Постанова
від 25.12.2008 по справі 24/154пн
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 

 25 грудня 2008 р.                                                                                   

№ 24/154пн 

 

       Вищий господарський суд України у

складі колегії суддів:

 

головуючого, судді

Дерепи В.І.,

 

суддів

Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства

"Лугабудсервіс"

 

на

постанову  Луганського апеляційного господарського

суду від 29 травня 2008 року

 

у справі

№ 24/154пн

 

за позовом 

закритого акціонерного товариства

"Лугабудсервіс"

 

до

міського комунального

підприємства "Бюро технічної інвентаризації"

 

третя особа на стороні позивача

 регіональне відділення Фонду державного

майна України по Луганській області

 

 треті особи на стороні відповідача-       ОСОБА_1, -          ОСОБА_2, -          ОСОБА_3, -         ОСОБА_4, -          ОСОБА_5, -         ОСОБА_6, -          ОСОБА_7, -        ОСОБА_8

 

 

про

визнання права власності                                       

участю

представників сторін:

від

позивача -не з'явився

     відповідача -не з'явився

     третіх осіб -не з'явились

 

                                                          

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2008 року закрите

акціонерне товариство "Лугабудсервіс" звернулось до господарського

суду Луганської області з вказаним позовом про визнання права власності на

об`єкт нерухомого майна -гуртожиток що розташований за адресою: м. Луганськ, 26

квартал, будинок 33.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 22 січня 2008 року (суддя -О.Рябцева) позов задоволено.

Постановою Луганського апеляційного

господарського суду від 29 травня 2008 року (головуючий -С.Єжова, судді

-Л.Журавльова, Т.Парамонова) рішення господарського суду Луганської області

скасовано і постановлено нове рішення про відмову у позові.

В касаційній скарзі позивач,

посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення

норм процесуального права, просить скасувати постанову Луганського апеляційного

господарського суду від 29 травня 2008 року, залишивши в силі рішення

господарського суду Луганської області від 22 січня 2008 року.

Обговоривши доводи касаційної

скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і

встановлено господарськими судами, 28.03.1994 організація орендаторів

Луганського державного обласного будівельно-монтажного управління побуту

„Укрсоюзсервіс” придбала у Регіонального відділення Фонду державного майна в

Луганській області державне майно цілісного майнового комплексу Луганського

державного обласного будівельно-монтажного управління побуту „Укрсоюзсервіс” на

підставі договору купівлі-продажу державного майна, посвідченого державним

нотаріусом від 28.03.1994, реєстр №1-1129.

27.06.1994 було підписано акт

передачі державного майна орендного будівельно-монтажного підприємства побуту

„Укрсоюзсервіс”, відповідно до якого право власності на викуплене державне

майно переходить до покупця з моменту підписання сторонами даного акту.

Закрите акціонерне товариство

„Лугабудсервіс” є правонаступником Луганського орендного будівельно-монтажного

управління побуту „Укрсоюзсервіс”, зареєстрованого 21.04.1993 №61/1143

виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів, що відображено

в п.1.2 Статуту позивача.

На підставі листа закритого

акціонерного товариства „Лугабудсервіс” від 01.10.2002 №10/171 та згідно наказу

Фонду державного майна України від 24.05.2002 №906 „Про затвердження порядку

підтвердження права власності на нерухоме майно” регіональне відділення наказом

від 04.11.2002 №828 затвердило перелік нерухомого майна, яке приватизоване у

складі цілісного майнового комплексу Луганського орендного

будівельно-монтажного підприємства „Укрсоюзсервіс” на підставі договору

купівлі-продажу державного майна від 28.03.1994.

Вказаним переліком підтверджується,

що позивачем придбано об'єкт нерухомості -гуртожиток за адресою: м.Луганськ,

26-й квартал, буд. 33. На даний час зазначений гуртожиток знаходиться на

балансі закритого акціонерного товариства „Лугабудсервіс”, про що свідчить

інвентарна картка №1 обліку основних коштів.

Відповідно до п.1  постанови Пленуму Верховного Суду від

29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли

суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши

обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що

підлягають застосуванню до даних відносин, а за їх відсутності -на підставі

закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту

законодавства України.

Проте, постановлене у справі

рішення місцевого господарського суду вказаним вимогам не відповідає, оскільки

при вирішенні спору не були застосовані норми матеріального права що підлягали

застосуванню.

Відповідно до частини 1 статті 4

Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у

редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) цілісним

майновим комплексом є господарський об'єкт з закінченим циклом виробництва

продукції (робіт, послуг).

Зі змісту даної норми вбачається,

що до складу цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, не міг

бути включений спірний гуртожиток, оскільки останній не виконує виробничих

функцій та не входить до завершеного циклу виробництва.

Крім того, частиною 2 статті 3

Закону України "Про приватизацію державного майна" прямо передбачено,

що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів житлового фонду, до

складу яких згідно з вимогами статей 4-6 Житлового кодексу Української PCP

також відносяться гуртожитки.

Отже, вищезазначені вимоги закону

виключають можливість приватизації гуртожитків у складі цілісного майнового

комплексу.

За пунктами 41, 42 Методики оцінки

вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів

України від 8 вересня 1993 року № 717 (яка була чинною на час проведення

приватизації спірного майна), вартість майна цілісного майнового комплексу,

зокрема, зменшується на вартість майна державного житлового фонду, що

приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного

житлового фонду", а також вартість об'єктів, що не підлягають

приватизації.

Статтею 127 Житлового кодексу

Української PCP передбачено, що під гуртожитки надаються спеціально споруджені

або переобладнанні для цієї мети жилі будинки.

Жилі будинки, а також жилі

приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території УРСР, утворюють

житловий фонд (стаття 4 вказаного Кодексу).

Як було зазначено вище, відповідно

до статей 4-6 цього Кодексу гуртожитки відносяться до об'єктів державного

житлового фонду, а відтак згідно з вимогами статті 2 Закону України "Про

приватизацію державного житлового фонду" (у редакції, чинній на час

виникнення спірних правовідносин) приватизації не підлягають.

Крім того, зі змісту статті 3

вищевказаного Закону вбачається, що його дія поширюється виключно на

приватизацію житла громадянами, а не юридичними особами.

Враховуючи наведене, внаслідок

неправильного застосування норм матеріального права, місцевий господарський суд

дійшов помилкового висновку щодо законності заявлених позовних вимог про

визнання права власності на спірний гуртожиток.

За таких обставин, рішення

господарського суду Луганської області від 22 січня 2008 року є незаконним, а

тому залишеним в силі бути не може.

Таким чином, судом апеляційної

інстанції, рішення місцевого господарського суду було скасовано обґрунтовано,

як таке, що не відповідає обставинам справи, та постановлене внаслідок

неправильного застосування норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги висновків

апеляційного господарського суду не спростовують і підстав для скасування

постанови Луганського апеляційного господарського суду від 29 травня 2008 року

не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК

України Вищий господарський суд України, суд

                                              

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу закритого

акціонерного товариства "Лугабудсервіс" залишити без задоволення, а

постанову  Луганського апеляційного господарського

суду від 29 травня 2008 року у справі за № 24/154пн -без змін.

 

Головуючий, суддя

    В.Дерепа

 

 Суддя     

Б.Грек

 

 

 Суддя                                      

Л.Стратієнко

 

 

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення25.12.2008
Оприлюднено05.02.2009
Номер документу2856937
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —24/154пн

Постанова від 25.12.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 08.12.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 22.10.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 08.05.2008

Господарське

Луганський апеляційний господарський суд

Єжова С.С.

Ухвала від 23.04.2008

Господарське

Луганський апеляційний господарський суд

Бойченко К.І.

Постанова від 29.05.2008

Господарське

Луганський апеляційний господарський суд

Єжова С.С.

Рішення від 22.01.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Рябцева О.В.

Ухвала від 15.01.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Рябцева О.В.

Ухвала від 21.12.2007

Господарське

Господарський суд Луганської області

Рябцева О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні