Ухвала

від 02.07.2012 по справі 2а-11955/11/0170/14

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11955/11/0170/14

02.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Пилипчук Т.М.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "Епіцентр" - ОСОБА_5, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 4 грудня 1997 року, Феодосійським МВ ГУ МВС України в Криму;

представник відповідача - Державної міжрайонної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим Державної податкової служби у судове засідання не з'явився, проте до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність;

розглянувши апеляційну скаргу Державної міжрайонної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 28.02.12 року по справі № 2а-11955/11/0170/14

за позовом Приватного підприємства "Епіцентр" (вул. Чехова, буд. 3, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Кримська, буд. 82-В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.12 року адміністративний позов Приватного підприємства "Епіцентр" до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим від 14.04.2011 року №0000092200 щодо нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 3 916,98 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Епіцентр" (ЄДРПОУ 23432481) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким у позовних вимогах позивачу відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання 02.07.2012 року представник Державної міжрайонної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим Державної податкової служби не з'явився, проте до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим була проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання вимог валютного законодавства Приватного підприємства «Епіцентр», код ЄДРПОУ 23432481, місцезнаходження: АР Крим, м. Феодосія, вул. Чехова, 3.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено Акт № 574/22-223432481 від 01.04.2011 року, у якому встановлено порушення статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(зі змінами і доповненнями): ПП «Епіцентр»перевищив законодавчо встановлений 180-денний строк зарахування виручки з дати митного оформлення (виписки виїзної вантажної митної декларації) продукції, що експортується (а.с.58-68).

На підставі зазначеного Акту було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000092200 від 14.04.2011 року, відповідно до якого Приватному підприємству «Епіцентр»було нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 5 252,65 гривень (а.с.10).

22.04.2011 року позивачем до Державної податкової адміністрації в АР Крим направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000092200 від 14.04.2011 року.

Рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим № 2387/10/25-023 від 235.06.2011 року скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0000092200 від 14.04.2011 року залишено без змін (а.с.17).

08.07.2011 року позивачем до Державної податкової адміністрації України направлено повторну скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0000092200 від 14.04.2011 року (а.с.12).

Рішенням Державної податкової адміністрації України № 6222/6/25-0415 від 07.09.2011 року скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0000092200 від 14.04.2011 року залишено без змін (а.с.15).

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням № 0000092200 від 14.04.2011 року та висновками Акту перевірки Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим № 574/22-223432481 від 01.04.2011 року позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством "Епіцентр" в особі директора ОСОБА_5 було укладено контракт № 1-03-10 від 15.03.2010 року з ТОВ "LELO-07"L.T.D, Грузія, АР Аджарія, Хєлвачаурський район, с. Урехі в особі директора Рамаза Джабнидже (а.с.20-22).

Згідно умов зазначеного контракту, Продавець (ПП «Епіцентр»продає, а Покупець (ТОВ "LELO-07"L.T.D) приймає та оплачує товар у сумі 3 916,29 дол. США. Граничний строк зарахування виручки в іноземній валюті на валютні рахунки в уповноважених банках з дати митного оформлення продукції, що експортується: у сумі 1 868,10 дол. США - 05.12.2012 р.; у сумі 2 0148,19 дол. США - 21.01.2011 року.

Для виконання умов договору 04 січня 2011 року Приватним підприємством "Епіцентр" (первинний кредитор) було укладено з Індивідуальним підприємцем ОСОБА_4 (новий кредитор), договір поступки права вимоги № 1, згідно до умов яких Первинний кредитор у рахунок погашення своєї заборгованості перед Новим кредитором поступається останньому права вимоги по контрактам, укладеним Приватним Підприємством "Епіцентр" (первинним кредитором) та ТОВ "LELO-07" L.T.D (боржником), на загальну суму 631,98 дол. США. Контракт № 9/2 від 10.10.2009 року з Індивідуальним підприємцем ОСОБА_4 (а.с.23).

У зв'язку з укладеним договором поступки права вимоги № 1 на користь Індивідуального підприємця ОСОБА_4, Приватне Підприємство "Епіцентр" надіслав повідомлення ТОВ "LELO-07"L.T.D щодо поступці права вимоги, що відбулася, та отримав згоду ТОВ "LELO-07"L.T.D про прийняття до виконання вказаних у договорі зобов'язань у сумі 631,98 дол. США. (а.с.26).

05 січня 2011 року між ТОВ 07»L.T.D (первинний кредитор) у рахунок погашення своєї заборгованості перед Приватним підприємством "Епіцентр" (новий кредитор) було укладено Договір поступки права вимоги № 2, згідно з яким первинний кредитор поступається останньому права вимоги по контракту № 1/09 від 25.09.2007р., укладеному ТОВ "LELO-07"L.T.D (первинний кредитор) та Приватним підприємством ОСОБА_5 (боржником), на загальну суму 3 284,31 дол. США № 2 від 05.01.2011р. у сумі 3284,31 дол. США: за контрактом № 1/09 від 25.09.2007р. між ТОВ "LELO-07"L.T.D (покупець) та ПП ОСОБА_5 (продавець), укладено L.T.D "LELO-+" повідомлення № U-97 від 23.12.2010р., згідно до якого L.T.D "LELO-+" поступилося правом вимоги боргу у сумі 12 330,00 дол. США з Приватним Підприємством ОСОБА_5, на підставі угоди № G-11 від 22.12.2010р. між L.T.D «LELO-+»та ТОВ "LELO-07"L.T.D, на користь ТОВ O-07».

12 січня 2011 року виз № 1/12/01 було надіслано повідомлення ТОВ "LELO-07"L.T.D, на ім'я Приватного підприємства ОСОБА_5 (інн: НОМЕР_3, м. Феодосія) щодо поступці права вимоги, що відбулася, на підставі з договору поступки права вимоги на користь Приватного підприємства "Епіцентр" у сумі 3 284,31 дол. США (а.с.28)

05 січня 2011 року з метою виконання договору уступки права вимоги від 05.01.2011 року №2, та у зв'язку і існуючою заборгованістю Приватного підприємства "Епіцентр" перед Приватним підприємцем ОСОБА_5, позивачем було направлено листа на адресу ПП ОСОБА_5 з пропозицією зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 3 284,31 дол. США(а.с.32), що станом на 05.01.2011 року за офіційним курсом гривни к іноземній валюті встановленим Національним банком України становила 26 148,69 гривен (а.с.29).

Згідно матеріалів справи між Приватним підприємством «Епіцентр»та Приватним підприємцем ОСОБА_5 було проведення зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на суму 26 148,69 грн., що станом на 05.01.2011 року за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним банком України складає 3 284,31 дол. США.

Виходячи з викладеного, сума заборгованості ТОВ "LELO-07"L.T.D у розмірі 3 916,29 дол. США була погашена шляхом перерахування грошових коштів Приватним підприємцем ОСОБА_5 у сумі 26 148,69 грн., що станом на 05.01.2011 року за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним банком України складає 3 284,31 дол. США та заліком зустрічних однорідних вимог з Індивідуальним підприємцем ОСОБА_5 на суму 631,98 дол. США.

Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням.

Частиною 4 статті 6 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

У цивільному праві одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 ЦК).

Закони України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та Цивільний кодекс України не виключають можливості припинення зобов'язання між контрагентами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Обмеження щодо заліку зустрічних однорідних вимог застосовуються лише до вимог, передбачених ст.602 ЦК України і не містять обмежень щодо зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання.

Відповідно до частині 1 ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку, зобов'язання в частині, що залишилися, може припинятися будь-якими іншими способами.

Згідно з пунктом 1.10. розділу 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136 експортні та імпортні операції, резидентів можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: - вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; - вимоги однорідні; - строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Тобто, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами, кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно з Узагальнюючим податковим роз'ясненням, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації від 03.08.2006 року № 450, припинення дебіторської та кредиторської заборгованості між суб'єктами при проведенні розрахунків за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог можливе за обов'язкової наявності певних умов, зокрема, вимоги повинні бути однорідними (грошові кошти).

Отже, для проведення зарахування необхідна наявність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами. При цьому, експортні операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо вимоги випливають із взаємних зобов'язань між нерезидентом та резидентом, які є контрагентами за цими операціями.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що проведений залік однорідних вимог між позивачем та ПП ОСОБА_5 та Індивідуальним підприємцем ОСОБА_4 повністю відповідає вимогам п.1.10. «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 04.03.1999р. № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999р. за №338/3631.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критерії оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яки викладені в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повини діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму вищезазначених критеріїв, і у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративному позову.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У порушення вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено суду правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3 916,98 грн. за порушення Приватним підприємством «Епіцентр»ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3 916,98 грн., є безпідставним.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної міжрайонної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 28.02.12 року по справі № 2а-11955/11/0170/14, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 28.02.12 року по справі № 2а-11955/11/0170/14, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 липня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська