Постанова

від 18.11.2011 по справі 2а-5213/11/0170/24

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2011 р. 12:02 Справа №2а-5213/11/0170/24

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Іванової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-Крим"

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000171501/0 від 02.02.2011р.,

за участю:

представник позивача: Нафанаіліді А.М., довіреність № б/н від 17.11.2011 року

представник відповідача: Гришин Р.Ю., довіреність № 29 від 06.04.2011 р.,

представник відповідача - Докуніхіна С.М., довіреність № 107 від 19.09.2011 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Борей-Крим» (надалі - позивач) до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000171501/0 від 02.02.2011 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, наведені у позовній заяві та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, наведених у запереченні та просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Борей-Крим» зареєстроване 18.04.2005 року Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим у якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 33373008) (а.с. 35).

У період з 28.12.2010 року по 28.12.2010 року посадовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку платника податку на прибуток, за результатами якої складений акт № 2117/15-1/33373008 від 28.12.2010 р. (а.с.8-10).

Зазначений акт перевірки направлений на адресу позивача, однак не був вручений з йому, що підтверджується актом № 43/15-1 від 31.01.2011 р. та конвертом з відміткою «за закінченням терміну зберігання», поверненим поштою (а.с. 49-50).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем було встановлено, що платником податку у декларації за 3 квартали 2010 року допущена методологічна помилка, яка привела до необґрунтованого зменшення податкового зобов'язання на 74776,00 грн.

На підставі виявлених порушень, Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення № 0000171501/0 від 02.02.2011 р., яким нараховано суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 74776,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 18694,00 грн. (а.с. 11). Однак, зазначене податкове повідомлення - рішення не було вручено позивачу, що підтверджується актом № 43/15-1 від 11.03.2011 року (а.с. 46).

23.03.2011 року Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим відповідачу було надіслано податкову вимогу № 120на суму 93380,17 грн. (а.с. 12).

Судом не приймаються до уваги доводи позивача про порушення Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим чинного законодавства при направленні документів саме на цю адресу з огляду на наступне.

Акт, податкове - повідомлення рішення та податкова вимога направлені позивачу за адресою місцезнаходження ТОВ «Борей-Крим», що зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, а саме: м. Феодосія, вул. Керченське шосе 44-а (а.с. 35).

Позивач посилається на статтю 93 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що місцезнаходження юридичної особи має відповідати статутним документам, згідно з якими місцезнаходженням ТОВ «Борей-Крим» є саме: м. Феодосія, вул. Керченське шосе 44-а.

Відтак, спростовуються посилання позивача на те, що Феодосійська МДПІ порушила вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327 (далі - Порядок № 327), щодо направлення повідомлення про запрошення.

Позивач вказує на порушення термінів реєстрації акту перевірки і посилається на п. 4.9. Порядку № 327.

Однак, у повідомлені про запрошення № 3774/10/15-1 від 16.11.2010 року (а.с. 57) посадові особи ТОВ «Борей-Крим» запрошувались на 29 листопада 2010 року, але у зв'язку з тим, що повідомлення про запрошення не було вручено поштовим відділенням і було 28 грудня 2010 року повернуто до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим, про що відповідачем складено акт про неможливість вручення запрошення №1144/15-1 від 28.12.2010 року (а.с. 55), що відповідає п.п. 4.2 і 4.9 Порядку № 327.

Стаття 45 Податкового кодексу України визначає податкову адресу юридичної особи на яку належить надсилати всю кореспонденцію платника податків. Відповідно до зазначеної статті податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Саме за адресою зазначеною у ЄДРПОУ, а саме: м. Феодосія, вул. Керченське шосе, 44-а, Феодосійською МДПІ і було направлено податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п. 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення від 02 лютого 2011 року вважається врученим ТОВ «Борей-Крим» від 11 березня 2011 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20 травня 2010 року № 2275-УІ, до статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, було додано пункт 22.4, який передбачає, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

На порушення зазначеного пункту позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року була включена вся сума від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року.

Порушення є безумовним, у зв'язку з тим, що пункт 22.4 не передбачає будь-яких умов щодо врахування від'ємного значення при перенесенні, які вигадує сам позивач.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказане податкове повідомлення - рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач, обґрунтовано керувався нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відтак, позивач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 3 квартал 2010 року правильно визначено у податковій декларації.

Даючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд зважає на таке.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом ІІІ «Податок на прибуток».

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення», розділ III «Податок на прибуток» цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

При цьому, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Згідно Закону України № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі -Закон №334) покладено метод визначення об'єкту оподаткування «наростаючим підсумком», що означає накопичення показників доходів та витрат за проміжні податкові періоди (перший квартал, перше півріччя, три квартали) та кінцеве оподаткування прибутку за повний податковий період - календарний рік.

Так, відповідно до норм Закону № 334:

- «Для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду» (Пункт 11.1. ст. 11 Закону №334).

- «Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну» (пункт 16.4. ст. 16 Закону №334).

При цьому відповідно до п.6.1. ст. 6. Закону № 334:

- «Якщо об'єкт оподаткування платника податку за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, а розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення».

Це означає, що податкова декларація за кожний наступний період (у межах поточного календарного року) включає в себе наростаючим підсумком показники доходів та витрат за період з початку поточного року і до останнього календарного дня такого періоду.

За підсумками кожного з періодів (квартал, перше півріччя, три квартали, рік) розраховується об'єкт оподаткування (прибуток чи збиток), який визначається з урахуванням збитку (від'ємного значення) за попередній рік (п.6.1. ст. 6 та 16.4. ст. 16. Закону № 334).

Показники доходів та витрат проміжних податкових декларацій (за квартал, перше півріччя, три квартали) послідовно наростаючим підсумком переносяться у податкову декларацію за наступний період і так до річної податкової декларації.

Саме у річній податковій декларації здійснюється остаточний розрахунок об'єкта оподаткування за поточний календарний рік та обнуляються показники доходів та витрат (у т.ч. погашаються збитки попереднього року за рядком 04.9.).

Погашення (обнуління) показників податкової декларації означає не врахування їх у подальшому при визначені об'єкту оподаткування.

Показники податкової декларації за перший квартал наступного року починаються з нуля за виключенням непогашеної частини збитків за попередній рік (п.6.1. ст. 6. Закону №334).

Таким чином, збитки (від'ємне значення) за попередній рік погашаються тільки при остаточному розрахунку об'єкту оподаткування за поточний календарний рік, а в проміжних періодах (перший квартал, перше півріччя, три квартали) вони відображуються (переносяться) у складі валових витрат наростаючим підсумком.

В силу прямих норм п.6.1. ст. 6. та п.16.4. ст. 16. Закону №334 від'ємне значення за 2009 р. включається до валових витрат за перший квартал 2010 р., та наростаючим підсумком повинно враховуватись у складі валових витрат за перше півріччя 2010 р. та три квартали 2010 р.

Тобто розрахувати об'єкт оподаткування за три квартали 2010 р. без врахування від'ємного значення за 2009 р. взагалі неможливо, тому що воно автоматично включається до складу валових витрат за три квартали 2010 р. методом "наростаючого підсумку".

Отже, думка позивача щодо відсутності збитків за 2009 р. у складі валових витрат за три квартали 2010 р. є помилковою та такою, що суперечить нормам Закону №334.

Крім того, з 01.07.2010 р. набрала чинності ст. 9 Закону №2275 відповідно до якої збитки, що утворились станом на 01.01.2010 р. враховуються у складі валових витрат за 2010 р. лише у розмірі 20%.

Відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю «Борей-Крим» повинен був врахувати у складі валових витрат за три квартали 2010 р. лише 20% від'ємного значення за 2009 р.

Фактично Товариство з обмеженою відповідальністю «Борей-Крим» врахував у складі валових витрат за три квартали 2010 р. усі 100% від'ємного значення за 2009 р., чим порушив Закон № 2275.

Думка представника позивача щодо погашення збитків за 2009 р. за підсумками податкової декларації за перше півріччя 2010 р. є помилковою, оскільки ніякого погашення збитків, за 2009 р. в декларації за перше півріччя 2010 р. не відбулось та відбутися не могло, тому що погашення - це розрахункова дія з «обнуління» збитків наслідком якої є не врахування «погашених» збитків у подальших розрахунках. Але Закон №334 прямо вказує, що збитки за попередній рік враховуються наростаючим підсумком в усіх податкових періодах (квартал, півріччя, три квартали, рік) включаючи річний і тільки за підсумками річної податкової декларації відбувається погашення, тобто погашені збитки не враховуються у наступному податковому році.

Так, відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, визначених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно із пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка, відповідно до абзацу першого цього пункту, не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення», якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, позивачем до декларації з податку на прибуток, що складалася за IIІ квартал 2010 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, перенесено показник, відображений в рядку 04.9 декларації, складеної за ІІІ квартали 2010 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Борей - Крим» неправомірно склало декларацію з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 року, відтак, підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду не було. З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення є правомірним.

В силу статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, суд, відповідно до статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.