Постанова

від 03.12.2012 по справі 2а-13566/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2012 року № 2а-13566/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Верекон» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2012 №0007532230 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верекон»(надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (надалі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012 №0007532230.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-13566/12/2670 до розгляду в судовому засіданні на 23.10.2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, пп.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), оскільки висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень Позивачем вказаних положень Кодексу при визначенні суми податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та, в свою чергу зазначив, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємством, що, на думку податкового органу, має ознаки фіктивності. А тому, правочин, що укладений між Позивачем та контрагентом є нікчемним та таким, що не мав на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до податкового з податку на додану вартість. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглянута в письмовому провадженні за відсутності представника відповідача та відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2012 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0007532230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на загальну суму 170 834грн., в тому числі за основним платежем 136 667грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 34 167грн.

Підставою для прийняття вказаного спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки від 31.08.2012 №1215/22-30/33500834, відповідно до яких ТОВ «Верекон»порушено пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2 ст.198, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕНС ТРАНС КОНТИНЕНТ ПРОЕКТ»за вересень 2011 завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму - 136666,67 грн., в т.ч. за вересень 2011 на - 136666,67 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 136666,67 грн., в т.ч. за вересень 2011 на- 136666,67 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС є таким, що підлягає скасуванню, приймаючи до уваги наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Обґрунтовуючи правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суб'єкт владних повноважень -податковий орган звертає увагу суду на те, що згідно «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту», відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів»за вересень 2012 встановлено розбіжність між сумою податкового зобов'язання ТОВ «Венс Транс Континент Проект»та сумою податкового кредиту ТОВ «Верекон»на суму 136 666,67 грн.

Однак, вказана обставина спростовується додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 ТОВ «Венс Транс Континент Проект», згідно рядку 5 розділу І якого контрагентом позивача ТОВ «Венс Транс Континент Проект»в повній мірі задекларовано власні податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Верекон»в сумі 136 666,67 (сума ПДВ).

Відповідач також посилається на те, що до перевірки від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС надано акт перевірки ТОВ «Венс Транс Континент Проект»від 15.02.2012 №152/3-23-30-37640909 (за вересень 2011 року), яким встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за вересень 2011 року щодо придбання ТОВ «Венс Транс Континент Проект»товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу покупців не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

В результаті чого посадовими особами податкового органу встановлено завищення ТОВ «Венс Транс Континент Проект»податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Верекон»на суму - 136 666,67 грн., в зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними.

Крім того, представник відповідача посилається на те, що згідно отриманої інформації від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, здійснити опитування посадових осіб ТОВ «Венс Транс Континент Проект»та встановити фактичне місцезнаходження посадових осіб та підприємства не виявляється можливим.

Операції ТОВ «Венс Транс Континент Проект»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим, ТОВ «Венс Транс Континент Проект»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС наголошує на тому, що ТОВ «Венс Транс Континент Проект»(код ЄДРПОУ 37640909) має стан платника - «14 госп.суд (визнання банкрутом)», дата початку ліквідації 28.08.2012, директор, головний бухгалтер - Конопльов Андрій Анатолійович (ідн.номер НОМЕР_1).

Підсумовуючи власну правову позицію, відповідач також посилається на те, що згідно податкової звітності ТОВ «Венс Транс Континент Проект», підприємство вело фінансово-господарську діяльність лише протягом 2011 року, адже відповідно до декларації з податку на прибуток за II-IV квартали 2011 року валовий дохід контрагента позивача склав - 48 766 009,грн., за І- квартал 2012 року - валовий дохід склав -0 грн., податкові декларації підписано директором та бухгалтером - Ворощуком Романом Григоровичем, і аж ніяк громадянином ОСОБА_4 з яким ТОВ «Верекон»був підписаний вищезазначений договір про виконання робіт, та ні директором Конопльовим А.А., який згідно бази АІС ОР значиться станом на 22.10.2012 року директором ТОВ «Венс Транс Континент Проект».

Враховуючи зазначене, відповідач приходить до висновку про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності у ТОВ «Венс Транс Континент Проект». В той же час, посилаючись на положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, посадовим особам податкового органу, з урахуванням виключно БД «Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», акту перевірки ТОВ «Венс Транс Континент Проект»та податкової звітності останнього, вбачається наявність у господарських взаємовідносинах між ТОВ «Верекон»та ТОВ «Венс Транс Континент Проект»ознак правочину, який завідомо суперечить моральним засадам держави і суспільства.

Однак, на думку суду, відсутність контрагента позивача за юридичною адресою, а також можливі порушення ним податкового законодавства, не можуть бути підставою для визнання договору між позивачем та його контрагентом нікчемним, тобто таким, що порушує публічний порядок, враховуючи наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину.

За змістом ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, у редакції, чинній на момент здійснення розглядуваних господарських операцій, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, вина особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним) сторонами правочину або однією зі сторін, жодним чином не може бути встановлена на підставі БД «Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», акту перевірки ТОВ «Венс Транс Континент Проект»та податкової звітності останнього.

В той же час, обставини, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Венс Транс Континент Проект»від 15.02.2012 №152/3-23-30-37640909 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Спецпроект Факстрой ЛТД»(особою, з якою позивач у господарські взаємовідносини в вересні 2011 не вступав), жодним чином не свідчать про порушення податкового обліку саме позивачем по справі ТОВ «Верекон»та не позбавляють останнього права на формування податкового кредиту на підставі первинних документів, що отриманні від контрагента ТОВ «Венс Транс Континент Проект».

Крім того, надаючи правову оцінку посиланням податкового органу на те, що податкові декларації підписано директором та бухгалтером - Ворощуком Романом Григоровичем, і аж ніяк громадянином ОСОБА_4, з яким ТОВ «Верекон»був підписаний договір про виконання робіт, суд вважає за необхідне звернути увагу на помилковість даного твердження посадових осіб контролюючого органу, адже згідно наданої ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС податкової декларації ТОВ «Венс Транс Континент Проект»за вересень 2011, вказана податкова звітність підписана саме ОСОБА_4, що повністю спростовує посилання податкового органу на підписання податкової звітності Волощуком Р.Г.

Більш того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2012 по справі №2а-9293/12/2670 за позовом ТОВ «Венс Транс Континент Проект»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання дій протиправними, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНС ТРАНС КОНТИНЕНТ ПРОЕКТ»задоволено. Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНС ТРАНС КОНТИНЕНТ ПРОЕКТ»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Спецпроект Факстрой ЛТД»за вересень 2011 року. Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо складання акту від 15.02.2012 року № 152/3-23-30/37640909 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНС ТРАНС КОНТИНЕНТ ПРОЕКТ»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Спецпроект Факстрой ЛТД»за вересень 2011 року. Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання в Акті від 15.02.2012 року №152/3-23-30/37640909 нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНС ТРАНС КОНТИНЕНТ ПРОЕКТ»з ТОВ "Спецпроект Факстрой ЛТД"за вересень 2011 року.

Таким чином, Окружний адміністративний суд м. Києва позбавлений можливості прийняти до уваги посилання відповідача на Акт від 15.02.2012 року №152/3-23-30/37640909 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, як на одну з підстав для визнання договору між позивачем та ТОВ «Венс Транс Континент Проект»нікчемним.

До того ж, в ході розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Верекон»(Замовник) та ТОВ «Вен Транс Континент Проект»(Виконавець) укладено договір про виконання робіт №12.8-09.11 від 05.09.2011 (Договір).

Відповідно до умов зазначеного Договору ТОВ «Вен Транс Континент Проект»взяло на себе зобов'язання виконати роботи з обробки продукції ТОВ «Верекон».

Конкретний перелік робіт, які зобов'язується виконати Виконавець погоджується сторонами окремо за кожним замовленням і фіксується у відповідному додатку до Договору.

Здача-прийняття виконаних робіт здійснюється сторонами за відповідним актом.

На виконання умов Договору між ТОВ «Верекон»та ТОВ «Вен Транс Континент Проект»було складено, в тому числі, наступні додатки до Договору та акти виконаних робіт, а саме.

Додаток №1 від 06.09.2011 та акт виконаних обіт №1 від 26.09.2011 на загальну суму 150000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 25000,00 грн., в яких зазначено номенклатуру робіт: порізка та висікання друкарських аркушів (вид продукції - Подложка на піднос «Біг Тейсті 2010», «Дженерік МакКафе», «Імідж працедавця-Робота», «Сніданок у МкДоналдз 2011», «Якість молока»), сортування віддрукованих та порізаних заготовок; перевірка якості віддрукованих та порізаних заготовок та відсортування неякісних; пакування заготовок у плівку/папір (крафт/офсет) по 1000 шт.; встановлення та пакування на палету.

Додаток № 2 від 08.09.2011 та акт виконаних робіт №2 від 27.09.2011 на загальну суму 200000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 33333,33 грн., в яких зазначено номенклатуру робіт: порізка паперу офсетного 70 г/м.кв., 350 мм. на формати: 240мм.х350мм. - Білети «Спортліга базовий»- 224x82 на 4 частини; 283мм.х350мм. - Білети «Спортліга експерт»- 247x82 на 4 частини; 305мм.х350мм. - Білети «Хто там?»; контроль якості порізки продукції; сортування продукції; укладання продукції (по 2000 штук та по 4000 штук); пакування продукції у пачки (по 2000 штук в одній пачці та по 4000 штук); встановлення та пакування на палету.

Додаток №3 від 09.09.2011 та акт виконаних робіт №3 від 28.09.2011 на загальну суму 250000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 41666,67 грн., в яких зазначено номенклатуру робіт: контроль якості друку продукції, сортування продукції, укладання продукції (по 1000 штук), пакування продукції у пачки (по 1000 штук в одній пачці), встановлення та пакування на палету.

Додаток № 4 від 09.09.2011. та акт №4 від 28.09.2011 на загальну суму 220000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 36666,67 грн., в яких зазначено номенклатуру робіт: контроль якості друку плівки (FPOrBF236 Film White, фольга каширована), ламінування виготовленої Замовником плівки, сортування плівки, встановлення та пакування плівки на палету.

Позивачем здійснено оплата за вищезазначені послуги на ТОВ «Венс Транс Континент Прект», що підтверджується платіжними дорученнями 16.09.2011 № 2496 на суму 123 400,00 грн., № 2484 на суму 76 600,00 грн.; від 20.09.2011 № 2509 на суму 121 400,00 грн., № 2510 на суму 128 600,00 грн.; від 23.09.2011 № 2512 на суму 124 380,00 грн., № 2513 на суму 95 620,00 грн.; від 20.09.2011 №10 на суму 150 000,00 грн., всього на суму 820 000грн.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України ТОВ «Вен Транс Континент Проект»видано на користь позивача наступні податкові накладні:

- №57 від 26.09.2011 на загальну суму 150000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 25000,00 грн. (відповідно Додатку № 1 від 06.09.2011 та акту №1 від 26.09.2011);

- №28 від 16.09.2011 на загальну суму 200000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 33333,33 грн. (відповідно Додатку № 2 від 08.09.2011 та акту №2 від 27.09.2011);

- №39 від 20.09.2011 на загальну суму 250000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 41666,67 грн. (відповідно Додатку № 3 від 09.09.2011 та акту №3 від 28.09.2011);

- №46 від 23.09.2011 на загальну суму 220000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 3666,67 грн. (відповідно Додатку № 4 від 09.09.2011 та акту №4 від 28.09.2011).

Як зазначив позивач, що не було спростовано відповідачем, передумовою виникнення господарських взаємовідносин ТОВ «Верекон»з ТОВ «Вен Транс Континент Проект»стали договірні взаємовідносини позивача з наступними суб'єктами господарювання, а саме:

- ТОВ «УСПОТ ЛТД»(Макдональдс Юкрейн) в рамках Договору №3.1-01.10 від 25.01.2010;

- ТОВ «М.С.Л.»в рамках Договору №5.2-04.09 від 27.04.2009;

- ТОВ «Вільнянський маслозавод»в рамках Договору №3.1-01.11 від 27.01.2011;

- ТОВ «Іонія»в рамках Договору №1.2/1-01.11 від 26.01.2011;

- МППФ «Ямуна»в рамках Договору №9.1-05.10 від 04.05.2010;

- ТОВ «Бюро маркетинга і консалтинга «Формула»№27/10/08/14/1.2-10.08 від 27.10.2008.

Аналіз змісту та обсягу господарських зобов'язань позивача перед вказаними третіми особами в рамках зазначених договорів, що підтверджується наявними у справі належним чином завіреними копіями відповідних первинних документів та письмових доказів, дає змогу погодитись з доводами ТОВ «Верекон»щодо залучення ТОВ «Венс Транс Континент Проект»до виконання вказаних зобов'язань позивача в його інтересах в рамках Договору виконання робіт №12.8-09.11 від 05.09.2011.

Суд також вважає за можливе прийняти до уваги те, що згідно п. 2.2 ст. 2 Статуту ТОВ «Верекон»предметом діяльності товариства є виготовлення пакувальних матеріалів з плівки, фольги та паперу, нанесення друку на них; виробництво готових канцелярських належностей, виробництво готового для використання друкарського та письмового паперу, виробництво паперу для принтерів; виробництво паперу для факсів; виробництво копіювального паперу; виробництво конвертів для листівок; виробництво інших письмових належностей з паперу, включаючи зошити; виробництво паперових етикеток; виробництво паперу або паперових стрічок, клейких або гумових в стрічках-бабінах чи рулонах тощо.

Згідно довідки з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України до видів діяльності ТОВ «Верекон»за КВЕД віднесено саме:

21.21.0 - виробництво гофрованого паперу та пакувань з паперу та картону;

22.22.0 - поліграфічна діяльність, не віднесена до інших угруповань;

51.47.2 - оптова торгівля паперовими виробами, книгами, газетами та іншими періодичними виданнями;

52.47.2 - роздрібна торгівля газетами та журналами;

22.25.0 - інші послуги, пов'язані з поліграфічним виробництвом;

72.20.0 - створення програмного забезпечення.

Вказані обставини сприймаються судом як опосередкований доказ «товарності»господарської операції між позивачем та контрагентом, адже згідно Статуту та Довідки з ЄДР, позивач отримує прибуток від провадження власної господарської діяльності, в тому числі, за рахунок реалізації результатів робіт, що були надані йому з боку ТОВ «Венс Транс Континент Проект».

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податково кредиту, однак таких фактів в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Як вже зазначалось, за змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Відповідно до частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім наслідків, пов'язаних з його недійсністю

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України виключно вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний поступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце та чи вчинене воно цією особою.

Отже, виходячи з наведеного, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду даної справи, компетентним органом не було встановлено наявності умислу посадових осіб ТОВ «Верекон»та ТОВ «Венс Транс Континент Проект»на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків або угоди, укладеної в порушення публічного порядку.

Вказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»№ 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Судом не встановлено жодної обставини щодо нікчемності господарської угоди, укладеної ТОВ «Верекон»з ТОВ «Венс Транс Континент Проект», що позбавляє суд можливості погодитись з доводами податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за наслідками операцій з ТОВ «Венс Транс Континент Проект», оскільки викладені доводи відповідача ґрунтуються саме на припущеннях, які не можуть бути самостійною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог податкового законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окружний адміністративний суд м. Києва також вважає за необхідне звернути увагу на те, що послуги у формі виконаних робіт, отримані Позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, не отримані внаслідок вчинення злочину, а сама по собі операція не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень Позивача, та не заперечувалось Відповідачем, на момент вчинення господарських правовідносин між Позивачем та Контрагентом, і на момент фактичного виконання даної господарської операції, Контрагент позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрований платником податку на додану вартість.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Верекон», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Верекон»- задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 20.09.2012 №0007532230.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верекон»(код ЄДРПОУ 33500834, адреса: 03057, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ЕЖЕНА ПОТЬЄ, будинок 12) судові витрати в сумі 1708 (одна тисяча сімсот вісім) грн. 34 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 04107, м. Київ, вулиця Багговутівська, 26).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.