Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-5269/12/0170/15
01.10.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Кукти М.В.
секретар судового засідання Рузова А.О.
за участю сторін:
представник позивача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - Шилін Віталій Сергійович, довіреність № 7/10-0 від 01.03.12 року;
представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сембі-Сервіс" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 15.06.12 року по справі № 2а-5269/12/0170/15
за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2012 року в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сембі-Сервіс" про скасування державної реєстрації змін до установчих документів - відмовлено повністю.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник позивача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2012 року та прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судове засідання 01.10.2012 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сембі-Сервіс" не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
Матеріали справи свідчать, що згідно із довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 05.10.2011 року до реєстру внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах - змінено відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Сембі-Сервіс" з адреси: 01024, м. Київ, Печерський район, вул. Богомольця 7/14, прим. 182 на адресу: 95000, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Жидкова 76 (номер запису 14461070010001270).
10.02.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сембі-Сервіс" взято на облік до ДПІ в м. Сімферополі, як платника податків ( довідка за № 540/29-0 від 10.02.2012).
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем надано довідку ВПМ ДПІ в м.Сімферополі про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 19.01.2012 року, згідно із якою місцезнаходження відповідача не встановлено та пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які працюють у ЖКК «Кримстрой», розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Жидкова 76, відібрані оперуповноваженим ВПМ ДПІ в м. Сімферополі, з яких слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сембі-Сервіс" за адресою: м. Сімферополь, вул. Жидкова 76 ніколи не знаходилось.
13 травня 2012 року Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сембі-Сервіс" про скасування держаної реєстрації змін до установчих документів щодо зміни місцезнаходження з адреси: 01024, м.Київ, Печерський район, вул. Богомольця 7/14, прим. 182 на адресу: 95000, м.Сімферополь, Центральний район, вул. Жидкова 76, з тих підстав, що проведеною податковим органом перевіркою встановлено відсутність посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Сембі-Сервіс" за адресою 95000, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Жидкова 76. Таким чином позивач вважає відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про зміну місцезнаходження відповідача такими, що не відповідають дійсності.
Отже, стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Частина 3 ст. 6 КАС України визначає, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до п. п.20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно положень п. 67.2. ст. 67 Податкового кодексу України (№2755-VI від 15.05.2012 року) Органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:
- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
Функції державних податкових інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекції визначені у статті ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Системний аналіз вказаний норми свідчить про те, що компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини у сфері оподаткування.
Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що органи державної податкової служби можуть звертатись з вимогами про припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання; з вимогами про скасування державної реєстрації змін до установчих документів не в усіх випадках, а лише у тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатись з вказаними вимогами у випадках здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.
Отже, позивачем не наведено доказів здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сембі-Сервіс" діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" № 755 у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" № 755 підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;
провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;
неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Тобто, ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачені підстави для скасування державної реєстрації змін до установчих документів, а саме - постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи - у зв'язку із чим суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надані докази, що зміни до установчих документів відповідача стосовно його місця знаходження були вчинені з порушенням діючого законодавства, а відсутність платника податків у подальшому за юридичною адресою не може бути підставою для скасування або визнання недійсним запису в Єдиному державному реєстрі.
При цьому вимоги податкового органу про визнання недійсними установчих документів можуть бути предметом розгляду у тому випадку, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції у разі порушення відповідачем - юридичною особою вимог податкового законодавства.
Тобто, правовідносини, що склалися у даному випадку -встановлення податковим органом факту відсутності юридичної особи за місцем її державної реєстрації, що регулюються ч. 8 ст. 19 зазначеного вище Закону, передбачає право органу податкової служби звернутися до державного реєстратора з повідомленням установленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, а також обов'язок державного реєстратора вчинити певні дії в разі надходження такого повідомлення. Саме за наслідком дій, передбачених ст. 19 Закону, державний реєстратор може внести до Державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 15.06.12 року по справі № 2а-5269/12/0170/15, залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 15.06.12 року по справі № 2а-5269/12/0170/15, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2012 р.
Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Суддя О.Е.Єланська
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2012 |
Оприлюднено | 14.01.2013 |
Номер документу | 28562982 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Єланська Олена Едуардівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Тоскіна Г.Л.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Тоскіна Г.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні