Ухвала

від 24.04.2013 по справі 2а-5269/12/0170/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/63342/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2012 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (далі - ДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сембі-Сервіс» про скасування державної реєстрації змін до установчих документів,-

в с т а н о в и в:

У травні 2012 року ДПІ звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів щодо місцезнаходження ТОВ «Сембі-Сервіс», а саме - змінити адресу реєстрації - місто Київ, Печерський район, вулиця Богомольця, будинок 7/14, приміщення № 182 на адресу - Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Центральний район, вулиця Жидкова, будинок 76.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 05.05.2010 Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) були внесені відомості щодо місцезнаходження ТОВ «Сембі-Сервіс» за адресою - місто Київ, Печерський район, вулиця Богомольця, будинок 7/14, приміщення № 182. 29.11.2011 виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим у Єдиний державний реєстр внесені зміни щодо місцезнаходження товариства на адресу - Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Центральний район, вулиця Жидкова, будинок 76. Однак в ході проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження відповідача, виявлено відсутність його за юридичною адресою, що суперечить вимогам статті 93 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і ухвалити нове рішення.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що 05.05.2010 Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією було здійснено державну реєстрацію ТОВ «Сембі-Сервіс», про що у Єдиний державний реєстр були внесені відповідні відомості, зокрема, щодо його місцезнаходження - місто Київ, Печерський район, вулиця Богомольця, будинок 7/14, приміщення № 182.

29.11.2011 виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим у Єдиний державний реєстр внесені зміни щодо місцезнаходження товариства на адресу - Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Центральний район, вулиця Жидкова, будинок 76.

ДПІ прийнято рішення про взяття відповідача на податковий облік як платника податків.

За результатом проведення ДПІ необхідних заходів щодо встановлення місцезнаходження відповідача, як платника податків, його місцезнаходження за місцем останньої реєстрації не встановлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Підпунктом 67.2 статті 67 вказаного кодексу передбачено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

З урахуванням аналізу статті 10 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою визначені функції державних податкових інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекцій, компетенція державної податкової служби поширюється на відносини саме у сфері оподаткування.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що органи державної податкової служби можуть звертатись з вимогою про скасування державної реєстрації змін до установчих документів лише у випадках виявлення ухилення платника податків від оподаткування.

З урахуванням відсутності доказів на підтвердження факту ухилення ТОВ «Сембі-Сервіс» від оподаткування, відсутні підстави для задоволення позову ДПІ про скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2012 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді