Постанова

від 30.11.2012 по справі 2а-11722/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2012 року № 2а-11722/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Постмодерн» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2012 №№0000532220, 0000542220 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Постмодерн»(надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС (надалі - відповідач), в якому позивач просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.03.2012 №№0000532220, 0000542220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-11722/12/2670 до розгляду в судовому засіданні на 09.10.2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем пп.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (надалі -Кодекс), оскільки висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та, в свою чергу зазначив, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини Позивача з підприємством, яке, на думку податкового органу, має ознаки фіктивності. А тому, правочин, що укладений між Позивачем та його контрагентом є нікчемними та таким, що не мав на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до податкового кредиту з податку на додану вартість. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням клопотання представників сторін, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2012 Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС винесено наступні спірні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0000532220 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах»на загальну суму 193721грн., в тому числі за основним платежем 193720грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1грн.;

- №0000542220, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за платежем «податок на додану вартість»на загальну суму 2947грн., в тому числі за основним платежем 2947грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 0грн.

Підставою для прийняття вказаних спірних податкових повідомлень -рішень стали висновки акту перевірки від 07.03.2012 №24/22-205/35363976, згідно яких перевіркою правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість ТОВ «Постмодерн»при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Система»за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 встановлено порушення: п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Постмодерн»занижено податок на додану вартість в сумі 193 720 грн., в т.ч. по періодам: квітень 2011 року - 193720 грн.

Також перевіркою встановлено завищення позивачем р.19 Декларації «Від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду»в квітні 2011 на суму 2 947 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС є такими, що підлягають скасуванню, приймаючи до уваги наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Обґрунтовуючи правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суб'єкт владних повноважень -податковий орган звертає увагу суду на те, що до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 29.07.2011 №5421/23-2/32661589 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Система», (код за ЄДРПОУ 32661589), з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 31.03.2011, з 01.04.2011 по 30.04.2011р., з 01.05.2001 по 31.05.2011 p., в якому зазначено, що співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва, в ході відпрацювання ПП «Система»було опитано директора підприємства, який являється ним з березня 2011 ОСОБА_1, 1982 р. народження, що проживає в АДРЕСА_1

Згідно наданого пояснення, ним фінансово-господарська діяльність не проводилась, документи не підписувались. Доручень підписувати документи він нікому не надавав. Декларації підписував за винагороду, не читаючи, оскільки навиками бухгалтерського та податкового обліку не володіє.

Остання податкова звітність що подавалась: Декларація з ПДВ за березень 2011 та за квітень 2011. За травень 2011 декларація не подавалась. Декларація з податку на прибуток підприємств за 1 кв. 2011 рік - не подавалась.

Наявність основних виробничих фондів: згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік (вх.618676 від 11.01.2011) - відсутні основні виробничі фонди, в той час як відповідно до договору позивачу було передано у користування значну кількість обладнання без визначення розміру балансової вартості.

Чисельність працюючих: згідно податкового розрахунку комунального податку за рік 2010 року (вх. 618676 від 11.01.2011) на підприємстві один працюючий. За 2011 посадові особи відсутні.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Враховуючи зазначене, відповідач приходить до висновку про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності у ПП «Система». В той же час, посилаючись на положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, посадовим особам податкового органу, з урахуванням виключно пояснень гр. ОСОБА_1, з урахуванням недоліків податкового обліку контрагента позивача ПП «Система», вбачається наявність у господарських взаємовідносинах між ТОВ «Постмодерн»та ПП «Система»ознак правочину, який завідома суперечить моральним засадам держави і суспільства -нікчемного правочину.

Однак, на думку суду, наявність пояснень гр. ОСОБА_1, а також порушення податкового законодавства контрагентом позивача, не може бути єдиною підставою для визнання договору між позивачем та контрагентом нікчемним, тобто таким, що порушує публічний порядок, враховуючи наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину.

За змістом ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, у редакції, чинній на момент здійснення розглядуваних господарських операцій, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, вина особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним) сторонами правочину або однією зі сторін, жодним чином не може бути встановлена проведеним опитуванням директора ПП «Система»ОСОБА_1

В той же час, обставини не подання ПП «Система»податкової звітності та відсутність в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік ПП «Система»основних виробничих фондів, також не свідчать про порушення податкового обліку саме позивачем по справі ТОВ «Постмодерн»та не позбавляють останнього права формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, що отриманні від контрагента ПП «Система».

Крім того, надаючи правову оцінку посиланням податкового органу на пояснення ОСОБА_1 з приводу того, що ним фінансово-господарська діяльність не проводилась, документи не підписувались, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що 02 квітня 2012 директором ПП «Система»ОСОБА_1 було подано Скаргу на дії працівників ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва, у якій він просить вважати свої пояснення, за результатами якої була складена службова записка № 272/15-221 від 25 липня 2011 року недійсними, а вказану службову записку просить скасувати. Належним чином завірена копія даної скарги долучена позивачем до адміністративного позову.

Більш того, представником відповідача жодним чином не спростовано наступних доводів позивача, що підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, а саме.

Так, ТОВ «Постмодерн»уклало з ПП «Система»Договір №300311 від 03 березня 2011 про оренду обладнання.

Відповідно до додатку № 1 від 30 березня 2011 року до Договору ТОВ «Постмодерн»отримало в оренду від ПП «Система»наступне обладнання: комп'ютери, меблі, офісну техніку, звукове та відео обладнання, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірені копії Акту приймання-передачі обладнання до Договору №300311 від 30.03.2011, Акту повернення обладнання від 31.07.2011, Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №92 від 30.04.2011 на загальну суму 750 000грн., Акту здачі приймання робіт (надання послуг) №216 від 31.05.2011.

Позивачем проведено оплату за Договором №300311 від 03.03.2011, що підтверджується належним чином завіреними копіями банківських виписок від 15.04.2011, 28.04.2011, які в якості доказу позивачем долучено на матеріалів позовної заяви.

Право на включення податку на додану вартість, сплаченого у вартості послуг, до податкового кредиту, відповідно до пункту 198.6 Податкового кодексу України, підтверджується податковими накладними №37, №38 від 15 квітня 2011 та № 85, № 86 від 28 квітня 2011, які отримані ТОВ «Постмодерн»від ПП «Система».

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податково кредиту, однак таких фактів в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Окружний адміністративний суд м. Києва, вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Як вже зазначалось, за змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Відповідно до частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім наслідків, пов'язаних з його недійсністю

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України виключно вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний поступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце та чи вчинене воно цією особою.

Отже, виходячи з наведеного, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду даної справи, компетентним органом не було встановлено наявності умислу посадових осіб ТОВ «Постмодерн»та ПП «Система»на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків або угоди, укладеної в порушення публічного порядку.

Вказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»№ 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Судом не встановлено жодної обставини щодо нікчемності угоди, укладеної ТОВ «Постмодерн»з ПП «Система», що позбавляє суд можливості погодитись з доводами податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за наслідками операцій з ПП «Система», оскільки викладені доводи відповідача ґрунтуються саме на поясненнях директора ПП «Система», які не можуть бути самостійною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог податкового законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окружний адміністративний суд м. Києва також вважає за необхідне звернути увагу на те, що послуги, отримані Позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, не отримані внаслідок вчинення злочину, а сама по собі операція з придбання рекламних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень Позивача, та не заперечувалось Відповідачем, на момент вчинення господарських правовідносин між Позивачем та Контрагентом, і на момент фактичного виконання даної господарської операції, Контрагент позивача, як юридична особи був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрований платником податку на додану вартість.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Постмодерн», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і щодо виходу за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання податкових повідомлень-рішень від 30.03.2012 №№0000532220, 0000542220 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Постмодерн»- задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС від 30.03.2012 №№0000532220, 0000542220.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Постмодерн»(код ЄДРПОУ 35363976, адреса: 04080, м.Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ МЕЖИГІРСЬКА, будинок 82-А, корпус Б, офіс 311) судові витрати в сумі 1966 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят шість) грн. 68 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 04080, м. Київ, вулиця Турівська, 12).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.