Постанова

від 18.04.2012 по справі 2а-2754/12/0170/24

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 18 квітня 2012 р. (14:19)      Справа №2а-2754/12/0170/24    Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Гнатюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим до Приватного підприємства «ПАБ Пінта ІІ» про стягнення за участю: представник позивача – не з'явився, представник відповідача – не з'явився, Суть справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим (далі – позивач) до Приватного підприємства «ПАБ Пінта ІІ» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості з фінансових санкцій у сумі 16574,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481 (далі – Закон № 481), у зв'язку з чим до відповідача застосовано фінансові (штрафні) санкції. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, надіслав клопотання розгляд справи за його відсутністю. Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає за можливе, керуючись положеннями ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутністю сторін. Проаналізувавши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,-                                                        ВСТАНОВИВ: Відповідно до статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, контроль за дотриманням норм даного Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Відповідно до п. 27 Переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 до компетенції Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України віднесено ліцензування видів господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом спирту етилового, коньячного і плодового, оптовою торгівлею спиртом етиловим, коньячним, плодовим, оптовою торгівлею алкогольними напоями, а також виробництвом тютюнових виробів, оптовою торгівлею тютюновими виробами. Згідно до Положення про регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим, затвердженого директором Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України, а саме п.1.1 Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим є територіальним органом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України, який функціонує у складі Державної податкової адміністрації в АР Крим. Приватне підприємство «ПАБ Пінта ІІ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 36477508), яка зареєстрована 30.04.2009 року Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим за адресою місцезнаходження: м. Ялта, вул. Пушкінська, 7А, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 663795 (а.с. 19). 14.07.2011 року позивачем проведено фактичну виїзну перевірку відповідача, а саме бару в м. Ялта по вул. Пушкінська, 6, з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої виявлено порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" № 481 від 19.12.1995 р., за результатами якої складено  акт за № 4172/374/32-01/36477508 (а.с. 13-14). На підставі акту перевірки рішенням РУ ДСАТ ДПА України в АР Крим № 010912/01101-32 від 10.08.2011 р. до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 16574,00 грн. (а.с. 12). Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Пункт 6 даного Порядку визначає, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Так, зокрема, в п. 11 акту перевірки № 4172/374/32-01/36477508 від 14.07.2011 р. встановлений факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку, а саме: „Bocherovka” (настоянка на травах, місткість 1 літр, міцність 38%, дата розливу 07.10.2010 р., сигарети  „Flor de Copan” за ціною 100,00 грн., що є порушенням ст. 11 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”. За виявлені порушення до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 3400,00 грн. Крім того, в ході перевірки було встановлено відсутність в приміщенні магазину наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону паління та тексту такого змісту „Куріння заборонено!”, за що до відповідача були застосовані штрафні санкції в розмірі 3400,00 грн. Відповідно до абз. 3 ч.4 ст. 11 Закону № 481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. Відповідно до п. 19, абз. 2 п. 20 Постанови КМУ від 27.12.10 р. № 1251 "Про затвердження положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів" наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів. Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Відповідно до абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, у тому числі зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700,00 гривень. Відповідно до ст. 15-2 Закону № 481  у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!". Відповідно до п. 25 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 218, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 р. за № 679/6967, за їх порушення суб'єкти  підприємницької діяльності  та  їх уповноважені особи    несуть відповідальність  згідно із законодавством України. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про заходи щодо попередження  та  зменшення  вживання тютюнових виробів і їх шкідливого  впливу  на  здоров'я  населення" № 2899 від 22.09.2005 р. у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!". Відповідно до ст. 20 Закону України № 2899 від 22.09.2005 р. особи, винні у  порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання  тютюнових  виробів і їх шкідливого  впливу на здоров'я населення,  несуть відповідальність згідно з законом. Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, у разі нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - у розмірі 3400,00 гривень. Відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності правопорушення ним вимог ст. 15-2 Закону № 481 в частині розміщення наочної інформації, яка складається з графічного знаку про заборону куріння та тексту «Куріння заборонено!». Крім того, в ході перевірки встановлений факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів. Відповідно до ст. 11-1 Закону № 481 встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у випадку встановлення факту роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000,00 гривень. У зв'язку з чим, до відповідача були застосовані штрафні санкції відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 481 в сумі 9774,00 грн., а саме – 100% вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів. Відповідно до порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 02.06.2003 р. № 790 та на підставі акту перевірки від 14.07.2011 р., за недотримання відповідачем вимог законодавства, обов'язкових для здійснення господарської діяльності, що ліцензується, позивачем були розраховані штрафні санкції в загальному розмірі 16574,00 грн. на підставі рішення, яке було направлено відповідачеві рекомендованою кореспонденцією 12.08.2011р. та отримано останнім 09.09.2011р. згідно доданого до матеріалів справи поштового повідомлення (а.с. 11). Доказів щодо оскарження або скасування рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій суд на час розгляду справи від сторін не отримав, відповідних відомостей не має. Стосовно права позивача на стягнення заявленої суми податкової заборгованості відповідача суд зазначає наступне. Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до положень ст. 113 Податкового кодексу України, строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори. Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Разом з тим, статтею 58 Кодексу та наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року N 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за N 1440/18735 (далі - Порядок N 985),  з метою забезпечення єдиного порядку нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість  встановлено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т. ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен орган державної податкової служби. Відповідно до Порядку N 985 замість податкових повідомлень, податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачено складання та надсилання платникам податків лише податкових повідомлень-рішень. Суд приймає до уваги, що станом на день розгляду справи чинним є Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. N 790. Проте відповідно до п. 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Крім того, суд зазначає, що п.4 Наказу ДПА України від 22 грудня 2010 року N 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за N 1440/18735 (далі - Порядок N 985) наказано Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, розробити та надати Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування замовлення на внесення змін до інформаційної системи з метою автоматичного формування податкових повідомлень-рішень. Згідно з п.п. 56.17.5  п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури   адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання  платника податків. Відповідно до приписів п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.  У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Разом з тим, згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п. 57.2 - 57.3 ст. 57 Кодексу, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного та тридцятиденного терміну набувають статусу податкового боргу. Таким чином, відповідно Податкового кодексу України  сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій після узгодження і несплати у встановлений законом строк є податковим боргом, який після набрання чинності Податковим кодексом України стягується відповідно до норм Податкового кодексу України. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що нараховані та не сплачені відповідачем штрафні санкції є податковим боргом у розумінні норм Податкового кодексу України. Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку. Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України. З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій: - після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу; - сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Разом з тим, як було вищезазначено, позивачем не було дотримано порядку направлення на адресу відповідача податкового повідомлення-рішення, тобто не надано й доказів щодо узгодження грошового зобов'язання за нарахованими штрафними санкціями, а, відтак, не застосовуватимуться й строки щодо узгодження такого зобов'язання та порядок його узгодження, оскільки відповідні штрафні санкції, заявлені до стягнення були застосовані рішенням, форма якого Податковим кодексом України взагалі не передбачена. Таким чином, позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення податкової вимоги відповідачу про погашення відповідних штрафних (фінансових) санкцій,   а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                     ПОСТАНОВИВ: У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.            Суддя                                                                         Кащеєва Г.Ю.