Ухвала

від 19.11.2012 по справі 2а-5723/12/0170/3

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5723/12/0170/3

19.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача - Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 05.07.12 року по справі № 2а-5723/12/0170/3

за позовом Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" (вул. Зябрева, 3, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98324)

до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим (вул. Кірова 5, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування постанова.

ВСТАНОВИВ:

Риболовецький колгосп "Жемчужина моря" звернувся до суду із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим з вимогами про визнання протиправними дії стосовно арешту грошових коштів; визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів від 04.04.12 року.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 липня 2012 року у справі № 2а-5723/12/0170/3 (суддя Шкляр Т.О.) у задоволенні адміністративного позову Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, представник Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання 19.11.2012 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що риболовецький колгосп "Жемчужина моря" є юридичною особою, ЄДРПОУ 03889089 зареєстрований виконавчим комітетом Керченської міської ради 28.06.1994 року за адресою місцезнаходження: 98324, АР Крим, м. Керч, вул. Зябрева, буд. 3.

04.04.12 року Відділом державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження за виконавчим документом № 2н-569, виданим Керченським міським судом 16.06.2010 року про стягнення з риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" заборгованості по заробітній платі у розмірі 817314,90 грн. на користь фізичних осіб було винесено спірну постанову про накладення арешту на грошові кошти в межах суми 817314,90 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку риболовецького колгоспу «Жемчужина моря».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606 від 21.04.1999 року в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 606) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" № 202 від 24.03.1998 року державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 11 Закону України № 606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; арешт відповідно до ч. 4 ст. 52 даного Закону поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 57 Закону України № 606 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" № 2346 від 05.04.2001 року, державний виконавець вирішує питання щодо необхідності накладення арешту на кошти боржника, що зберігаються на відкритому рахунку, та у семиденний строк з моменту надходження повідомлення інформує банк про прийняте рішення, після чого банк забезпечує арешт коштів на цьому рахунку.

Норми статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не містять виключень та застосовуються до всіх поточних, вкладних (депозитних) рахунків клієнта в національній та іноземних валютах.

Чинним законодавством передбачені особливості виконавчого провадження щодо порядку накладення арешту майна боржника з урахуванням стану юридичної особи -банкрутства.

Так, зокрема, абз.4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»№ 2443 від 14.05.1992 року в редакції на час виникнення спірних правовідносин арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Тобто виконавче провадження у разі перебування боржника в стані банкрутства має особливості в частині механізму накладення арешту на майно боржника, в тому числі -грошових коштів, зокрема, арешт при перебуванні боржника у стані банкрутства може бути накладений за наявності двох умов:

- в межах процедури санації;

- якщо арешт та інші обмеження дій боржника не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Судом першої інстанції встановлено, що накладення арешту на грошові кошти боржника Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" здійснено на час перебування боржника у стані банкрутства та тривання процедури банкрутства - санації.

10.12.2010 року ухвалою Господарського суду АР Крим у справі № 5002-2/5908-2010 було порушено справу про банкрутство боржника риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" за заявою кредитора УПФУ в м. Керч АР Крим.

14.12.2011 року ухвалою Господарського суду АР Крим по справі № 5002-2/5908-2010 року було введено стосовно риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" судову процедуру банкрутства - санацію строком на 12 місяців; призначено керуючого санацією.

Вказаною ухвалою керуючого санацією було зобов'язано в тому числі відкрити спеціальний рахунок для проведення санації і розрахунків з кредиторами, представити на затвердження суду схвалений комітетом кредиторів план санації боржника і протокол засідання комітету кредиторів про схвалення плану санації в строк до 16.04.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України № 2443 протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.

План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань. План санації може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить закону.

План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України № 2443 план санації розглядається комітетом кредиторів, який скликається керуючим санацією в чотирьохмісячний строк з дня винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено цим Законом. Керуючий санацією письмово повідомляє членів комітету кредиторів про дату і місце проведення засідання комітету і за два тижні до проведення комітету кредиторів надає можливість попередньо ознайомитися з планом санації.

Відповідно до абз. 2, 4 ч. 5 ст. 18 Закону України № 2443 схвалений комітетом кредиторів план санації та протокол засідання комітету кредиторів подаються керуючим санацією в господарський суд на затвердження не пізніше п'яти днів з дня проведення засідання комітету кредиторів. Протокол засідання комітету кредиторів може містити особливу думку кредиторів, які голосували проти порядку і строків погашення заборгованості, передбачених у плані санації.

Господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази наявності затвердженого Господарським судом плану санації боржника -риболовецького колгоспу «Жемчужина моря»; відсутній план санації боржника та протокол засідання комітету кредиторів про його схвалення.

Згідно з повідомленням Господарського суду АР Крим від 26.06.2012 року у справі № 5002-2/5908-2010 на запит суду по даній справі ухвалою Господарського суду АР Крим від 14.12.2011 року введено процедуру банкрутства - санацію строком на 12 місяців. Вказана ухвала набрала законної сили 14.12.2011 року. План санації на час надання вказаного повідомлення затверджений не був.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що постанова про накладення арешту на грошові кошти боржника за відсутності затвердженого плану санації боржника не може перешкоджати виконанню плану санації, та, в свою чергу, суперечити інтересам конкурсних кредиторів, задоволення вимог яких здійснюється згідно з затвердженим планом санації в розумінні ст. 18 Закону України № 2443.

Оскаржувана постанова ВДВС Керченського ГУЮ АР Крим від 04.04.12 року про накладення арешту на грошові кошти боржника прийнята відповідно вимог чинного законодавства про виконавче провадження з урахуванням спеціальних положень Закону України № 2443 від 14.05.1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 05.07.12 року по справі № 2а-5723/12/0170/3, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 05.07.12 року по справі № 2а-5723/12/0170/3, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська