Постанова

від 21.11.2006 по справі 14/402

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" листопада 2006 р.

Справа № 14/402

Колегія   суддів  

Одеського   апеляційного   господарського  суду  

у   складі:

Головуючого                                                                      

Лашина В.В.

Суддів :                                                                               

Єрмілова Г.А.                                                                                                                         Воронюка

О.Л.

при секретарі                                                                     

Ковальчук Р.Л.         

за участю представників сторін:

від боржника -Ляшко О.В.,

довіреність №109 від 19.10.06р., Варакса О.В., в.о. директора згідно наказу

№111-к від 21.06.05р.

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства

“Миколаївський лікеро-горілчаний завод”

на ухвалу

господарського суду Миколаївської області від 19.10.2006 р. 

зі справи

№ 14/402

за заявою ДПІ

у м. Миколаєві, ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго”, АППБ “Аваль” в особі Миколаївської

обласної дирекції

до боржника Державного

підприємства “Миколаївський лікеро-горілчаний завод”, м. Миколаїв

про

банкрутство 

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду

Миколаївської області від 25.06.2004р. за заявою ДПІ у м. Миколаєві було

порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства

"Миколаївський лікеро-горілчаний завод" (далі - ДП "МЛГЗ"),

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду

Миколаївської області від 07.10.2004р. затверджено реєстр вимог кредиторів

боржника на суму 2539323, 77 грн.

08.09.2006р. комітет кредиторів

прийняв рішення про звернення до господарського суду із клопотанням про

введення процедури санації ДП "МЛГЗ" та призначення керуючим санацією

арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду

Миколаївської області від 19.10.2006р. (суддя Цвєткова П.В.) клопотання

комітету кредиторів про проведення у справі про банкрутство ДП "МЛГЗ"

процедури санації і затвердження керуючого санацією залишено без задоволення.

Не погоджуючись з цією ухвалою, ДП

"МЛГЗ" в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на

неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права,

оскільки відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію

державного майна" дійсно передбачено, що приватизації не підлягають

об'єкти, що мають загальнодержавне значення, до яких відноситься й ДП

"МЛГЗ". Однак судом було проігноровано ч. 6 цієї статті, в якій чітко

визначено, що перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають

приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету

Міністрів України. ДП "МЛГЗ" у такому переліку не значиться. У цьому

переліку вказано Орендне підприємство "Миколаївський лікеро-горілчаний

завод", але ж справа про банкрутство розглядається відносно ДП

"МЛГЗ", яке має інший код ЄДРПОУ, статут, самостійний баланс та не

має жодного відношення до орендного підприємства.

Представники кредиторів у справі в

судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і

місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення з відмітками про

вручення.

Заслухавши пояснення представників

боржника, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу

підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні

клопотання комітету кредиторів про введення процедури санації ДП

"МЛГЗ" та призначення керуючого санацією, суд першої інстанції

виходив з того, що останнє є державним підприємством, приватизація якого

відповідно до ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна"

заборонена, а тому, як наслідок, у процедурі банкрутства на боржника

розповсюджуються вимоги ч.5 ст.5 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" й до ДП

"МЛГЗ" процедура санації не може бути застосована, а також з того, що

не було надано доказів, які б підтверджували те, що боржник підлягає

приватизації.

Аналізуючи матеріали справи, судова

колегія вважає, що місцевим господарським судом були зроблені передчасні

висновки, зроблені без дослідження всіх обставин, що мають істотне значення для

правильного вирішення спору з огляду на таке.

Як вбачається з листа Фонду

державного майна України НОМЕР_1 /т.2, а.с.121/, за договором оренди від

22.12.1992р. організації орендарів Миколаївського лікеро-горілчаного заводу в

строкове платне користування було передано державне майно - цілісний майновий

комплекс Миколаївський лікеро-горілчаний завод. У зв'язку з невиконанням

орендарем договірних обов'язків в частині своєчасного внесення до Державного

бюджету орендної плати рішенням господарського суду Миколаївської області від

06.04.1999р. по справі № 1/79 зазначений договір оренди розірвано, державне

майно за актом приймання-передачі від 16.06.1999р. передано до сфери управління

Міністерства агропромислового комплексу України, яке на базі цього майна

створило ДП "МЛГЗ", а останнє продовжило виробництво і реалізацію

спирту, лікеро-горілчаних та інших виробів.

Частиною 2 ст.5 Закону України

"Про приватизацію державного майна" встановлюється, що приватизації

не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення. Майнові комплекси

підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби віднесені

згідно із п. "г" ч.2 ст.5 цього Закону до об'єктів, що мають

загальнодержавне значення.

Отже, за ознаками, визначеними

законодавчо, ДП "МЛГЗ" дійсно відноситься до об'єктів, які не

підлягають приватизації.

Водночас, згідно з ч.6 ст.5 Закону

України "Про приватизацію державного майна" перелік об'єктів права

державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною

Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Однак ДП "МЛГЗ" /код

ЄДРПОУ 30460532/ не міститься у затвердженому Законом України від 07.07.1999р.

№847-XIV в редакції Закону України від 16.03.2006p. №3556-IV переліку об'єктів

права державної власності, що не підлягають приватизації. У Додатку №1 цього

Переліку значиться Орендне підприємство "Миколаївський лікеро-горілчаний

завод" /код ЄДРПОУ 375585/.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону

України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом" положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб -

підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають

приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у

встановленому порядку з переліку таких об'єктів. Тобто, правова конструкція

згаданої норми пов'язує певні обмеження щодо застосування процедури санації або

ліквідації не з тим: чи підлягає підприємство приватизації чи ні, а виключно з

фактом виключення державного підприємства із переліку об'єктів права державної

власності, що не підлягають приватизації.

У зв'язку з цим, а також з тим, що

ДП "МЛГЗ" не існує в переліку об'єктів права державної власності, що

не підлягають приватизації, судова колегія вважає незрозумілим вимоги

господарського суду щодо надання комітетом кредиторів доказів, які б

підтверджували те, що боржник підлягає приватизації.

Відповідно до ст. 4-7, 43 ГПК

України судове рішення є законним і обґрунтованим тоді, коли суд, виконавши

вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи в

їх сукупності, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що

підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи викладене, судова

колегія доходить до висновку, що для повного, об'єктивного та всебічного

розгляду спірного питання необхідно було б з'ясувати подальшу долю Орендного

підприємства "Миколаївський лікеро-горілчаний завод", перевірити в

якому стані воно знаходиться: якщо ліквідовано, то чому не виключено з ЄДРПОУ

та з Переліку, затвердженому Законом України від 07.07.1999p. №847-XIV в

редакції Закону України від 16.03.2006р. №3556-IV; встановити у зв'язку з чим

ДП "МЛГЗ", як підприємство загальнодержавного значення, що не

підлягає приватизації, не було включено до згаданого Переліку: чи це є

технічною помилкою або визначенням можливості приватизації цього підприємства.

Не з'ясовано місцевим господарським судом думки власника ДП "МЛГЗ" з

цього приводу, не отримано відповідного висновку Мінагропромполітики України,

запитаного господарським судом.

При новому розгляді суду першої

інстанції слід встановити ці обставини, які мають суттєве значення для

правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК

України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд

зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі

у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

За таких обставин, судова колегія

вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області не може

бути визнана обґрунтованою, оскільки місцевим господарським судом неповно

з'ясовані усі обставини справи, а тому вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103-106

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного

підприємства "Миколаївський лікеро-горілчаний завод" задовольнити, а

ухвалу господарського суду Миколаївської області від 19.10.2006р. по справі №

14/402 -скасувати.                                                            

Справу направити на розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий                    Лашин В.В.

Суддя                    Єрмілов Г.А.

Суддя                    Воронюк О.Л.