с.9).

Між тим, така претензія залишена

без відповіді та задоволення.

Судова колегія погоджується з

висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ ВКФ

„Дайм-Сервіс”, стягнення на його користь з ФОП ОСОБА_1 суми заборгованості з

урахуванням штрафу в розмірі 6 360 грн. та вважає, що доводи, заперечення і

вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними,

необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193

Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних

умовах ставляться.

Зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших

актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог

-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його

умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті

526, 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено матеріалами справи,

ТОВ ВКФ „Дайм-Сервіс” (Виконавець) свої зобов'язання по виконанню умов договору

№ 3 від 10.11.2006 року виконало належним чином, а саме надало послуги по

охороні магазину „Мадонна” у листопаді 2006 року, грудні 2006 року та січні

2007 року, але ж Приватний підприємець ОСОБА_1 (Замовник), в свою чергу, в

порушення норм чинного законодавства та умов вказаного Договору, за отримані

від позивача послуги не розрахувалось, в зв'язку з чим у неї залишається

непогашеною заборгованість у розмірі 5 300 грн. що і підлягає стягненню в

примусовому порядку.

Крім того, як було вище зазначено,

згідно із пунктом 5.4 Договору, за порушення Замовником строків оплати

отриманих послуг від Виконавця, Замовник нараховує штраф в розмірі 20 % від

загальної суми заборгованості.

На підставі викладеного, судова

колегія приходить до висновку, що на суму непогашеної заборгованості (5 300

грн.) позивачем правомірно нараховані 1 060 грн. -штрафу, що також підлягають

стягненню.

Судова колегія погоджується з

висновком місцевого господарського суду про припинення провадження по справі в

частині позовних вимог до Приватного підприємства „ОСОБА_1”, оскільки така

юридична особа взагалі не існує, а стороною -Замовником, у договорі № 3 від

10.11.2006 року є саме Приватний підприємець ОСОБА_1 (Фізична особа

-підприємець ОСОБА_1), яка і є належним відповідачем у даній справі.

Судовою колегією не приймаються та

підлягають відхиленню всі доводи та заперечення ФОП ОСОБА_1, викладені в

апеляційній скарзі, оскільки, на договорі № 3 від 10.11.2006 року та додатку до

нього стоять саме печатки Бутіку „Мадонна” Приватного підприємця ОСОБА_1.

Крім того, на вимогу суду філією

ЗАТ „Перший Український Міжнародний Банк” у м. Миколаєві надано суду належним

чином завірену копію платіжного доручення № 4 від 11.12.2006 року про

перерахування ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ ВКФ „Дайм-Сервіс” 300 грн. -плати за

послуги охорони в листопаді 2006 року, із якого вбачається, що саме ОСОБА_1

здійснила таке перерахування, про що свідчить її підпис та печатка.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 сама

внесла плату за послуги охорони позивачем її об'єкту -Бутіку „Мадонна”, що

свідчить про те, що вона погодилась з умовами договору № 3 від 10.11.2006 року,

а тому повинна в повному обсязі виконати його умови.

ФОП ОСОБА_1 ніяких додаткових

пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому

зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді

апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення

статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті

обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень. 

Вищезазначене повністю спростовує

доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова

колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного

місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ТОВ ВКФ

„Дайм-Сервіс”.

За викладених обставин, колегія

суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від

29.07.2008 року по справі № 16/47/07-НР відповідає вимогам чинного

законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни

відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ФОП

ОСОБА_1 -без задоволення.

Керуючись

статтями 99, 101-105  Господарського                   процесуального кодексу

України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О

В И Л А:

Рішення господарського суду

Миколаївської області від „29” липня 2008 року по справі № 16/47/07-НР залишити

без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 -без

задоволення.

Постанова в порядку статті 105

Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її

прийняття.

Постанову апеляційної інстанції

може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду

України.

Головуючий суддя                                                                      

С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          Г.П.

Разюк

Суддя                                                                                             

М.С. Петров