Постанова

від 09.01.2013 по справі 2а-4936/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2013 року 2а-4936/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до спільної агропромислової фірми «ІНБУДГАЗ» про погашення податкової заборгованості за рахунок майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2012 до Київського окружного адміністративного суду звернулась Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (далі - позивач, Податковий орган) з позовом до спільної агропромислової фірми «ІНБУДГАЗ» (далі - відповідач, Фірма) про погашення податкової заборгованості на користь Державного бюджету України в сумі 68 687,74 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у Фірми існує податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 68 687,74 грн. Вказана заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи податковими деклараціями відповідача та складеними за результатами перевірок відповідними податковими рішеннями, які Фірмою отримані у передбаченому законодавством порядку. Оскільки вказаний податковий борг відповідачем добровільно не погашається, Податковий орган на підставі положень статті 95 Податкового кодексу України звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити з викладених вище підстав.

15.11.2012 до канцелярії суду надійшло письмове заперечення Фірми проти адміністративного позову, в якому відповідач просить відмовити в позові Податкового органу.

Вказані заперечення обгрунтовані тим, що у 2011 році порушено провадження у справі про банкрутство стосовно спільної агропромислової фірми «ІНБУДГАЗ». Про арешт рахунків відповідача та порушення справи про банкрутство за позовом ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» повідомлялось офіційно в пресі та повідомленнями Податкового органу. В той же час, до встановленого судом строку у справі про банкрутство позивач до арбітражного керуючого із кредиторськими вимогами не звернувся, його в реєстр кредиторів не включено. Також, позивач до відповідача офіційних претензій не надсилав і перевірок не проводив.

У судове засідання 09.01.2013 представник відповідача, повідомленого належним чином про час, дату та місце судового розгляду справи, не прибув, причин своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що розгляд даної справи може не відкладатися і справу може бути розглянуто на підставі наявних у ній доказів за даної явки осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до довідки Державного комітету статистики України в особі Київського обласного управління статистики №918/99 від 03.03.1999 Спільна агропромислова фірма «ІНБУДГАЗ» зареєстрована 17.03.1992. 03.04.1997 внесений запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій стосовно виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області (ідентифікаційний код - 13715516), про що видано свідоцтво від 02.04.1997. Фірму взято на податковий облік платників податків Бориспільською ОДПІ 27.03.1992.

Відповідно до наявних у справі матеріалів станом на 21.09.2012 у Фірми виник загальний борг перед бюджетом у розмірі 68 687,74 грн., в тому числі заборгованість зі сплати податку на прибуток, з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, податку з юридичних осіб - власників транспортних засобів, плати за землю, з урахуванням застосування штрафних санкцій на суму 5 134,98 грн. та заборгованості за основним платежем у розмірі 63 552,76 грн.

Заборгованість за основним платежем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поданих відповідачу Фірмою податкових декларацій, в яких самостійно визначено суми податкових зобов'язань за вказаними платежами протягом 2010-2012 років.

Наявність заборгованості зі сплати штрафних санкцій підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вручених відповідачу податкових повідомлень-рішень, зокрема, від 22.07.2010 №00005621503/0, №0005641503/0, №0005631503/0 в загальному розмірі 4 560,92 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання; від 04.10.2010 №0040361700/0 в розмірі 421,11 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання. Крім того, за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань Податковий орган за результатами проведених перевірок відповідача прийняв податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012 №0001401520 та №000139520, якими визначено штрафні санкції у сумі 98,60 грн. та 12,35 грн., відповідно.

У липні 2010 року Податковим органом згідно з витягом з наказу №372 призначено податкового керуючого Лисого В.В., яким проведено опис майна платника податків, яке перебувало у податковій заставі та потребувало обов'язкової попередньої згоди позивача на таке відчуження, на суму 64 865,71 грн. Вказане підтверджується актом опису майна, самостійно виділеного Фірмою для продажу за №1 від 14.04.2011. Також, зроблено відповідний запис у державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №11087171 від 18.04.2011.

З метою забезпечення погашення податкового боргу відповідачем, позивач 07.07.2010 надіслав Фірмі першу податкову вимогу за №1/305 на суму 9 122,93 грн. та 27.08.2010 другу податкову вимогу за №2/391 на суму 17 302,38 грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії рішення №21 від 07.10.2010 Податковим органом прийнято рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків-відповідача за рахунок стягнення його активів.

З долученої до матеріалів справи копії ухвали Господарського суду Київської області від 01.11.2011 у справі №Б24/120-11 вбачається, що за позовом ПАТ «Трест «Київпідземшляхбуд-2» до спільної агропромислової фірми «ІНБУДГАЗ» порушено провадження про банкрутство. Пунктом 5 резолютивної частини вказаного судового рішення ухвалено ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У пункті 9 цієї ухвали зазначено про її направлення, зокрема, державній податковій інспекції за місцем знаходження боржника, тобто відповідача, та державному реєстратору за місцем знаходження боржника.

В свою чергу, в судовому засіданні представник Податкового органу зазначив, що копію ухвали Господарського суду Київської області від 01.11.2011 у справі №Б24/120-11 позивач не отримував, про процедуру банкрутства щодо відповідача йому не було відомо. Крім того, з долученої відповідачем до матеріалів справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 21.11.2012 жодних записів про порушення справи про банкрутство стосовно Фірми в ЄДР не внесено.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 22.12.2011 у справі №Б24/120-11 введено процедуру розпорядження майном боржника (Фірми) та призначено арбітражного керуючого Ревякіна О.О. розпорядником майна відповідача. Пунктом 4 резолютивної частини ухвали суду від 22.12.2011 визначено, що розпорядник майна до 23.02.2012 повинен подати суду складений реєстр вимог кредиторів відповідно до норм статей 13-15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії ухвали Господарського суду Київської області від 10.05.2012 у справі №Б24/120-11 вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2012 у цій справі визнано вимоги кредиторів Фірми на суму 1 152 500,75 грн. та затверджено реєстр вимог кредиторів.

Проте, Податковий орган до вказаного реєстру кредиторів Фірми не включено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Спірні відносини у справі врегульовано Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII (далі - Закон України №2343), Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» 15 травня 2003 року N 755-IV (далі - Закон України №755), Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до абзаців 2, 3 підпункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Наявність у відповідача податкового боргу перед бюджетом суду доведено наявними у справі матеріалами.

В той же час, вирішуючи даний спір у справі по суті, суд звертає увагу на таке.

Стаття 1 Закону України №2343 визначає, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Згідно з положеннями цієї норми кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

Також, у статті 1 Закону України №2343 законодавцем визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України №2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як встановлено судом, з 01.11.2011 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Фірми відповідно до положень статті 12 Закону України №2343. В той же час, рішення про застосування заходів погашення податкового боргу відповідача за рахунок стягнення його активів прийнято 07.10.2010, тобто заходи застосовані до початку введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Проте, з даним позов до суду Податковий орган звернувся лише у жовтні 2012 року, після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, згідно з яким припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Крім того, суд звертає увагу, що всупереч викладеним вище положенням чинного законодавства позивачем нараховано штрафні санкції у розмірі 98,60 грн. та 12,35 грн., що відображено у рішеннях від 10.07.2012 №0001401520 та №000139520, тобто після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною 7 статті 12 Закону України №2343 дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Жодних доказів щодо припинення на даний час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів Фірми суду не надано.

Суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 11 Закону України №2343 суддя після винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніш як на другий день з дня її винесення передає текст ухвали для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Частиною 5 цієї статті 11 Закону України №2343 також встановлено, що з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу та офіційно оприлюднює її. Офіційне оприлюднення тексту ухвали повинно містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

Відповідно до частини 13 цієї норми, якщо заявник не виконує вимоги ухвали господарського суду щодо публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у визначений строк, господарський суд має право залишити заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду.

Згідно з частиною 15 статті 11 Закону України №2343 після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

В той же час, частиною 1 статті 14 Закону України №2343 встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України №755 в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: дані про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора; дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство.

Крім того, частиною 1 статті 22 Закону України №755 встановлено, що інформація, зокрема, про постановлення судового рішення щодо порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України №755 спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Частинами 3 та 4 статті 22 Закону України №755 встановлено, що підставою для опублікування повідомлень є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Повідомлення підлягають опублікуванню протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що Господарським судом Київської області у справі №Б24/120-11 ухвалено направити рішення про порушення провадження у справі про банкрутство Фірми Податковому органу та державному реєстратору за місцем реєстрації відповідача.

Таким чином, відповідно до викладених вище положень чинного законодавства державний реєстратор повинен був внести до ЄДР відповідний запис, на підставі якого протягом 10 днів мало бути здійснене опублікування повідомлення про порушення справи про банкрутство відповідача.

В той же час, судом встановлено відсутність внесення передбачених законодавством даних до ЄДР.

Проте, Податковий орган мав можливість дізнатися про порушення провадження про банкрутство відповідача з офіційно оприлюдненого тексту ухвали Господарського суду Київської області.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт наявності в провадженні Господарського суду Київської області справи про банкрутство Фірми, здійснення відповідної процедури щодо відповідача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Після порушення справи про банкрутство Фірми питання стягнення або інші заходи, спрямовані на погашення боржником зобов'язань, зокрема, зі сплати податків і зборів, мають вирішуватись у межах процедури банкрутства.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги встановлення факту здійснення щодо Фірми процедури банкрутства, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та погашення податкової заборгованості на користь Державного бюджету України в сумі 68 687,74 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 січня 2013 р.