Ухвала

від 19.12.2012 по справі 2-3261/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/3025/12Головуючий по 1 інстанції Категорія : 5, 6 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5 з участю адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 26 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Черкаської міської ради, третя особа: Виконавчий комітет черкаської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2010 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулись до суду з позовом до Черкаської міської ради, третя особа: Виконавчий комітет Черкаської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, посилаючись на те, що на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (зі змінами та доповненнями) від 1 вересня 2009 року до ОСОБА_8 перейшло право власності на земельну ділянку площею 260,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на території Черкаської міської ради.

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку ЯГ №632392 від 2 жовтня 2006 року (кадастровий номер 7110136700-008-0006) цільовим призначенням земельної ділянки є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Разом з земельною ділянкою вона набула право власності на житловий будинок з прибудовою та мансардою, надвірними будівлями і спорудами за вищезазначеною адресою.

Після оформлення права власності на нерухоме майно та земельну ділянку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було самочинно збудовано житлові будинки з мансардами та прибудовами та змінено призначення прибудов згідно плану земельної ділянки.

25 січня 2010 року Черкаським обласним бюро технічної інвентаризації ОСОБА_8 був виданий технічний паспорт, згідно якого зафіксовано самочинне будівництво.

Експертним будівельно-технічним дослідженням ТОВ «Контакт-Сервіс» на підставі результатів обстеження самовільно побудованих будівель житлових будинків з мансардами та прибудовами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, вивчення нормативних будівельних документів, зроблено висновок від 15 березня 2010 року №122/буд, в якому зазначено, що конструктивні елементи вищезазначених будівель виконані з урахуванням вимог Державних будівельних норм.

Згідно довідки ЧООБТІ від 24 березня 2010 року будинок по АДРЕСА_1 на праві приватної власності за реєстровано за ОСОБА_10 (частка 1). Таким чином, збудовані об'єкти не порушують права інших осіб і тому мають бути узаконені в установленому порядку.

14 лютого 1991 року відділом РАЦС м.Черкаси між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно набуте під час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно ст.370 ЦК України у разі розподілу часток у спільній сумісній власності вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або за рішенням суду.

Згідно досягнутих домовленостей майно спільної сумісної власності подружжя має бути розподілено наступним чином:

ОСОБА_8 житловий будинок А-III 519,9 кв.м. з мансардою та прибудовами - п/д1, а, а1 ,а2, м/с, навіс В, Г, басейн II, огорожа № 1, 2, замощення І.

ОСОБА_9: житловий будинок Б-ІІ 478,5 кв.м. з мансардою та прибудовами - п/д, б ,м/с, навіс В1 , Ж, літній душ Д, туалет И, огорожа 3, 4, 5, замощення III.

Позивачі просили суд визнати право власності на самочинне будівництво та провести розподіл даної нерухомості у відповідності з приписами СК України.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 26 квітня 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі, поданій 11 жовтня 2012 року, ОСОБА_7, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що вказаним рішенням суду були порушені його права, оскільки самочинне будівництво фактично було здійснене ним до передачі майна в іпотеку і в даний час ним порушено звернення до суду з позовом про визнання договору про задоволення вимог іпотекодержателя (зі змінами та доповненнями) від 1 вересня 2009 року недійсним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися до суду, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до вимог ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з пп.2, 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з м?оменту його прийняття до експ?луатації. Якщо право власност?і на нерухоме майно відповідн?о до закону підлягає державні?й реєстрації, право власності? виникає з моменту державної р?еєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, за загальним правилом особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Проте в силу ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, лише за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

Судом при розгляді позовних вимог по суті було встановлено, що на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (зі змінами та доповненнями) від 1 вересня 2009 року посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованого в реєстрі №3634 до ОСОБА_8 перейшло право власності на житловий будинок з прибудовою та мансардою, надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, який згідно витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно був зареєстрований 3 вересня 2009 року КП «ЧООБТІ» в книзі №129, номер запису 12686 та земельну ділянку площею 260,0 кв.м. за вищезазначеною адресою на території Черкаської міської ради ( а.с. 26-28).

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку ЯГ №632392 від 2 жовтня 2006 року (кадастровий номер 7110136700-008-0006) цільовим призначенням земельної ділянки є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( а.с. 13-14).

Після оформлення права власності на нерухоме майно та земельну ділянку ОСОБА_8 було самочинно збудовано житлові будинки з мансардами та прибудовами та змінено призначення прибудов згідно плану земельної ділянки.

25 січня 2010 року Черкаським обласним бюро технічної інвентаризації ОСОБА_8 був виданий технічний паспорт, згідно якого зафіксовано самочинне будівництво ( а.с. 3-12).

Експертним будівельно-технічним дослідженням ТОВ «Контакт-Сервіс» на підставі результатів обстеження самовільно побудованих будівель житлових будинків з мансардами та прибудовами, розташованих за адресою: м.Черкаси, АДРЕСА_1, вивчення нормативних будівельних документів, зроблено висновок від 15 березня 2010 року №122/буд, в якому зазначено, що конструктивні елементи вищезазначених будівель виконані з урахуванням вимог Державних будівельних норм ( а.с. 15-24).

Згідно довідки ЧООБТІ від 24 березня 2010 року будинок по АДРЕСА_1 на праві приватної власності за реєстровано за ОСОБА_10 (частка 1). Таким чином, збудовані об'єкти не порушують права інших осіб і тому мають бути узаконені в установленому порядку.

З врахуванням встановлених обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі ураховуючи, що представник Черкаської міської ради та третьої особи проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія приходить до наступних висновків.

Колегією суддів встановлено, що апелянт не брав участі у справі і відповідно при вирішенні апеляційної скарги, першочерговим є вирішення питання про те, чи порушені його цивільні права та інтереси вказаним рішенням суду першої інстанції, ураховуючи, що відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч.1 ст. 292 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково .

Таким чином, у випадку подачі апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, в першу чергу підлягає дослідженню та вирішенню питання про те, чи вирішив суд при винесенні рішення питання про права та обов'язки цієї особи. Яких саме прав та обов'язків апелянта стосується рішення має бути наведено в апеляційній скарзі.

У разі, якщо колегія прийде до висновку про те, що рішення суду встановило, припинило чи змінило права чи обов'язки особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд переглядає судове рішення.

Якщо оскаржуване рішення суду не впливає на права та обов'язки особи, яка подала скаргу, апеляційна скарга задоволенню не підлягає оскільки права апелянта не порушені.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_7 вважає, що судовим рішенням порушено його майнові права - він є фактичним забудовником самочинного будівництва, право власності на яке визнано судом за позивачами по даній справі.

Відповідно до ч. З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Виходячи з цього, доводи апелянта про те, що згідно до вимог ст. 376 ЦК України, право вимоги про визнання права власності на самочинне будівництво належить виключно йому є незаконними та належним чином необґрунтованими, ураховуючи, що особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Також слід зазначити, що право власності на житловий будинок з прибудовою та мансардою, надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку перейшло до ОСОБА_8 1 вересня 2009 року, а тому відповідно з цього часу лише їй може належати дане право вимоги.

Тому, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта про те, що він має право апеляційного оскарження вказаного рішення суду в порядку вимог ст. 292 ЦПК України, так як на момент розгляду справи суду не було надано беззаперечних доказів, наявності порушеного вказаним рішенням суду його цивільних прав, свобод чи інтересів, як зазначалося ним в апеляційній скарзі.

При цьому, усі інші учасники процесу, вказане рішення суду не оскаржують .

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 3, 292 , 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити .

Рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 26 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Черкаської міської ради, третя особа: Виконавчий комітет черкаської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі 20 днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :