Постанова
від 09.01.2013 по справі 2а/1270/10052/2012
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10052/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Балябі В.С,

за участю

представників позивача Голубцової С.Ю. довіреність від 01.01.2013,

Черненко І.І. довіреність від 09.01.2013,

представника відповідача Рева Ю.О. довіреність від 02.01.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд» до Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2012 № 0000132360, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2012 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд» до Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, які призвели до видання незаконного повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2012 № 0000132360 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 263 938,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі висновків позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» за період з 01.01.2010 по 31.05.2012, за результатами якої податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит внаслідок чого занижено різницю між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в розмірі 175 959,00 грн. Такий висновок відповідачем обґрунтовано встановленням порушення п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України , ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, наказу ДПА України від 25.11.11. № 41.

Позивач не погоджується з висновками акта перевірки, зазначаючи, що такі висновки ґрунтуються не на первинних документах, наданих позивачем до перевірки, а на припущеннях співробітників відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс», яке в свою чергу, не могло здійснювати господарську діяльність через відсутність основних фондів, трудових та виробничих ресурсів транспортних засобів.

Як вказує позивач, надані до перевірки документи підтверджують, що до складу податкового кредиту за вересень-жовтень, грудень 2011 року та січень-лютий 2012 року було включено суми ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс», що відображено у відповідних податкових деклараціях. Угоди з ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» на постачання будівельних матеріалів укладались з метою здійснення основних видів діяльності. Операції постачання будівельних матеріалів за вказаними договорами оформлено належним чином рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними. Поставка товарів здійснена транспортом продавця. Всі податкові накладні, видані контрагентом включені до відповідного реєстру податкових накладних. В подальшому всі товари було використано у господарській діяльності позивача.

Позивач вказує, що податковий орган, надаючи оцінку господарським відносинам, вийшов за межі наданої йому законом компетенції.

Крім того, позивач зазначив, що виклавши висновки акта перевірки, які ґрунтуються лише на припущеннях, відповідач порушив вимоги Наказу ДПА України від 22.12.2010 № 984 «Про затвердження порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» щодо обов'язку врахування первинних документів під час перевірки. Такі дії відповідача й призвели, на думку позивача, до прийняття неправомірного повідомлення-рішення.

Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення також і з огляду на те, що оскаржуване рішення прийнято без дотримання процедури, передбаченої п.86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, норми якого встановлюють, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується податковим органом за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, податкове повідомлення-рішення не приймається до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Оскільки такого судового рішення у відношенні ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» прийнято не було, то, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем передчасно.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, надали пояснення. аналогічні викладеним у позові, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, в яких, серед іншого, вказано, що ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідачем зазначено, що будь-які документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Єдиним первинним документом, на підставі якого здійснюється списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку є товарно-транспортна накладна. Зазначене узгоджується з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95. № 88. Позивачем до перевірки вказаних документів не надано. На думку відповідача, відсутність у позивача первинних документів, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів та документів зберігання товару є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 27.12.06. № 1196 та підтвердженням неможливості здійснення господарських операцій.

Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що відповідно до особової картки платника податків ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що підприємство визнано банкрутом. Основним видом діяльності ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» є здійснення охоронних послуг, тобто поставка товарно-матеріальних цінностей не пов'язано з господарською діяльністю товариства. Постановою господарського суду Харківської області від 26.06.12. встановлено факти відсутності у ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» основних фондів та транспортних засобів, тому не могло здійснювати господарські операції. Крім того, в основу висновків перевірки податковим органом було покладено інформацію податкової міліції ДПС у Чернігівській області про те, що ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» входить до складу конвертаційного центру. Використовуючи реквізити підприємства невстановлені особи документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей для їх відображення у бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток.

Таким чином, зважаючи на встановлену в ході перевірки відсутність підтвердження реальності руху товарно-матеріальних цінностей, позивачем при відсутності фактичного придбання продукції безпідставно, всупереч нормам ст. 198 Податкового кодексу сформовано податковий кредит, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ.

Вислухавши пояснення представників сторін. дослідивши письмові матеріали справи. суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд», ідентифікаційний код 32149295, зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 19.09.2002, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ Луганської області Державної податкової служби (т.1 арк.с.13-30).

Відповідачем - Алчевською об'єднаною Державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби у період з 14 по 20 серпня 2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» за період з 01.01.2010 по 31.05.2012. за результатами якої складено акт за № 936/227-32149295 від 28.08.2012 (т. 1 арк.с. 31-41).

Перевірку призначено наказом відповідача № 414 від 09.08.2012 на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку з отриманням постанови слідчого відділу ДПС у Чернігівській області про призначення перевірки в рамках розслідування кримінальної справи № 902/231 (т. 2 арк.с. 248-249).

Підстави призначення та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються.

Висновком акта перевірки встановлено, що на порушення п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України , ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, наказу ДПА України від 25.11.11. № 41 позивачем при відсутності фактичних поставок (придбання) продукції безпідставно сформовано податковий кредит внаслідок чого занижено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 175 959,00 грн., в тому числі: за вересень 2011 - 59 028,00 грн., за жовтень 2011 року - 50 187,00 грн., за грудень 2011 року - 46 055,00 грн., за січень 2012 - 18 348,00 грн., за лютий 2012 - 2 342,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 06 вересня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000132360 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 263 938,50 грн., в тому числі за основним платежем - 175 959,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 87 979,50 грн. (т. 1 арк.с. 52).

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

За приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема,: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1. ст. 58 ПК України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з вимогами п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

П. 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Підстави формування податкового кредиту визначає ст. 198 ПК України. Відповідно до п. 198.1. цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до Державного бюджету визначає ст. 200 ПК України, відповідно до п.200.1, якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню до Державного бюджету України визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника відповідача, саме відсутність факту підтвердження належними документами витрат, що впливають на визначення правомірність формування податкового кредиту з ПДВ, а саме, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів та документів зберігання товару, стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Інших порушень з боку позивача щодо документального оформлення господарських операцій податковим органом під час перевірки виявлено не було.

Проте суд не погоджується із вказаними висновками акта перевірки, враховуючи наступне.

В силу норм п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, виходячи з вимог вказаних норм, підставою для нарахування податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ є податкова накладна.

Позивачем до матеріалів справи надано податкові накладні, які видані ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» , що відображають поставку товарів, та суми ПДВ за якими задекларовано позивачем та включено до складу податкового кредиту за період перевірки. Вказані податкові накладні включені до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

На думку суду, фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс», підтверджено, відповідними договорами поставки, податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, банківськими виписками з рахунку позивача (т.1 а.с.79-250, т. 2 а.с.1-232).

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» (продавець) було укладено договори поставки будівельних матеріалів за № 01/09-11 від 01.09.11, № 03/01-12 від 03.01.12. Відповідно до умов договорів поставка здійснюється транспортом продавця (ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс») з наданням відповідного комплекту документів: рахунку-фактури, накладної, податкової накладної. Зазначені документи наявні в матеріалах справи.

Фактична сплата з урахуванням ПДВ за отримані товари проведена у безготівковій формі, та підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (т.1 а.с.215-233, т. 2 а.с. 241-245).

Придбання будівельних матеріалів відповідає господарській діяльності позивача відповідно до його статуту.

Висновки відповідача про не підтвердження реального характеру здійснених господарських операцій через відсутність документів на транспортування товарів суд вважає безпідставними, та суперечливими. Так, відповідач у акті перевірки та своїх запереченнях з посиланням на вимоги ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом робить правильний висновок про те, що суб'єкту господарювання, який здійснює операції по поставці товарів обов'язково треба мати відповідні первинні документи. що підтверджують перевезення вантажів (товарно-транспорті накладні, подорожні листи, тощо). При цьому відповідачем не враховано, що, як зазначалось, транспортування товарів здійснювалось транспортом продавця (ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс»). Тобто, саме вказане товариство і повинно мати названі документи на перевезення, оскільки позивач не має відношення безпосередньо до транспортування товарів. Обов'язком позивача відповідно до умов укладених договорів визначено обов'язок прийняти та оплатити товар.

Посилання відповідача на інформацію про відсутність у ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» власного автотранспорту не свідчить про неможливість здійснення перевезення товарів, та не впливає на право позивача щодо включення сум ПДВ за операціями з отримання товарів до податкового кредиту.

Твердження відповідача про те, що Постановою господарського суду Харківської області від 26.06.12. встановлено факти відсутності у ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» основних фондів та транспортних засобів не підлягає врахуванню оскільки чинне законодавство не ставить право платника податків на формування податкового кредиту у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, знаходження їх за своєю юридичною адресою, тощо. Законодавство України з питань оподаткування не зобов'язує платника податків перевіряти наявність у контрагента основних фондів та трудових ресурсів, а контрагента надавати платнику податків документальне підтвердження наявності у нього адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань.

Крім того, на момент укладення та виконання угод ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» було зареєстровано належним чином, включено до ЄДРПОУ, про що свідчить відповідний витяг (т.2 а.с.254-255). З цих же підстав визнання Постановою господарського суду Харківської області від 26.06.12. ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» банкрутом також не є підставою для виключення сум за операціями з позивачем з податкового кредиту, оскільки рішення суду прийнято після виконання вказаних угод та не містить висновків щодо недійсності господарських операцій (т.2 а.с.251-253).

Інформація про види діяльності ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс», включена до витягу з ЄДРПОУ, спростовує також твердження відповідача про невідповідність укладених з позивачем угод виду діяльності цього товариства.

Інформація податкової міліції ДПС у Чернігівській області, яку покладено в основу висновків перевірки, про те, що ТОВ «Охоронне агентство «Едельвейс» входить до складу конвертаційного центру, та про те, що використовуючи реквізити підприємства невстановлені особи документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей для їх відображення у бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток також не підлягає врахуванню, оскільки не знайшла підтвердження відповідними доказами.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує , що однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні.

При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, що призначена на виконання постанови слідчого органу податкової міліції відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

З урахуванням таких обставин висновки відповідача, викладені в акті перевірки, вбачаються безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте в результаті безпідставних висновків перевірки, - протиправним. Відтак, податкове повідомлення рішення від 06 вересня 2012 форми «Р» № 0000132360 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 263 938,50 грн. підлягає скасуванню.

Разом з тим, вимоги позивача про визнання незаконними дій відповідача, які призвели до прийняття оскаржуваного рішення, задоволенню не підлягають, виходячи з того, що самі по собі дії щодо прийняття рішення не впливають на права та обов'язки позивача.

Як зазначалось, за результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з ПДВ. Саме це рішення створює юридичні наслідки для позивача, оскільки стосуються його зобов'язань, що виражені в грошовому еквіваленті, мають очевидний економічний характер, та можуть призвести до збільшення чи зменшення активів позивача. Тому, в разі непогодження з висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням-рішенням, належним способом звернення за захистом порушених прав, має бути саме звернення щодо скасування рішення податкового органу.

Виходячи з вимог ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) відповідно до задоволених вимог.

Згідно з приписами ч. 3. ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з платіжного доручення, наявного у матеріалах справи, позивачем сплачено судовий збір за заявлені майнові вимоги, в розмірі 2 146,00 грн. Судовий збір при подачі позову за немайнові вимоги у встановленому розмірі 32,19 грн. позивачем сплачено не було.

Таким чином, з урахуванням задоволення судом майнових вимог, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 2 113,81 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд» до Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 06 вересня 2012 форми «Р» № 0000132360 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 263 938,50 грн.

У задоволенні інших вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 113,81 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 14 січня 2013 року.

СуддяО.В. Солоніченко

СудЛуганський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.01.2013
Оприлюднено15.01.2013
Номер документу28591788
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а/1270/10052/2012

Ухвала від 31.01.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ястребова Л.В.

Ухвала від 05.02.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ястребова Л.В.

Ухвала від 31.01.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ястребова Л.В.

Постанова від 09.01.2013

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

О.В. Солоніченко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні