cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2013 року справа № 5020-1378/2012
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-1378/2012
за позовом публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія
«Севастопольенерго» (вул. Хрустальова, 44, м.Севастполь, 99040)
до приватного підприємства «Ариес»
(вул. За камчатська, 5, м. Севастополь, 99022)
про стягнення заборгованості за договором постачання електроенергії
у розмірі 3 713,86 грн,
за участю представників:
позивача - Гладченко О.І., довіреність №20789/0/2-12 від 20.12.2012;
відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
07.12.2012 публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства «Ариес» про стягнення заборгованості за договором постачання електроенергії у розмірі 3 713,86 грн, у тому числі за активну електроенергію -2098,17 грн, за перевищення договірної величини споживання -1413,96 грн, пені -157,81 грн, 3% річних -39,72 грн, інфляційного відшкодування -4,20 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.12.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 10.01.2013, що було призначено ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 17.12.2012, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Зазначена ухвала суду була надіслана за місцезнаходженням відповідача, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.12.2012, проте була повернена поштовим відділенням зв'язку із довідкою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання»(арк.с.44-46, 58-62).
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Таким чином, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
На підставі зазначеного, про дату, час та місце розгляду справи судом відповідача було повідомлено своєчасно та належним чином.
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача,
ВСТАНОВИВ:
04.05.2011 між публічним акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(Постачальник) та приватним підприємством «Ариес»(Споживач) укладено договір на поставку електричної енергії №1618 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 15 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов даного Договору і додатків до нього (пункт 1.1 Договору).
Згідно з пунктом 2.3.2 Договору Споживач зобов'язався, зокрема, дотримуватися режимів споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановок згідно пункту 6 додатку «Порядок розрахунків», забезпечити утримання своїх мереж відповідно з вимогами нормативних документів.
Також відповідно до пункту 2.3.3 Договору Споживач зобов'язаний сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків «Порядок розрахунків»та «Графіку зняття показників засобів обліку електричної енергії».
Постачальник має право встановлювати величини споживання електричної енергії та потужності відповідно до розділу 5 Договору (пункт 3.1.3 Договору).
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику дані про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток - «Об'єми постачання електричної енергії споживача та субспоживача»).
Відповідно до пункту 1 Додатку №6 до Договору, розрахунковим вважається період з 15 числа календарного місяця попереднього розрахункового місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дати внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника. Розрахунки за електричну енергію здійснюються за діючими тарифами згідно з тарифними групами та класами напруги кожного з'єднання. Усі розрахунки на оплату електроенергії повинні сплачуватись Споживачем в строк до 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати кінцевого розрахунку. Дата кінцевого розрахунку 20 число поточного місяця.
Відповідно до пункту 2 додатку №6 до Договору Споживач щомісячно 15 числа надає Постачальнику звіт про об'єми поставленої електроенергії за розрахунковий період за формою, передбаченою у Додатку «Звіт про об'єми поставки електроенергії за розрахунковий період».
Згідно з пунктом 3.1 додатку №6 до Договору Споживач здійснює оплату спожитої електричної енергії в строк до початку розрахункового періоду.
Строк дії Договору, у відповідності з пунктом 9.4, встановлений до 31.12.2011 та вважається продовженим на наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менше ніж за 30 днів до закінчення його дії.
Враховуючи відсутність будь-яких заяв про зміну або розірвання цього Договору, він є чинним до теперішнього часу.
Судом встановлено, що позивач виконував свої зобов'язання за даним договором перед відповідачем своєчасно та у повному обсязі, поставляв електроенергію та виставляв рахунки на оплату спожитої активної електроенергії (арк.с.22-23).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, утворилась заборгованість за спожиту електроенергію за період з 16.02.2012 по 17.04.2012 у розмірі 2098,17 грн.
Проте, доказів сплати суми зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Положеннями статті 26 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи відсутність доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, суд дійшов висновку, що з приватного підприємства «Ариес» на користь публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» підлягає стягненню сума заборгованості за активну електричну енергію у сумі 2098,17 грн.
Також позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за перевищення договірного розміру споживання електричної енергії.
Пунктом 7 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини. У разі потреби місцеві енергопостачальні організації можуть вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів електроспоживання.
Відповідно до пункту 5.2 Договору договірні розміри споживання електричної енергії визначаються на рівні заявлених Споживачем у відповідності з пунктом 5.1 Договору об'ємів.
Пункт 4.2.2 Договору передбачає, що за перевищення договірного розміру спожитої електричної енергії та потужності, визначених у відповідності з вимогами розділу 5 Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитого та договірного розміру.
Судом встановлено, що сторонами були визначені обсяги споживання електричної енергії. Позивачем було зафіксовано перевищення обсягу фактично спожитої електричної енергії над об'ємом, встановленим у договорі.
З матеріалів справи вбачається, що перевищення обсягу фактично спожитої електричної енергії над договірною у березні 2012 року склало 772 кВт/час на загальну суму 1413,96 грн (арк.с.24-25).
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості за перевищення договірного розміру споживання електричної та визнав його вірним (арк.с.24).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 4.2.1 Договору за нарахування платежів із порушенням строків, визначених відповідними додатками до Договору Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно з пунктом 6 Додатку № 6 до Договору, у разі несвоєчасної оплати платежів за Договором Постачальник призводить нарахування Споживачу пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, пеня нараховується із наступного дня, після дати остаточного розрахунку.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми пені за період з 27.03.2012 по 24.10.2012 в розмірі 157,81 грн такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 39,72 грн та інфляційні витрати в розмірі 4,20 грн за період з 16.11.2009 по 15.11.2012.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пункт 7 Додатку №6 до Договору передбачає, що Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою Постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми боргу.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат та визнав їх вірними, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з довідкою, наданою ПАТ «Енергетична компанія «Севастопольенерго»станом на 09.01.2013, сума заборгованості за період з 19.03.2012 по 15.11.2012 відповідачем не сплачена (арк.с.64).
Отже, враховуючи все вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3713,86 грн , з яких: 2098,17 грн - заборгованість за активну електроенергію, 1413,96 грн - за перевищення договірної величини споживання, 157,81 грн - пені, 39,72 грн - 3% річних, 4,20 грн - інфляційного відшкодування.
Керуючись статтями 43, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з приватного підприємства «Ариес» (99022, місто Севастополь, вулиця Закамчатська, 5, ідентифікаційний код 22314839) на користь публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго" (99040, місто Севастополь, вулиця Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, р/р №26031303351907 в ТОБО №10011/0267 філія -Кримське республіканське управління ПАТ «Державний ощадний банк», МФО 324805, ЗКПО 05471081) суму заборгованості за активну електроенергію у розмірі 2098,17 грн, суму заборгованості за перевищення договірної величини споживання у розмірі 1413,96 грн.
3. Стягнути з приватного підприємства «Ариес» (99022, місто Севастополь, вулиця Закамчатська, 5, ідентифікаційний код 22314839) на користь публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго" (99040, місто Севастополь, вулиця Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, р/р №260073537 в ПАТ «Перший інвестиційний банк»м. Києва, МФО 300506, ЗКПО 05471081) пеню в сумі 157,81 грн , 3% річних - 39,72 грн , інфляційне відшкодування - 4,20 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.01.2013.
Суддя І.А. Харченко
Розсилка рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням:
1. ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" - простою
(вул. Хрустальова,44, м. Севастополь, 99040 )
2. ПП "Ариес"
(вул. Закамчатська, 5, м.Севастополь, 99022)
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2013 |
Оприлюднено | 15.01.2013 |
Номер документу | 28572683 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Харченко Ігор Арсентійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні