Ухвала

від 02.04.2012 по справі 2а-12058/10/2/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12058/10/2/0170

02.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Садівничого товариства "Садовод" - Маслюков Олексій Володимирович, довіреність № б/н від 01.10.11 року;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 03.11.11 року по справі № 2а-12058/10/2/0170

за позовом Садівничого товариства "Садовод" (вул. Мигдальна, буд.1, с. Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97501)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК (вул. Бєлова, 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 03.11.2011 року у справі № 2а-12058/10/2/0170 адміністративний позов Садівничого товариства "Садовод" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим № 46 від 30.08.2010 року. Стягнено з Державного бюджету на користь Садівничого товариства "Садовод" судовий збір у розмірі 01 гривня 70 копійок. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 03.11.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання 02.04.2012 року представник Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 30.08.2010 року прийнято рішення №46 Про виключення з реєстру неприбуткових організацій (установ), відповідно до якого позивач на підставі п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»був виключений з Реєстру неприбуткових організацій.

Зазначене рішення було надіслано на адресу позивача разом з супровідним листом (вих.№5009/10/15-01 від 02.09.2010 року), в якому також було зазначено, що платник податків був виключений з реєстру неприбуткових організацій за порушення п.п. 7.11.5, 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в наслідок встановлення під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки факту ведення ним господарської діяльності.

На час прийняття відповідачем рішення № 46 від 30.08.2010 року діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.32 ст.1 якого вказував, що господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.11.1. п. 7. 11 ст. 7 цього Закону неприбутковими організаціями визначались органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установами або організаціями, що утримувались за рахунок коштів відповідних бюджетів; благодійні фонди і благодійні організації створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчі спілки та політичні партії, громадські організації інвалідів та їх місцеві осередки, створені згідно з Законом України "Про об'єднання громадян", науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надавалась підтримка держави, заповідники, музеї,) пенсійні фонди, кредитні спілки, створені у порядку, визначеному законом; інші, юридичні особи, діяльність яких не передбачала одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів; спілки, асоціації та інші об'єднаннями юридичних осіб, створені для представлення інтересів засновників, що утримувались лише за рахунок внесків таких засновників та не проводили господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів; релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому законом; професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом; асоціації, інші добровільні об'єднання органів місцевого самоврядування, зареєстровані в порядку, визначеному законом.

У п.п.7.11.10. п.7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»було визначено, що з метою оподаткування центральний податковий орган вів реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільнялись від оподаткування згідно з положеннями цієї статті. Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснювалась у порядку, передбаченому відповідним законодавством.

Набуття статусу неприбуткової організації здійснювалось при її первісній реєстрації. Перереєстрація такої неприбуткової організації у випадках, передбачених законом, здійснювалась без справляння будь-якої плати з такої неприбуткової організації (п.п 7.11.12. п.7.11 ст. 7 Закону).

Згідно з п.п. 7.11.13 п.7.11. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном "основна діяльність" необхідно було розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки та інші подібні організації). До основної діяльності також включались продаж неприбутковою організацією товарів (послуг), які пропагували принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які були тісно пов'язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) була нижчою за звичайну або коли така ціна регулювалась державою. До основної діяльності не включались операції з надання товарів (послуг) неприбутковими організаціями, особам іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій.

Порядок оподаткування неприбуткових установ та організацій визначений у ст.157 Податкового Кодексу України.

У п.157.1. п. 157 ПК України визначено, що ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є:

а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

б) благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для провадження благодійної діяльності; громадськими організаціями, створеними з метою надання реабілітаційних, фізкультурно-спортивних для інвалідів (дітей-інвалідів) та соціальних послуг, правової допомоги, провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, просвітньої, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інвалідів, спілками громадських організацій інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно із відповідним законом; науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III-IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави; заповідниками, музеями та музеями-заповідниками;

в) кредитними спілками, пенсійними фондами, створеними в порядку, визначеному відповідними законами;

г) іншими, ніж визначені в підпункті "б" цього пункту, юридичними особами, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів;

ґ) спілками, асоціаціями та іншими об'єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників (членів, учасників), що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників (членів, учасників) та не провадять господарську діяльність, за винятком отримання пасивних доходів;

д) релігійними організаціями, зареєстрованими в порядку, передбаченому законом;

е) житлово-будівельними кооперативами та об'єднаннями співвласників багатоквартирного будинку;

є) професійними спілками, їх об'єднаннями та організаціями профспілок, а також організаціями роботодавців та їх об'єднаннями, утвореними в порядку, визначеному законом.

Наказом Державної податкової служби України №37 від 24.01.2011 року, який зареєстрований в Мінюсті України 09.02.2011 року за № 161/18899, затверджено Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій (далі Положення №37), яке розроблено відповідно до ст.157 ПК України.

У п.2 розділу І Положення № 37 визначено, що реєстр неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про неприбуткові підприємства, установи та організації та їх відокремлені підрозділи (далі - неприбуткові установи та організації), визначені п.п. 14.1.121 п.у 14.1 ст. 14 розділу I ПК України, доходи яких згідно із статтею 157 розділу III Кодексу звільняються від сплати податку на прибуток.

Відповідно до п. 3 розділу І Положення № 37 Реєстр ведеться відповідно до п.157.12 ст. 157 розділу III Кодексу з метою забезпечення єдиних принципів ідентифікації неприбуткових установ та організацій, а також їх обліку в органах державної податкової служби; забезпечення центрального органу державної податкової служби інформацією з Реєстру для здійснення контролю за використанням неприбутковими установами та організаціями коштів, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями статті 157 розділу III Кодексу; організації суцільного і вибіркового аналізу; взаємодії на єдиних методологічних засадах із базами даних Національного банку України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної митної служби України, Державної служби статистики України, Фонду державного майна України, інших центральних органів виконавчої влади; надання відомостей, що містяться в Реєстрі, іншим державним органам відповідно до законодавства України.

У розділі ІІ Положення № 37 визначений порядок реєстрації неприбуткових установ та організацій , відповідно до п. 1 якого включення неприбуткової установи та організації до Реєстру проводиться органом державної податкової служби за їх місцезнаходженням з присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості згідно з п. 5 розділу I цього Положення.

Для внесення до Реєстру неприбуткова установа або організація повинна подати до органу державної податкової служби за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до цього Положення, а також копії установчих документів (п.2 р. ІІ Положення №37 ) .

Згідно з п. 9. Розділу ІІ Положення № 37 місцеві органи державної податкової служби здійснюють прийом реєстраційних заяв, контроль повноти даних щодо відповідності установчим документам; присвоєння установам та організаціям ознаки неприбуткової; внесення, повторне внесення, виключення, відмову у внесенні установи та організації до/з Реєстру або присвоєння установі та організації іншої ознаки неприбутковості; обробку даних реєстраційних заяв та формування файлів для передачі в регіональні органи державної податкової служби; формування бази даних неприбуткових установ та організацій; взаємодію з базами даних відповідних територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Положення № 37 у разі виникнення змін (доповнень) у даних неприбуткової установи або організації, визначених реєстраційною заявою, така неприбуткова установа або організація зобов'язана в 10-денний строк (після їх виникнення) подати до органу державної податкової служби за її місцезнаходженням документи з указаними змінами (доповненнями) та додаткову реєстраційну заяву з позначкою "зміни" або "доповнення". Код ЄДРПОУ неприбуткової установи або організації при внесенні змін (доповнень) до реєстраційної заяви не змінюється.

Згідно до вимог пункту 2 розділу ІІІ цього Положення у разі зміни найменування, місцезнаходження неприбуткової установи або організації чи органу державної податкової служби за основним місцем обліку, присвоєння іншої ознаки неприбутковості неприбутковій установі або організації орган державної податкової служби видає нове рішення про повторне внесення за формою згідно з додатком 2 на підставі звернення неприбуткової установи чи організації та доданим до нього оригіналом попереднього рішення.

Порядок виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій зазначений у розділі ІV Положення №37, п. 1 якого передбачає, що виключення неприбуткової установи або організації з Реєстру відбувається на підставі рішення органу державної податкової служби за формою згідно з додатком 2 у разі порушення неприбутковою установою або організацією норм Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації, а також за власним рішенням неприбуткової установи або організації. У разі виключення установи або організації з Реєстру така установа або організація повертає оригінал рішення про внесення її до Реєстру неприбуткових установ та організацій до органу державної податкової служби.

Виключення установи або організації з Реєстру відбувається шляхом скасування наданої їй ознаки неприбуткової установи або організації (п. 2 р.ІV Положення №37 ).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства, за результатами якої був складений акт №1219/23-02/23445756 від 24.06.2010 року. На підставі вищевказаної перевірки відповідачем 06.07.2010 року були прийняти податкові повідомлення рішення № 000632301/0, яким донараховано податок на прибуток в сумі 68878 грн., № 000071230/0 про донарахування ПДВ у сумі 869607 грн., №00001111701/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 12565,32 грн., рішення № 00042023330 про застосування фінансових санкцій в сумі 12492609,80 грн., №0004212330 про застосування фінансових санкцій у розмірі 11843,34 грн.

Отже, в наслідок встановлення під час проведення перевірки факту ведення позивачем господарської діяльності відповідачем і було прийнято рішення №46 від 30.08.2010 року про виключення позивача з реєстру неприбуткових організацій (установ).

До матеріалів справи залучена копія ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2011 року по справі № 2а-9164/10/8/0170, якою залишена без змін постанова Окружного адміністративного суду АРК від 18.03.2011 року про часткове скасування податкових повідомлень-рішень та рішень відповідача, прийнятих за результатами розгляду матеріалів позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства, зафіксованих в акті № 1219/23-02/23445756 від 24.06.2010 року.

Під час розгляду справи № 2а-9164/10/8/0170 судами було встановлено, що позивач здійснював діяльність, яка згідно з п.7.11. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»звільнялась від оподаткування. Також був встановлений факт отримання ним в період часу, що перевірявся, коштів від проведення основної діяльності та пасивних доходів. Судами зазначено, що позивач, здійснюючи відповідно до статуту діяльність по реалізації прав колективної власності на експлуатацію і використання мереж електропостачання, газопостачання, водопостачання та каналізації, не був суб'єктом господарювання предметом діяльності якого було надання відповідних житлово-комунальних послуг, рахунки по електропостачанню та водопостачанню були оплачені за кошти, отримані від членів товариства.

При розгляді справи № 2а-9164/10/8/0170 судами також встановлено , що позивач не здійснював постачання житлово-комунальних послуг, у нього були відсутні підстави для реєстрації платником ПДВ, подання звітності та сплати ПДВ, він не був податковим агентом, не був зобов'язаний утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що у відповідача були відсутні підстави, передбачені чинним законодавством, зокрема, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на час прийняття рішення), для скасування ознаки неприбутковості позивача та виключення його з Реєстру неприбуткових організацій.

Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критерії оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яки викладені в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повини діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про протиправність та скасування рішення № 46 від 30.08.2010 року, оскільки воно прийнято відповідачем необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Положення № 37 не визначає необхідності повторного внесення в Реєстр неприбуткових організацій відомостей щодо реєстрації позивача.

Норми Положення №37 не передбачають необхідність вчинення додаткових дій щодо відновлення відомостей в Реєстрі неприбуткових організацій у разі скасування рішення податкового органу про виключення платника податків з нього.

У зв'язку із чим, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову в цієї частині, оскільки, відсутні підстави для спонукання відповідача вчинити додаткові, непередбачені Положенням № 37 дії, щодо поновлення платника податків в Реєстрі неприбуткових організацій.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 03.11.11 року по справі № 2а-12058/10/2/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 03.11.11 року по справі № 2а-12058/10/2/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська