Ухвала

від 07.05.2012 по справі 2а-517/11/5/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-517/11/5/0170

07.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача - Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - Гришин Роман Юрійович, довіреність № б/н від 06.03.12 року;

представник відповідача - Державного підприємства "Науково-виробничий випробувальний центр "Ай-Петрі" у судове засідання не з'явився, проте до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи;

розглянувши апеляційні скарги Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим та Державного підприємства "Науково-виробничий випробувальний центр "Ай-Петрі" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 14.02.12 року по справі № 2а-517/11/5/0170

за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Кримська, 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

до Державного підприємства "Науково-виробничий випробувальний центр "Ай-Петрі" (пр. Леніна, 4, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про стягнення заборгованості в сумі 981062,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2012 року у справі № 2а-517/11/5/0170 адміністративний позов Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим до Державного підприємства "Науково-виробничий випробувальний центр "Ай-Петрі" про стягнення заборгованості в сумі 981062,75 грн., задоволено частково.

Стягнено з Державного підприємства Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі»(98100, Україна, АР Крим, м. Феодосія, пр. Леніна,4; ЄДРПОУ 16507244) податковий борг у розмірі 854910,75 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі»(р/р№ 2600507935001, № 2600607935002, № 2600707935003, № 2605007935001, № 2605207935002 в Сімферопольській філії АБ «Київська Русь», м. Сімферополь, МФО 384793; р/р №26001001735003, № 26005017350003, № 26006017350002, № 26007017350001 в філії АТ «Імекс Банк»в АРК, МФО 308304; р/р № 26005027100162 в АТ «Піреус Банк МКБ», МФО 300658; р/р № 26007302350088, № 26008301350088, № 26044309350088 в Філії ПАТ ПІБ в м.Феодосії АР Крим, МФО 324388; р/р № 37120234001595 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м.Сімферополь, МФО 824026), у тому числі:

811105,06 грн. з податку на додану вартість на користь місцевого бюджету м.Феодосія (код платежу 14010100; р/р № 31114029700024 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740709, МФО 824026);

43805,69 грн. з податку на прибуток підприємств на користь державного бюджету м.Феодосія (код платежу 11020100; р/р № 31119002700024 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34740709, МФО 824026). В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник позивача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2012 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2012 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні 07.05.2012 року представник позивача проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував, вважав їх необґрунтованими та наполягав на задоволенні його апеляційної скарги.

В судове засідання 07.05.2012 року представник Державного підприємства "Науково-виробничий випробувальний центр "Ай-Петрі" не з'явився, проте до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 29.11.1994 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Державного підприємства Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 554430 від 27.07.2009 року.

Відповідач 25.02.1999 року взятий на облік як платник податків за № 291, про що свідчить довідка № 602 від 07.06.2010 року, отже відповідач перебуває на загальній системі оподаткування та є платником, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», чинному на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон № 2181) було передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин Було врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість», який втратив чинність 01.01.2011 року з дня набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідальність платників податків за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету було встановлено пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем до податкового органу в порядку податкової звітності були надані декларації з податку на додану вартість:

№44731 від 22.09.2008 року за серпень 2008 року на суму 75753,00 грн.,

№52325 від 20.10.2008 року за вересень 2008 року на суму 46667,00 грн.,

№68989 від 20.01.2009 року за грудень 2008 року на суму 81842,00 грн.,

№18309 від 21.04.2009 року за березень 2009 року на суму 4005,00 грн.,

№25081 від 19.05.2009 року за квітень 2009 року на суму 15741,00 грн.,

№28775 від 22.06.2009 року за травень 2009 року на суму 29719,00 грн.,

№36007 від 21.04.2009 року за червень 2009 року на суму 46152,00 грн.,

№42871 від 20.08.2009 року за липень 2009 року на суму 80867,00 грн.,

№59989 від 20.11.2009 року за серпень 2009 року на суму 130313,00 грн.,

№53460 від 20.10.2009 року за вересень 2009 року на суму 26173,00 грн.,

№67990 від 19.01.2010 року за грудень 2009 року на суму 1602,00 грн.,

№21160 від 20.05.2010 року за квітень 2010 року на суму 14493,00 грн.,

№23368 від 21.06.2010 року за травень 2010 року на суму 36888,00 грн.,

№29263 від 20.07.2010 року за червень 2010 року на суму 27372,00 грн.,

№39167 від 20.09.2010 року за серпень 2010 року на суму 73040,00 грн.,

№46356 від 20.10.2010 року за вересень 2010 року на суму 16078,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що загальна сума самостійно задекларованих відповідачем зобов'язань з податку на додану вартість за вказаний період становить 706705,00 грн.

Проте, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що у визначений законодавством строк сума самостійно визначених зобов'язань відповідачем сплачена не була.

Крім того, судом першої інстанції також вірно встановлено, що згідно з карткою особового рахунку платника відповідач має заборгованість з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у загальній сумі 230552,06 грн.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2007 року, встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що зафіксовано в акті перевірки № 2685/25-2/16507244 від 03.10.2008 року.

На підставі даних акту перевірки позивачем 21.10.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00002371502/0 про застосування до відповідача 46451,01 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 28.10.2008 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 229623.

Податкове повідомлення-рішення №00002371502/0 від 21.10.2008 року у встановленому законом порядку відповідачем оскаржено не було.

Проведеною 14.10.2009 року невиїзною документальною перевіркою своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період грудень 2007 року, січень 2008 року, березень 2008 року, квітень 2008 року встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що зафіксовано в акті перевірки № 2536/25-2/16507244 від 14.10.2009 року.

На підставі даних акту перевірки позивачем 29.10.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002551502/0 про застосування до відповідача 21681,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 02.11.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 123850.

Податкове повідомлення-рішення №0002551502/0 від 29.10.2009 року у встановленому законом порядку відповідачем оскаржено не було.

Згідно з актом перевірки № 1975/15-2/16507244 від 13.08.2009 року своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період серпень 2007 року, вересень 2007 року, жовтень 2007 року встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що зафіксовано в акті перевірки №2536/25-2/16507244 від 14.10.2009 року.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002041502/0 від 26.08.2009 року про застосування до відповідача 70264,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, відповідачем було його оскаржено до ДПІ в м. Феодосії.

Рішенням ДПІ в м. Феодосії від 10.11.2009 року № 8673/10/25-010 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0002041502/0 від 26.08.2009 року без змін.

За наслідками розгляду скарги прийнято податкове повідомлення-рішення №0002041502/1 від 12.11.2009 року на суму 70264,50 грн., яке отримане відповідачем 16.11.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 126913.

Податкове повідомлення-рішення №0002041502/1 від 12.11.2009 року у встановленому законом порядку відповідачем оскаржено не було.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з актом № 2970/15-2/16507244 від 10.12.2009 року перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року встановлено порушення відповідачем п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасному поданні декларації.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002911502/0 від 22.12.2009 року про застосування 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, яке отримане відповідачем 22.12.2009 року, про що свідчить відмітка на корінці цього рішення.

Податкове повідомлення-рішення №0002911502/0 від 22.12.2009 року у встановленому законом порядку відповідачем оскаржено не було.

З матеріалів справи також вбачається, що перевіркою щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Юго-Восток-Конструкція»(ЄДРПОУ 31419637), за жовтень 2009 року, встановлено порушення відповідачем п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що зафіксовано в акті перевірки № 429/23-4/16507244 від 15.03.2010 року.

На підставі акту перевірки позивачем 18.03.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032304/0 про визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 12236,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6118,25 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 18.03.2010 року, про що свідчить відмітка на корінці цього рішення, та у встановленому законом порядку оскаржено не було.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ДП ДККБ «Луч»(ЄДРПОУ 14308776) встановлено порушення відповідачем п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що зафіксовано в акті перевірки № 1059/23-4/16507244 від 15.06.2010 року.

На підставі даних акту перевірки позивачем 21.06.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072304/0 про визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 49087,73 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24543,87 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 21.06.2010 року, про що свідчить відмітка на корінці цього рішення, та у встановленому законом порядку оскаржено не було.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що загальна сума податкових зобов'язань відповідача, визначена у податкових повідомленнях рішеннях, становить 230552,06 грн.

На підтвердження суми заборгованості відповідача з податку на додану вартість позивачем було представлено картку особового рахунку платника податку станом на 20.01.2012 року, дані якої свідчать про наявність за відповідачем заборгованості у розмірі 981062,75 грн.

Однак, матеріали справи вказують на те, що відповідачем частково сплачено заборгованість по самостійно задекларованим зобов'язанням з податку на додану вартість.

На підтвердження сплати заборгованості відповідачем були надані платіжні доручення:

№ 410 від 27.07.2009 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за червень 2009 року»,

№ 416 від 29.07.2009 року на суму 15000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за червень 2009 року»,

№ 438 від 30.07.2009 року на суму 15000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за червень 2009 року»,

№ 442 від 31.07.2009 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за червень 2009 року»,

№ 449 від 04.08.2009 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2009 року»,

№ 540 від 26.08.2009 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2009 року»,

№ 490 від 13.08.2009 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2009 року»,

№ 582 від 08.09.2009 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2009 року»,

№ 649 від 30.09.2009 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «погашення недоїмки з ПДВ за рахунок надходження дебіторської заборгованості»,

№ 543 від 29.09.2008 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року»,

№ 523 від 17.09.2008 року на суму 15000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року»,

№ 481 від 29.08.2008 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року»,

№ 476 від 29.08.2008 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року»,

№ 464 від 22.08.2008 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року»,

№ 473 від 28.08.2008 року на суму 10000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за липень 2008 року»,

№ 384 від 25.07.2008 року на суму 42214,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за червень 2008 року»,

№ 295 від 27.06.2008 року на суму 32322,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за травень 2008 року»,

№ 290 від 26.06.2008 року на суму 20000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за травень 2008 року»,

№ 127 від 18.04.2008 року на суму 2000,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за березень 2008 року»,

№ 24 від 31.01.2008 року на суму 16413,00 грн. за призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ за грудень 2007 року».

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У порушення вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що платіжні доручення № 543 від 29.09.2008 року, № 523 від 17.09.2008 року, № 481 від 29.08.2008 року, № 476 від 29.08.2008 року, № 464 від 22.08.2008, № 473 від 28.08.2008 року, № 384 від 25.07.2008 року, № 295 від 27.06.2008 року, № 290 від 26.06.2008 року, № 127 від 18.04.2008 року, № 24 від 31.01.2008 року не є належними доказами у справі, оскільки не стосуються предмету спору, оскільки вказані платіжні доручення свідчать про сплату відповідачем заборгованості за період з грудня 2007 року по липень 2008 року.

Що стосується платіжного доручення № 649 від 30.09.2009 року, то судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що у вказаний платіжний документ взагалі не містить інформації про період, за який погашається заборгованість, що дає змогу податковому органу самостійно визначити призначення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до призначення платежу, визначеному у платіжних дорученнях, відповідачем сплачувались кошти в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість за червень 2009 року на суму 50000,00 грн. та липень 2009 року на суму 80000,00 грн.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах, оскільки змінюючи призначення платежу, визначеного відповідачем у платіжних дорученнях на сплату узгодженої суми податкових зобов'язань, позивачем штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість за червень 2009 року у розмірі 46152,00 грн. згідно з декларацією № 36007 від 20.07.2009 року та за липень 2009 року у розмірі 80000,00 грн. згідно з декларацією №42871 від 20.08.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем також було заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 43805,69 грн. з податку на прибуток підприємств.

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності до набрання чинності Податковим кодексом України було встановлено Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств »від 28.12.1994 року №333/94 (далі по тексту Закон), п.п. 11.1 якого передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно з п.п. 16.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону (п.п. 16.4 зазначеного Закону).

Згідно з п.п. 20.1. ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Згідно з актом звірки від 23.07.2009 року, проведеною між ДПІ в м. Феодосії та Підрозділом громадського харчування НБ «Ай-Петрі», за останнім визначено суму заборгованості з податку на прибуток підприємств у розмірі 34753,54 грн.

Директором ДП Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі»23.07.2009 року до ДПІ в м. Феодосії надано заяву про зарахування заборгованості Підрозділу громадського харчування НБ «Ай-Петрі»на особовий рахунок ДП Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі».

Рішенням ДПІ в м. Феодосії № 2/1900 від 28.07.2009 року об'єднано картки особових рахунків Підрозділу громадського харчування НБ «Ай-Петрі»та ДП Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі»шляхом перенесення до картки особового рахунку ДП Науково-виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі»недоїмки з податку на прибуток у розмірі 34753,54 грн.

Згідно з довідкою про стан розрахунків з бюджетом на 16.01.2012 року відповідачем заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 34753,54 грн. не сплачено.

Відповідно до акту № 712/15-1/16507244 від 13.03.2009 року камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток встановлено порушення відповідачем п.п.7.8.2 п.7.8 ст. 7 Закону України «Про внесення змін у Закон «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі даних акту перевірки позивачем 20.03.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0013831501/0 про визначення грошового зобов'язання відповідача з податку на прибуток у розмірі 263,00 грн. за основним платежем та 526,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 20.03.2009 року, про що свідчить відмітка на корінці цього рішення, та у встановленому законом порядку оскаржено не було.

Перевіркою своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що зафіксовано в акті № 3061/15-1/16507244 від 15.12.2009 року.

У зв'язку з виявленим порушенням позивачем 29.12.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000101501/0 про застосування до відповідача 8263,19 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 29.12.2009 року, про що свідчить відмітка на корінці цього рішення.

У визначений законодавством строк податкове повідомлення-рішення №0000101501/0 від 29.12.2009 року відповідачем оскаржено не було.

Згідно з довідкою про стан розрахунків з бюджетом відповідачем станом на 16.01.2012 року заборгованість з податку на прибуток підприємств, визначену у податкових повідомленнях-рішеннях № 0013831501/0 від 20.03.2009 року та № 0000101501/0 від 29.12.2009 року не сплачено.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не було надано доказів сплати заборгованості з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 43805,69 грн. У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку що позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим та Державного підприємства "Науково-виробничий випробувальний центр "Ай-Петрі" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 14.02.12 року по справі № 2а-517/11/5/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 14.02.12 року по справі № 2а-517/11/5/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська